#ЛюдськийФактор
Якщо ти у щось віриш, значить все обов'язково вийде. І навіть якщо комусь не подобається те, що ти робиш, приводів для занепокоєнь не буде, адже ти робив те, у що вірив.
Блейк Лайвлі
Ентоні Хопкінс:
Ось яку пораду дав оскароносний голлівудський актор людям світу:
«Люди, де б ви не були, я знаю, вам зараз нелегко. Я старий, живу давно, і живу я оптимізмом. Звертаюся до зневірених молодих людей.
Повірте мені. Я читав, вже не пам'ятаю де, чи то в Старому Завіті, то чи у Карлоса Кастанеди, про одного шамана. Була засуха - помирала худоба, вмирали люди. І шаман сказав: "Робіть рови. Рийте рови для дощу". "Але ж дощу немає". "Рийте рови, і дощ прийде".
Невіруючі скажуть, що це нісенітниця. Добре, вірте у що хочете. Це раціональне мислення. Але я не думаю, що раціональне мислення в даний час працює. Потрібно ірраціональне мислення, підсвідомість! Коли я був маленьким, я мріяв стати тим, хто я зараз. Може, у мене було видіння, я не знаю. Я не сильно сподівався, але те, про що я мріяв, сталося зі мною. І тепер я вірю, що ми можемо згущувати час, притягувати його до себе.
Ці мрії про майбутнє: "О, я зроблю щось в наступному році". Цього не існує, завтрашнього дня не існує, наступної години не існує. Це лише можливість. Але ми можемо перетягнути час в даний, зараз, прямо в сонячне сплетіння, в нашу душу.
Рийте рови! Що б ви не задумали зробити, вірте в це, вірте в це, вірте в це. Якщо ви не вірите, грайте в віру. Дійте так, як ніби ви вірите. Це і є сила. Це абсолютна сила. І тоді це станеться. Вірте мені, старому дурню. Спрацювало в моєму житті спрацює і в вашому. Ніколи не здавайтесь! Вірте, вірте, вірте! Агностик ви, атеїст, хто завгодно - це не має значення. Вірте, вірте, вірте! Як вірю я».
Більше життєвої мудрості – у новому виданні книги “Людський Фактор”.
Всі новинки нашого Книжкового Клубу: https://is.gd/BPsuJ3
Якщо ти у щось віриш, значить все обов'язково вийде. І навіть якщо комусь не подобається те, що ти робиш, приводів для занепокоєнь не буде, адже ти робив те, у що вірив.
Блейк Лайвлі
Ентоні Хопкінс:
Ось яку пораду дав оскароносний голлівудський актор людям світу:
«Люди, де б ви не були, я знаю, вам зараз нелегко. Я старий, живу давно, і живу я оптимізмом. Звертаюся до зневірених молодих людей.
Повірте мені. Я читав, вже не пам'ятаю де, чи то в Старому Завіті, то чи у Карлоса Кастанеди, про одного шамана. Була засуха - помирала худоба, вмирали люди. І шаман сказав: "Робіть рови. Рийте рови для дощу". "Але ж дощу немає". "Рийте рови, і дощ прийде".
Невіруючі скажуть, що це нісенітниця. Добре, вірте у що хочете. Це раціональне мислення. Але я не думаю, що раціональне мислення в даний час працює. Потрібно ірраціональне мислення, підсвідомість! Коли я був маленьким, я мріяв стати тим, хто я зараз. Може, у мене було видіння, я не знаю. Я не сильно сподівався, але те, про що я мріяв, сталося зі мною. І тепер я вірю, що ми можемо згущувати час, притягувати його до себе.
Ці мрії про майбутнє: "О, я зроблю щось в наступному році". Цього не існує, завтрашнього дня не існує, наступної години не існує. Це лише можливість. Але ми можемо перетягнути час в даний, зараз, прямо в сонячне сплетіння, в нашу душу.
Рийте рови! Що б ви не задумали зробити, вірте в це, вірте в це, вірте в це. Якщо ви не вірите, грайте в віру. Дійте так, як ніби ви вірите. Це і є сила. Це абсолютна сила. І тоді це станеться. Вірте мені, старому дурню. Спрацювало в моєму житті спрацює і в вашому. Ніколи не здавайтесь! Вірте, вірте, вірте! Агностик ви, атеїст, хто завгодно - це не має значення. Вірте, вірте, вірте! Як вірю я».
Більше життєвої мудрості – у новому виданні книги “Людський Фактор”.
Всі новинки нашого Книжкового Клубу: https://is.gd/BPsuJ3
#ЛюдськийФактор
Влади в руках правителів психопатів призводить до кривавих наслідків.
Борис Пенчук:
“Римський імператор Калігула був великий жартівник. Він любив комічні вистави з перевдяганнями, і сам в них охоче брав участь , збираючи великі маси глядачів на стадіони і арени.
Спочатку народ його обожнював. Простим людям подобалося, як молодий імператор тролить місцевий парламент. Наприклад, Калігула оголосив, що призначить свого коня сенатором. Все вирішили, що це - круто, і сміялися вдалому жарту.
А він з посмішкою спершу записав свого коня в цивільний стан - за законом в парламенті міг бути тільки корінний римлянин - а після призначив, таки, сенатором. Коня!
Хтось говорив, що подібне є нехтуванням здорового глузду і насмішкою над державним устроєм. Але, народ парирував, що це – креативно, і, оскільки стосується сенаторів, то нехай собі тролить їх .
Тут Калігула оголосив, що призначає свого коня-сенатора консулом.
А згідно з античною традицією, консули були вищими держособами і управляли областями, які входили до складу імперії. Ось тут вже громадяни зрозуміли, що з імператором щось не те, і прийшли в двіж.
І тут маска коміка була скинута: Каллігула відповів жорстоким терором, що дуже характерно для істериків, коли йде не по-їхньому.
Одночасно виявилися й інші сюрпризи - порожня скарбниця, розвал економіки, втрата союзників, активізація зовнішньої загрози. Виявилося, що веселий імператор був повністю некомпетентний у всіх сферах, крім самопіару і видовищ.
Громадяни прозріли, але було пізно: країна опинилася на межі краху.
Ситуацію врятувала армія, яка збунтувалася через затримку заробітної плати, і поперла на Капітолій.
Військові прибрали Калігулу і призначили маріонетку Клавдія.
Але той, як і попередник, став застосовувати інструменти диктатури і терору.
Народ активно вимагав повернути громадянські права, демократичні інститути, і волав до совісті військових. Ті показували цивільним дулю, зі словами, що не допустять, щоб незрілі особистості, ласі до видовищ, вирішували долю імперії.
Продовження нижче
Влади в руках правителів психопатів призводить до кривавих наслідків.
Борис Пенчук:
“Римський імператор Калігула був великий жартівник. Він любив комічні вистави з перевдяганнями, і сам в них охоче брав участь , збираючи великі маси глядачів на стадіони і арени.
Спочатку народ його обожнював. Простим людям подобалося, як молодий імператор тролить місцевий парламент. Наприклад, Калігула оголосив, що призначить свого коня сенатором. Все вирішили, що це - круто, і сміялися вдалому жарту.
А він з посмішкою спершу записав свого коня в цивільний стан - за законом в парламенті міг бути тільки корінний римлянин - а після призначив, таки, сенатором. Коня!
Хтось говорив, що подібне є нехтуванням здорового глузду і насмішкою над державним устроєм. Але, народ парирував, що це – креативно, і, оскільки стосується сенаторів, то нехай собі тролить їх .
Тут Калігула оголосив, що призначає свого коня-сенатора консулом.
А згідно з античною традицією, консули були вищими держособами і управляли областями, які входили до складу імперії. Ось тут вже громадяни зрозуміли, що з імператором щось не те, і прийшли в двіж.
І тут маска коміка була скинута: Каллігула відповів жорстоким терором, що дуже характерно для істериків, коли йде не по-їхньому.
Одночасно виявилися й інші сюрпризи - порожня скарбниця, розвал економіки, втрата союзників, активізація зовнішньої загрози. Виявилося, що веселий імператор був повністю некомпетентний у всіх сферах, крім самопіару і видовищ.
Громадяни прозріли, але було пізно: країна опинилася на межі краху.
Ситуацію врятувала армія, яка збунтувалася через затримку заробітної плати, і поперла на Капітолій.
Військові прибрали Калігулу і призначили маріонетку Клавдія.
Але той, як і попередник, став застосовувати інструменти диктатури і терору.
Народ активно вимагав повернути громадянські права, демократичні інститути, і волав до совісті військових. Ті показували цивільним дулю, зі словами, що не допустять, щоб незрілі особистості, ласі до видовищ, вирішували долю імперії.
Продовження нижче