Вони докладають надлюдських зусиль і ніяковіють, коли чують слова подяки. Вони мають багато особистих мрій і захоплень, але зараз ставлять їх на другий план та беруть до рук зброю. Вони хочуть бути поруч із близькими, але водночас хочуть, аби ті перестали боятися прильотів ракет.

Вони люблять «своє» настільки, що їхня любов стає сильнішою за страх.

Вони — сотні тисяч захисників та захисниць, які щоденно ризикують усім, аби ми жили в незалежній та суверенній Україні.

Те, що ми відчуваємо до Вас, важко ословити. Ви — наша впевненість у завтрашньому дні. Наші сльози щастя та розпачу від прочитання новин. Наші дзвінкий сміх та міцні обійми з рідними. Наша можливість жити і мати щоденні клопоти й переживання.

Від початку російсько-української війни багато синів та доньок України відважно поклали життя за нашу свободу. Серед них — могилянці Остап Бринський, Валентин Демʼяненко, Даниїл Євтушенко, Гліб Іванов, Євген Квасков, Василь Мельничук, Євген Олефіренко, Остап Оністрат, Євгеній Осієвський, Олександр Поліводський, Павло Причепа, Богдан Радченко, Микола Рачок, Іван Рибитва, Валерій Сенько, Біжан Шаропов.

Вічна та світла памʼять кожному полеглому герою та кожній полеглій героїні.

Ми низько вклоняємось і дякуємо тим, хто встали на захист нашої держави. Саме завдяки Вам ми маємо змогу гордо розгортати синьо-жовтий стяг і щодуху кричати «Слава Україні! Героям слава!».

Саме завдяки Вам над нами щоранку сходить сонце.

Нагадуємо, що проявити любов та вдячність до захисників та захисниць можна донейтом на Взаємодопомогу: наразі триває збір для Власа «Грека» — азовця та друга могилянкині.

Стоїмо і будемо стояти, бо наша сила в єдності.