#scient_friday вже поспішає до вас з новою цікавою інформацією 🔥
👀 Говорячи про тему діджиталізації, ми не можемо не згадати про таку систему як «Трембіта», яка являє собою національну систему електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами, інформаційними системами тощо.
Вона покликана надати органам державної влади та місцевого самоврядування оперативний, безперешкодний і надійний доступ до інформації, необхідний їм для здійснення їх повноважень.
Завдяки «Трембіті» кожен публічний орган відповідно до своїх повноважень може підключитися до необхідного інформаційного ресурсу та отримувати встановлений набір інформації – як у автоматичному, так і ручному режимах.
🙌 Насправді вона не є такою вже новою, адже функціонує із 2020 року, проте 17 січня 2023 року до Постанови КМУ від 08.09.2016 №606 «Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів» було внесено зміни.
Вони є цікавими завдяки тому, що тепер у Дії приходитимуть сповіщення про те, що держорган запитує Ваші особисті дані. 🤔
Було цікаво? - залишай реакцію 😎
Ваша Lawfamily 💙⚖️
👀 Говорячи про тему діджиталізації, ми не можемо не згадати про таку систему як «Трембіта», яка являє собою національну систему електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами, інформаційними системами тощо.
Вона покликана надати органам державної влади та місцевого самоврядування оперативний, безперешкодний і надійний доступ до інформації, необхідний їм для здійснення їх повноважень.
Завдяки «Трембіті» кожен публічний орган відповідно до своїх повноважень може підключитися до необхідного інформаційного ресурсу та отримувати встановлений набір інформації – як у автоматичному, так і ручному режимах.
🙌 Насправді вона не є такою вже новою, адже функціонує із 2020 року, проте 17 січня 2023 року до Постанови КМУ від 08.09.2016 №606 «Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів» було внесено зміни.
Вони є цікавими завдяки тому, що тепер у Дії приходитимуть сповіщення про те, що держорган запитує Ваші особисті дані. 🤔
Було цікаво? - залишай реакцію 😎
Ваша Lawfamily 💙⚖️
Офіційний вебпортал парламенту України
Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів
Постанова Кабінету Міністрів України; Положення, Перелік від 08.09.2016 № 606
#scient_friday на зв‘язку!
З порцією нової інформації 🙌📚
⚖️ Поговоримо сьогодні про тему, яка цікавить багатьох: «Вручення повісток за кордоном: можливо чи ні?»
Зважаючи на тяжке сьогодення безліч українців наразі перебуває за кордоном. Хтось місяць, хтось з початку війни, а хтось опинився там ще раніше, зважаючи на власні причини, до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Ми усі розуміємо, що зараз наша держава потребує максимальної можливої кількості захисників та захисниць кожного сантиметру нашої країни, саме тому здійснюється призов навіть з територій інших держав.
💭 Начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач повідомив про те, що особи, які мають українське громадянство та перебувають за кордоном понад три місяці, зобов'язані стати на консульський облік у консульстві відповідної держави перебування, а також, за необхідності, їм може бути вручена повістка до територіального центру комплектування.
🤔 Що передбачає військовий облік за кордоном?
Військовий облік серед українців за кордоном вестимуть дипломатичні відомства, а також на них покладається обов'язок сприяти поверненню військовозобов'язаних в Україну під час мобілізації. Дипломатичні установи повинні повідомлять українців за кордоном про початок чергового призову за таких умов:
📍якщо громадяни досягли призовного віку;
📍якщо громадяни не мають відстрочки, або не звільнені від призову на строкову військову службу.
Упродовж 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном, або знімається з нього, дипломатична установа має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним або міським ТЦК і СП, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України - залежить від місця перебування на військовому обліку.
Окрім того, дипломатичні установи мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку. Такі списки зберігатимуть упродовж 5 років.
Було корисно? - залишай реакцію 😉
Ваша Lawfamily ⚖️💙
З порцією нової інформації 🙌📚
⚖️ Поговоримо сьогодні про тему, яка цікавить багатьох: «Вручення повісток за кордоном: можливо чи ні?»
Зважаючи на тяжке сьогодення безліч українців наразі перебуває за кордоном. Хтось місяць, хтось з початку війни, а хтось опинився там ще раніше, зважаючи на власні причини, до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Ми усі розуміємо, що зараз наша держава потребує максимальної можливої кількості захисників та захисниць кожного сантиметру нашої країни, саме тому здійснюється призов навіть з територій інших держав.
💭 Начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач повідомив про те, що особи, які мають українське громадянство та перебувають за кордоном понад три місяці, зобов'язані стати на консульський облік у консульстві відповідної держави перебування, а також, за необхідності, їм може бути вручена повістка до територіального центру комплектування.
🤔 Що передбачає військовий облік за кордоном?
Військовий облік серед українців за кордоном вестимуть дипломатичні відомства, а також на них покладається обов'язок сприяти поверненню військовозобов'язаних в Україну під час мобілізації. Дипломатичні установи повинні повідомлять українців за кордоном про початок чергового призову за таких умов:
📍якщо громадяни досягли призовного віку;
📍якщо громадяни не мають відстрочки, або не звільнені від призову на строкову військову службу.
Упродовж 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном, або знімається з нього, дипломатична установа має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним або міським ТЦК і СП, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України - залежить від місця перебування на військовому обліку.
Окрім того, дипломатичні установи мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку. Такі списки зберігатимуть упродовж 5 років.
Було корисно? - залишай реакцію 😉
Ваша Lawfamily ⚖️💙
#scient_friday - на зв‘язку 😎
Давайте розбиремо разом ще одну цікаву тему.
Сьогодні кримінальні провадження щодо деяких правопорушень розглядають у формі приватного обвинувачення, що не узгоджується із загальною ідеєю та конкретними положеннями Стамбульської конвенції, ратифікованої Україною 20 червня 2022 року.
📚Зокрема, згідно зі статтею 55 Конвенції, Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити, аби розслідування визначених у Конвенції правопорушень, таких як: фізичне насильство; сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування; примусовий шлюб тощо, не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої постраждалою особою, а також можливість продовження провадження навіть у випадку відкликання постраждалою особою своєї заяви або скарги.
📌 Крім цього, відповідно до статті 48 Конвенції, Україна також взяла на себе обов'язок вживати необхідних законодавчих або інших заходів для заборони на обов’язковий порядок альтернативних процесів з вирішення спорів, у тому числі посередництва та примирення щодо всіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування Конвенції.
Тому, з метою врегулювання невідповідностей, у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект 9093 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв'язку з ратифікацією Стамбульської конвенції
Законопроєктом передбачено внесення змін до статтей 469 та 477 Кримінального процесуального кодексу України, якими: розширюється перелік категорій справ, в яких угода про примирення може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника, зокрема на справи щодо:
📍кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (з дотриманням вимог, передбачених частиною третьою статті 469 КПК);
📍кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.134 КК тобто примушування до аборту;
📍кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 та ч.5 ст. 134 КК тобто примушування до стерилізації, а також статтею 151-2 КК - примушування до шлюбу;
виключаються з переліку статей, провадження за якими відбувається у формі приватного обвинувачення, провадження за:
📍ст. 126-1 (домашнє насильство);
📍ч. 2, 4 та 5 ст. 134 (стосуються примушування до аборту та стерилізації);
📍ст. 151-2 (примушування до шлюбу);
📍ч.1 ст. 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин);
📍ч.1 ст. 153 (сексуальне насильство);
📍ст. 154 (примушування до вступу в статевий зв’язок).
впроваджується додатковий механізм захисту для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб щодо яких вчинено правопорушення, провадження за яким відбувається у формі приватного обвинувачення.
Збагачуємо знання разом!
Ваша Lawfamily ⚖️💙
Давайте розбиремо разом ще одну цікаву тему.
Сьогодні кримінальні провадження щодо деяких правопорушень розглядають у формі приватного обвинувачення, що не узгоджується із загальною ідеєю та конкретними положеннями Стамбульської конвенції, ратифікованої Україною 20 червня 2022 року.
📚Зокрема, згідно зі статтею 55 Конвенції, Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити, аби розслідування визначених у Конвенції правопорушень, таких як: фізичне насильство; сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування; примусовий шлюб тощо, не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої постраждалою особою, а також можливість продовження провадження навіть у випадку відкликання постраждалою особою своєї заяви або скарги.
📌 Крім цього, відповідно до статті 48 Конвенції, Україна також взяла на себе обов'язок вживати необхідних законодавчих або інших заходів для заборони на обов’язковий порядок альтернативних процесів з вирішення спорів, у тому числі посередництва та примирення щодо всіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування Конвенції.
Тому, з метою врегулювання невідповідностей, у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект 9093 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв'язку з ратифікацією Стамбульської конвенції
Законопроєктом передбачено внесення змін до статтей 469 та 477 Кримінального процесуального кодексу України, якими: розширюється перелік категорій справ, в яких угода про примирення може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника, зокрема на справи щодо:
📍кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (з дотриманням вимог, передбачених частиною третьою статті 469 КПК);
📍кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.134 КК тобто примушування до аборту;
📍кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 та ч.5 ст. 134 КК тобто примушування до стерилізації, а також статтею 151-2 КК - примушування до шлюбу;
виключаються з переліку статей, провадження за якими відбувається у формі приватного обвинувачення, провадження за:
📍ст. 126-1 (домашнє насильство);
📍ч. 2, 4 та 5 ст. 134 (стосуються примушування до аборту та стерилізації);
📍ст. 151-2 (примушування до шлюбу);
📍ч.1 ст. 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин);
📍ч.1 ст. 153 (сексуальне насильство);
📍ст. 154 (примушування до вступу в статевий зв’язок).
впроваджується додатковий механізм захисту для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб щодо яких вчинено правопорушення, провадження за яким відбувається у формі приватного обвинувачення.
Збагачуємо знання разом!
Ваша Lawfamily ⚖️💙
Друзі, #scient_friday вже поспішає у вашу стрічку ☝️
📌 Давайте пригадаємо те, що ви вчили з Конституційного права України та пройдемо декілька цікавих тестів від нашого Наукового підрозділу.
🤔 Перевір себе! 🤓
📌 Давайте пригадаємо те, що ви вчили з Конституційного права України та пройдемо декілька цікавих тестів від нашого Наукового підрозділу.
🤔 Перевір себе! 🤓
- #scient_friday на зв‘язку! 🤝
🤔НІЯКОЇ «БАЙРАКТАРЩИНИ»?
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9128, положеннями якого пропонують обмежити використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі. 😯
☝️Ініціатори законопроекту наголошують: «Прикро, що в маркетингових комунікаціях виробники споживчих товарів та послуг вдаються до недоречного використання трагічних подій війни, назв двох постраждалих міст, патріотичних закликів і військових вітань.
🔍 Ідеться про реєстрацію торговельних марок алкогольних напоїв, продуктів харчування, інших товарів (ТМ Героїчна Буча Комбуча зі смаком цитрусу, насіння редису «Азовсталь» та інші приклади), назви акцій для клієнтів, слогани реклами, які застосовують чи «обігрують» воєнну тематику у необережний, а подеколи і просто у неприпустимий спосіб".
⚖️ Згідно із законопроєктом, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що:
📍відтворюють повністю чи частково назви подій, пов’язаних із стримуванням російської збройної агресії;
📍відтворюють назви населених пунктів та місцевостей, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, а також місць (населених пунктів чи їх частин), що є загальновизнаними символами стійкості та героїзму Українського народу;
📍містять згадування бойових дій та військових операцій;
📍відтворюють найменування виробників, назв типів і видів озброєння, військової і спеціальної техніки;
📍відтворюють назви родів військ, військових підрозділів Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань (підрозділів);
📍відтворюють привітання, які визначені законодавством як офіційні для Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань.
При цьому такі обмеження не поширюватимуться на рекламу фільмів, відео чи книг, присвячених повномасштабній війні в Україні. ❤️🩹
Залишай реакцію, якщо було цікаво! 😉
Ваша Lawfamily 💙⚖️
🤔НІЯКОЇ «БАЙРАКТАРЩИНИ»?
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9128, положеннями якого пропонують обмежити використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі. 😯
☝️Ініціатори законопроекту наголошують: «Прикро, що в маркетингових комунікаціях виробники споживчих товарів та послуг вдаються до недоречного використання трагічних подій війни, назв двох постраждалих міст, патріотичних закликів і військових вітань.
🔍 Ідеться про реєстрацію торговельних марок алкогольних напоїв, продуктів харчування, інших товарів (ТМ Героїчна Буча Комбуча зі смаком цитрусу, насіння редису «Азовсталь» та інші приклади), назви акцій для клієнтів, слогани реклами, які застосовують чи «обігрують» воєнну тематику у необережний, а подеколи і просто у неприпустимий спосіб".
⚖️ Згідно із законопроєктом, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що:
📍відтворюють повністю чи частково назви подій, пов’язаних із стримуванням російської збройної агресії;
📍відтворюють назви населених пунктів та місцевостей, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, а також місць (населених пунктів чи їх частин), що є загальновизнаними символами стійкості та героїзму Українського народу;
📍містять згадування бойових дій та військових операцій;
📍відтворюють найменування виробників, назв типів і видів озброєння, військової і спеціальної техніки;
📍відтворюють назви родів військ, військових підрозділів Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань (підрозділів);
📍відтворюють привітання, які визначені законодавством як офіційні для Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань.
При цьому такі обмеження не поширюватимуться на рекламу фільмів, відео чи книг, присвячених повномасштабній війні в Україні. ❤️🩹
Залишай реакцію, якщо було цікаво! 😉
Ваша Lawfamily 💙⚖️
#scient_friday - на зв‘язку! 😎
За декілька хвилин тут з‘являться декілька цікавих тестів з галузі кримінального права.
🤓 Перевірте свої знання та пересилайте друзям - нехай також оцінять свої можливості!
За декілька хвилин тут з‘являться декілька цікавих тестів з галузі кримінального права.
🤓 Перевірте свої знання та пересилайте друзям - нехай також оцінять свої можливості!
Привіт! 🫶🏻
Традиційно закріплюємо насичений навчальний тиждень цікавою інформацією з рубрики - #scient_friday 🥳
Опублікування у ЄДРСР замість надсилання копій рішення?
📍У 2019 році позивачі звернулися до суду із позовом про припинення права на частку в спільному майні, в результаті розгляду якого рішенням Голосіївського районного суду м. Києва позов було залишено без задоволення. Відповідне рішення, зважаючи на зміст довідки, складеної секретарем судового засідання, відправлене не було у зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення поштової кореспонденції.
У листопаді 2021 року рішення оскаржили в апеляційному порядку, проте суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України, тобто на пропущення апелянтом строку на оскарження. Висновок апеляційного суду мотивовано тим, що позивачі у випадку неотримання копії рішення суду першої інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку не були позбавлені права та можливості, враховуючи обізнаність із ходом судового провадження, самостійно ознайомитись із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень із моменту його оприлюднення, а саме: з 06 серпня 2021 року. 👀
У червні 2022 року позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду.
Верховний Суд, вирішуючи питання щодо цієї справи, встановив, що визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені заявниками, апеляційний суд не врахував факт невиконання судом першої інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення, не надав оцінки тому, що оприлюднення в ЄДРСР тексту судового рішення не виконує функцію суду щодо вручення судового рішення.
🖇️При цьому ВС зазначив, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. А отже можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.
Було цікаво? - залишай реакцію ☝️❤️
Ваша Lawfamily бажає вам безтривожних та сонячних вихідних! 💙☀️
Традиційно закріплюємо насичений навчальний тиждень цікавою інформацією з рубрики - #scient_friday 🥳
Опублікування у ЄДРСР замість надсилання копій рішення?
📍У 2019 році позивачі звернулися до суду із позовом про припинення права на частку в спільному майні, в результаті розгляду якого рішенням Голосіївського районного суду м. Києва позов було залишено без задоволення. Відповідне рішення, зважаючи на зміст довідки, складеної секретарем судового засідання, відправлене не було у зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення поштової кореспонденції.
У листопаді 2021 року рішення оскаржили в апеляційному порядку, проте суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України, тобто на пропущення апелянтом строку на оскарження. Висновок апеляційного суду мотивовано тим, що позивачі у випадку неотримання копії рішення суду першої інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку не були позбавлені права та можливості, враховуючи обізнаність із ходом судового провадження, самостійно ознайомитись із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень із моменту його оприлюднення, а саме: з 06 серпня 2021 року. 👀
У червні 2022 року позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду.
Верховний Суд, вирішуючи питання щодо цієї справи, встановив, що визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені заявниками, апеляційний суд не врахував факт невиконання судом першої інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення, не надав оцінки тому, що оприлюднення в ЄДРСР тексту судового рішення не виконує функцію суду щодо вручення судового рішення.
🖇️При цьому ВС зазначив, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. А отже можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.
Було цікаво? - залишай реакцію ☝️❤️
Ваша Lawfamily бажає вам безтривожних та сонячних вихідних! 💙☀️
Всім привіт! 🫶🏻
Науковий підрозділ підготував для вас цікаві тести з цивільного процесу🔥
Вже за декілька хвилин вони з‘являться у нашому телеграм-каналі.
Не пропусти та ділися з друзями, нехай вони також перевірять свої знання 🧠👩⚖️
#scient_friday
Науковий підрозділ підготував для вас цікаві тести з цивільного процесу🔥
Вже за декілька хвилин вони з‘являться у нашому телеграм-каналі.
Не пропусти та ділися з друзями, нехай вони також перевірять свої знання 🧠👩⚖️
#scient_friday