Moyaptashka via @like
Чому птахи співають восени
Ви вже помітили, що з середини серпня птахів стало більше чутно, ніж влітку?
⠀
У гніздовий період (весна-початок літа) пісня самців відіграє роль позначення території. Власна територія потрібна для гнізда та вирощування пташенят. Територіальна агресія та розмноження залежать від гормонів.
⠀
Є декілька факторів, які впливають на мозок птахів:
👉🏻 довжина світлового дня
👉🏻 погодні умови
👉🏻 наявність корму
⠀
Під впливом цих чинників, навесні гіпоталамус птахів виділяє гормони GnRH та GnIH, які впливають на виділення лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів. А вони вже регулюють рівень тестостерону (Т) у самців та купу процесів у яєчниках самок (фолікулогенез, стероїдогенез естрадіолу та прогестерону, виділення пептидних гормонів та факторів росту, овуляцію та яйцекладку).
⠀
Таким чином організм птахів має два ланцюжки реакції на зміну довжини дня:
⠀
✅ Гіперфагія (= жирування, див. попередні пости з фламінго), запасання жиру, гіпертрофія літальних м’язів, орієнтований міграційний політ
✅ Розвиток гніздової поведінки
⠀
Річний цикл у різних птахів може дуже відрізнятися. Адже деякі птахи летять на південь Африки, а деякі залишаються або кочують недалеко. Навіть види одного роду, які мешкають у різних кліматичних поясах, можуть кардинально відрізнятися за річними циклами гормонів та поведінки.
⠀
❓Чому ж восени птахи знову починають співати та що це означає?
⠀
▶️ Після завершення осінньої линьки у самців на приклад, шпаків, зростає рівень Т. Тобто самці співають з такими ж намірами, як і весною - щоб позначити свою територію. І якби не суворіші погодні умови, вони б навіть знову загніздилися.
⠀
▶️ У вільшанок схема трохи інакша. Пісня самця навесні має на меті розмноження, і залежить від рівня Т. А осінні та зимові пісні виконують функцію захисту території з кормовими запасами, і не залежать від Т.
⠀
▶️ У великих синиць найбільший пік рівня Т спостерігається у березні, тоді ж вони й найбільше співають. Восени здебільшого співають молоді самці, які лише вчаться виконувати пісню. Деякі дослідження виявляють у великих синиць другий пік Т у вересні.
⠀
Ви вже помітили, що з середини серпня птахів стало більше чутно, ніж влітку?
⠀
У гніздовий період (весна-початок літа) пісня самців відіграє роль позначення території. Власна територія потрібна для гнізда та вирощування пташенят. Територіальна агресія та розмноження залежать від гормонів.
⠀
Є декілька факторів, які впливають на мозок птахів:
👉🏻 довжина світлового дня
👉🏻 погодні умови
👉🏻 наявність корму
⠀
Під впливом цих чинників, навесні гіпоталамус птахів виділяє гормони GnRH та GnIH, які впливають на виділення лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів. А вони вже регулюють рівень тестостерону (Т) у самців та купу процесів у яєчниках самок (фолікулогенез, стероїдогенез естрадіолу та прогестерону, виділення пептидних гормонів та факторів росту, овуляцію та яйцекладку).
⠀
Таким чином організм птахів має два ланцюжки реакції на зміну довжини дня:
⠀
✅ Гіперфагія (= жирування, див. попередні пости з фламінго), запасання жиру, гіпертрофія літальних м’язів, орієнтований міграційний політ
✅ Розвиток гніздової поведінки
⠀
Річний цикл у різних птахів може дуже відрізнятися. Адже деякі птахи летять на південь Африки, а деякі залишаються або кочують недалеко. Навіть види одного роду, які мешкають у різних кліматичних поясах, можуть кардинально відрізнятися за річними циклами гормонів та поведінки.
⠀
❓Чому ж восени птахи знову починають співати та що це означає?
⠀
▶️ Після завершення осінньої линьки у самців на приклад, шпаків, зростає рівень Т. Тобто самці співають з такими ж намірами, як і весною - щоб позначити свою територію. І якби не суворіші погодні умови, вони б навіть знову загніздилися.
⠀
▶️ У вільшанок схема трохи інакша. Пісня самця навесні має на меті розмноження, і залежить від рівня Т. А осінні та зимові пісні виконують функцію захисту території з кормовими запасами, і не залежать від Т.
⠀
▶️ У великих синиць найбільший пік рівня Т спостерігається у березні, тоді ж вони й найбільше співають. Восени здебільшого співають молоді самці, які лише вчаться виконувати пісню. Деякі дослідження виявляють у великих синиць другий пік Т у вересні.
⠀
Moyaptashka via @like
Осінній пташиний хор
⠀
З приходом осені 🍂природа наче знову ожила пташиними голосами. В кущах, в лісі, поміж будинків тепер чутно зрідка пісні, а частіше поклики птахів:
⠀
✔️ Триває міграція вівчарика ковалика, тож його поклики "уііть" http://www.xeno-canto.org/378775 та тінькаючу пісню чутно всюди http://www.xeno-canto.org/378754
⠀
✔️ Горихвістка чорна іноді співає тріскучими куплетами, доки не покине Україну http://www.xeno-canto.org/378958
⠀
✔️ Синиця велика домінує в осінньо-зимових зграях, часто поруч з іншими видами синиць, а також дятлів, підкоришників та повзиків
⠀
✔️ Гаїчка болотяна https://www.xeno-canto.org/363837 та гаїчка пухляк http://www.xeno-canto.org/366426 іноді співають, та частіше чутно їх поклики
⠀
✔️ Синиця блакитна бадьорою піснею підніме настрій з першим промінням сонця http://www.xeno-canto.org/372988
⠀
✔️ Синиця довгохвоста - у них своя "тусовка" і здебільшого тримаються окремою щільною зграєю, поруч з іншими птахами. Коли вони налітають в подвір'я, більше нікого не чути http://www.xeno-canto.org/356316
⠀
✔️ Повзики запасають насіння на зиму й активно прегукуються
⠀
✔️ Активізувалися дятли, їхнє дзявкання все частіше модна почути за межами лісу http://www.xeno-canto.org/374328
⠀
✔️ Чижі вже кочують за межі гніздових територій в Карпатах та на Поліссі, їх сумні хриплі "чвііі" http://www.xeno-canto.org/350448 нагадують, що зима близько
⠀
✔️ А ось щиглики навпаки завше весело щебечуть http://www.xeno-canto.org/374321
⠀
✔️ Сойки кочують невеликими групами. Іноді перекрикуються між собою http://www.xeno-canto.org/360699, а з сороками можуть влаштувати справжні розборки
⠀
✔️ Граки та галки відкочовують з півночі України, а на Заході спільними зграями здійснюють добові міграції на місця ночівлі http://www.xeno-canto.org/367939
⠀
З приходом осені 🍂природа наче знову ожила пташиними голосами. В кущах, в лісі, поміж будинків тепер чутно зрідка пісні, а частіше поклики птахів:
⠀
✔️ Триває міграція вівчарика ковалика, тож його поклики "уііть" http://www.xeno-canto.org/378775 та тінькаючу пісню чутно всюди http://www.xeno-canto.org/378754
⠀
✔️ Горихвістка чорна іноді співає тріскучими куплетами, доки не покине Україну http://www.xeno-canto.org/378958
⠀
✔️ Синиця велика домінує в осінньо-зимових зграях, часто поруч з іншими видами синиць, а також дятлів, підкоришників та повзиків
⠀
✔️ Гаїчка болотяна https://www.xeno-canto.org/363837 та гаїчка пухляк http://www.xeno-canto.org/366426 іноді співають, та частіше чутно їх поклики
⠀
✔️ Синиця блакитна бадьорою піснею підніме настрій з першим промінням сонця http://www.xeno-canto.org/372988
⠀
✔️ Синиця довгохвоста - у них своя "тусовка" і здебільшого тримаються окремою щільною зграєю, поруч з іншими птахами. Коли вони налітають в подвір'я, більше нікого не чути http://www.xeno-canto.org/356316
⠀
✔️ Повзики запасають насіння на зиму й активно прегукуються
⠀
✔️ Активізувалися дятли, їхнє дзявкання все частіше модна почути за межами лісу http://www.xeno-canto.org/374328
⠀
✔️ Чижі вже кочують за межі гніздових територій в Карпатах та на Поліссі, їх сумні хриплі "чвііі" http://www.xeno-canto.org/350448 нагадують, що зима близько
⠀
✔️ А ось щиглики навпаки завше весело щебечуть http://www.xeno-canto.org/374321
⠀
✔️ Сойки кочують невеликими групами. Іноді перекрикуються між собою http://www.xeno-canto.org/360699, а з сороками можуть влаштувати справжні розборки
⠀
✔️ Граки та галки відкочовують з півночі України, а на Заході спільними зграями здійснюють добові міграції на місця ночівлі http://www.xeno-canto.org/367939
www.xeno-canto.org
XC378775 Common Chiffchaff (Phylloscopus collybita)
bird-seen:yes
playback-used:no
playback-used:no
Moyaptashka via @like
Якщо у вас ще немає "Книги про ліс" та "Розповіді про тварин та їх назви", то поспішайте придбати, поки ще є книжки та знижки на них)
Детільніше у відео: https://youtu.be/KXYgPywSE1M
Детільніше у відео: https://youtu.be/KXYgPywSE1M
YouTube
"Книга про ліс" та "Розповіді про тварин та їх назви"
Відгук на дві книги про природу від українських науковців.
Moyaptashka via @like
Вчимося визначати осінніх птахів
Спостереження за птахами для когось є медитацією, для когось - азартом. В обох випадках ви будете заряджені позитивними емоціями, які потрібні нам восени для зміцнення імунітету.
5 жовтня стартує осінній онлайн курс “Птахи осені”:
⠀
🦉 3 вебінари
🦉 30 видів птахів, яких ви можете зараз спостерігати
🦉 Будемо вчитися визначати їх осінні голоси
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів та матеріалів курсу
⠀
Ось відгуки учасників попередніх курсів:
🧡 “Кожного тижня з вдячністю згадую вас і ваш курс я відкрила новий світ”
🧡 “Я щиро вдячна Вам за можливість навчатися визначення птахів. Це справжнє свято, про яке я давно мріяла. Дякую за високопрофесійне та цікаве викладення матеріалу, за велику працю, яку Ви звершили у підготовці цього міні курсу. Я щаслива :)”
🧡 “Дуже цікаво, системно, з любов'ю. Дякую”
⠀
Коли? 5-7 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
Вартість всього курсу: 300 грн
Для кого? Любителі природи, батьки, вчителі, мандрівники
⠀
👉 Хочете приєднатися? Пишіть @hannakuzyo
Спостереження за птахами для когось є медитацією, для когось - азартом. В обох випадках ви будете заряджені позитивними емоціями, які потрібні нам восени для зміцнення імунітету.
5 жовтня стартує осінній онлайн курс “Птахи осені”:
⠀
🦉 3 вебінари
🦉 30 видів птахів, яких ви можете зараз спостерігати
🦉 Будемо вчитися визначати їх осінні голоси
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів та матеріалів курсу
⠀
Ось відгуки учасників попередніх курсів:
🧡 “Кожного тижня з вдячністю згадую вас і ваш курс я відкрила новий світ”
🧡 “Я щиро вдячна Вам за можливість навчатися визначення птахів. Це справжнє свято, про яке я давно мріяла. Дякую за високопрофесійне та цікаве викладення матеріалу, за велику працю, яку Ви звершили у підготовці цього міні курсу. Я щаслива :)”
🧡 “Дуже цікаво, системно, з любов'ю. Дякую”
⠀
Коли? 5-7 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
Вартість всього курсу: 300 грн
Для кого? Любителі природи, батьки, вчителі, мандрівники
⠀
👉 Хочете приєднатися? Пишіть @hannakuzyo
Moyaptashka via @like
Сьогодні в лісі чула, як сойки копіюють дятла середнього. Зараз вони часто групами літають на подвір'ї, шукають поживи. Осінні кочівлі вже почалися. А про звуки сойок я писала на блозі, там підбірочка їхнього плагіату
https://moyaptashka.blogspot.com/search?q=%D1%81%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0
https://moyaptashka.blogspot.com/search?q=%D1%81%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0
Moyaptashka via @like
Супутникові дослідження міграцій 📊
🔸Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості - де ж вештаються птахи по дорозі від точки А (гніздові території) до точки Б (теплі краї).
🔸 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації - з якою швидкістю, на якій висоті та в якому напрямі летить птах. Де я на скільки часу він зупиняється? І врешті-решт ми отримуємо мапу його переміщень, яка інколи є фантастичною - ніколи б не здогадалися!
🔸 На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км.
🔸 Просто зараз над Україною мігрують великі підорлики, закільцьовані в Білорусі. Цих рідкісних птахів досліджують для того, щоб дізнатися:
👉🏻 маршрути міграції
👉🏻місця зимівлі
👉🏻 добову активність
👉🏻 частоту утворення гібридних пар з малим підорликом
🔸 Про кільцювання цьогорічних великих підорликів читайте на сайті АПБ: 👉🏻 https://ptushki.org/news/692481.html
🔸Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості - де ж вештаються птахи по дорозі від точки А (гніздові території) до точки Б (теплі краї).
🔸 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації - з якою швидкістю, на якій висоті та в якому напрямі летить птах. Де я на скільки часу він зупиняється? І врешті-решт ми отримуємо мапу його переміщень, яка інколи є фантастичною - ніколи б не здогадалися!
🔸 На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км.
🔸 Просто зараз над Україною мігрують великі підорлики, закільцьовані в Білорусі. Цих рідкісних птахів досліджують для того, щоб дізнатися:
👉🏻 маршрути міграції
👉🏻місця зимівлі
👉🏻 добову активність
👉🏻 частоту утворення гібридних пар з малим підорликом
🔸 Про кільцювання цьогорічних великих підорликів читайте на сайті АПБ: 👉🏻 https://ptushki.org/news/692481.html
Грамадская арганізацыя «Ахова птушак Бацькаўшчыны»
Первые подорлики покинули страну: откуда они шлют нам сигналы?
Уже третью осень мы следим за отлётом на юг наших болотных орлов – больших подорликов. В этом году мы пометили передатчиками ещё шестерых, и пока
Moyaptashka via @like
Осінь минає, птахи мігрують.🍂 Як насолодитися цим періодом на повну і по-бьордвочерськи? Ловіть мій список 🦉
Moyaptashka via @like
Ви знайшли пір’їну
І вам, звісно ж, кортить дізнатися, чия вона. Мені часто приходять повідомлення із проханням визначити пір’їну. Розумію вашу цікавість, але не встигаю всім відписувати☹️ Нижче покрокова інструкція, як це зробити самостійно. Від сьогодні я визначатиму пір’їни лише учасникам моїх курсів 🤓
⠀
1️⃣ Зрозуміти з якої частини тіла пір’їна
⠀
🔸Контурні пір’їни визирають назовні, їх видно на птахові. Вони створюють контур, тобто зовнішній вигляд птаха. Серед них найпростіше визначити птаха за маховими (з крила) та стерновими (з хвоста) пір’їнами.
⠀
🔸Махові пір’їни, особливо першорядні (коли птах розправляє крила, він якраз їх розчепірює 🦅), вигнуті дугою та є асиметричними й мають загострений кінець (винятком є костогриз, див. в галереї). Залежно в яку сторону вигнута дуга пір’їни, з того й крила вона випала.
⠀
🔸Пір’їни з хвоста 🦚 у порівнянні з маховими не вигнуті (а пласкі) та більш симетричні. Закінчення хвостової пір’їни здебільшого тупе. Проте є й винятки — на приклад дятли. У них кінці загострені, а стрижні дуже тверді, адже на них дятли впираються на стовбурі.
⠀
🔸 Пір’їни покривні (з тіла) значно менші, половина або й більше складається з пухової частини, яку не можливо ідентифікувати. В деяких великих птахів покривні пера також можуть бути специфічно забарвленими, але зазвичай вони вам не допоможуть.
⠀
2️⃣ Прикинути розмір птаха
⠀
Ви розумієте, що в руках махова пір'їна, яка є найбільшою. Тож її довжина 1/4 або 1/5 від розмаху крил. На приклад, у канюка довжина першорядної (самої крайньої) пір’їни 28 см, а розмах крил 110-140 см, у великої синиці це 69 та 250 мм відповідно.
⠀
3️⃣ Проаналізувати біотоп
⠀
Без базових знань місцевих птахів визначити пір'їну буде дуже складно. Тож спочатку раджу пройти курс “Основи визначення птахів” або “Птахи осені”, який стартує ❗️ 5 жовтня (навчальні матеріали можна також придбати після курсу). Знаючи звідки пір’їна та уявляючи розмір птаха, відкидайте неможливі варіанти.
⠀
4️⃣ Скористатися визначником
⠀
Якщо ви вже маєте декілька варіантів, сайт Featherbase.info вам в допомогу. Там є розкладки пір’їн 1489 видів птахів.
І вам, звісно ж, кортить дізнатися, чия вона. Мені часто приходять повідомлення із проханням визначити пір’їну. Розумію вашу цікавість, але не встигаю всім відписувати☹️ Нижче покрокова інструкція, як це зробити самостійно. Від сьогодні я визначатиму пір’їни лише учасникам моїх курсів 🤓
⠀
1️⃣ Зрозуміти з якої частини тіла пір’їна
⠀
🔸Контурні пір’їни визирають назовні, їх видно на птахові. Вони створюють контур, тобто зовнішній вигляд птаха. Серед них найпростіше визначити птаха за маховими (з крила) та стерновими (з хвоста) пір’їнами.
⠀
🔸Махові пір’їни, особливо першорядні (коли птах розправляє крила, він якраз їх розчепірює 🦅), вигнуті дугою та є асиметричними й мають загострений кінець (винятком є костогриз, див. в галереї). Залежно в яку сторону вигнута дуга пір’їни, з того й крила вона випала.
⠀
🔸Пір’їни з хвоста 🦚 у порівнянні з маховими не вигнуті (а пласкі) та більш симетричні. Закінчення хвостової пір’їни здебільшого тупе. Проте є й винятки — на приклад дятли. У них кінці загострені, а стрижні дуже тверді, адже на них дятли впираються на стовбурі.
⠀
🔸 Пір’їни покривні (з тіла) значно менші, половина або й більше складається з пухової частини, яку не можливо ідентифікувати. В деяких великих птахів покривні пера також можуть бути специфічно забарвленими, але зазвичай вони вам не допоможуть.
⠀
2️⃣ Прикинути розмір птаха
⠀
Ви розумієте, що в руках махова пір'їна, яка є найбільшою. Тож її довжина 1/4 або 1/5 від розмаху крил. На приклад, у канюка довжина першорядної (самої крайньої) пір’їни 28 см, а розмах крил 110-140 см, у великої синиці це 69 та 250 мм відповідно.
⠀
3️⃣ Проаналізувати біотоп
⠀
Без базових знань місцевих птахів визначити пір'їну буде дуже складно. Тож спочатку раджу пройти курс “Основи визначення птахів” або “Птахи осені”, який стартує ❗️ 5 жовтня (навчальні матеріали можна також придбати після курсу). Знаючи звідки пір’їна та уявляючи розмір птаха, відкидайте неможливі варіанти.
⠀
4️⃣ Скористатися визначником
⠀
Якщо ви вже маєте декілька варіантів, сайт Featherbase.info вам в допомогу. Там є розкладки пір’їн 1489 видів птахів.