Moyaptashka via @like
Вчимося визначати осінніх птахів
Спостереження за птахами для когось є медитацією, для когось - азартом. В обох випадках ви будете заряджені позитивними емоціями, які потрібні нам восени для зміцнення імунітету.
5 жовтня стартує осінній онлайн курс “Птахи осені”:
⠀
🦉 3 вебінари
🦉 30 видів птахів, яких ви можете зараз спостерігати
🦉 Будемо вчитися визначати їх осінні голоси
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів та матеріалів курсу
⠀
Ось відгуки учасників попередніх курсів:
🧡 “Кожного тижня з вдячністю згадую вас і ваш курс я відкрила новий світ”
🧡 “Я щиро вдячна Вам за можливість навчатися визначення птахів. Це справжнє свято, про яке я давно мріяла. Дякую за високопрофесійне та цікаве викладення матеріалу, за велику працю, яку Ви звершили у підготовці цього міні курсу. Я щаслива :)”
🧡 “Дуже цікаво, системно, з любов'ю. Дякую”
⠀
Коли? 5-7 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
Вартість всього курсу: 300 грн
Для кого? Любителі природи, батьки, вчителі, мандрівники
⠀
👉 Хочете приєднатися? Пишіть @hannakuzyo
Спостереження за птахами для когось є медитацією, для когось - азартом. В обох випадках ви будете заряджені позитивними емоціями, які потрібні нам восени для зміцнення імунітету.
5 жовтня стартує осінній онлайн курс “Птахи осені”:
⠀
🦉 3 вебінари
🦉 30 видів птахів, яких ви можете зараз спостерігати
🦉 Будемо вчитися визначати їх осінні голоси
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів та матеріалів курсу
⠀
Ось відгуки учасників попередніх курсів:
🧡 “Кожного тижня з вдячністю згадую вас і ваш курс я відкрила новий світ”
🧡 “Я щиро вдячна Вам за можливість навчатися визначення птахів. Це справжнє свято, про яке я давно мріяла. Дякую за високопрофесійне та цікаве викладення матеріалу, за велику працю, яку Ви звершили у підготовці цього міні курсу. Я щаслива :)”
🧡 “Дуже цікаво, системно, з любов'ю. Дякую”
⠀
Коли? 5-7 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
Вартість всього курсу: 300 грн
Для кого? Любителі природи, батьки, вчителі, мандрівники
⠀
👉 Хочете приєднатися? Пишіть @hannakuzyo
Moyaptashka via @like
Сьогодні в лісі чула, як сойки копіюють дятла середнього. Зараз вони часто групами літають на подвір'ї, шукають поживи. Осінні кочівлі вже почалися. А про звуки сойок я писала на блозі, там підбірочка їхнього плагіату
https://moyaptashka.blogspot.com/search?q=%D1%81%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0
https://moyaptashka.blogspot.com/search?q=%D1%81%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B0
Moyaptashka via @like
Супутникові дослідження міграцій 📊
🔸Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості - де ж вештаються птахи по дорозі від точки А (гніздові території) до точки Б (теплі краї).
🔸 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації - з якою швидкістю, на якій висоті та в якому напрямі летить птах. Де я на скільки часу він зупиняється? І врешті-решт ми отримуємо мапу його переміщень, яка інколи є фантастичною - ніколи б не здогадалися!
🔸 На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км.
🔸 Просто зараз над Україною мігрують великі підорлики, закільцьовані в Білорусі. Цих рідкісних птахів досліджують для того, щоб дізнатися:
👉🏻 маршрути міграції
👉🏻місця зимівлі
👉🏻 добову активність
👉🏻 частоту утворення гібридних пар з малим підорликом
🔸 Про кільцювання цьогорічних великих підорликів читайте на сайті АПБ: 👉🏻 https://ptushki.org/news/692481.html
🔸Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості - де ж вештаються птахи по дорозі від точки А (гніздові території) до точки Б (теплі краї).
🔸 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації - з якою швидкістю, на якій висоті та в якому напрямі летить птах. Де я на скільки часу він зупиняється? І врешті-решт ми отримуємо мапу його переміщень, яка інколи є фантастичною - ніколи б не здогадалися!
🔸 На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км.
🔸 Просто зараз над Україною мігрують великі підорлики, закільцьовані в Білорусі. Цих рідкісних птахів досліджують для того, щоб дізнатися:
👉🏻 маршрути міграції
👉🏻місця зимівлі
👉🏻 добову активність
👉🏻 частоту утворення гібридних пар з малим підорликом
🔸 Про кільцювання цьогорічних великих підорликів читайте на сайті АПБ: 👉🏻 https://ptushki.org/news/692481.html
Грамадская арганізацыя «Ахова птушак Бацькаўшчыны»
Первые подорлики покинули страну: откуда они шлют нам сигналы?
Уже третью осень мы следим за отлётом на юг наших болотных орлов – больших подорликов. В этом году мы пометили передатчиками ещё шестерых, и пока
Moyaptashka via @like
Осінь минає, птахи мігрують.🍂 Як насолодитися цим періодом на повну і по-бьордвочерськи? Ловіть мій список 🦉
Moyaptashka via @like
Ви знайшли пір’їну
І вам, звісно ж, кортить дізнатися, чия вона. Мені часто приходять повідомлення із проханням визначити пір’їну. Розумію вашу цікавість, але не встигаю всім відписувати☹️ Нижче покрокова інструкція, як це зробити самостійно. Від сьогодні я визначатиму пір’їни лише учасникам моїх курсів 🤓
⠀
1️⃣ Зрозуміти з якої частини тіла пір’їна
⠀
🔸Контурні пір’їни визирають назовні, їх видно на птахові. Вони створюють контур, тобто зовнішній вигляд птаха. Серед них найпростіше визначити птаха за маховими (з крила) та стерновими (з хвоста) пір’їнами.
⠀
🔸Махові пір’їни, особливо першорядні (коли птах розправляє крила, він якраз їх розчепірює 🦅), вигнуті дугою та є асиметричними й мають загострений кінець (винятком є костогриз, див. в галереї). Залежно в яку сторону вигнута дуга пір’їни, з того й крила вона випала.
⠀
🔸Пір’їни з хвоста 🦚 у порівнянні з маховими не вигнуті (а пласкі) та більш симетричні. Закінчення хвостової пір’їни здебільшого тупе. Проте є й винятки — на приклад дятли. У них кінці загострені, а стрижні дуже тверді, адже на них дятли впираються на стовбурі.
⠀
🔸 Пір’їни покривні (з тіла) значно менші, половина або й більше складається з пухової частини, яку не можливо ідентифікувати. В деяких великих птахів покривні пера також можуть бути специфічно забарвленими, але зазвичай вони вам не допоможуть.
⠀
2️⃣ Прикинути розмір птаха
⠀
Ви розумієте, що в руках махова пір'їна, яка є найбільшою. Тож її довжина 1/4 або 1/5 від розмаху крил. На приклад, у канюка довжина першорядної (самої крайньої) пір’їни 28 см, а розмах крил 110-140 см, у великої синиці це 69 та 250 мм відповідно.
⠀
3️⃣ Проаналізувати біотоп
⠀
Без базових знань місцевих птахів визначити пір'їну буде дуже складно. Тож спочатку раджу пройти курс “Основи визначення птахів” або “Птахи осені”, який стартує ❗️ 5 жовтня (навчальні матеріали можна також придбати після курсу). Знаючи звідки пір’їна та уявляючи розмір птаха, відкидайте неможливі варіанти.
⠀
4️⃣ Скористатися визначником
⠀
Якщо ви вже маєте декілька варіантів, сайт Featherbase.info вам в допомогу. Там є розкладки пір’їн 1489 видів птахів.
І вам, звісно ж, кортить дізнатися, чия вона. Мені часто приходять повідомлення із проханням визначити пір’їну. Розумію вашу цікавість, але не встигаю всім відписувати☹️ Нижче покрокова інструкція, як це зробити самостійно. Від сьогодні я визначатиму пір’їни лише учасникам моїх курсів 🤓
⠀
1️⃣ Зрозуміти з якої частини тіла пір’їна
⠀
🔸Контурні пір’їни визирають назовні, їх видно на птахові. Вони створюють контур, тобто зовнішній вигляд птаха. Серед них найпростіше визначити птаха за маховими (з крила) та стерновими (з хвоста) пір’їнами.
⠀
🔸Махові пір’їни, особливо першорядні (коли птах розправляє крила, він якраз їх розчепірює 🦅), вигнуті дугою та є асиметричними й мають загострений кінець (винятком є костогриз, див. в галереї). Залежно в яку сторону вигнута дуга пір’їни, з того й крила вона випала.
⠀
🔸Пір’їни з хвоста 🦚 у порівнянні з маховими не вигнуті (а пласкі) та більш симетричні. Закінчення хвостової пір’їни здебільшого тупе. Проте є й винятки — на приклад дятли. У них кінці загострені, а стрижні дуже тверді, адже на них дятли впираються на стовбурі.
⠀
🔸 Пір’їни покривні (з тіла) значно менші, половина або й більше складається з пухової частини, яку не можливо ідентифікувати. В деяких великих птахів покривні пера також можуть бути специфічно забарвленими, але зазвичай вони вам не допоможуть.
⠀
2️⃣ Прикинути розмір птаха
⠀
Ви розумієте, що в руках махова пір'їна, яка є найбільшою. Тож її довжина 1/4 або 1/5 від розмаху крил. На приклад, у канюка довжина першорядної (самої крайньої) пір’їни 28 см, а розмах крил 110-140 см, у великої синиці це 69 та 250 мм відповідно.
⠀
3️⃣ Проаналізувати біотоп
⠀
Без базових знань місцевих птахів визначити пір'їну буде дуже складно. Тож спочатку раджу пройти курс “Основи визначення птахів” або “Птахи осені”, який стартує ❗️ 5 жовтня (навчальні матеріали можна також придбати після курсу). Знаючи звідки пір’їна та уявляючи розмір птаха, відкидайте неможливі варіанти.
⠀
4️⃣ Скористатися визначником
⠀
Якщо ви вже маєте декілька варіантів, сайт Featherbase.info вам в допомогу. Там є розкладки пір’їн 1489 видів птахів.
Moyaptashka via @like
ЛЬВІВ
Суботня прогулянка на Сихові від Скверу Гідності до річки Зубра. Будемо спостерігати за птахами, вчитись визначати їх за голосом, розглядатимемо в біноклі, прогуляємося зеленою стежкою Сихова й почастуємося чаєм.
Час зустрічі: 10.00
Місце зустрічі: Сквер Гідності
Тривалість: 2 години
Вартість: 100 грн (150 для пари, 200 для сім'ї з дітьми).
Зареєструватися 👉🏻https://forms.gle/bzd6f5b6AZLsbbLu9
Суботня прогулянка на Сихові від Скверу Гідності до річки Зубра. Будемо спостерігати за птахами, вчитись визначати їх за голосом, розглядатимемо в біноклі, прогуляємося зеленою стежкою Сихова й почастуємося чаєм.
Час зустрічі: 10.00
Місце зустрічі: Сквер Гідності
Тривалість: 2 години
Вартість: 100 грн (150 для пари, 200 для сім'ї з дітьми).
Зареєструватися 👉🏻https://forms.gle/bzd6f5b6AZLsbbLu9
Moyaptashka via @like
Правила зйомки птахів з дрону
У відповідь на запитання Supii Lake Wildlife Center (всі фотки їхні) Насолоджуючись природою, ми ж не хочемо їй нашкодити❓Напишіть вашу думку в коментарях.
⠀
▶️ Силует
⠀
Еволюційно так склалося, що для виживання малим птахам важливо вчасно реагувати на силует хижака в небі 🦅 Науковці порівнювали реакцію еполетника на дрони у вигляді силуету хижого птаха та звичайного 4 ґвинтового дрона. На силует хижого птаха вони реагували 14 секунд швидше, більше тривожились та довше “відходили”💔
⠀
🔸 Звичайного дрона птахи менше лякаються, якщо порівнювати із силуетом хижака (а про силует писали ще нобелівські лауреати - орнітологи Тінбернген та Лоренц). Проте навіть якщо поведінка у птаха спокійна, внутрішня тривога може бути суттєвою❗️
⠀
🔸 На прикладі королівського пінгвіна показано, що частота серцевих скорочень зростала на 30% при наближенні дрону. Подібне спостерігалося й у ведмедів барибалів.
⠀
🔸 Інтенсивність навколишнього світла впливає на реакцію птахів на дрони. Під час досліджень птахів, де важливо враховувати поведінку птахів, варто здійснювати польоти дроном за однакового освітлення та положення сонця.
⠀
▶️ Рекомендації
⠀
🔸Навіть для моніторингу та наукових досліджень рекомендовано збільшувати висоту польоту, наскільки це можливо
⠀
🔸Ні в якому разі не використовувати моделі дронів, які нагадують силует птаха
⠀
🔸 Не фотографуйте дроном птахів під час гніздування. Ви не зможете зробити гарної фотографії, якщо не підберетеся якомога ближче. А це зумовить паніку - птахи покинуть кладку на деякий час, а цього може бути достатньо, щоб яйця або пташенята охололи чи перегрілися, або ж стали жертвою справжніх хижаків.
⠀
🔸Птахи, які живуть поруч з людьми можуть лякатися дронів навіть більше, ніж людей
⠀
🔸 Не підлітайте ближче, ніж на 60 м, а краще 100 м (дослідження на прикладі Скопи). Птахи (на прикладі горлиці зенаїди північної та буроголового волового птаха) ідентифікують дрони на відстані близько 1000 м 👀
⠀
🔸 Зробити гарну фотографію птахів на GoPro неможливо, не довівши птахів до паніки💔 Спробуйте пофотографувати їх на цю камеру без дрона і подумайте двічі, чи вам потрібно це робити з дроном 🤔
⠀
Прочитати згадані дослідження можна тут:
⠀
👉🏻 Approaching birds with drones: first experiments and ethical guidelines / Elisabeth Vas, Amélie Lescroël, Olivier Duriez, Guillaume Boguszewski and David Grémillet
⠀
👉🏻 Testing a key assumption of using drones as frightening devices: Do birds perceive drones as risky? / Conor C. Egan, Bradley F. Blackwell, Esteban Fernández-Juricic and Page E. Klug
⠀
👉🏻 The Hawk/Goose Story: The Classical Ethological Experiments of Lorenz and Tinbergen, Revisited /
Wolfgang Schleidt and Michael D. Shalter
У відповідь на запитання Supii Lake Wildlife Center (всі фотки їхні) Насолоджуючись природою, ми ж не хочемо їй нашкодити❓Напишіть вашу думку в коментарях.
⠀
▶️ Силует
⠀
Еволюційно так склалося, що для виживання малим птахам важливо вчасно реагувати на силует хижака в небі 🦅 Науковці порівнювали реакцію еполетника на дрони у вигляді силуету хижого птаха та звичайного 4 ґвинтового дрона. На силует хижого птаха вони реагували 14 секунд швидше, більше тривожились та довше “відходили”💔
⠀
🔸 Звичайного дрона птахи менше лякаються, якщо порівнювати із силуетом хижака (а про силует писали ще нобелівські лауреати - орнітологи Тінбернген та Лоренц). Проте навіть якщо поведінка у птаха спокійна, внутрішня тривога може бути суттєвою❗️
⠀
🔸 На прикладі королівського пінгвіна показано, що частота серцевих скорочень зростала на 30% при наближенні дрону. Подібне спостерігалося й у ведмедів барибалів.
⠀
🔸 Інтенсивність навколишнього світла впливає на реакцію птахів на дрони. Під час досліджень птахів, де важливо враховувати поведінку птахів, варто здійснювати польоти дроном за однакового освітлення та положення сонця.
⠀
▶️ Рекомендації
⠀
🔸Навіть для моніторингу та наукових досліджень рекомендовано збільшувати висоту польоту, наскільки це можливо
⠀
🔸Ні в якому разі не використовувати моделі дронів, які нагадують силует птаха
⠀
🔸 Не фотографуйте дроном птахів під час гніздування. Ви не зможете зробити гарної фотографії, якщо не підберетеся якомога ближче. А це зумовить паніку - птахи покинуть кладку на деякий час, а цього може бути достатньо, щоб яйця або пташенята охололи чи перегрілися, або ж стали жертвою справжніх хижаків.
⠀
🔸Птахи, які живуть поруч з людьми можуть лякатися дронів навіть більше, ніж людей
⠀
🔸 Не підлітайте ближче, ніж на 60 м, а краще 100 м (дослідження на прикладі Скопи). Птахи (на прикладі горлиці зенаїди північної та буроголового волового птаха) ідентифікують дрони на відстані близько 1000 м 👀
⠀
🔸 Зробити гарну фотографію птахів на GoPro неможливо, не довівши птахів до паніки💔 Спробуйте пофотографувати їх на цю камеру без дрона і подумайте двічі, чи вам потрібно це робити з дроном 🤔
⠀
Прочитати згадані дослідження можна тут:
⠀
👉🏻 Approaching birds with drones: first experiments and ethical guidelines / Elisabeth Vas, Amélie Lescroël, Olivier Duriez, Guillaume Boguszewski and David Grémillet
⠀
👉🏻 Testing a key assumption of using drones as frightening devices: Do birds perceive drones as risky? / Conor C. Egan, Bradley F. Blackwell, Esteban Fernández-Juricic and Page E. Klug
⠀
👉🏻 The Hawk/Goose Story: The Classical Ethological Experiments of Lorenz and Tinbergen, Revisited /
Wolfgang Schleidt and Michael D. Shalter