Ось такий він справжній Дід Мороз.
Образ Діда Мороза, як доброго новорічного
персонажа, з'явився лише наприкінці 30-х років ХХ
століття. Взяли його на заміну Святому Миколаю,
забороненому після приходу до влади більшовиків.
Дід Мороз прийшов із міфологіі давньослов'янсь
ких племен. Там справді був присутній повелитель
зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун,
Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого діда,
який виморожував людей разом із худобою та
всіма іхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-
Мороза, для нього приносили жертву. У деяких
племен - навіть людську. У лісі до дерева
прив'язували юну дівчину. Якщо на ранок іі
знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи
снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і
люди переживуть зиму.
По віруванням наших предків, Зимник вночі у люті
морози ходив попід вікнами від хати до хати і
кликав людей на ім'я. Той хто відгукувався -
вмирав. А у мішку "з подарунками" він носив голови
мертвих.

- Отец, почему мы готовим в Новый год "салат оливье", в котором ни листика салата, а только
разваренные овощи, соленый огурец и консервированные горох и мясом
- Сын, мы готовим в Новый год "салат оливье" в память о Советском Союзе, где праздничную еду нужно было делать из того немногого, что было в магазинах.
- Отец, почему мы готовим в Новый год "селедку под шубой", где безвкусная пересоленная рыба
приправлена тертой свеклой?
- Сын, мы готовим в Новый год "селедку под шубой " в
память о том, что в Советском Союзе не было
другой закуски к водке.
- Отец, почему мы заправляем в Новый год все зти блюда жирным майонезом, от которого болит
печень и растет зад?
- Сын, мы заправляем в Новый год все зти блюда жирным майонезом в память о том, что в Советском Союзе только так можно было насытиться хотя б в один праздник.
- Отец, почему мы ставим в Новьій год на стол "советское шампанское", которое никакое не
шампанское и вызывает изжогу?
- Сын, мы ставим в Новый год на стол "советское шампанское", потому что не было у нас в Советском Союзе вина лучше отой шипучки.
- Отец, почему мы едим в Новый год все эти несьедобные блюда под телевизор с гадкими песнями?
- Сын, мы едим в Новый год все эти несьедобные блюда, чтоб никогда не забывать, что Господь, Бог
наш вывел нас сильной рукой Своей из Советского
Союза, дома рабства, и чтоб вечно помнить, что там вся зта ужасная еда считалась праздничной, и не
было у нас там лучшей еды и развлечений!

Попали как-то порохобот, зрадофил и
оппозиционньій журналист на
необитаемьій остров. Через год
находят их спасатели.
Порохобот смастерил лук и стрелы,
добыл огонь, построил хижину,
амбар для припасов и церкву.
Зрадофил сидит под пальмой и ноет,
что порохобот всю дичь пострелял и
продал в оффшоры, и вообще раньше l
был кокос по восемь, а теперь
зубожиння.
А оппозиционный журналист подох с
голоду. Потому что платить ему за
брехню порохобот не хотел, а
зрадофил - жлобился. А других
заказчиков на необитаемом острове
не было.

Знов заволали бидлолашні, що Порошенкові потрібно іти з політики. Нічого нового.

А я тут погуглив. Першим про це взвив ВАЗ — шістка перед другим туром виборів 2019 року. Аргументував тоді Зеленській свої слова тим, що Порошенко знаходиться в опозиції до народу України, котрий за нього голосувати не хоче.

За півтора року, ми вже зрозуміли, що Порошенко не в опозиції до народу України знаходиться, а просто малороссія ще не з усіх виборців вичавлена, та пручається європейському вибору українців. Але, хоч і не так швидко, як ми, свідомі та майдануті порохоботи хочемо, українці, прищеплені зеленодранством, зцілюються.

Ну ви вже чули, що за Порошенка вже готові голосувати не 25%, а 43%, ця цифра відома. Але є ще одне цікаве дослідження. 25% українців очікують, що вже в наступному, 2021 році, Зеленській піде у відставку, на пенсію, в Ростов, у небуття, вʼязницю, або Кривий Ріг чи пекло. І тоді відбудуться позачергові президентські вибори. Зрозуміло, що ці 25% - це ті самі незламні порохоботи, котрі підтримували Гетьмана у найскладніші часи. Як думаєте, як скоро нас стане 55%?

Так, Порошенко колись піде з української політики, але не раніше, ніж Україна вступить в НАТО, стане однією з найповажніших країн Європи — потужним регіональним лідером, і залісся капітулює перед українською армією. Ось тоді, напевно, Порошенко піде з української політики, але не на пенсію, а до Європарламенту.

Коли зе-міністри беруть участь у борщебатлі

Гарні батьки, з одного боку, постійно радіють навіть дрібним успіхам дитини: першим крокам, першим словам, першим проханням не в штанці надзюріти, а на горшик сходити. Вчать віршикам та простим пісенькам. Але в той же час розумні та далекоглядні батьки ніколи не зупиняються на досягнутому і постійно примушують дитину розвиватися. Мудрі батьки будуть хвилюватися за дитину доти, поки дитина не перевищить самих батьків, або, як мінімум, не стане їм рівною.
Хороших батьків легко потішити, але важко задовольнити повністю.
З Богом те саме.
Бог хоче, щоби ми були подібні до Нього - богами за благодаттю. Тому, якщо ви засвоїли якісь ази віри, або двічі на рік заглядаєте до храму, думаєте цього достатньо? Ні, бо Бог - люблячій батько. Його тішать будь-які наші маленькі успіхи, але задовольняє лише наша досконалість.

​​👍Перемога!

☝🏻Київрада підтримала пропозицію фракції «Європейська Солідарність» і проголосувала за передачу додаткових 422 млн грн на боротьбу з КОВІД. Більше 10 київських медзакладів отримають додаткове фінансування ще до кінця року. Рішення підтримали 115 депутатів Київради.

😉Не "усохло" нічого. Медикам передадуть всі 422 мільйони - до копійки.

‼️Нагадаю, ці 422 мільйони грн. знайшла команда Марини Порошенко, коли зробила власний аудит бюджету Києва. Додати нічого. Сильний, потужний хід.

Зі святим вечором, православні!
Христос ся раждає!
З Різдвом Христовим!
Завтра в нас служба на 9.00

Справжнє прізвище Татарова і судді Вовка - Свинарчук. Але це вже нікого не хвилює. Ніхто не
волає: зрада! Подумаєш, Свинарчук!
Яка зрада? Тепер. як у казці: "Вовк! Вовк!" " волав хлопчик, та йому вже ніхто не вірив.
Бо коли волали: Мальдіви Мальдіви! -- всі 75% збудилися. Всі, як один!
А коли пролунало "Оман! Оман!" ніхто й не пукнув з 75%.
Ну, про те, що Зєля " насправді Вальцман я вже й мовчу. Кого це цікавить?
Подумаєш " Вальцман. Буває і не таке. А міг же ж бути Голохвастовим.
Зрештою, він поволі ним і став. Але справжнє прізвище Зєлі - таки Вальцман. і тато його Вальцман, і мама, і брат, якого він задушив ще в
колисці, і молодша сестричка, якій він дав пендель, і вона вилетіла у вікно 3 5-го поверху. Правда, вижила, вони знову разом. Зєля і Пендель. Пендель і Зєля.
Бужано-Дубина теж Вальцман і має дві голови. I його хотів Зєля придушити, але не посмів, бо Бужано- Дубіну породив Бєня. Ну, як Ісак - Якова чи навпаки.
Ось усі ці прекрасні люди, які обіцяли, що «весна прийде - садити будемо), тепер тільки те й роблять,
що ховають по норах своіх свинарчуків. І знову ніхто
масово не обурюється. Тиша і спокій. «Толька мйортвиє с косами стаят!». На чолі з Хєрнесом.
А за З місяці ще одна весна прийде... а потім ще одна...
А там і коси з серпами затупляться...
Які жнива, коли нічого не посаджено?
Юрій Винничук (с)

Знаете, я уже задолбался писать про дату празднования Рождества Христова, причём каждый год. Объяснять про григорианский, юлианский и новоюлианский календари. В этом году опять просите, но не буду. Нет в этом никакого смысла.
Также абсолютно бессмысленно говорить аргумент, мол, надо праздновать Рождество Христа со всем цивилизованным миром. В этом цивилизованном мире каждый второй китаец, а у них вообще нет Рождества, и НГ Бог знает когда.
Нет смысла и в том, чтобы пытаться убедить священноначалие, что реформу календаря необходимо проводить уже позавчера, а не ждать присоединения парафий МП, и не растягивать сию тягомотину на десятилетия. Кстати, я давно уже написал на Синод предложения по переходу на новоюлианский календарь. Мне ответили: "Все классно, ты молодец, отличные идеи!" И положили в долгий ящик. Следующий раз можно попробовать писать на свитке наждачной бумаги.
Все это не имеет никакого смысла.
Все суета и томление духа.
А что же имеет смысл, спросите вы?
А имеет смысл, как по мне, смиренно приступая к Источнику благодати, погружаясь в Божественный мрак познания воздыханий неизреченных, прислушиваясь к отголоскам ангельского пения, с помощью апофатики приоткрывать покровы Божественной Троицы маленькими шажками восходить на гору Преображения к Невечернему Свету, отряхивая с ног своих пыль городов, обреченных на высшую меру безнаказанности.
Не уверен, что у нас это хорошо получается, но вот уже несколько недель подряд, мы каждое воскресенье собираемся на 19.00 в зуме и пытаемся приблизиться к горе Откровения. Как то так

#недільна_проповідь
Про чудеса і подарунки.
Найперше чудо, яке пропонує нам християнство, це боговтілення. Це те, як Бог став людиною. Всі інші чудеса походять від цього. Християни не вважають, що чудеса «трапляються», «стаються». Всі чудеса мають єдину мету: спасіння людини від смерті, яку переміг Ісус Христос на хресті. Але перемога ця починається із Боговтілення — Різдва Христова.
Так от, всі чудеса, котрі бувають з нами — це етапи осмисленої наступальної стратегії Бога, метою якої є перемога. Вагомість та достовірність кожного «маленького» чуда перевіряється відношенням до Чуда Чудес — воскресіння.
Воскресіння Ісуса Христа починається з Його умалєнія і боговтілення.
Нашому воскресінню ми навчаємось через подяку. Ми вчимося дякувати Богові за найменші подарунки, за людей, за обставини навколо нас. Ми дякуємо за чудеса, втрати та труднощі. Ми дякуємо за те, що маємо можливість робити подарунки іншим.
В період різдвяного ажіотажу важливо памʼятати, що традиція дарувати подарунки на Різдво Христове виникла від того, що християни хотіли подарувати один одному радість, привітати один одного з Різдвом Бога, і кожен, хто дарував подарунок, хотів бути рукою Божою у цьому світі, актуалізацією Божої сили, частиною Божої стратегії.
До речі, традиція дарувати подарунки таємно, - це теж намагання перемкнути увагу не на дарителя, а на Бога — автора головної переможної стратегії.

#Подзаборноебогословие
Пришли к веселому попу Дрочке ролевики. Долго сидели чай-кофе пили, и так отец Василий им понравился, что пригласили его к себе в инквизиторы. Ну а батюшка наш всегда был готов к новым социальным экспериментам, взял да согласился, тем более роль такая, вполне православная. Вот уже ночь спустилась, приходит разведчик и сообщает: тут недалеко, в посадке, варвары сидят, бой только завтра, пошли пока с ними потусуемся, с отцом их познакомим.
Облачились в полный латный: мечи, стяги, щиты, хоругвы. Когда подошли, взяли поляну варваров в полукруг, а а отец Василий вышел на свет костра, громко так, баритоном в балахоне и возгласил:
- Покайтеся, грішники!!! В Ім'я Ісуса Христа!!!
Но дело в том, что на поляне были не ролевики-варвары, а сатанисты. Они там хотели устроить свою чёрную мессу и как раз собирались принести в жертву кошку.
В итоге животное было спасено, у одного сатаниста расцарапано лицо, два потеряло сознание, а один обделался, вонял и плакал.
Больше сатанистов никто в наших краях не встречал, а ролевики частенько к отцу Василию приезжали за духовными советами

Фракція ЄС у Полтавській міськраді

В нашому маленькому місті є така партія місцевого розливу "Рідне місто", крім всіляких різних чудесатостей передвиборчого процесу вона запам'яталася ще й малюванням захмарних рейтингів. Самим зашкварним зашкваром був випадок, коли у фейковому опросі, котрий давав "РМ" перемогу на виборах до Полтавської міськради було використано ім'я поважного, але вже мертвого соціолога. Вибори показали реальну підтримку у 11,96%.
Згадаю інший випадок. Пальчевського. Йому малювали київське мерство, а скільки він реально набрав ми також в курсі.
І от в нас, схоже, почалася нова хвиля фейкових опитувань. КМІС малює збочинно великі відсотки ОПЗЖ. І це при тому, що всі інші опитування кажуть, що три політичні сили: "ЄС", "Слуги" та "ОПЗЖ" мають приблизно однакову підтримку.
Чому так? А тому, що зажопинці зараз активно хитають питання позачергових виборів, І під це діло вимагають у кураторів із мордора додаткового фінансування. Мертветчук дууже бажає показати всім свою впливовість. Ну і плюс, паралельно деморалізувати прихильників проєвропейського курсу.
От тільки не починайте скиглити мені про всепропало. Максимум, на що можуть розраховувати сині комуняки - це 30% підтримки максимум, при цьому з усіма посіпаками шаріковими разом.
Тому не довіряйте дурні, налагоджуйте своє життя, І не впадайте у відчай поки є інші гріхи.

Диявол намагається переконати нас, що ми живемо у фільмі-катастрофі, де велика дупа накриє світ: сценарій написаний, ролі розподілені, страх та відчай панує і володіє кожною клітинкою нашого єства.
Але давайте будемо реалістами: ми Божі люди, поруч з нами достатньо таких, як ми, а Божі люди ніколи не будуть посоромлені якимось нікчемним задом - не для того нас із пороху зліпили, щоби ми були в диявольських сценаріях статистами.
Озирнись навколо. І тут і там ти побачиш таких як ти Божих людей, серед зараженого світу вони сяють маленькими свічечками. А якщо уважно придивитися, ти побачиш, що у кожного є зброя: в когось це маленька голочка, а в когось величезний спис.
Все, що потрібно зробити, це максимально нагострити свою голку, та поставити її перпендикулярно грядущій хтонічній дупі.
Диявол обовʼязково буде переконувати нас, що ми не повинні порушувати загальний сценарій, не виходити за межі встановленого діскурсу. Демони страху будуть розповідати, мовляв, все вирішено за нас і до нас, будуть казати, що нам не уникнути страху та відчаю.
Але у Божих людей свій фільм. Він не про дупу, а про Перемогу.
На кінчику самої маленької голочки Божої людини вміщуються легіони ангелів з величезними списами, а злій дупі там місця зовсім немає.
Щоби перемогти, потрібно просто перестати здаватися.
Будь реалістом, пиши свій сценарій, гостри свою голку, ангели обовʼязково допоможуть, і всяка дупа втече від тебе, бо ти людина Божа.

На самом деле, все эти новогодние обжирания и гуляния - жалкая попытка падшего мира забыть про тлен и смерть, господствующие тут.
Когда мы, христиане, говорим о победе над смертью, мы утверждаем воскресение во Христе, переход на новый уровень: вознесение на Небо Небес, новое творение и новую землю.
Любой праздник этого мира - только попытка забыть и отсрочить неизбежное: пожрать, напиться и забыть про неизбежный грядущий конец.
Христианин без проблем может праздновать переход секундной стрелки в новый день нового года, а может не обращать на него внимания. Это неважно. Важно, чтобы христианин помнил, что не настоящее определяет наше будущее и не прошлое. Совсем наоборот: наше грядущее Царство определяет и наше настоящее, и хлеб насущный.
Поэтому мы искренне благодарны Богу за прожитий год, особенно если наш внутренний мир интериоризировался Царством Сына Божия, рождённого и грядущего со славой.
Все не случайно. Поэтому мы и благодарны Богу за все. И в этой благодарности, актуализующей благодать, кроется источник нашей победы.

Можна безкінечно дивитися на вогонь, воду і палання вати у день народження Степана Андрійовича Бандери
Так, я розумію, що Бандера реальний відрізнявся від Бандери в нашій уяві, але це неважливо насправді. Важливо, що і сьогодні від смолоскипів, запалених на честь дня його народження, згоряють тисячи холопкомалороссів і з цього попелу виростає Україна, а також зміцнюємося ми, бандерівці Царства Божого.
Слава Україні!
Так виглядала смолоскипна хода у Полтаві. Фото видання "Коло", на передньому плані депутат Шевченківської райради у м. Полтаві від ЄС Володимир Зайцев

#Подзаборноебогословие
Спросили веселого попа Дрочку философы:
- Отче, а Вы верите в свободу выбора человека?
- Звичайно вірю, в мене немає іншого вибору.