Кремезний кулеметник)

⚔️@lostinhistory - унікальні історичні артефакти, маловідомі твори мистецтва, захопливі карти, та багато інших цікавинок з історії України та Світу, про які тобі не розкажуть на шкільних уроках. Підписуйся на Викрадення історії!

​​Як відомо, великий ризик нагороджується великими перемогами. Грамотне застосування тактичних прийомів на полі бою може забезпечити успіх. Втім, інколи трапляється, що успіх від повного провалу розділяє чисте везіння, і таких випадків трапляється дуже і дуже багато.

Цікавий випадок трапився з групою слідопитів з Родезійської Легкої Піхоти. Одного ранку, під час переслідування терористів група визначила, що вже наздоганяє свою ціль: трава та дрібні рослини, що були притиснені ногами до землі були ще вологими на дотик. Переслідувачі знали, що група флоппі складалася, приблизно, з тридцяти людей, а тому вони попередили про це групу фаєрфорсу, що рухалася прямо на слідопитів зі сторони терористів. Мала місце спроба застосування тактики "молоту та ковадла", зі слідопитами в ролі ковадла: десантники фаєрфорсу при підтримці своїх Алуеттів мали здійснити висадку прямо перед терористами та боєм примусити їх до відступу- прямо на групу переслідування, що зустріла б вогнем тих, хто пережив боєзіткнення з десантом.

Вже скоро переслідувачі почули звуки вертолітних лопастей, а за кілька секунд пілоти встановили візуальний контакт з терористами, що вже почали розсіюватися по місцевості. Слідопити розгорнулись в розстрільню, якщо так можна назвати стік з чотирьох людей, та повільно висунулися до місця бою. В них не вийшло встановити радіоконтакт з командиром фаєрфорсу: ефір був забитий радіообміном між десантними групами та екіпажами Алуеттів, а тому слідопити зайняли укриття та підготувались до бою.

Втім, вже за кілька секунд залишки банди стрімголов пронеслись повз нашвидкуруч замасковану позицію слідопитів. Гелікоптери вели переслідування терористів з повітря, щедро посипаючи їх градом кулеметного та гранатометного вогню: слідопити були вимушені залягти, прямо поміж тікаючих терористів, намагаючись уникнути вогню з повітря. Якимось дивом, вони зуміли уникнути поранень і були дуже розчаровані тим, що посеред цього хаосу жодному з них не довелося зробити ані пострілу- і все це після 36 годин переслідування флоппі!

Пізніше, слідопити визнали, що відчуття знаходження посеред бою, коли ні вороги, ні союзники про них не знали- було абсолютно ірреальним.

Алуетт-3 після аваріїї.

Шкода пташку(

Бійці RLI після бою розглядають трофейні СКС.

Підірваний на протитанковій міні патрульний автомобіль Британської Південноафриканської Поліції.

Панове, я просто не міг вам про це не розказати. Більшість з вас, я певен, вже чули про цю людину. Втім, один з аспектів її біографії не дуже відомий, але дуже сильно резонує з темою каналу.

Черговий лонгрід (і справді досить довгий), присвячений неймовірно цікавій особі.

Презентую вашій увазі Пола Ле Ру, та його власну варіанцію на тему Make Zimbabwe Rhodesia Again

https://telegra.ph/M%D1%96ljoni-dolar%D1%96v-torg%D1%96vlya-narkotikami-desyatki-vbivstv-privatna-arm%D1%96ya-ta-kriptovalyuta-tayemnij-rodez%D1%96jskij-proekt-korolya-dark-04-20

Перед стрибком.

Панове, пропоную до вашої уваги ті з моїх статей, що були оформлені на платформі Telegraph. Якщо ви щось пропустили, то зможете знайти це тут.

Окрім них, на каналі повно інших матеріалів, які оформлені у вигляді звичайних повідомлень- гортайте стрічку і обов'язково натрапите на щось цікаве!

Над пошуком матеріалу, написанням статей і їх розміщенням працюю я один. Це займає багато часу і сил, а тому я завжди буду вдячний за допомогу у вигляді джерел, англомовних статей та фотоархівів.

Нагадую, що за бажанням ви можете підтримати проект матеріально, купивши один з наших родезійських патчиків)

1. Мільйони доларів, торгівля наркотиками, десятки вбивств, приватна армія та... криптовалюта? Таємний родезійський проект короля даркнету

2. Війна законів, або юридична сторона незалежності Родезії

3. Еліта з еліт: короткий нарис з історії забороненого і забутого підрозділу САС

4. Уроки на помилках: поради партизан щодо контрпартизанської боротьби

5. Шорти, як елемент військового спорядження, або "міні" для Скаутів: відповідь на найважливіше питання війни в буші.

6. Хто вижив- той вижив: найважчий курс відбору в історії сучасних армій

7. Погляд одного чоловіка: "Родезія не схиляється"

8. (не)Британська (не)Південноафриканська (не тільки)Поліція- на сторожі правопорядку в Родезії

9. HK G3: Оскар "За кращу роль другого плану" серед стрілецької зброї родезійської армії

10. Аеромобільні підрозділи як відповідь на терористичну загрозу: родезійська тактика фаєрфорсу

11. Достатньо й чотирьох: тактика родезійських стіків

12. Забуте мистецтво читати сліди: таємна зброя родезійських Скаутів

13. Гладкоствольна зброя на війні в Родезії: Browning Auto-5, улюблена рушниця Скаутів

14. Карабін Northwood Developments R76: виробництво цивільної зброї в ізольованій Родезії

15. "Шалений Макс" по-родезійськи, або артилерія для цивільних: зброярське законодавство фортеці в облозі.

16. "Права рука вільного світу" в правильних руках: пригоди FN FAL в Родезії

17. Відмінник у війні, неук у політиці: короткий нарис життя командуючого Родезійських Сил Безпеки

18. Хороших підрозділів забагато не буває: історія заснування Скаутів Селуса

19. Солсбері: втрачена перлина Африки

20. Смерть українця від рук родезійця: єдине боєзіткнення родезійського САС та СРСР

21. Кіннота як елемент сучасної армії: короткий нарис історії Скаутів Грея

22. Політична криза британсько-родезійських відносин: шлях до незалежності

23. Наша пісня гарна й нова, починаєм її знову, або нарис про те, як родезійську САС тричі формували

24. Чорні проти тероризму: чому вони билися?

25. В Замбію- і додому, або історія однієї засідки

26. Операція "Еланд", або 60 до 1: коли якість важливіша за кількість.

27. Хто завгодно, але не родезієць: аналіз маніфесту масового вбивці Ділана Руфа

28. Родезійський Планокурний Полк, або історія провалу охоронних підрозділів

29. Традиції Родезійської Легкої Піхоти: прапори, марші, алкоголь

30. Пропаганда як основа міфу про "расистський режим" у Родезії

31. Найманці в Родезії: останні дні озброєних фрілансерів

32. Чому перемога у всіх битвах не гарантує перемоги у війні?

33. Чергове провальне політичне вбивство, або операція "Бастилія"

34. Родезійський бойовий дух як зразок наслідування

35. Коротко про джерело походження терористичних загонів ЗАНЛА і ЗІПРА

36. Найближчий друг, найважча втрата: короткий нарис португало-родезійських відносин

37. Добро зі зброєю в руках, або добре ім'я Сесіла Родса.

38. Про "родезійський патрон" для дробовика.

39. Зброярська філософія: родезійський досвід

40. Спогади ветеранів: Страйкфорс Легкої Піхоти у пошуках пригод

А ще є мої скромні потуги в художню літературу: коротеньке оповідання "Здобич"

Пафос, крутизна, пов'язка як у Рембо.

Вікторія-фоллс в усій красі.

Плакат з рекламою туризму в Родезії.

Місс Родезія 1976, Джейн Бьорд.

Вона намагалася взяти участь у конкурсі Місс Світу, та прилетіла у Лондон для реєстрації.

Втім, організатори відмовили їй в участі у зв'язку із "політичною ситуацією" в Родезії.

​​"Родезійська війна в буші"- надзвичайно вдала назва. Кожне слово характеризувало один із аспектів того періоду, і якщо поняття "Родезія" і "війна" я, так чи інакше, вже розкривав, то сьогодні настав час проговорити про "буш". Умови в яких доводилося вести війну були, м'яко кажучи, несприятливими.

Буш, що являв собою малопрохідну місцевість, вкриту кущами- вкривав більшу частину території Родезії, і саме на такій місцевості доводилося проводити більшість військових операцій. При цьому, висота і густота кущів варіювалася: в одних місцях місцевість на десятки кілометрів була вкрита слоновою травою, висотою по груди- без жодних дерев і укриттів від сонця. В інших- кущі були непролазними, висотою в людський зріст- першому бійцю з групи доводилося прорубати шлях ножем під назвою "панга"- багато годин поспіль. Від трави і кущів солдати вічно були вкриті подряпинами- які в цих умовах починали швидко гноїтися. Камуфляжну форму, яка в таких умовах швидко рвалася- лагодили прямо тут, в буші. 5-6 патрулів і форму замінювали на нову, адже стара вже перетворювалася в лахміття.

Кліматичні умови, в яких родезійцям доводилося вести бойові дії стали для армійців чи не більшою проблемою, ніж терористи. Поза межами центральних регіонів Родезії, де середня температура була досить комфортною- 23-26 градусів, літо було надзвичайно жарким. В літку великою проблемою було поповнення запасів води- термін операції і маршрут групи часто корегувався в залежності від наявності такого ресурсу. Найбільш популярним місцем для засідки був колодязь: і знаючи це, бійці все одно йшли поповнювати запаси: терористи мали шанс їх вбити, але спрага вбила б точно. Іноді, в критичних умовах, бійці пили фізрозчин, яким розбавляли сублімовані бульйони, аби хоч якось побороти спрагу. Солдати постійно пітніли, піт заливав очі- саме тому можна часто побачити на фото пов'язки, які вони накладали на лоба з метою вберегти очі від соленого поту. Про постійні сонячні теж не додавали бійцям боєздатності.

​​Зима характеризувалася постійними опадами і була більш прохолодною. І хоч проблема з джерелами води зникала сама собою, додавалась інакша- тропічні інфекції. У річках і озерах часто водилися місцеві прісноводні молюски та їх личинки-паразити, що при вживанні необробленої термічно води, або купанні в ній призводили до більгарціозу, важкій тропічній хворобі.

Великі калюжі ж, своєю чергою, кишіли личинками малярійних москітів- а, відповідно, і самими москітами. Малярія була дуже розповсюдженою. І хоча від малярії існували спеціальні таблетки, солдати їх не любили: вони викликали слабкість і сонливість. Часто солдати брехали лікарям, що перенесли малярію в дитинстві, аби тільки не вживати їх. Часто це небажання пити препарати завершувалося у госпіталі ж важкою формою хвороби. Також солдати страждали від різноманітних тропічних інфекцій, деякі з яких лікарі навіть не в силах були діагностувати. Всі бійці, після повернення на базу з бушу, проходили обов'язкове медичне обстеження. Від банальної дизентерії і різних паразитичних і грибкових захворювань до смертельної чуми, приправленої маловідомими і надзвичайно рідкими тропічними інфекціями- ось з чим доводилося боротися родезійським та південноафриканським лікарям, коли їх з бушу в собі привозили солдати.

Втім, москіти були не єдиними комахами, які заважали солдатам жити. Мухи-мопачі, невеличкі літаючі паскуди- зліталися на запах солі і поту. Вони роїлися навколо солдат сотнями- і чим більше боєць їх вбивав, тим більше їх зліталось. Протимоскітні сітки, які бійці носили з собою- не дуже то й допомагали, коли сотні мух обліпляли їх настільки щільно, що через сітку вже неможливо було нормально дивитись. Крім вищезазначених комах були ще й тропічні оси, шершні, павуки і скорпіони. Навіть отруйні метелики, що зліталися на запах аміаку, що міститься в людській сечі.

Отже, навіть просте перебування в буші може просто вбити людину. Додайте до цього причину перебування в цьому буші- бойові дії і отримаєте приблизне уявлення про те, як же непросто було вести цю війну. І все одно- буш був частиною Родезії, частиною Батьківщини цих солдат- і тому вони готові були воювати там, натягуючи посмішку на роздряпане кущами, покушене комахами, вкрите потом, хворобливе і втомлене обличчя.

План-схема пристрою Kill quik, що представляв собою кілька ерзац-дробовиків, що одночасно здійснювали постріл в одному напрямку.

Такі пристрої встановлювалися на автомобілі у якості конртзасідкового методу.

Досвідчений користувач ПК.

Радіоточка на спостережному посту Родезійських Сил Безпеки, гори близ Ін'янги.

А приціл ПСО вже десь посіяв.