Родезійський Фронт
2.95K subscribers
905 photos
41 videos
5 files
256 links
Чатик, обговорення та спілкування- @rhodie_front_chat

Запитання, пропозицій, тощо- @rhodie_vet

YouTube: https://youtube.com/channel/UC4dHyqGRz-9m78wTW86WXig

Патреон- https://www.patreon.com/rhodie_front

Банківська картка: 5168 7520 1139 8354
Download Telegram
Друзі, пропоную до вашої уваги воістину багатостраждальний подкаст, який ми з Ігорем, також відомим як Такжид, підготували спеціально для вас.

Півтори години цікавої бесіди у такому собі радіоформаті, які ми присвятили огляду і розбору найвідомішої статті про Родезію серед сучасних медіа. І вона нам, м'яко кажучи, не сподобалась.

Нульова толерантність, солдафонський гумор і паршиве технічне виконання- все це побачите/почуєте. Приємного прослуховування!

Лайки-підписки на Youtube вітаються. Так само, як і коментарі.

І на Ігора підписатись не забудьте, йому буде приємно.

https://www.youtube.com/watch?v=CbXcCMpsCtE
Родезійські пейзажі.

Кукурудзяне поле, на землі, що належала сім'ї чорних фермерів.

Вид на гори- прекрасний.
Автомобіль Mini Moke, що невеличкими партіями вироблявся в Умталі, Родезія.

Ці автомобілі використовувалися Британською Південноафриканською Поліцією в мирні часи.

Під час війни виробництво було фактично повністю згорнуто- спершу через торгове ембарго, а потім і через відтік населення з містечка.

Поліція була змушена відмовитися від Mini Moke, що аж ніяк не підходив для служби у військовий час.
Forwarded from Пломінь
Родезія… Це слово давно стало синонімом ностальгії за чимось величним, героїчним, мужнім і назавжди втраченим – і воно не перестає турбувати пильне око дослідника, попри відстань у 40 років і тисячі кілометрів.

Ми поговорили з одним із таких дослідників, автором унікального українського телеграм-каналу «Родезійський фронт».

https://plomin.club/rhodesia/
Легкий літак безпосередньої авіапідтримки Lynx (він же Cessna) Родезійських Повітряних Сил завдає удару по позиціям терористів.

Lynx був простим, дешевим та ефективним засобом підтримки наземних сил. Ці літаки діяли як в складі Фаєрфорсу, зазвичай 1 літак на 4 гелікоптера, так і окремо.

Будь який солдат (або навіть цивільний) що опинився в бою, міг радіостанцією попросити про допомогу: і якщо необхідна була вогнева потужність- найчастіше присилали якраз Lynx.
Трохи про білу опозицію в Родезії.

Попри будь-які твердження з інтернету, Родезія таки була демократичною державою, в якій було безліч різноманітних політичних течій, які не обмежувалися лише родезійським націоналізмом або ж чорним комунізмом.

Янові Сміту, очільнику країни, вдалося консолідувати навколо ідеї родезійської незалежності більшість представників середнього класу, як білих, так і чорних.

Втім, в країні існувала і опозиція. Найбільшою білою партією опозиціонерів була так звана "Родезійська Партія"- політична сила ліберального спрямування. Вони мали серйозний намір перемогти на виборах та змінити курс країни.

Цього, звичайно не сталося. А над "вагою" подібних заяв іронізували навіть у опозиційних до влади Сміта газетах.
Жорстокість Війни в Буші в одному фото.

"Демонстрація трофеїв" на одній з баз Фаєрфорсу, пізні сімдесяті. В результаті зіткнення Родезійської Легкої Піхоти і сил ЗІПРА останніх було перебито, а їх тіла та озброєння гелікоптерами перекинуто на базу з метою подальшої передачі поліції.

Поміж іншого, родезійцям вдалося взяти і полоненого- того самого чоловіка на фото.

І хоч може здатися, що нещасному кафіру пощастило зберегти свою шкуру, я б йому не заздрив. З точки зору родезійського законодавства він є не військовополоненим, а терористом.

А за тероризм в Родезії виносили лише два вироки: або довічне ув'язнення, або смерть. Суд в таких випадках- швидкий, чіткий та невблаганний.

Єдиним шансом для бойовика могли б стати Скаути Селуса, що могли виявити бажання завербувати його у свої ряди.

А могли і не виявити.
Панове, дозвольте представити- Mine Protected Combat Vehicle (MPCV), також відомий як Spook.

Цей бронеавтомобіль, що був спроектований та виготовлявся в Родезії, є чудовою ілюстрацією того, що може придумати нудьгуючий інженер з обмеженими ресурсами. З першого погляду і не скажеш, але Spook побудований на базі вантажівки Mercedes Unimog.

Спеціально розроблений для протидії радянським протитанковим мінам, бронеавтомобілі вийшли настільки вдалими, що деякі з них ще на ходу.
В навздогін до минулого посту.

Цей Spook, під номером 20EZ7S, відтепер є моїм улюбленцем серед усіх виготовлених родезійцями MPCV.

Ну ви тільки гляньте- хіба не милота?
Народ, хто тут любить схеми і малюнки?

На каналі часто-густо з'являються фото прекрасних гелікоптерів Alouette, а також згадуються їх варіації та участь у операціях Fireforce.

От вам наглядна схема розміщення екіпажу та та короткий опис деяких особливостей компоновки в цих "робочих кониках" родезійської авіації)
Не міг не запостити.

Мальована жіноча аніме версія (???) найвідомішого родезійця у художній культурі- Денні Арчера.

Треба буде якось передивитись "Кривавий Діамант")
Скаути Грея під час патрулювання в Буші.

Греї зарекомендували себе витривалими і відважними вояками, що були готові невпинно переслідувати і знищувати ворогів.

Втім, їх любов до самостійних нападів на великі за чисельністю групи терористів інколи приводили до неприємностей: відмовляючись від вчасного виклику Фаєрфорсу, Кіннота самостійно залишала себе без підтримки з повітря.

Попри це, переважна більшість боєзіткнень з бойовиками завершувалася розгромом останніх.

Терористи часто виявлялися не готовими протидіяти швидким і агресивним атакам Греїв, які завдяки своїм коням завжди мали перевагу у маневрі.
​​А хочете оповіданнячко про родезійський флот?) Так, всі ми прекрасно знаємо, що виходу до моря в Родезії не було. Але кордон із сусідньою, відверто ворожою, Замбією пролягав посередині озера Каріба- найбільшої рукотворної водойми південної Африки. Крім того, була і сама річка Замбезі, яка розділяла країну з сусідами. Через Карібу та прикордонні річки терористи перекидали свої сили на човнах. Саме тому родезійцям знадобилися власні бойові човни, аби протидіяти подібним діям ворогів.

У складі Родезійських Сил Безпеки був присутній невеличкий Інженерний Човновий Сквадрон, що базувався як раз у містечку Каріба (так, Карібою називалося і водосховище, і місто, і відома дамба). Саме на плечі Сквадрону було покладене завдання з протидії диверсійним групам ЗІПРА на воді. Інжеренри виконали велику кількість бойових операцій, що включали в себе справжні річкові битви. Крім того, човни сквадрону виконували завдання з транспортування бійців спеціального призначення в Замбію (і не тільки) тоді, коли з тих чи інших причин використовувати авіацію не було можливим. З метою ілюстрації родезійських човнових операцій, опишу одну з них, яка трапилася у 1977 році.

Отже, протягом цього року, спостерігачі Сил Безпеки почали час від часу спостерігати у на родезійській стороні озера переміщення надшвидкого спортивного катера, який бойовики використовували для перекидання невеличких груп через кордон. Довжиною у 10 метрів, човен рухався із такою швидкістю, що його перехоплення на воді інженерами Сквадрону вважалося задачею маломожливою. Бійці прозвали цей кораблик "Чорним човном" через його колір. Задача з його знищення стала найважливішим завданням Сквадрону: вони не могли дозволити ЗІПРІвцям і надалі безкарно перетинати озеро.

Врешті-решт, з ініціативи командира сквадрону, спільно з диверсантами з САС було розроблено план зі знищення "Чорного човна" вночі, прямо на стоянці у замбійському доці. Офіцери вирішили, що найкращим часом для виконання завдання стане ніч на суботу: суботній вечір був обраний з огляду на місячне світло та велику ймовірність того, що місцевий гарнізон Замбійської армії побалуває себе алкоголем одразу після дня виплати заробітної плати.

Під покровом темряви, родезійські 7-ми метрові човни тихим ходом наблизилися до невеличкої групи островів неподалік селища Чінепо, де і знаходився ворожий док. На одному з острівців, що служили родезійцям укриттям, було розгорнуто декілька розрахунків 81-мм мінометів зі складу САС. Це озброєння планувалося використати для створення загороджувального вогню. Коли підготовку було завершено, Човновий Сквадрон з САСівцями на борту максимально швидко наблизився до причалу, де і розпочався бій. Під прикриттям мінометів та кулеметного вогню з човнів, команда САС заклала на борт "Човного Човна" вибуховий пристрій і знищила його. Одразу після цього родезійці висунулись до остовів, де забрали свої мінометні розрахунки і відступили. В ході операції замбійцям було нанесено суттєвого удару, в той час як родезійці втрат не понесли.
Боєць сквадрону С родезійської САС веде вогонь з чогось великого і монструозного)

А ну, знавці, що це за штуковина? Хто правильно відповість, той молодець)
Музична перерва)

Мене час від часу запитують про родезійську музику, як того часу, так і сучасну, що висвітлює тему. Що ж, от вам невеличка підбірка з YouTube, що включає в себе декілька пісеньок- від державного гімну і Едмонда, до крутяцької групи Rome.


1. Rise, o voices of Rhodesia - national anthem
https://youtu.be/LIMms9H2xr0
2. One fire - Rome
https://youtu.be/UkXEjzApCXo
3. I wish I was a blue job - John Edmond
https://youtu.be/clIjgSPRSqY
4. Battle of Bambezi - John Edmond
https://youtu.be/0r9vADFIVX4
5. Green leader - John Edmond
https://youtu.be/LJlP7t6n_2E
6. The great white tribe - John Edmond
https://youtu.be/cVrqEk4pwek
7. Salisbury town - John Edmond
8. George - Jhon Edmond
https://youtu.be/Ys2xk5Ca7Lk
9. Rhodies everywhere - John Edmond
https://youtu.be/h_s7L0vrjOI
10. It's a long way to Mukumbura - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/Mf0cA0udjRk
11. I'm just a shumba drinker - Mike Wescott & Leprechaun
https://youtu.be/OlhiUSCO8cM
12. When the Saints go marching in - Quick March of RLI
https://youtu.be/Pcn7qAXHFuo
13. Rhodesians never die - Clem Tholet
https://youtu.be/41-dLH5YqeU
Кінологічний відділ Британської Південноафриканської Поліції вистежує бойовиків.

Короткі шорти, Browning A5 та німецька вівчарка- що ще потрібно родезійцю для хорошої прогулянки?
Фаєрфорс Родезійської Легкої Піхоти веде підрахунок вбитих терористів після чергової операції.

Тіла бойовиків завжди підраховувалися і передавалися в руки поліції із метою їх ідентифікації.

Зазомбовані комуністичною пропагандою злочинці гинули десятками щодня. Але їх лідери відправляли в Родезію все нові і нові групи: стратегія "народної війни" не включала в себе піклування про життя окремого солдата.

І якщо для захоплення влади необхідно було покласти десятки тисяч своїх прибічників- лідери терористів пішли б на це, не задумуючись.
Фото другої хвилі фаєрфорсу RLI, що десантувалися парашутами.

У 1976 році, на коли інтенсивність бойових дій сягнула межі, коли самих лише гелікоптерів не вистачало, кількість стрибків з парашутів почала різко зростати.

При цьому, у тому самому 1976 році, бійці Легкої Піхоти вже отримали свої десантні комбінезони, але намертво відмовлялися їх використовувати. Вони виконували стрибки у своїх улюблених шортах, а десантні шоломи перед стрибком скидали я в купу в куті десантного відсіку "Дакоти".

Втім, зрештою, носіння комбінезону та шолому стало обов'язковим і десантників таки примусили їх вдягати.