Оува! Панове, нас вже тисяча!
Це дуже і дуже багато)
Коли я розпочинав роботу над каналом, я й уявити не міг, що когось і справді зацікавить історія Родезії.
Дуже дякую усім, хто долучився до каналу, читає статті і розповсюджує інформацію!
P.S. Дозволю собі святковий анонс: на честь 1к я підготував для вас кілька приємних сюрпризів, очікуйте апдейтів)
Це дуже і дуже багато)
Коли я розпочинав роботу над каналом, я й уявити не міг, що когось і справді зацікавить історія Родезії.
Дуже дякую усім, хто долучився до каналу, читає статті і розповсюджує інформацію!
P.S. Дозволю собі святковий анонс: на честь 1к я підготував для вас кілька приємних сюрпризів, очікуйте апдейтів)
Терористичні організації ЗАНУ і ЗАПУ, які базувалися за межами Родезії і формували терористичні загони для збройної боротьби з нею, себе терористами, звичайно, не вважали. Їх лідери позиціонували себе як "партії у вигнанні", а загони своїх головорізів- "армією у вигнанні".
Річ у тім, що вже на початку 60-х років, ще до проголошення Родезією незалежності, ці невеличкі групи радикально лівих маргіналів проголосили про свій намір "силою вигнати колонізаторів з Родезії та взяти владу". Вже тоді навіть їм було зрозуміло, що демократичним шляхом вони до влади прийти не зможуть: білі не підтримають соціалістів за будь-яких обставин (нагадуємо, вирує Холодна Війна), а чорні, в більшості своїй, або задоволені правлячим режимом в країні, або взагалі є абсолютно аполітичними. Очевидно, уряду не сподобалось таке формулювання питання: жодна країна не буде толерувати на своїй землі терористів, що погрожують повалити законно обрану владу, а тому як ЗАНУ, так і ЗАПУ були заборонені, а ряд їх лідерів було ув'язнено (наприклад, того самого Мугабе запроторили до в'язниці на 10 років). Представники цих "політичних сил" поспішили втекти з країни- ніхто з них не був готовий нести відповідальність перед законом.
Сам факт існування двох військових організацій, які були підтримані різними країнами соцблоку- вказує на те, що в Родезії не існувало ніякого масового антиколоніального руху. Кожна з цих організацій, як покаже історія пізніше, ставила на собі на меті отримання влади, а не звільнення населення від якогось міфічного колоніального ярма, хоча останнє твердження було основою їх пропаганди.
ЗАНУ і ЗАПУ, на відміну від їх аналогів в українських реаліях- ЛНР та ДНР, були (номінально) ідеологічно різними організаціями. Терористи ЗАНУ притримувалися китайської маоїстської позиції та отримували озброєння та військову підготовку від Китаю. Їх колеги з ЗАПУ, під проводом Джошуа Нкомо, сповідали марскизм-ленінізм та були поплічниками СРСР. Крім того, навіть етнічно вони складалися з представників різних народів- Мугабе і його солдати, в основному, були представниками шона, а бійці ЗАПУ, своєю чергою, набиралися з матабелів.
Існує цікава думка, що вибір комунізму в якості основної ідеології радше мав для цих організацій меркантильну ціль. В цей час, як показує практика, варто було будь-якій маргінальній організації крикнути, що вона обожнює Леніна (Мао, Чучхе, Пола Пота, Хо Ши Міна, Че Гевару або будь-кого з інших комуністичних "святих"), то на голови таких новоявлених бійців з капіталізмом починали падати ящики, повні автоматів калашнікова. Крім того, марксисти та маоїсти не цуралися отримувати допомогу і від країн Заходу, як от Британії чи США, а також гроші від Всесвітнього Союзу Церков (які вони масово палили, хех). Тобто, ідеологія мала значення тільки номінально- по факту чорним расистам потрібні були тільки гроші, допомога військових інструкторів, медіапідтримка та озброєння- і не важливо, звідки вони беруться.
На піку своєї могутньості кожна з цих організацій мала по 20 000 солдатів: навчених, озброєних та зазомбованих пропагандистами. Втім, навіть маючи такі чималенькі сили та уклавши між собою союз- військової переваги над Родезійськими Силами Безпеки вони досягти не змогли: у прямому протистоянні з армією вони, раз за разом, терпіли поразку.
Історія не знає слова "якби". Втім, якщо все-таки дозволити собі проаналізувати ситуацію, то можна дійти висновку: в разі відсутності західних санкцій, перемога Родезії була б неминучою. А в разі відсутності підтримки терористів країнами соцблоку- збройна боротьба цих маргіналів взагалі була б неможливою.
Єдиний висновок, який можна зробити- падіння Родезії є результатом спільної роботи як комуняк, так і західних держав. Цікаво лише, чи вони задоволені результатами своїх дій сьогодні.
Річ у тім, що вже на початку 60-х років, ще до проголошення Родезією незалежності, ці невеличкі групи радикально лівих маргіналів проголосили про свій намір "силою вигнати колонізаторів з Родезії та взяти владу". Вже тоді навіть їм було зрозуміло, що демократичним шляхом вони до влади прийти не зможуть: білі не підтримають соціалістів за будь-яких обставин (нагадуємо, вирує Холодна Війна), а чорні, в більшості своїй, або задоволені правлячим режимом в країні, або взагалі є абсолютно аполітичними. Очевидно, уряду не сподобалось таке формулювання питання: жодна країна не буде толерувати на своїй землі терористів, що погрожують повалити законно обрану владу, а тому як ЗАНУ, так і ЗАПУ були заборонені, а ряд їх лідерів було ув'язнено (наприклад, того самого Мугабе запроторили до в'язниці на 10 років). Представники цих "політичних сил" поспішили втекти з країни- ніхто з них не був готовий нести відповідальність перед законом.
Сам факт існування двох військових організацій, які були підтримані різними країнами соцблоку- вказує на те, що в Родезії не існувало ніякого масового антиколоніального руху. Кожна з цих організацій, як покаже історія пізніше, ставила на собі на меті отримання влади, а не звільнення населення від якогось міфічного колоніального ярма, хоча останнє твердження було основою їх пропаганди.
ЗАНУ і ЗАПУ, на відміну від їх аналогів в українських реаліях- ЛНР та ДНР, були (номінально) ідеологічно різними організаціями. Терористи ЗАНУ притримувалися китайської маоїстської позиції та отримували озброєння та військову підготовку від Китаю. Їх колеги з ЗАПУ, під проводом Джошуа Нкомо, сповідали марскизм-ленінізм та були поплічниками СРСР. Крім того, навіть етнічно вони складалися з представників різних народів- Мугабе і його солдати, в основному, були представниками шона, а бійці ЗАПУ, своєю чергою, набиралися з матабелів.
Існує цікава думка, що вибір комунізму в якості основної ідеології радше мав для цих організацій меркантильну ціль. В цей час, як показує практика, варто було будь-якій маргінальній організації крикнути, що вона обожнює Леніна (Мао, Чучхе, Пола Пота, Хо Ши Міна, Че Гевару або будь-кого з інших комуністичних "святих"), то на голови таких новоявлених бійців з капіталізмом починали падати ящики, повні автоматів калашнікова. Крім того, марксисти та маоїсти не цуралися отримувати допомогу і від країн Заходу, як от Британії чи США, а також гроші від Всесвітнього Союзу Церков (які вони масово палили, хех). Тобто, ідеологія мала значення тільки номінально- по факту чорним расистам потрібні були тільки гроші, допомога військових інструкторів, медіапідтримка та озброєння- і не важливо, звідки вони беруться.
На піку своєї могутньості кожна з цих організацій мала по 20 000 солдатів: навчених, озброєних та зазомбованих пропагандистами. Втім, навіть маючи такі чималенькі сили та уклавши між собою союз- військової переваги над Родезійськими Силами Безпеки вони досягти не змогли: у прямому протистоянні з армією вони, раз за разом, терпіли поразку.
Історія не знає слова "якби". Втім, якщо все-таки дозволити собі проаналізувати ситуацію, то можна дійти висновку: в разі відсутності західних санкцій, перемога Родезії була б неминучою. А в разі відсутності підтримки терористів країнами соцблоку- збройна боротьба цих маргіналів взагалі була б неможливою.
Єдиний висновок, який можна зробити- падіння Родезії є результатом спільної роботи як комуняк, так і західних держав. Цікаво лише, чи вони задоволені результатами своїх дій сьогодні.
Справжній бойовий блекфейс у виконанні Скаутів Селуса.
Звичайно, білий не може видати себе за чорношкірого, як би він не маскувався. Але здалеку терористам було і справді важче ідентифікувати Скаутів, що таким чином себе фарбували. І це неоднократно рятувало бійцям життя, даруючи дорогоцінні секунди.
Звичайно, білий не може видати себе за чорношкірого, як би він не маскувався. Але здалеку терористам було і справді важче ідентифікувати Скаутів, що таким чином себе фарбували. І це неоднократно рятувало бійцям життя, даруючи дорогоцінні секунди.
Ви просили- ми зробили)
Нарешті виносимо популяризацію тематики Родезії в оффлайн!
Пропонуємо до вашої уваги шеврони нашого виробництва-за дуже демократичною ціною- 80 грн/шт!)
З питань купівлі пишіть мені- @rhodie_vet
Нарешті виносимо популяризацію тематики Родезії в оффлайн!
Пропонуємо до вашої уваги шеврони нашого виробництва-за дуже демократичною ціною- 80 грн/шт!)
З питань купівлі пишіть мені- @rhodie_vet
Крім того, на честь круглої дати- тисяча(!) підписників, я вирішив розіграти 6 шевронів!
Просто тицяйте кнопку під постом і беріть участь!
Переможці будуть випадковим чином визначені у понеділок)
Просто тицяйте кнопку під постом і беріть участь!
Переможці будуть випадковим чином визначені у понеділок)
🎉 Цього разу переможці:
1. @VZbaranskyy
2. Пеленов Алексей
3. Volodymyr Tarnavsky
4. @Ingavarr
5. @Salo_Borsch_Power
6. @TheBigGeralt
Вітаємо!
Кількість учасників — 272.
1. @VZbaranskyy
2. Пеленов Алексей
3. Volodymyr Tarnavsky
4. @Ingavarr
5. @Salo_Borsch_Power
6. @TheBigGeralt
Вітаємо!
Кількість учасників — 272.
Всі цікаві тактичні знахідки, що їх використовували родезійці в ході війни, не самі собою з'явилися.
Деякі прийоми, наприклад, підказали самі терористи.
https://telegra.ph/Uroki-na-pomilkah-poradi-partizan-shchodo-kontrpartizanskoi-borotbi-04-09
Деякі прийоми, наприклад, підказали самі терористи.
https://telegra.ph/Uroki-na-pomilkah-poradi-partizan-shchodo-kontrpartizanskoi-borotbi-04-09
Telegraph
Уроки на помилках: поради партизан щодо контрпартизанської боротьби
В ході родезійської війни в буші, представники Генерального штабу Родезійських Сил Безпеки були зайняті постійним пошуком способів ефективної боротьби з терористичним рухом. Для того, аби підвищити бойову ефективність підрозділів використовувалися усі доступні…