​🔹Вчені з Медичного центру Дитячого госпіталю Цинциннаті і Йокогамского міського університету змогли вилікувати цукровий діабет 1-го типу в пацюків.

🔹В ході експерименту з людськими клітинами, клітинами мишей і стовбуровими клітинами науковці змогли створити панкреатичні острівці Лангерганса. Саме вони відповідають за вироблення інсуліну клітинами підшлункової залози.

🔹Спочатку in vitro (тобто в пробірці) вчені спостерігали за тим, як працюють і запускають процеси вироблення гормонів «справжні» острівці Лангерганса.

🔹Після цього з вищеописаного складу клітин експерти сформували подібні за будовою структури та пересадили їх мишам, із захворюванням на цукровий діабет 1-го типу. Штучні панкреатичні острівці вже in vivo (всередині організму) стали виробляти інсулін і контролювати рівень цукру в крові так само, як це робили б звичайні клітини.

🔹Дослідники сподіваюся, що в майбутньому люди зможуть подолати цукровий діабет лише завдяки їхнім власним тканинам, вирощеним спеціально для них в лабораторії. Адже такі тканини, крім вироблення інсуліну, не відторгаються організмом.

🟦 "Танцюючі молекули" успішно відновили пошкоджений спинний мозок

🔹 Параліч - дуже серйозний негативний стан, котрий майже не піддається лікуванню. На жаль, зараз з більш-менш ефективних методів його усунення є лише введення стовбурових клітин та фізіотерапія. Однак, чи дійсно наука не може запропонувати щось аналогічне і при цьому дієве?

🔹Ще й як може: група вчених з Північно-Західного університету розробили спеціальний рідкий біополімер, що, потрапляючи в організм, перетворюється на нанофібрили, які імутіють позаклітинний матрикс.

🔹 В результаті утворюється сітка, що контролює пересування молекул-активаторів регенерації, які починають робити коливальні та кругові рухи: це призводить до наближення їх до відповідних рецепторів з подальшим виникненням збудження.

🔹 Експеримент був проведений на мишах. Вже через місяць тварини відновили свої моторні функції. Спершу біополімер стимулював регенерацію аксонів, а потім - прилеглих судин та глії.

🔹 Автори також дослідили реакцію людських клітин in vitro: спостерігалися схожі проліферативні процеси, тому в перспективі розроблена ін'єкція може стати повноцінним методом боротьби з паралічем.

🔹 Більше про новий гель-біополімер можна дізнатися з цього відео.

​​Сучасна медицина наближається до того часу, коли сліпота, навіть наразі невиліковна, вже не означатиме вирок на все життя.

🔹Потенційним лікуванням може стати доповнення організму імплантованими нейропротезами, які вчиняють електричну стимуляцію візуальної кори мозку без залучення в роботу сітківки ока та зорового нерва.

🔵 Вчені з Нідерландського інституту нейронаук та Університету Мігеля Ернандеса в Іспанії після вдалого експерименту на мавпах взялись спробувати технологію вже на людині.

🔹Піддослідною стала 57-річна жінка, яка протягом останніх шістнадцяти років мала повну сліпоту внаслідок неможливості її зорового аналізатора сприймати світло.

🔷До її зорової кори мозку вживили невеликий квадратний імплантат зі сторонами близько чотирьох міліметрів. На ньому містилося 96 електродів, довжиною усього в 1,5 міліметра.

🔹Задум у тому, що активуючи електроди в різній комбінації, вчені можуть виводити на поле зору піддослідного фігури, утворені з фосфенів — об'єктів, що їх можна побачити без впливу світла на сітківку очей.

Завдяки цьому жінка змогла відрізнити представлені перед нею чорні та білі фігури, а також успішно вказала на розташування білого квадрата на моніторі комп'ютера, із кожним разом роблячи це швидше і легше.

​🔹Вчені з Інституту інтелектуальних систем Товариства Макса Планка створили новий комплекс для точкової доставки речовин.

🔹Науковці поєднали бактерію кишкової палички та еритроцит, який містив магнітні наночастинки та лікарську речовину — доксорубіцин. Цей лікарський засіб застосовують у хіміотерапії онкологічних захворювань.

🔹В утвореній конструкції бактерія відповідала за рух вперед, а еритроцит коригував напрямок під впливом зовнішнього магнітного поля. 

🔹Крім механізму вивільнення ліків, вчені передбачили знищення еритроцитів і бактерій після завершення роботи. Для цього вони ввели в еритроцити речовину, яка сильно нагрівається від інфрачервоного випромінювання та викликає смерть бактерії та еритроцита від перегрівання.

🔹Точна доставка активної речовини до хворого органу потрібна, оскільки препарати, що потрапили в інші зони організму, зазвичай викликають побічні ефекти. Це може зменшувати ефективність ліків через необхідність зменшення їх концентрації, або приводити до надзвичайно негативних наслідків для організму.

​​🟦 Ультракороткий лазер здатен вбивати резистентні бактерії

🔹 З момента винайдення пеніциліну пройшло немало часу, і хоча за цей час було знайдено багато альтернативних антибіотиків, скоріше за все в майбутньому хвороботворні бактерії набудуть властивості протидіяти і їм також. Проте невже треба буде знову і знову розробляти нові препарати, до яких патогени ще не звикли?

🔹 На щастя, ситуація не настільки погана: вчені зі Школи медицини Вашингтонського університету винайшли лазер, котрий за допомогою спеціальних ультракоротких імпульсів здатен руйнувати плазматичну мембрану мікроорганізмів.

🔹 Розробку протестували на декількох колоніях Staphylococcus aureus та Escherichia coli. Результат був більш ніж вдалий, оскільки виживали максимум поодинокі бактерії.

🔹Крім того, лазером подіяли і на спори Bacillus cereus: успіх був досягнутий повторно.

🔹В перспективі такий емітер може використовуватися для стерилізації не тільки інструментів, а й ран, оскільки він є безпечним для людських клітини.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

Американські вчені розробили живе чорнило з мікробами, які можна генетично програмувати.

🔸Придатний для 3D-друку гель складається з бактерій, запрограмованих на вироблення білків, що самостійно збираються в мережу нановолокон.

🔶 Отриманий матеріал може вивільняти ліки, виводити токсини з середовища та регулювати кількість клітин у своєму складі.

🔹Вчені з Гарвардського університету, Гарвардської медичної школи та Північно-Східного університету взяли позаклітинний матрикс бактеріальної плівки E. coli, щоб вона сама слугувала чорнилом.

🔷Для забезпечення потрібної в’язкості та пружності, вчені запрограмували бактерії на утворення білкових полімерних молекул у вигляді завитих нановолокон, які зв'язуються одне з одним.

🔸Потім бактеріальні культури профільтрували, щоб сконцентрувати вироблені ними нановолокна, та отримали еластичний гідрогель.

🔶Як довели вчені, один з таких матеріалів може виробляти протипухлинний препарат азурин — єдиний відомий білок бактеріального походження, який спричиняє загибель ракових клітин.

🔹Крім того, винайдене живе чорнило можна запрограмувати так, щоб керувати їхньою кількістю. Бактерії всередині будуть розмножуватись або помирати залежно від потреб учених.

​🔹В американському місті Клівленд розпочали клінічні випробування вакцини проти раку грудей — найпоширенішого онкозахворювання серед жінок.

🔹Препарат призначений для запобігання потрійно негативного раку молочної залози (ПНРМЗ). Раніше препарат показав позитивні результати під час досліджень на мишах.

🔹Під час першого етапу випробування на людях вчені мають визначити правильне дозування для пацієнтів та дослідити її ефективність. На першому етапі залучать 18-24 жінки, у яких діагностували ПНРМЗ упродовж останніх трьох років і наразі вони вилікувалися від раку, але мають високий ризик рецидиву.

🔹Учасниці отримають три дози вакцини — по одній кожні два тижні. Вони здаватимуть аналізи крові та робитимуть фізичні обстеження, щоб відстежити побічні ефекти.

🔹Якщо перший етап виявиться ефективним, надалі до випробування залучать людей із групи ризику розвитку раку молочної залози.

🔹До слова, у 2020 році рак грудей діагностували у 2,3 мільйона жінок, 685 тисяч жінок померли.

Більше читай за посиланням👇🏻

​​🟦 Гідрогель, що здатен відновлювати голосові зв'язки та інші "напружені" тканини

🔹 Сучасна регенеративна терапія має безліч інструментів у своєму розпорядженні. Одним з них є гідрогелі-пороутворювачі, які при введені формують придатне для проліферації клітин середовище. Однак, основним їх недоліком, як правило, є крихкість біоматеріалу, що зумовлює ряд проблем.

🔹 Група вчених з університету Макгілла розробили специфічний гідрогель на основі хітозану, котрий не тільки не відторгається організмом, а й здатен витримувати дуже значне напруження.

🔹 Завдяки наведеній властивості отриманий композит можна застосовувати для відновлення серцевих хорд, сухожилків м'язів та голосових зв'язок. Останній варіант автори перевірили експериментально - ефективність гідрогелю була доведена.

🔹 В подальшому планується поступове введення нового матеріалу в якості ординарного, проте надійного, методу регенерації тканин.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Діабет першого типу є аутоімунним захворюванням, за якого імунні клітини організму руйнують власні бета-клітини підшлункової залози.

🔹Такі пацієнти зазвичай отримують інсулін зовні у вигляді ін'єкцій. Хоча недосконалість підбору дози інсуліну може мати невтішні наслідки.

Ще одним ефективним рішенням для хворих є трансплантація острівців Лангерганса, але знайти підхожих донорів, як це часто буває, дуже важко.

🔵Заміною донорам може бути вирощування стовбурових клітин із перетворенням їх у клітини підшлункової, які можна було б пересадити пацієнтам.

🔸І зараз вчені Університету Британської Колумбії проводять дослідження, де випробовують стовбурові клітини.

🔹Учасникам імплантували під шкіру ендодермальні стовбурові клітини підшлункової залози (у кількості 250-500 мільйонів, що приблизно відповідає об'єму одного острівця), отримані з людських ембріонів і заключені в імплантат-капсулу, розмірами 3х9х0,01сантиметрів.

🔷Одним із показників, за яким вчені визначали успішність імплантації, був рівень С-пептиду у крові, який у нормі виробляється в острівцях підшлункової залози як побічний продукт синтезу інсуліну.

🔸За 26 тижнів після проведення процедури в усіх учасників стовбурові клітини дозріли та стали подібними до бета-клітин підшлункової залози, набувши здатності виробляти інсулін.

Подальші дослідження зможуть допомогти у вивченні цукрового діабету та відкритті своєрідних ліків.👇

​🔹В американському штаті Алабама офіційно зареєстрували найбільш недоношену дитину в історії. Кертіс Мінс народився минулого року на терміні 21 тиждень та один день із масою тіла 420 грамів.

👶🏻Хлопчику вже рік і чотири місяці, але у Книзі рекордів Гіннеса запис про нього з'явився лише зараз.

🔹Через три місяці після народження хлопчика відключили від апарату штучної вентиляції легень, а у квітні цього року його виписали з лікарні, де він провів 275 днів.

🔹Кертісу все ще потрібна киснева підтримка та трубочка для харчування, але загалом лікарі високо оцінюють стан його здоров'я.

🖌До слова, попередній рекорд немовляти, що передчасно народилося та вижило, поступається показникам Кертіса лише на 24 години. За місяць до Кертіса в штаті Вісконсин на світ з'явився Річард Гатчинсон на терміні 21 тиждень та два дні.

​​🟦 Штучний інтелект, який прогнозує розвиток хронічних хвороб з віком

🔹 Сучасні методи передбачення покращення/погіршення стану хронічно хворого є досить різноманітними, проте зазвичай вони не можуть дати пролонговану картину. Та невже навіть комп'ютерні технології не здатні вирішити цю проблему?

🔹 Ще й як можуть: вчені з Університету Баффало створили штучний інтелект, котрий, базуючись на деяких показниках-біомаркерах, робив висновок щодо зміни стану хворого з віком.

🔹 В експерименті були досліджені моделі цукрового діабету та гіперхолестеринемії, для яких варіативність біомаркерів склала від індексу маси тіла до рівнів ЛПВЩ та глюкогемоглобіну.

🔹 Автори стверджують, що їх розробку можна також застосовувати для прогнозування й інших хронічних патологій та довготривалої медикаментозної терапії.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

Низка захворювань пов'язані з віком, тобто шанси на них захворіти збільшуються у процесі старіння. Усі ці стани можуть сильно погіршувати якість життя, але поки що ми маємо мало способів запобігання їм.

🔹Тому вчені активно шукають сенолітики — ліки, здатні очистити організм від постарілих клітин. Однак більшість таких препаратів мають недостатню вибірковість, будучи токсичними не лише для старих, а й для здорових клітин та тканин.

🔵Вчені з Китайської академії наук, Медичного університету Біньчжоу та Клініки Мейо разом із китайськими колегами вирішили пошукати безпечніші сенолітики серед природних сполук, а саме екстракт виноградних насінин.

🔷Вони піддали людські фібробласти з проявами старіння екстракту виноградних кісточок та з'ясували, що речовина успішно спричиняє загибель 90% старих клітин, не впливаючи на виживаність здатних до розмноження клітин.

🔹Науковці дослідили екстракт за допомогою високоефективної рідинної хроматографії та мас-спектрометрії з іонізацією та розпиленням в електричному полі.

🔵Аналіз вказав, що найімовірнішим кандидатом на роль сенолітика із кісточок винограду є флавоноїд проціанідин С1 (procyanidin C1, PCC1), який в попередніх дослідах вже демонстрував здатність спричиняти пошкодження ДНК.

Тому вчені окремо перевірили дію PCC1 на культурах людських клітин, та підтвердили її здатність вибірково знищувати постарілі клітини у дозозалежний спосіб.

​🔹Смертельна загроза: алергія на антибіотики під час операцій

🔹У Королівському коледжі анестезіологів стверджують, що дедалі більше пацієнтів повідомляють про алергію на пеніцилін, внаслідок чого їм дають інші антибіотики, які несуть ще більші ризики.

🔹Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) протягом року зареєструвала 300 алергічних реакцій, що загрожували життю пацієнтів, 10 з яких завершились летально.

🔹Раніше вважалося, що головним винуватцем цього є м'язові релаксанти, але у новому звіті з'ясували, що майже половину випадків анафілаксії викликали антибіотики, які застосовували для профілактики хірургічних інфекцій.

🔹Найвищий ризик виникнення анафілаксії має антибіотик тейкопланін, який регулярно застосовують для пацієнтів, що повідомляють про алергію на пеніцилін.

​​​​🟦 Модифікована мідь, що майже миттєво вбиває бактерії

🔹 Людство вже багато десятиліть має досить ефективний метод боротьби з бактеріями - антибіотики. На жаль, все більше розвивається колективна резистентність мікроорганізмів до цих препаратів, що примушує вчених знаходити альтернативи.

🔹 Група дослідників з Королівського технологічного університету Мельбурна запропонувала одночасно стару і нову ідею - використання специфічної міді в якості покриття для меблів та іншого обладнання, однак їх розробка вирізняється пористістю структури.

🔹 Автори спершу зробили сплав міді та магнію після чого видалили атоми останнього металу. В результаті всередині утворилися мікро-нанопорожнини, які й обумовили ефективність даного методу: збільшилася площа взаємодії та поверхня набула гідрофільності.

🔹 Для перевірки на покриття заселили культуру Staphylococcus aureus. За словами вчених, вже через 2 хвилини з усього посіву залишилися лише поодинокі бактерії, що демонструє набагато кращий результат ніж використання звичайної міді (97% вбитих за 4 години).

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Деякі ліки працюють абсолютно різним чином у людей і мишей, а наш мозок є набагато складнішою структурою, ніж у гризунів, зі своїми закономірностями розвитку та функціонування.

🔹Частково обійти ці обмеження допомогла технологія вирощування людських стовбурових клітин. При цьому їх навіть не обов'язково добувати з ембріонів, а можна перепрограмувати вже зрілі клітини й повернути їх до стану стовбурових. Тоді їх називають індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами (ІПСК)

🔸Завдяки вмілому додаванню до культури ІПСК хімічних стимулів зараз вчені можуть запускати в них процес розвитку різних органів. Тоді стовбурові клітини агрегуються та формують спрощений аналог органа — органоїд.

🔹Наукові статті про органоїди мозку найчастіше вшановуються статті у різних медіа. Їх часто називають мізками у чашці Петрі, але чим вони є насправді й для чого їх вирощують?

🔵Під час утворення органоїдів мозку згуртовані стовбурові клітини змушують формувати типи клітин, які відповідають різним регіонам справжнього мозку. Зрештою вони міститимуть тисячі клітин, що можуть взаємодіяти між собою майже як це відбувається в організмі людини.

🔸Процес самоорганізації органоїду відбувається подібним чином, як при формуванні мозку у зародка в утробі. Тому вони є непоганою моделлю для дослідження розвитку цього складного органа та його захворювань.

Чимало науковців вважають, що створення органоїдів є першим кроком до вирощування людських тканин та органів для трансплантації.

​🔹Синдром ROHHAD - вкрай рідкісне захворювання, яким хворіє близько 77 людей у ​​всьому світі. Воно характеризується раптовим ожирінням, спричиненим дисфункцією гіпоталамуса, гіповентиляцією легень та автономною дисрегуляцією.

🔹У хворих ROHHAD, як і у хворих з синдромом вродженої центральної гіповентиляції уражається ділянка мозку, що відповідає за автономне дихання (пацієнт перестає дихати - рівень CO2 в крові підвищується, але не відчуває цього: не починає задихатися, не відчуває нездужання). Синдром ROHHAD є невиліковним та потенційно смертельним.

🔹Джейк Велл, 8-річний хлопчик, кинув виклик смертельній хворобі. В 6 років хлопчик став різко набирати вагу. Батьки перевели його на дієтичне харчування, проте воно не допомогло. Після цього хлопчика відвели в лікарню і лікарі поставили йому страшний діагноз — синдром Роххад.

🔹Однак Джейк не опустив руки і вирішив щодня боротися за своє життя. Він харчується лише дієтичними і корисними продуктами, а також 3-4 рази на тиждень долає дистанцію в триатлоні. Він плаває в басейні, бігає і їздить на велосипеді.

🔹Хлопчик планує стати першою людиною з синдромом Роххад, яка відсвяткує 20-річчя з друзями і заради цього він проходить важкі тренування практично кожен день.

​​🟦 Мікрогідродинаміка - новий інструмент ідентифікації клітин

🔹 Наразі існує дуже багато методів виявлення як окремих, так і груп клітин, однак багато з них, як правило, потребують відносно великої кількості ресурсів (в т.ч. часу), тому пошук еквівалент є беззаперечно актуальним.

🔹 Група вчених з Ексетерського університету розробили штучний інтелект, котрий за допомогою опису поведінки мікрооб'ємів рідини здатен навчитися розпізнавати ту чи іншу тканину або клітинну лінію.

🔹 Спосіб ґрунтується на тому, що ШІ вміє характеризувати молекули, котрі проходять по міжклітинному простору (тобто по дуже тонким трубках), базуючись на їх фізико-хімічних властивостях, і таким чином виявляти той чи інший вид клітин майже незалежно від їх функціонально стану.

🔹 В експерименті ШІ правильно ідентифікував лінію SH-SY5Y та клітинні агрегати з точністю 92% та 81% відповідно, що є хоч і не ідеальним, проте непоганим та перспективним результатом.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​🔹Генна терапія лейкозу та лімфом

🔹У 2017 році FDA схвалило два препарати: Kymriah для лікування гострого B-клітинного лімфобластного лейкозу та Yescarta для лікування деяких різновидів лімфом.

🔹Щоб створити такі препарати, у конкретного пацієнта беруть Т-лімфоцити – один із різновидів імунних клітин. У ці клітини «вбудовують» особливий ген, який відповідає за вироблення особливого білка – химерного антигенного рецептора (CAR).

🔹Після цього, генетично-модифіковані Т-лімфоцити повертають назад в організм людини, де вони за допомогою свого нового рецептора атакують і знищують ракові клітини.

🔹Вартість такої терапії – приблизно $400 тис., застосовується вона в тих випадках, коли інші методи виявляються неефективними.

​​🟦 Токсин сибірської виразки як новий вид анестезії

🔹 Чи не найбільш розповсюдженими препаратами пригнічення чутливості є опіоїдні речовини. Хоча вони встигли себе гарно зарекомендувати, такі недоліки як звикання та можливе порушення дихання спонукають шукати альтернативи з-поміж найбільш незвичних варіантів.

🔹 Спілка вчених з Гарвардської медичної школи знайшли вирішення в Bacillus anthracis - смертельній бактерії, яка є збудником сибірської виразки, проте її окремо узятий токсин має перспективні анальгетичні та терманестетичні ефекти.

🔹 Власне токсин складається з трьох компонентів: захисного антигена, едематозного та летального факторів. Їх особливістю є селективна дія в залежності від тканин, в які вони потрапили.

🔹 Базуючись на цьому, дослідники ввели речовину у спинний мозок мишей і спостерігали зникнення чутливості відповідних ділянок, причому інших фізіологічних відхилень, такі як згадані мінуси опіоїдів, виявлено не було.

🔹 Крім того, автори також розробили білок-транспортер на основі токсину Bacillus anthracis, який здатен зв'язуватися з іншими анальгетиками, хоча вчені зазначили, що експерименти по затвердженню абсолютної безпечності даних методів в найближчий час не припиняться.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Американське Управління з продовольства та медикаментів (FDA) дало дозвіл на використання у дорослих та підлітків першого ін'єкційного препарату для профілактики ВІЛ-інфекції.

🔹 Доконтактна, або предекспозиційна, профілактика ВІЛ-інфекції полягає у прийманні противірусних препаратів для зниження ризику інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

🔸 Вона показана для людей, які мають підвищений ризик набути хвороби, наприклад, пар ВІЛ-позитивних партнерів, чоловіків, які мають статеві контакти із іншими чоловіками, або осіб, що вживають ін'єкційні наркотики.

🔹Нові ліки, розроблені компанією ViiV Healthcare, мають назву «Апретуд» (Apretude) і являють собою суспензію для ін'єкцій із тривалим вивільненням противірусного препарату каботегравіру.

🔷На відміну від таблетованого каботегравіру, «Апретуд» достатньо отримувати у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій раз на два місяці, і лише перші дві дози варто ввести із коротшим інтервалом в один місяць.

🔸 Рішення про схвалення «Апретуда» базується на результатах двох рандомізованих,плацебо-контрольованих, подвійно-засліплених дослідженнях, у яких у сумі взяли участь майже вісім тисяч добровольців.

Більше про досліди та перспективу використання препарату читай нижче за посиланням. 👇