​🔹Синдром ROHHAD - вкрай рідкісне захворювання, яким хворіє близько 77 людей у ​​всьому світі. Воно характеризується раптовим ожирінням, спричиненим дисфункцією гіпоталамуса, гіповентиляцією легень та автономною дисрегуляцією.

🔹У хворих ROHHAD, як і у хворих з синдромом вродженої центральної гіповентиляції уражається ділянка мозку, що відповідає за автономне дихання (пацієнт перестає дихати - рівень CO2 в крові підвищується, але не відчуває цього: не починає задихатися, не відчуває нездужання). Синдром ROHHAD є невиліковним та потенційно смертельним.

🔹Джейк Велл, 8-річний хлопчик, кинув виклик смертельній хворобі. В 6 років хлопчик став різко набирати вагу. Батьки перевели його на дієтичне харчування, проте воно не допомогло. Після цього хлопчика відвели в лікарню і лікарі поставили йому страшний діагноз — синдром Роххад.

🔹Однак Джейк не опустив руки і вирішив щодня боротися за своє життя. Він харчується лише дієтичними і корисними продуктами, а також 3-4 рази на тиждень долає дистанцію в триатлоні. Він плаває в басейні, бігає і їздить на велосипеді.

🔹Хлопчик планує стати першою людиною з синдромом Роххад, яка відсвяткує 20-річчя з друзями і заради цього він проходить важкі тренування практично кожен день.

​​🟦 Мікрогідродинаміка - новий інструмент ідентифікації клітин

🔹 Наразі існує дуже багато методів виявлення як окремих, так і груп клітин, однак багато з них, як правило, потребують відносно великої кількості ресурсів (в т.ч. часу), тому пошук еквівалент є беззаперечно актуальним.

🔹 Група вчених з Ексетерського університету розробили штучний інтелект, котрий за допомогою опису поведінки мікрооб'ємів рідини здатен навчитися розпізнавати ту чи іншу тканину або клітинну лінію.

🔹 Спосіб ґрунтується на тому, що ШІ вміє характеризувати молекули, котрі проходять по міжклітинному простору (тобто по дуже тонким трубках), базуючись на їх фізико-хімічних властивостях, і таким чином виявляти той чи інший вид клітин майже незалежно від їх функціонально стану.

🔹 В експерименті ШІ правильно ідентифікував лінію SH-SY5Y та клітинні агрегати з точністю 92% та 81% відповідно, що є хоч і не ідеальним, проте непоганим та перспективним результатом.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​🔹Генна терапія лейкозу та лімфом

🔹У 2017 році FDA схвалило два препарати: Kymriah для лікування гострого B-клітинного лімфобластного лейкозу та Yescarta для лікування деяких різновидів лімфом.

🔹Щоб створити такі препарати, у конкретного пацієнта беруть Т-лімфоцити – один із різновидів імунних клітин. У ці клітини «вбудовують» особливий ген, який відповідає за вироблення особливого білка – химерного антигенного рецептора (CAR).

🔹Після цього, генетично-модифіковані Т-лімфоцити повертають назад в організм людини, де вони за допомогою свого нового рецептора атакують і знищують ракові клітини.

🔹Вартість такої терапії – приблизно $400 тис., застосовується вона в тих випадках, коли інші методи виявляються неефективними.

​​🟦 Токсин сибірської виразки як новий вид анестезії

🔹 Чи не найбільш розповсюдженими препаратами пригнічення чутливості є опіоїдні речовини. Хоча вони встигли себе гарно зарекомендувати, такі недоліки як звикання та можливе порушення дихання спонукають шукати альтернативи з-поміж найбільш незвичних варіантів.

🔹 Спілка вчених з Гарвардської медичної школи знайшли вирішення в Bacillus anthracis - смертельній бактерії, яка є збудником сибірської виразки, проте її окремо узятий токсин має перспективні анальгетичні та терманестетичні ефекти.

🔹 Власне токсин складається з трьох компонентів: захисного антигена, едематозного та летального факторів. Їх особливістю є селективна дія в залежності від тканин, в які вони потрапили.

🔹 Базуючись на цьому, дослідники ввели речовину у спинний мозок мишей і спостерігали зникнення чутливості відповідних ділянок, причому інших фізіологічних відхилень, такі як згадані мінуси опіоїдів, виявлено не було.

🔹 Крім того, автори також розробили білок-транспортер на основі токсину Bacillus anthracis, який здатен зв'язуватися з іншими анальгетиками, хоча вчені зазначили, що експерименти по затвердженню абсолютної безпечності даних методів в найближчий час не припиняться.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Американське Управління з продовольства та медикаментів (FDA) дало дозвіл на використання у дорослих та підлітків першого ін'єкційного препарату для профілактики ВІЛ-інфекції.

🔹 Доконтактна, або предекспозиційна, профілактика ВІЛ-інфекції полягає у прийманні противірусних препаратів для зниження ризику інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

🔸 Вона показана для людей, які мають підвищений ризик набути хвороби, наприклад, пар ВІЛ-позитивних партнерів, чоловіків, які мають статеві контакти із іншими чоловіками, або осіб, що вживають ін'єкційні наркотики.

🔹Нові ліки, розроблені компанією ViiV Healthcare, мають назву «Апретуд» (Apretude) і являють собою суспензію для ін'єкцій із тривалим вивільненням противірусного препарату каботегравіру.

🔷На відміну від таблетованого каботегравіру, «Апретуд» достатньо отримувати у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій раз на два місяці, і лише перші дві дози варто ввести із коротшим інтервалом в один місяць.

🔸 Рішення про схвалення «Апретуда» базується на результатах двох рандомізованих,плацебо-контрольованих, подвійно-засліплених дослідженнях, у яких у сумі взяли участь майже вісім тисяч добровольців.

Більше про досліди та перспективу використання препарату читай нижче за посиланням. 👇

​🔹Група японських дослідників з університету Кейо провела перші в світі клінічні випробування з пересадкою клітин, отриманих з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин iPS, для лікування травм спинного мозку.

🔹iPS-клітини - це клітини, що здатні перетворюватися на різні види клітин організму.

🔹Професори Хідеюкі Окано і Масая Накамура, повідомили, що провели пересадку близько 2 мільйонів клітин, отриманих із клітин iPS, пацієнту, який травмував спинний мозок менш як за чотири тижні до операції.
 
🔹Зі слів вчених, стан пацієнта задовільний. За ним спостерігатимуть протягом року, щоб переконатися в безпечності процедури, яку проводять.

​​🟦 "Якірний" білок - нова ціль у вироблені вакцин проти грипу

🔹 Вірус грипу відомий людству вже досить давно, а регулярні випадки відповідного сезонного захворювання, що обумовлені різними серотипами, ніяк не дають забути про нього. Проте невже неможливо створити універсальну вакцину, яка б приборкала усі мутантні форми?

🔹 На щастя, це більш ніж реально: спілка вчених з США виявили, що гемаглютиніни відмінних родів інфлуенци мають частини, які майже не відрізняються між собою, тому можуть бути використані як своєрідні ідентифікатори.

🔹 З 358 отриманих від пацієнтів антитіл 50 продемонстрували здатність розпізнавати "якірну" ділянку. В подальшому з-поміж них автори виявили найперспективніші, на основі яких розробили декілька тестових вакцин.

🔹 Хоча до набуття ними повноцінної універсальності пройде багато часу, перші результати не можуть не тішити, тому ця робота ще на крок наблизила нас до позбавлення такої проблеми як грип.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​​​Дифузні гліоми — це злоякісні новоутворення головного мозку. Хірургічним шляхом складно позбутися усіх осередків раку, а хіміотерапія або променева часто дають лише обмежений позитивний ефект.

🔸Близько у 70 відсотків пацієнтів з цим діагнозом злоякісні клітини мають однакову мутацію в ДНК. Вона стосується гену, що кодує фермент ізоцитрат дегідрогеназу 1 (Isocitrate dehydrogenase 1, IDH1). Внаслідок цього утворюється новий білок, неоепітоп, який імунна система може сприймати за чужорідний.

🔹Вчені з Німецького центру досліджень раку створили вакцину від раку мозку, чий принцип роботи нагадує вакцини від інфекційних захворювань.

Усього до випробувань вакцини залучили 33 пацієнтів із нещодавно діагностованою гліомою, що містить мутацію IDH1.

🔵 Трирічна виживаність після щеплення серед цих пацієнтів склала 84%, а у 82% з них протягом двох років після вакцини не спостерігалося зростання пухлин.

Привіт, друже!

🔹Пам’ятаєш, як в дитинстві, б’ючись об заклад з другом чи подругою, ти затамовув дихання на час? Або ж на морі чи ставку намагався ставити нові рекорди.😁

🔹А чи знаєш ти, що світовим рекордом із затримування дихання є аж 11 хвилин! А якщо ж для дихання використовувався чистий кисень, то світовим рекордом є час у понад 24 хвилини!😱

🔹Сьогодні пропонуємо тобі переглянути відео про всі таємниці затримування дихання від каналу Цікава наука🤓

​​🟦 Сканування сітківки - перспективний індикатор інфаркту міокарда

🔹 Людству вже давно відомо, що про стан серця можуть свідчити зміни в інших органах, зокрема в їх мікроциркуляторному руслі. Проте зазвичай такі дослідження можуть потребувати детального аналізу, який легко піддається похибці людського фактору.

🔹 На щастя, вчені з Лідського університету розробили штучний інтелект, який здатен розпізнавати зміни в судинах сітківки і, базуючись на цьому, робити висновок про ризик інфаркту міокарда.

🔹 Спершу автори створили алгоритм, якому надали приблизно 5000 сканів серця та сітківки, а також додаткову клінічну інформацію Потім "досвідченому" ШІ демонстрували аналогічні зображення означеної частини ока пацієнтів, в яких не/підтвердився серцевий напад або його ризик, і наказували зробити прогноз.

🔹 В результаті точність склала приблизно 80%, що хоч і не є ідеальним, але може рекомендувати ШІ як спосіб вторинного направленого механізму діагностики.

🔹 В перспективі автори планують навчити свій алгоритм ще краще розпізнавати навіть найменші характерні зміни.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Методом спроб і помилок

Після відкриття кровообігу в 1628 році, вчені почали з ним експериментувати.

🔵 Крістофер Рен вразив світ своїми вдалими дослідами по вливанню пива, вина та інших речовин у кровотік собак, ці досліди заклали початок історії внутрішньовенних ін’єкцій. Згодом було декілька вдалих переливань крові від тварин людям, проте були і невдалі спроби з летальними випадками.

🔹 З початку XIX сторіччя лікарі-експериментатори вливали коров’яче та козяче молоко хворим на холеру, туберкульоз та інші хвороби. Деякі з них навіть виживали, але загалом практика була визнана недієвою.

🔹На той час вважалося, що жирові частинки молока могли бути перетворені у білі кров'яні тільця (лейкоцити), а останні можуть перетворитися на червоні кров'яні тільця (еритроцити).

🔸 Лактотрансфузія мала єдину перевагу перед переливанням крові – вона не призводила до злипання еритроцитів та емболії.

Тільки у 80-х роках ХІХ сторіччя більшість вчених зійшлися на думці, що переливання крові безпечніше, ніж вливання молока.

​🔹Вченим вдалось вилікувати параліч собак завдяки нюховим клітинам, взятим зі слизової оболонки носа тварин.

🔹Команда дослідників з Кембриджського університету заявляє, що методика зіграє вагому роль у розробці лікування паралічу людей.

🔻Дослідження стало першим, у якому клітини вводили по-справжньому хворим тваринам, а не лабораторним піддослідним.

🔹Отримані з носа клітини продовжували розвивати і вирощувати в лабораторних умовах протягом кількох тижнів.
З 34-х собак, які взяли участь у тестуванні, 23-м трансплантували клітини, іншим - нейтральну речовину.

📌У багатьох з тих тварин, яким вводили клітини, спостерігалось поліпшення - вони стали здатні йти по біговій доріжці. Спочатку при підтримці спеціальної пов'язки, а потім самостійно. До слова, жодній з тварин контрольної групи не вдалось повернути рухливість задніх лап.

​​🟦 "Мікроплавці" - світлові кур'єри ліків

🔹 Тема доставки ліків до проблематичних місць за допомогою найдрібніших частинок нині є досить розповсюдженою. Однак, частою проблемою є перешкоди у вигляді розчинених у фізіологічних рідинах іонів. Невже не можна ніяк запобігти цьому, зберігши основні властивості матеріалу?

🔹 Звичайно можна: вчені з інститутів Товариства Макса Планка довели це, розробивши спеціальні пористі мікрочастинки, рух яких можна керувати за допомогою видимого світла.

🔹 Основним компонентом є 2D-полікарбон нітрид з відносно великими просторами між атомами. Власне матеріал подібний до фотоелементів, проте перетворює енергію не в електричну, а в механічну, яка й застосовується для направленого руху.

🔹 Пористість структури є одним з козирів розробки, оскільки за рахунок неї більшість розчинених іонів замість того, щоб врізатися у матеріал, просто проходить крізь отвори.

🔹 Останньою, проте не менш важливою перевагою, є здатність зв'язуватися з медикаментами та вивільняти їх за бідних на кисень умов під дією синього спектру світла, що відкриває перспективу використання "мікроплавців" для лікування ракових захворювань.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​​​🫀Іспанські лікарі провели унікальну трансплантацію серця двомісячній дівчинці.

🔹У Наяри ще до народження був діагностований вроджена вада серця і на момент операції дівчинка важила трохи більше 3 кг.

Як відмічають лікарі, за 24 години до операції стан Наяри різко погіршився і якби не трансплантація, то дівчинка померла.

🔹Операція проходила в лікарні Gregorio Marañón і була напрочуд складною, оскільки серце донора, яке знаходилось в іншому іспанському регіоні, зупинилось на декілька хвилин та потребувало відновлення серцебиття.

🔷 Унікальним є те, що групи крові донора та реципієнта були різними, проте це не зупинило лікарів, які боролися за життя дитини.

Більше про цей випадок читайте за посиланням нижче.👇

​​Як розмір зображення впливає на зорову пам'ять людини?

🔷 Доктор Шерон Гілаї Дотан із Школи оптометрії та зорових наук Університету Бар-Ілан та багатопрофільного центру дослідження мозку Гонди зробила дослідження щодо того, чи вимагають великі зображення, щоб візуальна система використовувала більше ресурсів для їх обробки.

🔹У семи експериментах брали участь 182 добровольці. Дослідники щоразу виявляли, що великі зображення запам'ятовуються краще (в 1,5 рази більше), ніж маленькі.

🔷 Це явище не залежало від конкретних стимулів, порядку, в якому з'явились зображення, їх роздільної здатності або кількості інформації, яку вони містили.

🔹"Можливо, навіть у динамічних зображеннях, таких як відео, більше ресурсів зору буде спрямовано на обробку відео на великих і малих екранах, і, отже, відео на великому екрані, швидше за все, краще запам'ятовуються", - каже Гілаї-Дотан.

Дане дослідження може бути корисним в сфері діджиталізації та при виборі розміру екрану для людського сприйняття.

​🔹Науковці успішно протестували на мишах препарат, який запобігає втраті м’язів та кісткової маси в умовах невагомості. 

🧬Автор дослідження Сі Джин Лі з лабораторії Джексона ще в 90-х роках вилучив з ДНК піддослідних мишей ген міостатин, який відповідає за припинення росту м’язів. Без цього гену та, відповідного однойменного білка, піддослідні миші стали мати вдвічі більше м’язової тканини у порівнянні зі звичайними тваринами.

🚀5-го грудня 2019 року 40 мишей було відправлено на МКС на борту корабля компанії «SpaceX». Після 33 днів у невагомості у звичайних мишей почали атрофуватися м’язи, у той час як у модифікованих мишей така тенденція була відсутня.

✅Звісно повне усунення гену з ДНК людини не є практичним, а тому Лі та його колеги також випробували способи збереження гену для досягнення схожого ефекту. Міостатин зупиняє ріст м’язів шляхом приєднання до рецепторів, розташованих на поверхні м’язової клітини. Науковці відправили на МКС фрагменти цих рецепторів, які астронавти ввели в організми піддослідних мишей. Міостатин, який природнім шляхом виробляється організмом почав з’єднуватися з цими штучними рецепторами, таким чином ріст м’язової такиними не було сповільнено.

📌У такого підходу виявився ще один цікавий побічний ефект, окрім блокування міостатину, рецептори-приманки також можуть блокувати інший білок відомий як активін А, який відповідає за ріст не лише м’язів, але й кісток.

Більше інформації за посиланням👇🏻

​​🔹 Вчені з інституту регенеративної біології Sagol Center при Тель-Авівському університеті розробили та імплантували тривимірні тканини спинного мозку лабораторним мишам.

🔹 Виділені з жирової тканини клітини перепрограмували, уподібнивши їх до стовбурових. Потім інкапсулювали ці клітини у гідрогель і шляхом, що імітує ембріональний розвиток перетворили їх на тривимірні.

🔹Отриманий імплант спинного мозку вживили тваринам.

🔹Результати були приголомшливі, адже 100% піддослідних мишей з гострим паралічем та 80% з хронічним - відновили можливість ходити.

🔹Ця технологія дозволить ефективно лікувати пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку шляхом відновлення травмованих тканин.

Більше про дане дослідження читай за посиланням нижче.👇

​​🟦 Бактеріальні гени-будівники іонних каналів

🔹 Генна терапія вже давно не новина, а такі методи як вірусні вектори майже не викликають здивування. Однак, це не означає, що вказана тема повністю вичерпана та позбавлена проблем такі як завеликий розмір переносимого гена. Чи можуть науковці запропонувати щось у відповідь?

🔹 Ще й як можуть: дослідники з Дюкського університету представили модифікований прокаріотичний набір генів, котрий здатен регенерувати натрієві канали у разі їх недостатності.

🔹 Використання саме бактеріальної, а не тваринної ДНК якраз обумовлене тим, що остання є завеликою для лентивірусного вектора. На щастя, обрану молекулу потрібно було лише трохи "доробити", аби перетворити на сумісну з піддослідними мишами.

🔹 Перевірка експериментом була більш ніж успішною: розробка не тільки відновила кількість іонних каналів як передсердь, так і шлуночків, а й не мала значного впливу на атипові кардіоміоцити, оскільки це могло б створити нові проблеми "в корені".

🔹 На жаль, авторам доведеться провести дуже багато додаткових маніпуляцій, щоб їх вектор запрацював у правильному напрямку по відношенню до людини, проте можна з упевненістю сказати, що перспективний початок вже наявний.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Американські та китайські дослідники представили пластир для заміни хірургічного зшивання поранень кишківника та шлунку.

🔹Розробка науковців являє собою радше не клейку стрічку, а тонкий прозорий пластир, поверхні якого мають різні властивості.

🔷Його верхня сторона суха і не липка, тоді як нижня є біоадгезивним шаром, який може залатати собою дефекти трубчастих органів.

🔵Це забезпечується різним хімічним складом: верхній шар складається із гідрофільного поліуретану, а нижній — із N-гідроксисукцинімідного естеру поліакрилової кислоти (PAA-NHS) для біоадгезивності у вологому середовищі та полівінілового спирту для механічного посилення.

Пластирові знадобилося усього п'ять-десять секунд, щоб щільно приклеїтися до вологих тканин шлунка та кишечника свині.

🔹Протягом чотирьох тижнів він не спричиняв явного запалення, у порівнянні з деякими випробуваними адгезивами. За цей самий час рани на органах успішно загоювалися без ознак їх підтікання, та з мінімальним рубцюванням, у порівнянні з зашитими.

​​Британські науковці взялися випробовувати технологію, яку називають мінімально інвазивною абляцією, контрольованою за зображенням (Minimally INvasive IMage-guided Ablation, MINIMA).

🔻 Її суть — у керуванні переміщенням сферичного металічного «термозерна» у тілі пацієнта за допомогою та під контролем магнітно-резонансної томографії (МРТ).

🔹При доставленні до місця пухлини, його можна піддати впливу змінного магнітного поля, завдяки чому термозерно нагріється та передаватиме згубне тепло раковим клітинам.

🔹Нагрівання сфери при її доставленні до злоякісного новоутворення призвело до суттєвого скорочення об'єму підшкірних пухлин у мишей.

Ці досліди вказують, що ефективну протиракову технологію варто надалі вивчати та розвивати.

🔻MINIMA дає змогу одночасно обстежувати та проводити лікування навіть важкодоступних пухлин, при цьому без потреби відкритої хірургії.