Корпусний сад — парк круглої форми в центрі Полтави, закладений 1840 року.
Таку назву отримав через те, що був під опікою місцевого кадетського корпусу.
У центрі є монумент, споруджений на честь трагічної для України Полтавської битви.
У XIX ст. навколо парку звели адміністративні будівлі, площа стала центром життя міста.
Таку назву отримав через те, що був під опікою місцевого кадетського корпусу.
У центрі є монумент, споруджений на честь трагічної для України Полтавської битви.
У XIX ст. навколо парку звели адміністративні будівлі, площа стала центром життя міста.
Українець знову – найсильніша людина планети: титул виборов Новіков.
Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети – World Strongest Man у Брейдентоні, Флорида, США.
Деталі: Українець знову здобуває найпрестижніший титул найсильнішої людини вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк (2004 і 2007 роки).
У свої 24 роки киянин Новіков став наймолодшими атлетом у світі, який здобув цей титул.
Він подужав вагу у 537,5 кг (1188 фунтів) і встановив новий рекорд.
Перед цим, два місяці тому в боротьбі з Павлом Кордіякою Олексій Новіков втратив титул "Найсильнішого українця", яким володів 4 роки поспіль.
Майже всі змагання світового "стронгмену" були скасовані через пандемію, але World Strongest Man 2020 таки провели, хоч і перенесли на 6 місяців.
Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети – World Strongest Man у Брейдентоні, Флорида, США.
Деталі: Українець знову здобуває найпрестижніший титул найсильнішої людини вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк (2004 і 2007 роки).
У свої 24 роки киянин Новіков став наймолодшими атлетом у світі, який здобув цей титул.
Він подужав вагу у 537,5 кг (1188 фунтів) і встановив новий рекорд.
Перед цим, два місяці тому в боротьбі з Павлом Кордіякою Олексій Новіков втратив титул "Найсильнішого українця", яким володів 4 роки поспіль.
Майже всі змагання світового "стронгмену" були скасовані через пандемію, але World Strongest Man 2020 таки провели, хоч і перенесли на 6 місяців.
Палац Галаганів, «Український Парнас» - Сокиринці, Чернігівська область
С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.
Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метров.
Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури (Гера та Церера)
Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.
У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.
Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.
У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.
С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.
Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метров.
Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури (Гера та Церера)
Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.
У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.
Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.
У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.
У Запоріжжі знайшли могилу скіфського воїна-гіганта
Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця" виявила на території острова унікальне поховання, вік якого становить 2 500 років.
У катакомбі, глибина якої становить приблизно три метри, похований 40-річний чоловік. Покійний мав високий зріст для свого часу - близько 180 сантиметрів.
Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже, вчені зможуть зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.
"Поховання здійснено в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля, - говорить Дмитро Никоненко, - У нього добре збереглися зуби, тобто це людина, яка добре харчувалась. Воїн прожив чимало років. Приблизно 40. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був сагайдак зі стрілами, це вказує, що він був воїном.
Такі знахідки свідчать про те, що в скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важким, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут жили, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на іншу. Тобто Хортиця тоді була дуже важливим стратегічним місцем".
Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі невідомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшого дослідження поховання.
Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця" виявила на території острова унікальне поховання, вік якого становить 2 500 років.
У катакомбі, глибина якої становить приблизно три метри, похований 40-річний чоловік. Покійний мав високий зріст для свого часу - близько 180 сантиметрів.
Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже, вчені зможуть зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.
"Поховання здійснено в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля, - говорить Дмитро Никоненко, - У нього добре збереглися зуби, тобто це людина, яка добре харчувалась. Воїн прожив чимало років. Приблизно 40. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був сагайдак зі стрілами, це вказує, що він був воїном.
Такі знахідки свідчать про те, що в скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важким, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут жили, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на іншу. Тобто Хортиця тоді була дуже важливим стратегічним місцем".
Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі невідомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшого дослідження поховання.
Україна відзначає сьогодні День Гідності та Свободи
Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи - у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
У цей день відзначають сьому річницю початку масових акцій громадського протесту, що відбулися під час Революції Гідності у листопаді 2013 — лютому 2014 року, вшановуватимуть громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності.
Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.
У зв’язку з подіями під час Революції Гідності, указом п’ятого президента України у квітні 2016 року державному закладу “Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності” було надано статусу національного.
Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи - у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
У цей день відзначають сьому річницю початку масових акцій громадського протесту, що відбулися під час Революції Гідності у листопаді 2013 — лютому 2014 року, вшановуватимуть громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності.
Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.
У зв’язку з подіями під час Революції Гідності, указом п’ятого президента України у квітні 2016 року державному закладу “Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності” було надано статусу національного.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Чорнобильська зона відчуження.
Сьогодні в Україні проходять заходи вшанування пам'яті людей, що померли під час Голодоморів 1932-33 років.
День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.
Щороку в Києві та інших містах проводяться різні заходи для вшанування загиблих українців. Найбільш поширеною є акція "Запали свічку" - на підвіконня ставлять запалену свічку на згадку про жертв голоду. Долучитися до цієї акції може кожен українець. Окрім того, свічки традиційно запалюють на центральних площах міст та біля міських пам'ятників жертв Голодомору.
День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.
Щороку в Києві та інших містах проводяться різні заходи для вшанування загиблих українців. Найбільш поширеною є акція "Запали свічку" - на підвіконня ставлять запалену свічку на згадку про жертв голоду. Долучитися до цієї акції може кожен українець. Окрім того, свічки традиційно запалюють на центральних площах міст та біля міських пам'ятників жертв Голодомору.
Forwarded from Україна поза часом
1005 років тому, у 1015 році у Києві посів престол князь Ярослав Мудрий, який знайомий кожному українцю хоча б завдяки його портрету на купюрі у дві гривні.
Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Великий князь Київський Ярослав відомий тим, що під час його правління Русь досягла найвищого розквіту. Він запровадив християнство, як державну релігію, встановив дружні стосунки з західними державами, завершив формування території Київської Русі та започаткував карбування власної монети.
Що відомо про Ярослава Мудрого
• Він правив 37 років – рекордний термін для того часу.
• У ці часи Київ став одним з найбільш великих і розвинених європейських міст, найбагатшим на Русі.
• Він був також князем Ростова Великого і вільного міста Новгорода.
• Дружиною Ярослава була Інгігерда, донька шведського короля, яка на Русі прийняла ім’я Ірина.
• Його сестра стала королевою Польщі, одна донька — королевою Франції, інша — королевою спочатку Норвегії, а потім і Данії, а третя — королевою Угорщини.
• Четвертий син Ярослава Всеволод одружився на доньці візантійського імператора Костянтина Мономаха, в цьому шлюбі народився майбутній київський князь Володимир Мономах.
• Мав фізичну ваду - накульгував.
• Знаменитий київський собор Святої Софії закладений Ярославом Мудрим на честь перемоги над печенігами
• Заснував три міста — Ярославль на річці Вовка (Росія), Ярославль на річці Сян (сучасний Ярослав, Польща), Юр’єв (сучасне місто Тарту в Естонії.
• Поклав початок передумов об’єднання руських князівств у цілісну державу, яке і відбулося через століття.
• За життя Мудрим його не називали, це прізвисько закріпилося в історіографії лише в другій половині 19 століття.
#князь #ярослав_мудрий #київська_русь #київ
Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Великий князь Київський Ярослав відомий тим, що під час його правління Русь досягла найвищого розквіту. Він запровадив християнство, як державну релігію, встановив дружні стосунки з західними державами, завершив формування території Київської Русі та започаткував карбування власної монети.
Що відомо про Ярослава Мудрого
• Він правив 37 років – рекордний термін для того часу.
• У ці часи Київ став одним з найбільш великих і розвинених європейських міст, найбагатшим на Русі.
• Він був також князем Ростова Великого і вільного міста Новгорода.
• Дружиною Ярослава була Інгігерда, донька шведського короля, яка на Русі прийняла ім’я Ірина.
• Його сестра стала королевою Польщі, одна донька — королевою Франції, інша — королевою спочатку Норвегії, а потім і Данії, а третя — королевою Угорщини.
• Четвертий син Ярослава Всеволод одружився на доньці візантійського імператора Костянтина Мономаха, в цьому шлюбі народився майбутній київський князь Володимир Мономах.
• Мав фізичну ваду - накульгував.
• Знаменитий київський собор Святої Софії закладений Ярославом Мудрим на честь перемоги над печенігами
• Заснував три міста — Ярославль на річці Вовка (Росія), Ярославль на річці Сян (сучасний Ярослав, Польща), Юр’єв (сучасне місто Тарту в Естонії.
• Поклав початок передумов об’єднання руських князівств у цілісну державу, яке і відбулося через століття.
• За життя Мудрим його не називали, це прізвисько закріпилося в історіографії лише в другій половині 19 століття.
#князь #ярослав_мудрий #київська_русь #київ
БРУМ — комплекс торгових рядів у місті Білій Церкві, побудований на початку XIX століття графом Ксаверієм Браницьким. Пам’ятка національного значення
Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ:
▫️перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,
▫️друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».
Торгові ряди збудовані на Базарній площі на замовлення Ф. К. Браницького. Контракт на будівництво укладений в травні 1801 р. Виконавцем був казенний селянин Калузької губернії, мулярський майстер Міна Кузнєцов. Закінчено будівництво близько 1806 р. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.
Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи — напрями основних осей забудови, які сформували архітектурно-планувальну структуру нового центру міста. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів. Ці портики відігравали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємоперпендикулярних вулиць, розпланованих по осях квадратної Базарної площі.
БРУМ досі використовується за призначенням — тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.
https://youtu.be/yAb4xOQpKgs
Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ:
▫️перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,
▫️друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».
Торгові ряди збудовані на Базарній площі на замовлення Ф. К. Браницького. Контракт на будівництво укладений в травні 1801 р. Виконавцем був казенний селянин Калузької губернії, мулярський майстер Міна Кузнєцов. Закінчено будівництво близько 1806 р. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.
Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи — напрями основних осей забудови, які сформували архітектурно-планувальну структуру нового центру міста. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів. Ці портики відігравали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємоперпендикулярних вулиць, розпланованих по осях квадратної Базарної площі.
БРУМ досі використовується за призначенням — тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.
https://youtu.be/yAb4xOQpKgs
YouTube
Торгові ряди (БРУМ) у Білій Церкві за 1 хвилину · Ukraїner
БРУМ (Браницьких Універсальний магазин) — пам’ятка торгової архітектури ХІХ ст., одна з найкраще збережених дотепер. Цей торговий комплекс знаходиться в Білій Церкві, виконуючи свою функцію вже понад два століття. БРУМ перетворив місто на осередок торгівлі…
Сьогодні, 3 грудня, день народження Григорія Сковороди (1722-1794), видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, істинного християнина і просто вельми оригінального чоловіка.
Григорій Савич Сковорода народився в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, в сім’ї малоземельного козака. В 1734-1753 рр. з перервою навчався в Києво-Могилянській академії.
Протягом кількох років (1741-1744) обдарований юнак був співаком придворної капели в Петербурзі. Потім знову навчався в Академії, а в 1745 виїхав до Угорщини (1745-1750).
На початку 1751 році викладав поетику в Переяславській семінарії, де розробив курс лекцій, згодом заборонений місцевим єпископом. Після звільнення з семінарії Сковорода знову вчився, а потім був домашнім учителем.
З 1759 року він працював на посаді викладача в Харківському колегіумі, але через вільнодумство і сутички з наставниками колегіуму знову був змушений залишити улюблену педагогічну роботу. В 1768 Сковороду востаннє запросили викладати у додаткових класах при Харківському колегіумі, де він прочитав власний курс лекцій з етики. Та, оскільки просвітительська концепція моралі у Сковороди розходилась з офіційно-церковною, його звільнили з посади, позбавивши можливості педагогічної роботи, до якої у нього були і хист, і відповідні знання.
Останні 25 років свого життя Сковорода провів у мандрах по Україні, поширюючи своє філософське вчення серед народу – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення – філософ, богослов, містик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Жив по садках, монастирях, пасіках, де міг справді відчути, як тихо збігає час, де мав нагоду влаштувати своє життя за порадами здорового глузду, згідно із заповідями Ісуса Христа. Саме в цей період і створив він основні філософські твори.
Помер Сковорода 9 листопада 1794 року в с. Іванівці на Харківщині (нині с. Сковородинівка, Золочівського району). Вмираючи, мандрівний філософ попросив написати на його могилі такі слова: «Світ ловив мене і не спіймав». Це була квінтесенція цілого його життя.
Григорій Савич Сковорода народився в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, в сім’ї малоземельного козака. В 1734-1753 рр. з перервою навчався в Києво-Могилянській академії.
Протягом кількох років (1741-1744) обдарований юнак був співаком придворної капели в Петербурзі. Потім знову навчався в Академії, а в 1745 виїхав до Угорщини (1745-1750).
На початку 1751 році викладав поетику в Переяславській семінарії, де розробив курс лекцій, згодом заборонений місцевим єпископом. Після звільнення з семінарії Сковорода знову вчився, а потім був домашнім учителем.
З 1759 року він працював на посаді викладача в Харківському колегіумі, але через вільнодумство і сутички з наставниками колегіуму знову був змушений залишити улюблену педагогічну роботу. В 1768 Сковороду востаннє запросили викладати у додаткових класах при Харківському колегіумі, де він прочитав власний курс лекцій з етики. Та, оскільки просвітительська концепція моралі у Сковороди розходилась з офіційно-церковною, його звільнили з посади, позбавивши можливості педагогічної роботи, до якої у нього були і хист, і відповідні знання.
Останні 25 років свого життя Сковорода провів у мандрах по Україні, поширюючи своє філософське вчення серед народу – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення – філософ, богослов, містик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Жив по садках, монастирях, пасіках, де міг справді відчути, як тихо збігає час, де мав нагоду влаштувати своє життя за порадами здорового глузду, згідно із заповідями Ісуса Христа. Саме в цей період і створив він основні філософські твори.
Помер Сковорода 9 листопада 1794 року в с. Іванівці на Харківщині (нині с. Сковородинівка, Золочівського району). Вмираючи, мандрівний філософ попросив написати на його могилі такі слова: «Світ ловив мене і не спіймав». Це була квінтесенція цілого його життя.
Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.
Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України.
Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України.
Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
