Гіркіна посадили, хто тепер буде цілодобово хуєсосити армію підорахи російською мовою 😪

Ше пишуть шо захуярили якихось "журналістів" підарських купу. Ну шо за день 😌

Оператор медіакомпанії Deutsche Welle Євген Шилко отримав поранення російськими касетними боєприпасами в місті Дружківка на Донеччині, що знаходиться за 23 км від лінії фронту. - DW Ukraine.

Блять, ну шо сказати, я навіть не знаю. Цікаво шо скаже хуямнесті хуйнейшонал з цього приводу

МЗС Польщі "терміново" викликало російського посла через провокаційні закиди та погрози президента РФ Володимира Путіна.
Як повідомив заступник міністра Павел Яблонський, "зустріч була дуже короткою".

Обісцяли і відпустили.

Викупайте 😁 Глава комитета якоїсь там підарської ради Піскарєв подготовил законопроект о наказании до 5 лет тюрьмы для «сотрудников международных организаций за ведение следственных действий на территории РФ в целях, противоречащих интересам РФ».

Тобто чувак хоче саджати в свою тюрму членів міжнародного трибуналу за розслідування їхніх військових злочинів. Цікаво як вони це збираються робити. Але це ще пів біди. Дзвінок по скайпу з Гааги в підараху він теж хоче вважати "розслідуванням на території рф" 🤡

Постмодернізм, відпусти, я тебе благаю, це вже піздєц до якого нас ніхто не готував 😁 їх вже навіть недоречно з гітлерівцями порівнювати, з такої шизи сам фюрер би охуїв.

Знаєте, якшо на це подивитись з філософської точки зору - це епохальна подія в історії рахи. Якшо, звичайно, допустити шо це все не постанова. Гіркін - це була остання людина в росії, яка володіла хоч якоюсь свободою слова.

Це мені нагадує той момент останнього зачаття перед вимиранням, коли живі ще є, але їх майбутнє уже мертве, і життя їхнє більше не має ніякого сенсу.

Як це часом буває - несподівано безславна і безглузда кончина, але в масштабах цілого народу. Мабуть навіть жителі Помпеї вибрали би вмерти заново під попелом з вулкану, ніж помінятись місцями з цим забутим богом чумним бараком...

Вміння мислити і адекватно оцінювати ситуацію, бажання жити = сцикун

Ну бо військовий - не людина ж. Жити ми не хочемо, дітей і дружин у нас немає, мислимо неадекватно, ситуацію не оцінюємо, тупе мясо, коротше. А покинути своє життя і поїхати похоронити кілька друзів - то взагалі наша мрія спільна, у військових.

Злість бере, звичайно, від такого, але якщо чесно, то просто тупо боляче таке чути, боляче просто знати шо у когось в голові є такий понос.

Говоріть, не мовчіть. Шоб ми знали вас в лице, шоб випадково не подумали за вашими вигуками "героям слава!" шо ви нормальна людина, і змогли вас оминути.

Бо це блять просто боляче. Наче нам тої болі не вистачає і так. Не мовчіть, Антони Олашини з Ужгорода. Не мовчіть.

Дякую

Але з морськими дронами очевидно проект успішний 🙃 любо дорого дивитись.

Якби я писав книжку про війну, там обов'язково б було шось на кшталт "проводити виставки військової техніки або зброї під час війни, в прифронтовому місті, запрошувати туди військових, виробників зброї, людей з дітьми, і оголошувати про це публічно - максимально безглузда і навіть злочинна ідея".

Але я не пишу книжку про війну.

Світла пам'ять загиблим. Йобана русня горітиме в пеклі.

Такі часи, шо чисто хочеться жити, бо цікаво шо далі буде.

Ми ще побачимось, хлопці. Обнімемось. Поплачемо разом. Посміємось. Спочивайте з миром.

Ну шо, непридатні мої. Не маю сил більше дивитись на ций цирк. Хочу вам дешо сказати.

Підписався я недавно на "Повістки Київ", боже, ви б бачили які там люди тактично підготовлені - обмін розвідданими працює відмінно, взаємодія налагоджена, обстановка дружня. Ці люди себе чудово проявили б в армії 🙃 читаю і кайфую, такий потенціал.

Так от, з приводу мобілізації і справедливості™. Давайте ми одразу сходу це питання закриємо, і більше до нього повертатись не будемо: мобілізація несправедлива і справедливою вона бути не може взагалі принципово. Я несправедливо мобілізований, ви будете несправедливо мобілізовані, всі мобілізовані несправедливо. Не тому що ухилянти, хабарники, і оце все. А тому що просто несправедливо коли якесь вонюче хуйло приїздить на радянському відрі з гарматою в твою країну, а ти тепер вимушений з автоматом бігати по посадках і ховатись від прильотів. В кінці кінців, мобілізація несправедлива просто тупо тому що всіх не мобілізують. Завжди кожен придатний мобілізований буде справедливо™ задавати питання придатним не мобілізованим - чому я, а не ти? Питання це, само собою, сугубо риторичне, і я не розумію навіщо ви продовжуєте їсти ций кактус, і шукати якоїсь справедливості там, де її в поміні не може бути.

Я це не до того шоб якось вас мотивувати йти воювати, чи заставити, я вже зрозумів шо це дохла історія 🙃 Нє, я вас чудово розумію. Воювати їбалось всім - і тим хто вже, і тим хто ще ні.

Втрата волі до війни - нормальна історія. Якшо раціоналізувати вбивство іншої людини відносно легко, пояснивши це самозахистом або просто тим шо противник "підар", то раціоналізувати власну смерть неможливо сидячи на дивані в теплому тилу. Ви перестали розуміти за шо ми вмираємо. Я вас не засуджую. Як відповів один чоловік на питання "чого нам не вистачає для перемоги?" - облоги Києва.

Тепер, коли колони підарів не катаються вільно по дорогах України, а за 100км від стабільного фронту можна спокійно сосати кальян і взагалі забути за війну, - до людей почало доходити шо є варіант, поки всі чілять в тилу, за кордони дев'яностопершого повоювати, але не дожити до їх повернення - ми згадали про поліцейських, дітей депутатів, і господи прости, навіть Лебігу 🤦 кого не жалко, так сказать.

Україна продовжує перебувати на карті світу - це була наша задача на 2023 рік, і ми її виконали. Це не перемога, війна продовжується. Україна може зникнути і в 2024. Та чомусь всім стало здаватись шо війна за Україну закінчилась, і тепер війна йде за посадки. А вмирати за посадки ніхто не хоче. Та і не схоже шо війна закінчиться, коли всі території повернуться. Схоже шо кордони девяностопершого можуть просто стати новою лінією фронту, а війна так і продовжиться.

Але галас за кордони вже навели, якось незручно тепер, да? Товаріщ воєнком, проізошла чудовіщная ошибка, я донатєр, я корисніший в тилу 🙃

Я не закликаю не повертати землі. Просто хочу нагадати вам просту життєву мудрість: пиздіти - не мішки перекладати. Нам всім треба попускатись від куража, і зрозуміти нарешті шо задачі по типу влаштувати масштабний контрнаступ, повернути кордони, розвалити росію, реформувати армію, побороти корупцію - це задачі якими легко можна вдавитись навіть по одній, якшо добре не жувати. А ми їх всі хочемо виконати одночасно, на відмінно, і бажано чужими руками. Сили треба розраховувати. Шоб потім не пояснювати слізно пану воєнкому скільки ви користі приносите з кальяном в роті, і чому вам краще бути діловодом, а не штурмовиком. Та ви, схоже, досі ций прикол не розумієте.

Не буде одночасно "хто не хоче воювати - хай не воює" і "повернемо кожен сантиметр". Не буде одночасно "маленька радянська армія" і "бережемо кожне життя". Не буде одночасно "я корисніший тут" і "тільки перемога". Не буде одночасно "у них людей втричі більше" і "розвалимо росію". Чи ви серйозно думаєте шо придумали пиздате справедливе рішення проблеми, і триста депутатів на чолі з Лебігою візьмуть для вас Крим і виграють війну? Ну, якшо так, то тримайте в курсі. Самому цікаво.

Залужному дякую. Сирському бажаю успіху. А вам всім нагадую - перемогу здобувають солдати.
Тож переживайте за них, а за генералів не переживайте. Купуйте дрони, і не панікуйте. Все буде добре.

Пук-среньк, рюріковічі, лєнін, полякі заігралісь. На шо я надіявся, сам не розумію.

Тримаю вас в курсі

Шо вам хочу сказати, по серйозному.

Дивіться. При всій нашій спільній любові до цирку в політиці, переслідування журналістів, телемарафону, "прострілюванню колін", бійок з ТЦК всім селом, командних запливів Тисою, повальною корупцією, - московія не здатна нас перемогти.

Це неодноразово доводить історія, і це очевидно зараз, коли ці скоти на перегонки з нами побігли просити допомоги у США. Старлінки, такєри карлсони, сотні тисяч ботів в соцмережах, підкуп політиків, цілий флот нелегальних нафтових танкерів, схеми чорного імпорту - мобілізовані вже всі можливі і неможливі ресурси, а вони ніяк не здужають.

Два довгих роки, ріки крові, сотні тисяч життів, мільйони снарядів, тисячі ракет - стільки покладено в знищення України, і все ніяк. Не тікають, слухатись не хотять, як не надривайся.

Знищити Україну можуть тільки українці. Як і врятувати від московії.

Це наша народна війна. Припиніть шукати друзів в блакитному гелікоптері. Дати нам достатньо зброї щоб перемогти московитів на полі бою - ніколи не було їх планом. Ми були, є, і будемо самі по собі. Принаймні поки не придумаємо шо робити з українчиками, які нас соромлять перед всім світом.

Шо сказати хотів. Грайтесь в суспільну дискусію, на здоров'я, та не загравайтесь до зубів і крові один з одним. Бо в війнах на знищення діло таке. Хто потоне - купатися більше не буде.

Потихеньку пропетляєм.

Це́зар Льво́вич Ку́ніков — радянський офіцер, командир десантного загону, що захопив плацдарм «Мала земля».

Загинув здох 14 лютого 🙃