Інтернет тут тойво, недуже. Так шо не тікайте - я живий, просто дуже зайнятий 😁
Пости про одяг відкладаються 🤷
Пости про одяг відкладаються 🤷
Кожному піхотинцю треба ставити пам'ятник. Кожному. Особисто. Біля кожного будинку в містах і селах. Титани. Пункти незламності - у них на позиціях, все інше - пункти обігріву.
Недавнішній діалог по радєйці з коригувальником.
- Шо там по приходу, куди ми попали?
- Туди звідки РПГ працювало.
- Ціль уражена?
- Не знаю, але РПГ більше не працює.
- А шо спостерігаєте?
- Хтось кричить дуже гучно.
- Шо кричить?
- Нічо. Просто кричить.
- Шо там по приходу, куди ми попали?
- Туди звідки РПГ працювало.
- Ціль уражена?
- Не знаю, але РПГ більше не працює.
- А шо спостерігаєте?
- Хтось кричить дуже гучно.
- Шо кричить?
- Нічо. Просто кричить.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Боженько, дай морозу, будь ласка, дуже треба 😁 боцепизда
Час писати є, можливість є, немає сил. Останні два тижні я відчуваю як один довжелезний день, час тягнеться повільно, майже стоїть на місці.
Все що я напишу далі - я пишу з дозволу і за проханням рідних.
16 грудня 2022 року, в боях на Донеччині загинув командир нашої батареї. Загинув як герой - в контактному бою.
Один із найдостойніших синів нашої країни, справжній вікінг. Він був найкращим офіцером з усіх, кого я знав - він був з нами на полі бою, він переживав за кожного з нас більше, ніж за себе, його глибоко поважали люди вдвічі старші за нього. Йому було 23 роки.
З тих ста тисяч мертвих нелюдей, як мінімум, одна сота частина - робота його рук.
Володимир Іванович, я назавжди запам'ятаю нашу останню зустріч, я назавжди запам'ятаю як за пару годин раніше ви кричали в рацію "Єбаш! Єбаш туда три штуки!" так, як ми всі любили. Дякую вам за все.
Ми єбашим, Іванович. Спостерігайте.
Все що я напишу далі - я пишу з дозволу і за проханням рідних.
16 грудня 2022 року, в боях на Донеччині загинув командир нашої батареї. Загинув як герой - в контактному бою.
Один із найдостойніших синів нашої країни, справжній вікінг. Він був найкращим офіцером з усіх, кого я знав - він був з нами на полі бою, він переживав за кожного з нас більше, ніж за себе, його глибоко поважали люди вдвічі старші за нього. Йому було 23 роки.
З тих ста тисяч мертвих нелюдей, як мінімум, одна сота частина - робота його рук.
Володимир Іванович, я назавжди запам'ятаю нашу останню зустріч, я назавжди запам'ятаю як за пару годин раніше ви кричали в рацію "Єбаш! Єбаш туда три штуки!" так, як ми всі любили. Дякую вам за все.
Ми єбашим, Іванович. Спостерігайте.
Тим часом ще трьох підарів сьогодні зробили харошими русскіми.
Рубрика "в ефірі" знову з вами 🙃
- Одну вогонь!
- Плюс, полетіла
...через 1 хвилину..
- Чуєш, у тебе осколки на мінах не пластмасові часом?
- ...а шо?
- Нічо, уєбало за два метри від підара, він вийшов з диму, обтрусився, і пошкутильгав далі
- ...ніхуя собі
- *сміються* ми теж так сказали!
- А давайте перевірим чи витримає ще одну?
- Запускай
- Плюс
- Одну вогонь!
- Плюс, полетіла
...через 1 хвилину..
- Чуєш, у тебе осколки на мінах не пластмасові часом?
- ...а шо?
- Нічо, уєбало за два метри від підара, він вийшов з диму, обтрусився, і пошкутильгав далі
- ...ніхуя собі
- *сміються* ми теж так сказали!
- А давайте перевірим чи витримає ще одну?
- Запускай
- Плюс
Водітєль бандермобіля
Рубрика "в ефірі" знову з вами 🙃 - Одну вогонь! - Плюс, полетіла ...через 1 хвилину.. - Чуєш, у тебе осколки на мінах не пластмасові часом? - ...а шо? - Нічо, уєбало за два метри від підара, він вийшов з диму, обтрусився, і пошкутильгав далі - ...ніхуя…
Насправді, так буває. У нас теж був такий прикол - уєбало з танка від нас метрів 5, по ногах пройшов жар від ударної хвилі, нас оглушило, очі засліпило, і нікого не зачепило жодним осколком 🙃
Коригувальнику попало в ногу, лиш синяк лишився 🤷 random irl
Коригувальнику попало в ногу, лиш синяк лишився 🤷 random irl