#ЛюдськийФактор
📖Двоє можуть врятувати один одного там, де один гине.
Оноре де Бальзак
Поцілунок життя
У 1968 році автор отримав за цей знімок Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у США, яка вручається за досягнення в музиці, кіно, театрі та журналістиці.
На знімку - два електрики, Рендалл Чампіон і Джей Томпсон, що висять на стовпі електропередач. В той день стояла сильна спека і ніщо не віщувало біди. Гул кондиціонерів в липні 1967 року лунав по всьому штату Флорида. Через них в місті Джексонвілл відбулася перевантаження ліній електропередач, і це викликало стрибок напруги.
Рендалл і Джей проводили планові роботи на лінії під напругою, коли Рендалл випадково торкнувся одного з проводів. Розряд в 4000 В пройшов через тіло і його серце зупинилося. Для розуміння: під час страти на електричному стільці використовується напруга у 2000 В
Бездиханне тіло Рендалла повисло на страхувальних ременях. Але його напарник Джей не розгубився, розуміючи, що дорога кожна секунда, став робити йому штучне дихання прямо на стовпі. Було дуже незручно, але іншого виходу не було. У такій ситуації важко провести нормальну реанімацію, але Джей все одно намагався запустити серце товариша до тих пір, поки у того не з’явився слабкий пульс.
Тільки після цього він відчепив страховку напарника і, закинувши його собі на плече, спустився на землю. До моменту прибуття рятувальників (їх викликав професійний фотограф Рокко Морабіто, який випадково опинився на місці події), Чампіон вже в свідомості лежав на землі.
Він не тільки був врятований завдяки Томпсону, але й прожив ще 35 років. Рендалл помер у 2003-му у віці 64 років. Томпсон живий і сьогодні.
Всі грані людської природи - у доповненому україномовному виданні моєї книги “Людський Фактор”.
☎️Замовлення: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber)
📚Усі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚УВАГА! Замовляючи набір крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”, Ви отримуєте книгу у подарунок:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
063 815 08 78
🧀Чи насправді українські молокопродукти натуральні і корисні? Про це – на інсайдерському каналі “Сир назавжди”! Підписуйтеся: https://bit.ly/3apptOz
📖Двоє можуть врятувати один одного там, де один гине.
Оноре де Бальзак
Поцілунок життя
У 1968 році автор отримав за цей знімок Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у США, яка вручається за досягнення в музиці, кіно, театрі та журналістиці.
На знімку - два електрики, Рендалл Чампіон і Джей Томпсон, що висять на стовпі електропередач. В той день стояла сильна спека і ніщо не віщувало біди. Гул кондиціонерів в липні 1967 року лунав по всьому штату Флорида. Через них в місті Джексонвілл відбулася перевантаження ліній електропередач, і це викликало стрибок напруги.
Рендалл і Джей проводили планові роботи на лінії під напругою, коли Рендалл випадково торкнувся одного з проводів. Розряд в 4000 В пройшов через тіло і його серце зупинилося. Для розуміння: під час страти на електричному стільці використовується напруга у 2000 В
Бездиханне тіло Рендалла повисло на страхувальних ременях. Але його напарник Джей не розгубився, розуміючи, що дорога кожна секунда, став робити йому штучне дихання прямо на стовпі. Було дуже незручно, але іншого виходу не було. У такій ситуації важко провести нормальну реанімацію, але Джей все одно намагався запустити серце товариша до тих пір, поки у того не з’явився слабкий пульс.
Тільки після цього він відчепив страховку напарника і, закинувши його собі на плече, спустився на землю. До моменту прибуття рятувальників (їх викликав професійний фотограф Рокко Морабіто, який випадково опинився на місці події), Чампіон вже в свідомості лежав на землі.
Він не тільки був врятований завдяки Томпсону, але й прожив ще 35 років. Рендалл помер у 2003-му у віці 64 років. Томпсон живий і сьогодні.
Всі грані людської природи - у доповненому україномовному виданні моєї книги “Людський Фактор”.
☎️Замовлення: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber)
📚Усі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚УВАГА! Замовляючи набір крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”, Ви отримуєте книгу у подарунок:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
063 815 08 78
🧀Чи насправді українські молокопродукти натуральні і корисні? Про це – на інсайдерському каналі “Сир назавжди”! Підписуйтеся: https://bit.ly/3apptOz
Лицедій божою милістю:
"Коли душа палає, з наперстка її не заллєш..."
#НевідривнийКалендар
📜3 травня 1900 року в місті Прилуки народився Микола Яковченко (1900-1974) - видатний український актор театру та кіно.
- Мадам, я – моряк! Я посаджу вас у гондолу й відвезу в очерети, де покажу небо в діамантах...
Буквально всі, хто особисто актора зазнали, говорили про його природний магнетизм. Зокрема, як пригадував артист театру імені Івана Франка, Олексій Пєтухов:
- Микола Федорович ніколи не переставав грати: грав на сцені, за кулісами, в коридорі, в буфеті, в сквері, в купе, коли їхали на гастролі. Йому досить було пари очей – і він починав грати. Щось розповідав, історії про себе, про колег. І це дуже захоплювало. Повсякчас він створював навколо себе тепло, радість, життя і свято.
Усе життя Микола Яковченко багатолико перевтілювався.
Під час Великодніх свят, ближче до своїх уродин, стихійний сміхотворець вбирався в рясу, ходив із кадилом поміж хат, соковитим баритоном співав псалми, а за скромну платню прощав гріхи та дарував благословення. Більш щедрі дари театральнослужитель приймав, так би мовити, “на церкву”. І вірили йому геть усі: дорослі, діти, найближчі сусіди.
Отак падали навколішки, до руки прикладалися, виносили паски, крашанки, сулії: “Як же ото батюшку не почастувати?” Щоправда, лицедійство те було не від солодкого життя, не із жиру – від злиднів. Кумедія та була заради окрайця хліба, хоча, по щирості, своїм церковноприходським минулим одвічний шалапут умів вправно користуватися...
У часи Української революції 1918-1921 рр. патріот опинився на фронті. Його онук, Микола Бохонько-Яковченко свідчив про невизначеність:
- Достеменно не відомо, на чиєму боці дід воював – за червоних чи за білих. За документами – всю війну він служив у червоноармійському санітарному поїзді. Проте з часом захоплювався, розповідаючи про кінноту генерала Андрія Шкуро, а якось “санітар” дістав... навіть два добре приховані Георгіївські хрести.
Як пригадував актор Харківського українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Володимир Дальський (1912-1998):
- Випивака Микола Федорович був знаний. Перед тим, як ковтнути, він заплющував очі, двічі підносив чарку до рота, гучно крумкав, відвертався, писок йому червонів, – а коли чарку випивав, обличчя ставало невимовним, ніби смоли гарячої хильнув.
- Нащо ж ви п’єте, Миколо Федоровичу, коли так важко? – питав його.
- Нащо ви такі аматорські питання ставите? Я ж – професіонал! Наливайте.
- Може закусимо?
- Яка ви невихована людина. Хіба після першої закусують?
І далі вже точилася душевна розмова. Оповідачем він був неперевершеним...
"Коли помічаєш талановиту людину, котра силкується втопити своє горе в склянці, вчасно попередь: прикрості вміють плавати."
Як пригадувала народна артистка України Марина Герасименко:
- Микола Федорович запив по-чорному, сім’я голодувала. Молодшу дочку забрала до себе директорка школи, маючи намір удочерити її. Але Юнночка постійно рвалася додому. Одного разу дитя прибігло й побачило, як батько спить на голому матраці, замість ковдри – пальто, а грубка – вся в тріщинах... І молодша дочка десь надибала глину та взялася грубку замазувати. Так згодом Юнна прагнула врятувати свою родину, доглядаючи батька.
Оковиту він почав жлуктати досхочу… Найчастіше актора бачили в ресторані “Театральний” по вулиці Карла Маркса (тепер – вул.Городецького). Усіма засобами директор театру Дмитро Омелянович Мілютенко та головний режисер Гнат Петрович Юра прагнули вплинути на Миколу Яковченка, щоразу той каявся, обіцяв виправитися, але у пляшку зазирати продовжував.
Закінчилось усе кепсько, коли влітку 1950 р. на гастролях актор після чергового запою опинився в палаті Львівської республіканської психоневрологічної лікарні...
І вони діяли всім миром – рідні, колеги, товариші, сусіди. Бажаючи захистити батька від оковитої, по черзі дорослі дочки в театрі отримували за тата платню, а молодша Ірина, часом, навіть штани від українського народного Улісса ховала. Але виправити щось було несила.
"Коли душа палає, з наперстка її не заллєш..."
#НевідривнийКалендар
📜3 травня 1900 року в місті Прилуки народився Микола Яковченко (1900-1974) - видатний український актор театру та кіно.
- Мадам, я – моряк! Я посаджу вас у гондолу й відвезу в очерети, де покажу небо в діамантах...
Буквально всі, хто особисто актора зазнали, говорили про його природний магнетизм. Зокрема, як пригадував артист театру імені Івана Франка, Олексій Пєтухов:
- Микола Федорович ніколи не переставав грати: грав на сцені, за кулісами, в коридорі, в буфеті, в сквері, в купе, коли їхали на гастролі. Йому досить було пари очей – і він починав грати. Щось розповідав, історії про себе, про колег. І це дуже захоплювало. Повсякчас він створював навколо себе тепло, радість, життя і свято.
Усе життя Микола Яковченко багатолико перевтілювався.
Під час Великодніх свят, ближче до своїх уродин, стихійний сміхотворець вбирався в рясу, ходив із кадилом поміж хат, соковитим баритоном співав псалми, а за скромну платню прощав гріхи та дарував благословення. Більш щедрі дари театральнослужитель приймав, так би мовити, “на церкву”. І вірили йому геть усі: дорослі, діти, найближчі сусіди.
Отак падали навколішки, до руки прикладалися, виносили паски, крашанки, сулії: “Як же ото батюшку не почастувати?” Щоправда, лицедійство те було не від солодкого життя, не із жиру – від злиднів. Кумедія та була заради окрайця хліба, хоча, по щирості, своїм церковноприходським минулим одвічний шалапут умів вправно користуватися...
У часи Української революції 1918-1921 рр. патріот опинився на фронті. Його онук, Микола Бохонько-Яковченко свідчив про невизначеність:
- Достеменно не відомо, на чиєму боці дід воював – за червоних чи за білих. За документами – всю війну він служив у червоноармійському санітарному поїзді. Проте з часом захоплювався, розповідаючи про кінноту генерала Андрія Шкуро, а якось “санітар” дістав... навіть два добре приховані Георгіївські хрести.
Як пригадував актор Харківського українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Володимир Дальський (1912-1998):
- Випивака Микола Федорович був знаний. Перед тим, як ковтнути, він заплющував очі, двічі підносив чарку до рота, гучно крумкав, відвертався, писок йому червонів, – а коли чарку випивав, обличчя ставало невимовним, ніби смоли гарячої хильнув.
- Нащо ж ви п’єте, Миколо Федоровичу, коли так важко? – питав його.
- Нащо ви такі аматорські питання ставите? Я ж – професіонал! Наливайте.
- Може закусимо?
- Яка ви невихована людина. Хіба після першої закусують?
І далі вже точилася душевна розмова. Оповідачем він був неперевершеним...
"Коли помічаєш талановиту людину, котра силкується втопити своє горе в склянці, вчасно попередь: прикрості вміють плавати."
Як пригадувала народна артистка України Марина Герасименко:
- Микола Федорович запив по-чорному, сім’я голодувала. Молодшу дочку забрала до себе директорка школи, маючи намір удочерити її. Але Юнночка постійно рвалася додому. Одного разу дитя прибігло й побачило, як батько спить на голому матраці, замість ковдри – пальто, а грубка – вся в тріщинах... І молодша дочка десь надибала глину та взялася грубку замазувати. Так згодом Юнна прагнула врятувати свою родину, доглядаючи батька.
Оковиту він почав жлуктати досхочу… Найчастіше актора бачили в ресторані “Театральний” по вулиці Карла Маркса (тепер – вул.Городецького). Усіма засобами директор театру Дмитро Омелянович Мілютенко та головний режисер Гнат Петрович Юра прагнули вплинути на Миколу Яковченка, щоразу той каявся, обіцяв виправитися, але у пляшку зазирати продовжував.
Закінчилось усе кепсько, коли влітку 1950 р. на гастролях актор після чергового запою опинився в палаті Львівської республіканської психоневрологічної лікарні...
І вони діяли всім миром – рідні, колеги, товариші, сусіди. Бажаючи захистити батька від оковитої, по черзі дорослі дочки в театрі отримували за тата платню, а молодша Ірина, часом, навіть штани від українського народного Улісса ховала. Але виправити щось було несила.
Шалена популярність актора: 250 ролей у театрі, 60 кіноролей – мала зворотний бік. Улюбленець мільйонів обслуговувався у борг. Але частенько траплялося, що заповітних трьох рублів і 62-х копійок на півлітру у Миколи Федоровича було катма.
Тоді часом після вистави він із друзяками ставав під балконом будинку по вулиці Ольгинській, 2/1, поряд із театром, і волав:
- Ірусю! Ірусю, чуєш?... Викинь шістдесят дві копійки!
- Тату, вони ж бо розсиплються!
- А ти, доцю, їх у троячку загорни.
- Миколо Федоровичу, а ви багато випили на своєму віку?
Помовчав майстер і відповів так, що досі хлюпоче хвилями той крилатий вислів:
- Не перепливеш!
15 січня 1970 р. від раку крові померла старша донька актора – Ірина Миколаївна, котра хворіла шість років. Дружину Тетяну Бог забрав у 36 років, Яринка пішла в 38. Наче розплату за невідомі гріхи, доля відбирала у сміхотворця найдорожче...
Микола Федорович дуже любив свою таксу, яку він назвав Фан-Фан. З нею актор проводив весь вільний час. Собака ставала його співрозмовником і навіть партнером по сценам, які вони розігрували прямо на вулиці на радість випадковим свідкам. У той час поговорювали, що актор водив собаку на дуже довгому повідку, а на питання з цього приводу відповідав:
- Фан-Фан не виносить запаху спиртного.
Перед тим, як вийти на сцену Яковченко дивився на себе в дзеркало, плескав по фізіономії і повторював:
- Годувальниця моя!
Лише на п’ятому десятку національний кінематограф відкрився для українського Чарлі Чапліна. Ні, образи він не тримав. Як стверджував сам Микола Федорович:
- У моєму акторському житті всього було – і доброго, й лихого, і смішного, й сумного. Та я маю щасливу вдачу: лихе забуваю, добре пам’ятаю. Комедійний актор мусить бути оптимістом. Навіть коли потрапляє в ситуацію, в якій не до сміху.
Останніми словами актора перед смертю були:
- Клоун йде на манеж.
При підготовці некролога в газету з’ясувалося, що в світі не існує жодної офіційної фотографії Яковченко. На всіх знімках він або в ролі, або посміхається. В результаті фото в газеті вийшло з дорисованою сорочкою, краваткою і піджаком. І все одно, там він зображений з посмішкою...
Фрази Миколи Яковченка, які стали народними:
- Дайте мне его хоть за горло подержать!
- Що б не сталося, ми це переживемо!
- Не треба тому чорта шукати, у кого він за плечима.
- Яке я хамло?!
- Випив – так не гавкай!
- Зав’язав, не п’ю. Але з тобою – з великою охотою.
- Мадам, ви така гарна, як шхуна. У вас три рубля не знайдеться?
- А горілка та була, як молода артистка в першому спектаклі …
- Подивлюсь в дзеркало – і плюнути хочеться!
- Все було як у людей – випили, закусили…
- Сьогодні ви – чоловік і дружина, а завтра сам Бог не скаже, чим ви будете. Дуже, дуже і дуже!
- Коли душа палає, з наперстка її не заллєш.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
Тоді часом після вистави він із друзяками ставав під балконом будинку по вулиці Ольгинській, 2/1, поряд із театром, і волав:
- Ірусю! Ірусю, чуєш?... Викинь шістдесят дві копійки!
- Тату, вони ж бо розсиплються!
- А ти, доцю, їх у троячку загорни.
- Миколо Федоровичу, а ви багато випили на своєму віку?
Помовчав майстер і відповів так, що досі хлюпоче хвилями той крилатий вислів:
- Не перепливеш!
15 січня 1970 р. від раку крові померла старша донька актора – Ірина Миколаївна, котра хворіла шість років. Дружину Тетяну Бог забрав у 36 років, Яринка пішла в 38. Наче розплату за невідомі гріхи, доля відбирала у сміхотворця найдорожче...
Микола Федорович дуже любив свою таксу, яку він назвав Фан-Фан. З нею актор проводив весь вільний час. Собака ставала його співрозмовником і навіть партнером по сценам, які вони розігрували прямо на вулиці на радість випадковим свідкам. У той час поговорювали, що актор водив собаку на дуже довгому повідку, а на питання з цього приводу відповідав:
- Фан-Фан не виносить запаху спиртного.
Перед тим, як вийти на сцену Яковченко дивився на себе в дзеркало, плескав по фізіономії і повторював:
- Годувальниця моя!
Лише на п’ятому десятку національний кінематограф відкрився для українського Чарлі Чапліна. Ні, образи він не тримав. Як стверджував сам Микола Федорович:
- У моєму акторському житті всього було – і доброго, й лихого, і смішного, й сумного. Та я маю щасливу вдачу: лихе забуваю, добре пам’ятаю. Комедійний актор мусить бути оптимістом. Навіть коли потрапляє в ситуацію, в якій не до сміху.
Останніми словами актора перед смертю були:
- Клоун йде на манеж.
При підготовці некролога в газету з’ясувалося, що в світі не існує жодної офіційної фотографії Яковченко. На всіх знімках він або в ролі, або посміхається. В результаті фото в газеті вийшло з дорисованою сорочкою, краваткою і піджаком. І все одно, там він зображений з посмішкою...
Фрази Миколи Яковченка, які стали народними:
- Дайте мне его хоть за горло подержать!
- Що б не сталося, ми це переживемо!
- Не треба тому чорта шукати, у кого він за плечима.
- Яке я хамло?!
- Випив – так не гавкай!
- Зав’язав, не п’ю. Але з тобою – з великою охотою.
- Мадам, ви така гарна, як шхуна. У вас три рубля не знайдеться?
- А горілка та була, як молода артистка в першому спектаклі …
- Подивлюсь в дзеркало – і плюнути хочеться!
- Все було як у людей – випили, закусили…
- Сьогодні ви – чоловік і дружина, а завтра сам Бог не скаже, чим ви будете. Дуже, дуже і дуже!
- Коли душа палає, з наперстка її не заллєш.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
💬По той бік новин:
В Євросоюзі звинувачують Росію та Китай у наклепі на вакцини західного виробництва
Нарешті. Левова частка фейків про коронавірус і вакцини приходить саме з цих країн. Ми про це ще з минулого року говоримо. Власне, європейці докопалися і показали доволі просту схему — через підконтрольні державі сайти-сміттярки, соцмережі та навіть дипломатичні «обліковки» поширюють фейки, які підривають довіру людей до цих препаратів. Така недобросовісна та агресивна стратегія сприяє просуванню їхніх власних вакцин — зокрема «Cпутніка V».
Не те щоб ми здивувалися — про це було відомо давно і ми не раз про це писали і розповідали https://bit.ly/3nx18vj Але раніше все було на рівні журналістських розслідувань. Тепер же — це офіційний звіт Європейської зовнішньополітичної служби (EEAS).
EEAS тісно співпрацює з Європейською комісією, службами Європейського парламенту, державами-членами ЄС та міжнародними партнерами (G7, НАТО та громадськими організаціями). Тобто це доволі серйозне звинувачення.
При чому не просто якесь узагальнення. В звіті можна знайти понад 100 нових прикладів проросійської дезінформації тільки за цей рік. В кожному випадку написано, на яку країну та щодо якої саме вакцини була розрахована побрехенька.
У відповідь на ці закиди російські чиновники звинувачують ЄС у саботажі російської вакцини. Через прокремліські медіа намагаються підірвати довіру людей до Європейського агентства з лікарських засобів та ставлять під сумнів його неупередженість.
Китай просуває власні вакцини, наголошуючи на їх доступності та стабільному постачанні в країни, що розвиваються. Зокрема — західні Балкани. Для цього, як і в Росії, на контрольованих державою китайських каналах поширюють оманливі твердження, які ставлять під сумнів безпеку «західних» вакцин. А ще підживлюють конспірологічні теорії про походження вірусу.
Є в звіті і про Україну — як одну з жертв такої дезінформації. Знову ж таки російські та проросійські ЗМІ (кому-кому, а нам розповідати не треба — знаємо, що це найперше медведчуківські канали) вустами різних «експертів» або й навіть посадових осіб звинувачують український уряд в… геноциді — бо ж відмовився купувати «Sputnik V».
Одне тільки в звіті муляє око — «прокремлівська дезінформація часто передається на місцевій мові». Тут вони радше помиляються, адже українські фейкороби (що вже казати про російських) навіть через «гугл транслейт» неспроможні перекласти російські методички. Майже все подається мовою оригіналу — російською. Але це наші спостереження. Про інші країни ми не говоримо.
Ще одне цікаве спостереження про мову — більше половини (56%) перевірених дописів у facebook із оманливим змістом — написані європейськими (але не англійською) мовами. Тобто, європейці, які не говорять англійською — наражаються на більший ризик бути ошуканими дезінформацією.
Звіт довжелезний, стосується багатьох країн, різних конкретних випадків дезінформації, всі твердження підкріплені посиланнями на аналітичні тексти про ту чи іншу ситуацію. Ми переказали те, що на наш погляд варте уваги.
В Євросоюзі звинувачують Росію та Китай у наклепі на вакцини західного виробництва
Нарешті. Левова частка фейків про коронавірус і вакцини приходить саме з цих країн. Ми про це ще з минулого року говоримо. Власне, європейці докопалися і показали доволі просту схему — через підконтрольні державі сайти-сміттярки, соцмережі та навіть дипломатичні «обліковки» поширюють фейки, які підривають довіру людей до цих препаратів. Така недобросовісна та агресивна стратегія сприяє просуванню їхніх власних вакцин — зокрема «Cпутніка V».
Не те щоб ми здивувалися — про це було відомо давно і ми не раз про це писали і розповідали https://bit.ly/3nx18vj Але раніше все було на рівні журналістських розслідувань. Тепер же — це офіційний звіт Європейської зовнішньополітичної служби (EEAS).
EEAS тісно співпрацює з Європейською комісією, службами Європейського парламенту, державами-членами ЄС та міжнародними партнерами (G7, НАТО та громадськими організаціями). Тобто це доволі серйозне звинувачення.
При чому не просто якесь узагальнення. В звіті можна знайти понад 100 нових прикладів проросійської дезінформації тільки за цей рік. В кожному випадку написано, на яку країну та щодо якої саме вакцини була розрахована побрехенька.
У відповідь на ці закиди російські чиновники звинувачують ЄС у саботажі російської вакцини. Через прокремліські медіа намагаються підірвати довіру людей до Європейського агентства з лікарських засобів та ставлять під сумнів його неупередженість.
Китай просуває власні вакцини, наголошуючи на їх доступності та стабільному постачанні в країни, що розвиваються. Зокрема — західні Балкани. Для цього, як і в Росії, на контрольованих державою китайських каналах поширюють оманливі твердження, які ставлять під сумнів безпеку «західних» вакцин. А ще підживлюють конспірологічні теорії про походження вірусу.
Є в звіті і про Україну — як одну з жертв такої дезінформації. Знову ж таки російські та проросійські ЗМІ (кому-кому, а нам розповідати не треба — знаємо, що це найперше медведчуківські канали) вустами різних «експертів» або й навіть посадових осіб звинувачують український уряд в… геноциді — бо ж відмовився купувати «Sputnik V».
Одне тільки в звіті муляє око — «прокремлівська дезінформація часто передається на місцевій мові». Тут вони радше помиляються, адже українські фейкороби (що вже казати про російських) навіть через «гугл транслейт» неспроможні перекласти російські методички. Майже все подається мовою оригіналу — російською. Але це наші спостереження. Про інші країни ми не говоримо.
Ще одне цікаве спостереження про мову — більше половини (56%) перевірених дописів у facebook із оманливим змістом — написані європейськими (але не англійською) мовами. Тобто, європейці, які не говорять англійською — наражаються на більший ризик бути ошуканими дезінформацією.
Звіт довжелезний, стосується багатьох країн, різних конкретних випадків дезінформації, всі твердження підкріплені посиланнями на аналітичні тексти про ту чи іншу ситуацію. Ми переказали те, що на наш погляд варте уваги.
#ПолітФанКлуб
💬Гросмейстер Бендера:
Сука, це ж яким треба бути ватним совковим придурком, щоб розказувати про "плюси і мінуси" СРСР полякам чи балтам. Це як в Ізраїлі розказувати про плюси-мінуси Третього рейху.
💬Gheorghe Bandu:
"У СССР были и свои плюсы:
например, они могли на пару с гитлеровским Рейхом за пару недель разорвать Польшу" -
рассказал в частной беседе совок Вова офигевшему поляку Анджею...
💬Йозеф Кнехт:
Які плюси тоталітарного режиму воно знає? Колективізація, Голодомор, розстрільні трійки, знищення всього українського, Чорнобиль та багато іншого. Мільйони невинних жертв, вбитих голодом, розстріляних та закатованих. Які плюси воно знає? Найсмачніший пломбір?
💬Букви:
Схоже, Володимир Олександрович добряче розговівся, бо заявив, що першу Конституцію в Україні було написано Пилипом Орликом ще у 18-му столітті, але проголошено у 1996 році.
💬Український сталкер:
У мене пропозиція - випускати Зеленського за кордон заздалегідь у клоунському наряді - бо саме такий одяг гармоніюватиме з його поведінкою і його белькотанням перед журналістами.
💬солома:
Біда не приходить одна(с)
Дві новини за один день:
Зеленський прибув з робочим візитом до Польщі.
Індійський штам коронавірусу дістався до Польщі.
Бідоносець у своєму репертуарі.
💬Єпіфаній:
Чомусь в недавній заяві Путіна ми чули, що Російська Православна Церква, а не УПЦ начебто піддається гонінням в Україні. Путін чітко наголошує і визнає, що це — РПЦ в Україні. Якщо він визнає її своєю частиною, то значить і впливає на неї.
💬Юрій Каракай:
Іронія долі. Нація, яка не змогла пробачити Порошенку одну відпустку за чотири роки, отримала очільника, який відпочиває щонайменше чотири раза за квартал.
💬Volodymyr Ariev:
Чауса за вказівкою ОПУ найближчими днями з помпою затримають на кордоні, вдаючи, що жодного вивезення в Україну не було.
💬Зеленський:
Щомісяця і щотижня в Україні мають бути референдуми.
💬Ігор Гаєнко:
Мені фізично боляче, коли цей н@ркоман безродний з рівнем інтелекта садового равлика говорить від імені України...
💬Выпас Ватоцефалов:
Порошенко за 5 лет не смог создать нацию из стада потомков рабов, холопов и тупого б#дла. Он просто физически не успел в стране, где ск@т имитирует эволюцию. Порох мечтал стать лидером Европейской нации, а стал пугалом для б#дла. Но зачатки нации уже проявились. Это дает надежду...
💬Гросмейстер Бендера:
Сука, це ж яким треба бути ватним совковим придурком, щоб розказувати про "плюси і мінуси" СРСР полякам чи балтам. Це як в Ізраїлі розказувати про плюси-мінуси Третього рейху.
💬Gheorghe Bandu:
"У СССР были и свои плюсы:
например, они могли на пару с гитлеровским Рейхом за пару недель разорвать Польшу" -
рассказал в частной беседе совок Вова офигевшему поляку Анджею...
💬Йозеф Кнехт:
Які плюси тоталітарного режиму воно знає? Колективізація, Голодомор, розстрільні трійки, знищення всього українського, Чорнобиль та багато іншого. Мільйони невинних жертв, вбитих голодом, розстріляних та закатованих. Які плюси воно знає? Найсмачніший пломбір?
💬Букви:
Схоже, Володимир Олександрович добряче розговівся, бо заявив, що першу Конституцію в Україні було написано Пилипом Орликом ще у 18-му столітті, але проголошено у 1996 році.
💬Український сталкер:
У мене пропозиція - випускати Зеленського за кордон заздалегідь у клоунському наряді - бо саме такий одяг гармоніюватиме з його поведінкою і його белькотанням перед журналістами.
💬солома:
Біда не приходить одна(с)
Дві новини за один день:
Зеленський прибув з робочим візитом до Польщі.
Індійський штам коронавірусу дістався до Польщі.
Бідоносець у своєму репертуарі.
💬Єпіфаній:
Чомусь в недавній заяві Путіна ми чули, що Російська Православна Церква, а не УПЦ начебто піддається гонінням в Україні. Путін чітко наголошує і визнає, що це — РПЦ в Україні. Якщо він визнає її своєю частиною, то значить і впливає на неї.
💬Юрій Каракай:
Іронія долі. Нація, яка не змогла пробачити Порошенку одну відпустку за чотири роки, отримала очільника, який відпочиває щонайменше чотири раза за квартал.
💬Volodymyr Ariev:
Чауса за вказівкою ОПУ найближчими днями з помпою затримають на кордоні, вдаючи, що жодного вивезення в Україну не було.
💬Зеленський:
Щомісяця і щотижня в Україні мають бути референдуми.
💬Ігор Гаєнко:
Мені фізично боляче, коли цей н@ркоман безродний з рівнем інтелекта садового равлика говорить від імені України...
💬Выпас Ватоцефалов:
Порошенко за 5 лет не смог создать нацию из стада потомков рабов, холопов и тупого б#дла. Он просто физически не успел в стране, где ск@т имитирует эволюцию. Порох мечтал стать лидером Европейской нации, а стал пугалом для б#дла. Но зачатки нации уже проявились. Это дает надежду...
#ЖартиПідКаву:
- Знаешь, дорогая, мы женаты уже 20 лет, но ты никогда еще не делала мне такой хороший кофе!
- Оставь, это мой!
Більше не можу працювати на своїй посаді, тому що Володимир Олександрович вимагає, щоб в мене були такі ж пухнасті вуса, як у през-секретаря Путіна.
Екс-през-секретар Юля
(Мы из ОПы)
- Какими вы видите граждан России будущего?
- Мне кажется, они будут умными, целеустремлёнными, образованными, грамотными, трудолюбивыми, с желтыми лицами и узкими глазами.
(Тётя Роза)
Мне страшно отправлять резюме в компанию, где в графике работы пишут с
9.00 до 17.00, а сама вакансия на должность выложена на сайте в воскресенье в 3 часа ночи.
Счастье - это когда чужого не нужно, и как у других не интересно.
- Тебе в фамилии Ван Гог ничего странным не кажется?
- Нет, а что?
- Не знаю, мне вот прямо ухо режет.
Как говорила одна моя знакомая, "идеальная жена есть - у моего мужа".
Засыпать вместе - это так романтично. Сначала. А потом лежи и слушай храп. Получи локтем в глаз. Прощай, одеяло. Привет, пол...
он предложил ей руку с сердцем
теперь он слышит двадцать лет
что он безрукий бессердечный
верни мне молодость козёл
Сыроподобный продукт. Для человекоподобных граждан.
🧀Исключительно натуральные сыры предлагает ТМ “Золота Лінія”!
ВНИМАНИЕ! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, вы получаете в подарок мою книгу “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
Подробности акции:
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
063 815 08 78
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
✅Каким украинским производителям молочки можно доверять? Смотрите на инсайдерском канале “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
- Знаешь, дорогая, мы женаты уже 20 лет, но ты никогда еще не делала мне такой хороший кофе!
- Оставь, это мой!
Більше не можу працювати на своїй посаді, тому що Володимир Олександрович вимагає, щоб в мене були такі ж пухнасті вуса, як у през-секретаря Путіна.
Екс-през-секретар Юля
(Мы из ОПы)
- Какими вы видите граждан России будущего?
- Мне кажется, они будут умными, целеустремлёнными, образованными, грамотными, трудолюбивыми, с желтыми лицами и узкими глазами.
(Тётя Роза)
Мне страшно отправлять резюме в компанию, где в графике работы пишут с
9.00 до 17.00, а сама вакансия на должность выложена на сайте в воскресенье в 3 часа ночи.
Счастье - это когда чужого не нужно, и как у других не интересно.
- Тебе в фамилии Ван Гог ничего странным не кажется?
- Нет, а что?
- Не знаю, мне вот прямо ухо режет.
Как говорила одна моя знакомая, "идеальная жена есть - у моего мужа".
Засыпать вместе - это так романтично. Сначала. А потом лежи и слушай храп. Получи локтем в глаз. Прощай, одеяло. Привет, пол...
он предложил ей руку с сердцем
теперь он слышит двадцать лет
что он безрукий бессердечный
верни мне молодость козёл
Сыроподобный продукт. Для человекоподобных граждан.
🧀Исключительно натуральные сыры предлагает ТМ “Золота Лінія”!
ВНИМАНИЕ! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, вы получаете в подарок мою книгу “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
Подробности акции:
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
063 815 08 78
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
✅Каким украинским производителям молочки можно доверять? Смотрите на инсайдерском канале “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
💬Костюк Олександр:
Російські спецслужби можуть бути причетні до вибухів на військових складах боєприпасів в Україні у 2014-2015 роках.
Про це заявив розслідувач Bellingcat Христо Грозєв...
Ще один наклеп на Порошенка розвіюється як дим. Наклеп не простий. Ворожа спецоперація, спланована і здійснена саме для цього: повалення патріотичної, держаницької влади в Україні.
І хто грав важливу роль в цій московській ІПСО? Тягнибоківці і нацжони, парасюкі і соболєви, семенченки і найєми, касьянови і богуцькі.
Системно, затято і старанно вішали провину за московські диверсії на команду державників 2014-19 років.
Тобто грали на боці кремля. Були важливим елементом гібридної війни проти України.
А слухняні, «патріотичні» довбойолопи розносили ці наклепи соцмережами.
💬Валерій Прозапас:
Ну ладно крикливі професійні патріоти тепер мовчазні як мертві бджоли, у них робота була така, верещати виключно на замовлення про те, хто кому недорогенька, та від проплаченої люті кидатися плюшовими свинками - але зверніть увагу як здулися наші знамениті колись успішні "тєхнократи".
От наприклад Нефьодов, якому "реформи проходили не досить швидко", не проявив заявлених талантів і завалив митницю до рівня розвитого паханату та був зеленими тряпкамі вигнаний до "Голосу", і хоча митницю стали грабувати інші - а він про це мовчить, хіба що за звичкою щось накидує на "порохоботів".
Вітренко колись пхав Газпром в хвіст та гриву, а тепер різко став сином своєї мами та ліг під московське лоббі в українській енерегетиці, і знову щось віщує більшовицьке про "незалежний російській газ" та "об'єдннання активів" під аплодисменти Коломойського.
У Голіка кілометр доріг чомусь став втричі дорожчім в порівнянні з часами його перебування в команді "бариг", та і ті дороги тепер розповзаються після зими.
Супер-архі-тєхнократ Дубілєт запам'ятався хіба що коефіцієнтом 0,88 при "перепису населення" і повною лояльність до пограбування бюджету в уряді "тєхнократа" Гончарука, та і пішов собі помаленьку робити "стартапи" на крадені з Приватбанку гроші.
Самий знаменитий "реформатор" та "творець економічного дива Грузії" (куди не може приїхати через кримінальні звинувачення) Саакашвілі - більш ніж за рік не продемонстрував ЖОДНОГО "результату" та навіть "простого рішення", яке б хоч чимось було корисним.
З Лєщенка та Найєма технократів не вийшло, парні прийшли в успішні концерни, які тепер кризові - тому вони в цьому списку скоріше як ілюстрація народної мудрості "піздєть не мішки ворочать".
Що ж з ними трапилось таке?
Чому після президенства Порошенка різко зникла ефективність цих менеджерів, які тепер генерують збитки, інвестор тікає, а очолювана ними економіка падає гірше ніж під час повномаштабної війни?
Може не такі то були і "тєхнократи", а скоріше пристосуванці, для яких національний інтерес зник одразу з приходом до влади мародерів Коломойського, яким вони з радістю присягнули?
В цьому сенсі вони нічим не кращі за фсшних Боцмана та Деркача, бо свідомо підтанцьовують руйнуванню держави, а на війні гірше ворога тільки зрадник - і українському народу дорого обійдеться його довіра до цих "слуг" в дорогих костюмах.
Побачимо, чи спрацюють ці гіркі ліки від популізму та зради.
Російські спецслужби можуть бути причетні до вибухів на військових складах боєприпасів в Україні у 2014-2015 роках.
Про це заявив розслідувач Bellingcat Христо Грозєв...
Ще один наклеп на Порошенка розвіюється як дим. Наклеп не простий. Ворожа спецоперація, спланована і здійснена саме для цього: повалення патріотичної, держаницької влади в Україні.
І хто грав важливу роль в цій московській ІПСО? Тягнибоківці і нацжони, парасюкі і соболєви, семенченки і найєми, касьянови і богуцькі.
Системно, затято і старанно вішали провину за московські диверсії на команду державників 2014-19 років.
Тобто грали на боці кремля. Були важливим елементом гібридної війни проти України.
А слухняні, «патріотичні» довбойолопи розносили ці наклепи соцмережами.
💬Валерій Прозапас:
Ну ладно крикливі професійні патріоти тепер мовчазні як мертві бджоли, у них робота була така, верещати виключно на замовлення про те, хто кому недорогенька, та від проплаченої люті кидатися плюшовими свинками - але зверніть увагу як здулися наші знамениті колись успішні "тєхнократи".
От наприклад Нефьодов, якому "реформи проходили не досить швидко", не проявив заявлених талантів і завалив митницю до рівня розвитого паханату та був зеленими тряпкамі вигнаний до "Голосу", і хоча митницю стали грабувати інші - а він про це мовчить, хіба що за звичкою щось накидує на "порохоботів".
Вітренко колись пхав Газпром в хвіст та гриву, а тепер різко став сином своєї мами та ліг під московське лоббі в українській енерегетиці, і знову щось віщує більшовицьке про "незалежний російській газ" та "об'єдннання активів" під аплодисменти Коломойського.
У Голіка кілометр доріг чомусь став втричі дорожчім в порівнянні з часами його перебування в команді "бариг", та і ті дороги тепер розповзаються після зими.
Супер-архі-тєхнократ Дубілєт запам'ятався хіба що коефіцієнтом 0,88 при "перепису населення" і повною лояльність до пограбування бюджету в уряді "тєхнократа" Гончарука, та і пішов собі помаленьку робити "стартапи" на крадені з Приватбанку гроші.
Самий знаменитий "реформатор" та "творець економічного дива Грузії" (куди не може приїхати через кримінальні звинувачення) Саакашвілі - більш ніж за рік не продемонстрував ЖОДНОГО "результату" та навіть "простого рішення", яке б хоч чимось було корисним.
З Лєщенка та Найєма технократів не вийшло, парні прийшли в успішні концерни, які тепер кризові - тому вони в цьому списку скоріше як ілюстрація народної мудрості "піздєть не мішки ворочать".
Що ж з ними трапилось таке?
Чому після президенства Порошенка різко зникла ефективність цих менеджерів, які тепер генерують збитки, інвестор тікає, а очолювана ними економіка падає гірше ніж під час повномаштабної війни?
Може не такі то були і "тєхнократи", а скоріше пристосуванці, для яких національний інтерес зник одразу з приходом до влади мародерів Коломойського, яким вони з радістю присягнули?
В цьому сенсі вони нічим не кращі за фсшних Боцмана та Деркача, бо свідомо підтанцьовують руйнуванню держави, а на війні гірше ворога тільки зрадник - і українському народу дорого обійдеться його довіра до цих "слуг" в дорогих костюмах.
Побачимо, чи спрацюють ці гіркі ліки від популізму та зради.
#НевідривнийКалендар
📜4 травня 1838 року Тараса Шевченка було викуплено з рабства.
Неймовірная історія про цей викуп – у викладі Ганни Черкаської:
– От ви ха&ли ніблагодарниє! Ми вам викупілі вашива Шивченку…
– Царіца єго викупіла, а он вмєста благодарності єйо ашильмавал…
Скільки ми з Вами цього вже начулися! Чи дійсно цариця «викупила» Тараса?
Спробуймо відстежити події 1836-1838рр., пов’язані з життям і викупом Тараса Шевченка.
Влітку 1836 р. у Петербурзі Шевченко у вільний час змальовував скульптури у Літньому саду, де його відкрив український художник І. Сошенко (родом із Черкащини). З того часу Іван Сошенко став найпершим петербурзьким приятелем Шевченка.
У ті часи немало студентів винаймали одну квартиру на кількох. Так, Іван Сошенко та Аполлон Мокрицький (з Пирятина на Полтавщині) орендували оселю у будинку №56 на 4-ій лінії Василівського острова.
За збігом обставин Іван Сошенко жив у тому будинку, де була службова квартира Євгена Гребінки - українського письменника, байкаря, педагога та видавця. Українець із Пирятина, нащадок козацьких родів Гоголя та Чайки-Чайковських, друг А. Мокрицького з гімназії Євген Гребінка згодом видавав у Петербурзі альманах «Ластівка».
У ті дні, коли Євген Гребінка отримував із України розкішні гостинці з салом, варенням і наливкою, він запрошував до себе Тараса Шевченка з його улюбленою приказкою «з ким би сісти, хліби з’їсти»; випускників знаменитої Ніжинської гімназії. А старше покоління ніжинських гімназистів збиралося щосереди в улюбленого письменника імператора, суперника Пушкіна українця Нестора Кукольника на келих шампанського.
Всі троє українців товаришували з художником Олексієм Венеціановим.
Сошенко першим почав замислюватися про звільнення геніального хлопця з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Той узявся за літературну освіту Шевченка, з 1837 року запрошував Тараса до себе на літературні вечори. «Хрещений батько» першого видання «Кобзаря». Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему «Перебендя».
Спочатку Шевченком заопікувалася українська художницька громада. Улюблений учень К. Брюллова А. Мокрицький наважився привести Т. Шевченка в майстерню маестро. У повісті «Художник» Шевченко подав зібраний образ Аполлона Мокрицького та Івана Сошенка.
Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським (вихователем царя Олександра I), якому й представили Шевченка.
Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка – українського «алмаза в кожусі».
Російський художник Карл Брюллов і російський поет Василь Жуковський вирішили викупити Шевченка з кріпацтва.
В автобіографії Тарас Шевченко про свій викуп оповідає так: «1837 року Сошенко представив мене конференц-секретареві Академії мистецтв В.І.Григоровичу з проханням – звільнити мене од лихої моєї долі, Григорович передав це прохання В.А.Жуковському.
Той попередньо сторгувався з моїм поміщиком і просив К.П.Брюллова намалювати з нього, Жуковського, портрет, щоб розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов відразу погодився, і незабаром портрет Жуковського був у нього готовий. Жуковський при участі графа М.Ю.Вієльгорського улаштував лотерею на 2500 карбованців асигнаціями, і цією ціною була куплена моя воля року 1838-го, квітня 22-го».
Сума у 2500 рублів на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і 4 травня 1838 р. портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь і царська родина.
Імпреза відбулася у палаці польського графа Михайла Вієльгорського. Але портрет В. Жуковського не виграв ніхто! Царська родина на нього претензій ніколи не виявляла. Після проведення лотереї Брюллов ще 14 років працював над портретом і тільки після смерті художника родина продала його російському підприємцю Третьякову. У 1939 році портрет Жуковського, за який, ніби то було викуплено Шевченка з кріпацтва, потрапив до новоствореного музею Т.Г. Шевченка в Києві.
📜4 травня 1838 року Тараса Шевченка було викуплено з рабства.
Неймовірная історія про цей викуп – у викладі Ганни Черкаської:
– От ви ха&ли ніблагодарниє! Ми вам викупілі вашива Шивченку…
– Царіца єго викупіла, а он вмєста благодарності єйо ашильмавал…
Скільки ми з Вами цього вже начулися! Чи дійсно цариця «викупила» Тараса?
Спробуймо відстежити події 1836-1838рр., пов’язані з життям і викупом Тараса Шевченка.
Влітку 1836 р. у Петербурзі Шевченко у вільний час змальовував скульптури у Літньому саду, де його відкрив український художник І. Сошенко (родом із Черкащини). З того часу Іван Сошенко став найпершим петербурзьким приятелем Шевченка.
У ті часи немало студентів винаймали одну квартиру на кількох. Так, Іван Сошенко та Аполлон Мокрицький (з Пирятина на Полтавщині) орендували оселю у будинку №56 на 4-ій лінії Василівського острова.
За збігом обставин Іван Сошенко жив у тому будинку, де була службова квартира Євгена Гребінки - українського письменника, байкаря, педагога та видавця. Українець із Пирятина, нащадок козацьких родів Гоголя та Чайки-Чайковських, друг А. Мокрицького з гімназії Євген Гребінка згодом видавав у Петербурзі альманах «Ластівка».
У ті дні, коли Євген Гребінка отримував із України розкішні гостинці з салом, варенням і наливкою, він запрошував до себе Тараса Шевченка з його улюбленою приказкою «з ким би сісти, хліби з’їсти»; випускників знаменитої Ніжинської гімназії. А старше покоління ніжинських гімназистів збиралося щосереди в улюбленого письменника імператора, суперника Пушкіна українця Нестора Кукольника на келих шампанського.
Всі троє українців товаришували з художником Олексієм Венеціановим.
Сошенко першим почав замислюватися про звільнення геніального хлопця з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Той узявся за літературну освіту Шевченка, з 1837 року запрошував Тараса до себе на літературні вечори. «Хрещений батько» першого видання «Кобзаря». Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему «Перебендя».
Спочатку Шевченком заопікувалася українська художницька громада. Улюблений учень К. Брюллова А. Мокрицький наважився привести Т. Шевченка в майстерню маестро. У повісті «Художник» Шевченко подав зібраний образ Аполлона Мокрицького та Івана Сошенка.
Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським (вихователем царя Олександра I), якому й представили Шевченка.
Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка – українського «алмаза в кожусі».
Російський художник Карл Брюллов і російський поет Василь Жуковський вирішили викупити Шевченка з кріпацтва.
В автобіографії Тарас Шевченко про свій викуп оповідає так: «1837 року Сошенко представив мене конференц-секретареві Академії мистецтв В.І.Григоровичу з проханням – звільнити мене од лихої моєї долі, Григорович передав це прохання В.А.Жуковському.
Той попередньо сторгувався з моїм поміщиком і просив К.П.Брюллова намалювати з нього, Жуковського, портрет, щоб розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов відразу погодився, і незабаром портрет Жуковського був у нього готовий. Жуковський при участі графа М.Ю.Вієльгорського улаштував лотерею на 2500 карбованців асигнаціями, і цією ціною була куплена моя воля року 1838-го, квітня 22-го».
Сума у 2500 рублів на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і 4 травня 1838 р. портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь і царська родина.
Імпреза відбулася у палаці польського графа Михайла Вієльгорського. Але портрет В. Жуковського не виграв ніхто! Царська родина на нього претензій ніколи не виявляла. Після проведення лотереї Брюллов ще 14 років працював над портретом і тільки після смерті художника родина продала його російському підприємцю Третьякову. У 1939 році портрет Жуковського, за який, ніби то було викуплено Шевченка з кріпацтва, потрапив до новоствореного музею Т.Г. Шевченка в Києві.
Придбати квиток лотереї та викупити з неволі — не одне й те саме. Розіграш лотереї не дав бажаної суми (зібрали тільки 1000 крб.), К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов та Юлія Адлерберг Баранова започаткували збір коштів у складчину.
7 травня на квартирі Карла Брюллова у присутності Михайла Вієльгорського та Аполлона Мокрицького Василь Жуковський вручив Шевченкові відпускну. Аполлон Мокрицький записав: «Годині о другій я пішов до Брюллова, застав його в робочій. Незабаром прийшов Жуковський з графом Вієльгорським. Надійшов Шевченко, і Василь Андрійович вручив йому папір, що містив у собі його свободу і забезпечував права громадянства. Приємно було дивитися на оцю сцену».
Тарас Шевченко вигукнув захоплено-радісне: «живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога — велике щастя буть вольним чоловіком».
За що ми маємо дякувати царській родині?
За те, що сім’я відвідала імпрезу в палаці графа та купили лотерею, яка давала можливість виграти предмети з порцеляни, коштовності, а також портрет поета В. Жуковського, роботи найкращого художника Росії К. Брюллова?
На десятому році заслання Шевченко записав до щоденника: “Бездушному сатрапові й повірнику царя (оренбурзькому генерал-губернаторові В.О.Перовському) примарилося, що я звільнений від кріпосного стану і вихований за рахунок царя і на знак вдячности намалював карикатуру на свого благодійника… Відкіля оця безглузда байка — не відаю. Знаю тільки, що вона мені не дешево обійшлася. Очевидно, байка ця сплелася на конфірмації, де в кінці вироку сказано: “Найсуворіше заборонити писати й малювати”.
Участь у розіграші лотереї та викуп — не одне й те саме. Легенда, що поета з неволі викупила царська сім’я, і сьогодні вигідна імперії.
На фото: картина “Викуп Тараса Шевченка”. Художник П. Сулименко, 1949 рік.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
7 травня на квартирі Карла Брюллова у присутності Михайла Вієльгорського та Аполлона Мокрицького Василь Жуковський вручив Шевченкові відпускну. Аполлон Мокрицький записав: «Годині о другій я пішов до Брюллова, застав його в робочій. Незабаром прийшов Жуковський з графом Вієльгорським. Надійшов Шевченко, і Василь Андрійович вручив йому папір, що містив у собі його свободу і забезпечував права громадянства. Приємно було дивитися на оцю сцену».
Тарас Шевченко вигукнув захоплено-радісне: «живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога — велике щастя буть вольним чоловіком».
За що ми маємо дякувати царській родині?
За те, що сім’я відвідала імпрезу в палаці графа та купили лотерею, яка давала можливість виграти предмети з порцеляни, коштовності, а також портрет поета В. Жуковського, роботи найкращого художника Росії К. Брюллова?
На десятому році заслання Шевченко записав до щоденника: “Бездушному сатрапові й повірнику царя (оренбурзькому генерал-губернаторові В.О.Перовському) примарилося, що я звільнений від кріпосного стану і вихований за рахунок царя і на знак вдячности намалював карикатуру на свого благодійника… Відкіля оця безглузда байка — не відаю. Знаю тільки, що вона мені не дешево обійшлася. Очевидно, байка ця сплелася на конфірмації, де в кінці вироку сказано: “Найсуворіше заборонити писати й малювати”.
Участь у розіграші лотереї та викуп — не одне й те саме. Легенда, що поета з неволі викупила царська сім’я, і сьогодні вигідна імперії.
На фото: картина “Викуп Тараса Шевченка”. Художник П. Сулименко, 1949 рік.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
#ЛюдськийФактор:
📜Яркий финал эпатажной куртизанки
15 октября 1917 года, утром, за Маргаретой пришла стража. Ее попросили одеться и приготовиться к казни. Однако арестантка возмутилась, что её ведут на расстрел, не покормив завтраком. Завтрак немедленно подали.
Пока Маргарета готовилась, гроб уже был доставлен. Вскользь взглянув на него, приговорённая спросила, будет ли проводиться фотосъёмка? "Я просила сделать мою последнюю фото–сессию". Ей ответили, что фотографы всех центральных газет уже прибыли. Вскоре кортеж машин выехал к месту расстрела. От правительства Франции за расстрелом наблюдала группа чиновников, к которым присоединились газетные репортёры.
Расстрел происходил в Венсене (под Парижем) на военном полигоне. Как свидетельствуют очевидцы, Маргарета в туфлях на высоких каблуках, тёмной одежде и модной парижской шляпке без тени волнения, очень спокойно подошла к столбу, повернулась к сопровождавшей монахине и обняла её. Потом сняла с себя пальто и отдала женщине. Маргарету привязали к столбу и стали одевать на глаза чёрную повязку. Но тут она громко потребовала, чтобы к ней подошёл старший правительственный чиновник, наблюдавший за процедурой.
– Я прошу вас развязать меня и позволить встретить залп с открытыми глазами, – прозвучал её твёрдый голос.
– Развязать я вас не могу, не по уставу, но снять повязку в моей власти. Если хотите, вас привяжут символически, руки будут свободны. Ещё просьбы?
– Бокал вина, пожалуйста...
Чиновник распорядился открыть элитное бордо. Но бокала не нашлось. И вино подали в обычной чашке. Взяв чашку двумя руками, Маргарета, не спеша, маленькими глотками выпила тёмно–красное густое вино. Слева и справа сверкал магний фотовспышек.
Тем временем расстрельный взвод был уже построен. Перед женщиной стояло двенадцать солдат, заметно смущённых её спокойствием.
– Я готова, господа! – звонко крикнула дама, откинув голову к столбу и глядя прямо в глаза расстрельщиков.
Двенадцать стволов поднялись одновременно. "Цельсь!", – прозвучала команда. Сержант вскинул руку вверх для последнего рубящего броска. Маргарета изящным жестом поднесла руку к губам и послала солдатам воздушный поцелуй.
"Огонь!"
Одиннадцать человек выстрелило. Последний, двенадцатый солдат упал в обморок. Члены правительственной комиссии наблюдавшие за расстрелом сняли котелки и цилиндры. Сержант подошел к безжизненной Маргарете и выстрелил ещё раз в затылок.
Всё вышеизложенное – буквальное описание расстрела Маргареты Зелле, знаменитой танцовщицы и шпионки, известной под именем Мата Хари (1876-1917). Мата Хари - артистический псевдоним, придуманный Маргаретой в годы работы в Индонезии в местной танцевальной группе. По-малайски означает «солнце» («Мата» - глаз, «Хари» - день, дословно - «глаз дня»)
📖Візерунки людської долі - у доповненому українськомовному виданні книги “Людський Фактор”. Замовлення: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber). Усі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
❗️УВАГА! Замовляючи набір крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”, Ви отримуєте книгу у подарунок:
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy 063 815 08 78
✅Як обрати якісну молокопродукцію? Про це – на інсайдерському каналі “Сир назавжди”! Підписуйтеся: https://bit.ly/3apptOz
📜Яркий финал эпатажной куртизанки
15 октября 1917 года, утром, за Маргаретой пришла стража. Ее попросили одеться и приготовиться к казни. Однако арестантка возмутилась, что её ведут на расстрел, не покормив завтраком. Завтрак немедленно подали.
Пока Маргарета готовилась, гроб уже был доставлен. Вскользь взглянув на него, приговорённая спросила, будет ли проводиться фотосъёмка? "Я просила сделать мою последнюю фото–сессию". Ей ответили, что фотографы всех центральных газет уже прибыли. Вскоре кортеж машин выехал к месту расстрела. От правительства Франции за расстрелом наблюдала группа чиновников, к которым присоединились газетные репортёры.
Расстрел происходил в Венсене (под Парижем) на военном полигоне. Как свидетельствуют очевидцы, Маргарета в туфлях на высоких каблуках, тёмной одежде и модной парижской шляпке без тени волнения, очень спокойно подошла к столбу, повернулась к сопровождавшей монахине и обняла её. Потом сняла с себя пальто и отдала женщине. Маргарету привязали к столбу и стали одевать на глаза чёрную повязку. Но тут она громко потребовала, чтобы к ней подошёл старший правительственный чиновник, наблюдавший за процедурой.
– Я прошу вас развязать меня и позволить встретить залп с открытыми глазами, – прозвучал её твёрдый голос.
– Развязать я вас не могу, не по уставу, но снять повязку в моей власти. Если хотите, вас привяжут символически, руки будут свободны. Ещё просьбы?
– Бокал вина, пожалуйста...
Чиновник распорядился открыть элитное бордо. Но бокала не нашлось. И вино подали в обычной чашке. Взяв чашку двумя руками, Маргарета, не спеша, маленькими глотками выпила тёмно–красное густое вино. Слева и справа сверкал магний фотовспышек.
Тем временем расстрельный взвод был уже построен. Перед женщиной стояло двенадцать солдат, заметно смущённых её спокойствием.
– Я готова, господа! – звонко крикнула дама, откинув голову к столбу и глядя прямо в глаза расстрельщиков.
Двенадцать стволов поднялись одновременно. "Цельсь!", – прозвучала команда. Сержант вскинул руку вверх для последнего рубящего броска. Маргарета изящным жестом поднесла руку к губам и послала солдатам воздушный поцелуй.
"Огонь!"
Одиннадцать человек выстрелило. Последний, двенадцатый солдат упал в обморок. Члены правительственной комиссии наблюдавшие за расстрелом сняли котелки и цилиндры. Сержант подошел к безжизненной Маргарете и выстрелил ещё раз в затылок.
Всё вышеизложенное – буквальное описание расстрела Маргареты Зелле, знаменитой танцовщицы и шпионки, известной под именем Мата Хари (1876-1917). Мата Хари - артистический псевдоним, придуманный Маргаретой в годы работы в Индонезии в местной танцевальной группе. По-малайски означает «солнце» («Мата» - глаз, «Хари» - день, дословно - «глаз дня»)
📖Візерунки людської долі - у доповненому українськомовному виданні книги “Людський Фактор”. Замовлення: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber). Усі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
❗️УВАГА! Замовляючи набір крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”, Ви отримуєте книгу у подарунок:
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy 063 815 08 78
✅Як обрати якісну молокопродукцію? Про це – на інсайдерському каналі “Сир назавжди”! Підписуйтеся: https://bit.ly/3apptOz
book.razygrali.biz
КНИЖКОВИЙ КЛУБ
Книжковий клуб - замовити книги Дмитра Чекалкина в Україні ☑ Збірка книг Дмитра Чекалкина ➢ Людський фактор, Правила життя, Жарти під каву ✓ Доставка ✆️ +38 (063) 430- 57- 85
Россия извелась, пока давала
грядущим поколениям людей
урок монументального провала
искусственно внедряемых идей.
💬Губерман
💬Сергей Фурса:
В советском союзе были плюсы и минусы.
Минусы - вас могли расстрелять или отправить в Гулаг
Плюсы - отправляли не всех и можно радоваться, что ты выжил. А если еще и написать правильную анонимку, то можно увеличить жил площадь на целых 7 метров за счет комнаты соседа, за которым придут в 3 утра
Минусы - нечего было жрать
Плюсы - радость от того, что достал колбасу по блату.
Минусы - вы никуда не могли поехать
Плюсы - экономия на заграничных поездках
Минусы - вы жили бедно и средняя зарплата была ниже, чем сейчас в Украине
Плюсы - ваши соседи тоже жили бедно и не было успешного одноклассника, который теперь бесит своими фото
Минусы - могли отправить в Афганистан умирать
Плюсы - гордость за великую страну, которая может всем показать кузькину мать
Минусы - машина как роскошь
Плюсы - нет пробок
Минусы - железный занавес, никакого тебе Голливуда или международных трансляций
Плюсы - интересный чемпионат по Футболу, ведь ты не видишь, как играют в Англии
Минусы - туалетная бумага появилась позже, чем в США появились цветные телевизоры
Плюсы - да нафига та туалетная бумага, жрать все равно нечего
В Украине же так печально. Как и в США и ЕС. Пошел в магазин и купил колбасу. И никакой радости. Колбаса и колбаса. А где же азарт? Приключения? Чувство, что ты победитель, если идешь домой с колбасой?
Пошел и купил картошку. А где же радость от того, что с ранней весны выезжаешь на природу и занимаешься физическим трудом? И свою картошку вырастил сам. И гордишься прямо своей картошкой. Никакой химии. Чистый продукт.
Разве могут понять эти простые радости современные дети? А эти скучные европейцы, у которых уже 70 лет все тупо хорошо. Слабаки. Разве это жизнь.
грядущим поколениям людей
урок монументального провала
искусственно внедряемых идей.
💬Губерман
💬Сергей Фурса:
В советском союзе были плюсы и минусы.
Минусы - вас могли расстрелять или отправить в Гулаг
Плюсы - отправляли не всех и можно радоваться, что ты выжил. А если еще и написать правильную анонимку, то можно увеличить жил площадь на целых 7 метров за счет комнаты соседа, за которым придут в 3 утра
Минусы - нечего было жрать
Плюсы - радость от того, что достал колбасу по блату.
Минусы - вы никуда не могли поехать
Плюсы - экономия на заграничных поездках
Минусы - вы жили бедно и средняя зарплата была ниже, чем сейчас в Украине
Плюсы - ваши соседи тоже жили бедно и не было успешного одноклассника, который теперь бесит своими фото
Минусы - могли отправить в Афганистан умирать
Плюсы - гордость за великую страну, которая может всем показать кузькину мать
Минусы - машина как роскошь
Плюсы - нет пробок
Минусы - железный занавес, никакого тебе Голливуда или международных трансляций
Плюсы - интересный чемпионат по Футболу, ведь ты не видишь, как играют в Англии
Минусы - туалетная бумага появилась позже, чем в США появились цветные телевизоры
Плюсы - да нафига та туалетная бумага, жрать все равно нечего
В Украине же так печально. Как и в США и ЕС. Пошел в магазин и купил колбасу. И никакой радости. Колбаса и колбаса. А где же азарт? Приключения? Чувство, что ты победитель, если идешь домой с колбасой?
Пошел и купил картошку. А где же радость от того, что с ранней весны выезжаешь на природу и занимаешься физическим трудом? И свою картошку вырастил сам. И гордишься прямо своей картошкой. Никакой химии. Чистый продукт.
Разве могут понять эти простые радости современные дети? А эти скучные европейцы, у которых уже 70 лет все тупо хорошо. Слабаки. Разве это жизнь.
#ПолітФанклуб
💬Морячок:
Я если честно не знаю какое надо иметь мировоззрение чтобы перечислять "плюсы" сэсэсэр, особенно через 30 лет после распада. Особенно находясь на посту президента Украины.
💬Эльвира Чифиренко:
Наймолодший президент України і головний діджиталізатор виявився найбільшим "совком" за всю її пострадянську історію, міксом ватної пенсіонерки, гопніка і тамади з дешевого весілля. Одним реченням він вбив останню надію на те, що можна малороса перетворити на патріота.
💬Олег Леусенко:
А знаєте, Зеленський в Польщі повторяв слова вбивці путіна і демона гундяєва про плюси срср.
Воно ж весь час повторює кремлівські наративи і не соромиться цього.
💬Дмитрий:
Потерпевший умудрил ярым антисоветчикам рассказать про плюсы ссср. Представляете, что Оно расскажет на встрече с путеном?
О пользе голодомора и гулага, о экономической выгоде коллективизации и раскулачивании, о освободившейся жилплощади после экспроприации, о продовольственных карточках?
💬Букви:
Коболєв вважає причиною свого звільнення накопичені на рахунках компанії 2 млрд доларів вільних грошових коштів.
- Зеленскай с Беняфициаром хотят спереть у Нафтогаза 2 ярда.
💬Голобуцький:
BellingCat відклав прем'єру фільму про "вагнергейт" через небажання США топити владу Зеленського.
💬Hellis:
Если это так, то это когда все видят на шеях Вовы и Андрюши галстуки, а на самом деле это поводки-удавки.
💬Денис Казанський:
Участник одесского антимайдана россиянин Антон Раевский в своем блоге признавался, что лидеры антимайдана ездили в Крым на переговоры с Аксеновым и ждали в Одессе "зеленых человечков"
💬Дмитрий:
Зевакцинация на марше!
За сутки Зеленскай вакцинировал 919 человек!
Пора мастера межународника СССР давать!
Всех ушлёпков возбудило то, что Порошенко покупал предметы искусства. И никого не возбуждает анализ Зеленскага, рассказы о том, что в Охвисе как у Лёни космоса проложены дорожки, коррупция, пропажа Ковид фонда, вагнеровцы, похищение Чауса, цена олии, собственная нищета, тарифы. Сюр!
💬Chemodanov:
Зеленський став президентом завдяки тому, що перед виборами 2019 вся країна подивилась серіал "Слуга народа".
Все, що потрібно Петру Порошенко, аби знову стати президентом - це перед виборами 2024 зробити так, аби вся Україна подивилась серіал "Слуга народу" ще один раз.
💬Морячок:
Я если честно не знаю какое надо иметь мировоззрение чтобы перечислять "плюсы" сэсэсэр, особенно через 30 лет после распада. Особенно находясь на посту президента Украины.
💬Эльвира Чифиренко:
Наймолодший президент України і головний діджиталізатор виявився найбільшим "совком" за всю її пострадянську історію, міксом ватної пенсіонерки, гопніка і тамади з дешевого весілля. Одним реченням він вбив останню надію на те, що можна малороса перетворити на патріота.
💬Олег Леусенко:
А знаєте, Зеленський в Польщі повторяв слова вбивці путіна і демона гундяєва про плюси срср.
Воно ж весь час повторює кремлівські наративи і не соромиться цього.
💬Дмитрий:
Потерпевший умудрил ярым антисоветчикам рассказать про плюсы ссср. Представляете, что Оно расскажет на встрече с путеном?
О пользе голодомора и гулага, о экономической выгоде коллективизации и раскулачивании, о освободившейся жилплощади после экспроприации, о продовольственных карточках?
💬Букви:
Коболєв вважає причиною свого звільнення накопичені на рахунках компанії 2 млрд доларів вільних грошових коштів.
- Зеленскай с Беняфициаром хотят спереть у Нафтогаза 2 ярда.
💬Голобуцький:
BellingCat відклав прем'єру фільму про "вагнергейт" через небажання США топити владу Зеленського.
💬Hellis:
Если это так, то это когда все видят на шеях Вовы и Андрюши галстуки, а на самом деле это поводки-удавки.
💬Денис Казанський:
Участник одесского антимайдана россиянин Антон Раевский в своем блоге признавался, что лидеры антимайдана ездили в Крым на переговоры с Аксеновым и ждали в Одессе "зеленых человечков"
💬Дмитрий:
Зевакцинация на марше!
За сутки Зеленскай вакцинировал 919 человек!
Пора мастера межународника СССР давать!
Всех ушлёпков возбудило то, что Порошенко покупал предметы искусства. И никого не возбуждает анализ Зеленскага, рассказы о том, что в Охвисе как у Лёни космоса проложены дорожки, коррупция, пропажа Ковид фонда, вагнеровцы, похищение Чауса, цена олии, собственная нищета, тарифы. Сюр!
💬Chemodanov:
Зеленський став президентом завдяки тому, що перед виборами 2019 вся країна подивилась серіал "Слуга народа".
Все, що потрібно Петру Порошенко, аби знову стати президентом - це перед виборами 2024 зробити так, аби вся Україна подивилась серіал "Слуга народу" ще один раз.
#ЖартиПідКаву:
Послухав виступ гаранта на концерті в Польщі - дуже талановито зіграв ідіота. Золотий стандарт стендапу.
Ну, після польських гастролей ви уявляєте переговори нашого ідіота з Путіним?
(Юрій Каракай)
Голодающие без концертов артисты попросили у правительства талоны на мраморную говядину и осетра.
Объявление в приёмной “слуги народа”: "Приёмные дни завтра и послезавтра".
Вахтёрша настолько хорошо делала свою работу, что рождаемость в общежитии упала до нуля.
Женщины делятся на тех, кто качает бёдрами, и на тех, кто качает права. Первые, как правило, добиваются большего.
Села в машину... Включила музыку... Весна, солнышко сияет... Мысль в голове: сейчас как рвану на тусняк! Вспомнила... Я же за памперсами для внучки собралась... Опомнись, бабуся!
- Зачем ты снова купила пышки, ты же от них полнеешь?
- Не знаю, проходила мимо пекарни, сработала пышечная память.
- Зачем в тюбик с таблетками валерьяны ватку впихивают?
- Чтобы они не стучали друг о друга и не бесили еще больше!
Олег пойдет на шашлыки, и поросенок Боря пойдет на шашлыки. Похожие фразы, но какие разные судьбы!
не благодарите
ради всех святых
меньше слов дружище
больше чаевых
Какой паразит сделал мою куклу вуду, и после обеда поет ей колыбельные?
📖Лучшие шутки из этой рубрики собраны в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
❗️ВНИМАНИЕ! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, книга – в подарок!
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
✅Честно об украинской молокопродукци – на инсайдерском канале “Сир назавжди”:
https://bit.ly/3apptOz
Послухав виступ гаранта на концерті в Польщі - дуже талановито зіграв ідіота. Золотий стандарт стендапу.
Ну, після польських гастролей ви уявляєте переговори нашого ідіота з Путіним?
(Юрій Каракай)
Голодающие без концертов артисты попросили у правительства талоны на мраморную говядину и осетра.
Объявление в приёмной “слуги народа”: "Приёмные дни завтра и послезавтра".
Вахтёрша настолько хорошо делала свою работу, что рождаемость в общежитии упала до нуля.
Женщины делятся на тех, кто качает бёдрами, и на тех, кто качает права. Первые, как правило, добиваются большего.
Села в машину... Включила музыку... Весна, солнышко сияет... Мысль в голове: сейчас как рвану на тусняк! Вспомнила... Я же за памперсами для внучки собралась... Опомнись, бабуся!
- Зачем ты снова купила пышки, ты же от них полнеешь?
- Не знаю, проходила мимо пекарни, сработала пышечная память.
- Зачем в тюбик с таблетками валерьяны ватку впихивают?
- Чтобы они не стучали друг о друга и не бесили еще больше!
Олег пойдет на шашлыки, и поросенок Боря пойдет на шашлыки. Похожие фразы, но какие разные судьбы!
не благодарите
ради всех святых
меньше слов дружище
больше чаевых
Какой паразит сделал мою куклу вуду, и после обеда поет ей колыбельные?
📖Лучшие шутки из этой рубрики собраны в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
❗️ВНИМАНИЕ! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, книга – в подарок!
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
✅Честно об украинской молокопродукци – на инсайдерском канале “Сир назавжди”:
https://bit.ly/3apptOz
💬Денис Казанский:
Что объединяет людей на этом фото из Одессы? И бандит с битой Долженков, и милиционер Фучеджи сейчас живут в России.
Участник одесского антимайдана россиянин Антон Раевский в своем блоге признавался, что лидеры антимайдана ездили в Крым на переговоры с Аксеновым и ждали в Одессе "зеленых человечков"
Народный депутат от ОПЗЖ и близкий соратник Медведчука Ренат Кузьмин в Фейсбуке сожалеет о том, что одни одесситы не стреляют в других.
Мр@зота уже совершенно открыто стравливает людей.
Удивительное дело, ни один их тех персонажей, что уже 2 дня кричат о необходимости наказания за 2 мая в Одессе, не замечает российского концлагеря "Изоляция" в Донецке. Который работал не 7 лет назад, а продолжает работать прямо сейчас.
Совпадение?
Что объединяет людей на этом фото из Одессы? И бандит с битой Долженков, и милиционер Фучеджи сейчас живут в России.
Участник одесского антимайдана россиянин Антон Раевский в своем блоге признавался, что лидеры антимайдана ездили в Крым на переговоры с Аксеновым и ждали в Одессе "зеленых человечков"
Народный депутат от ОПЗЖ и близкий соратник Медведчука Ренат Кузьмин в Фейсбуке сожалеет о том, что одни одесситы не стреляют в других.
Мр@зота уже совершенно открыто стравливает людей.
Удивительное дело, ни один их тех персонажей, что уже 2 дня кричат о необходимости наказания за 2 мая в Одессе, не замечает российского концлагеря "Изоляция" в Донецке. Который работал не 7 лет назад, а продолжает работать прямо сейчас.
Совпадение?
💬Олексій Голобуцький:
Перенесення прем’єри фільму BellingCat щодо “вагнергейту” на осінь – це не заслуга Єрмака і не досягнення російської розвідки. Це елементарний розрахунок США.
Бо зараз такий удар по українській владі (а це буде удар) просто не вигідний Білому дому з точки зору геополітики.
Адже в будь-якому випадку публікація таких викриттів спрацює на користь Кремля. І продемонструє не лише повну безпорадність української владної команди, але й відкритий доступ до нашої влади російських агентів.
І як на тлі таких викриттів американські політики (та й не тільки американські) мають пояснювати своїм виборцям, чому вони лобіюють виділення отакій Україні фінансової допомоги чи зброї?
Тобто заслуг чи видатних дипломатичних талантів Зе-команди тут жодних. Звичайний розрахунок: дискредитація української влади зараз не на часі і псує плани тих же США.
Але деякі російські джерела пишуть, що прем’єру відкладено до осені як аванс українській владі: за ці місяці вона має забезпечити обвинувачення Росії ще в якомусь крупному теракті (чи навіть організувати щось таке і обвинуватити РФ). В такий спосіб максимально посилити антиросійські настрої в світі – і через це зупинити добудову “Північного потоку-2”.
Хитро, але повна маячня, звісно. Ніхто від нас “подвигів Матросова” не очікує.
Просто Держдеп має певні плани, в які зараз не вписується скандал і дискредитація влади України
Перенесення прем’єри фільму BellingCat щодо “вагнергейту” на осінь – це не заслуга Єрмака і не досягнення російської розвідки. Це елементарний розрахунок США.
Бо зараз такий удар по українській владі (а це буде удар) просто не вигідний Білому дому з точки зору геополітики.
Адже в будь-якому випадку публікація таких викриттів спрацює на користь Кремля. І продемонструє не лише повну безпорадність української владної команди, але й відкритий доступ до нашої влади російських агентів.
І як на тлі таких викриттів американські політики (та й не тільки американські) мають пояснювати своїм виборцям, чому вони лобіюють виділення отакій Україні фінансової допомоги чи зброї?
Тобто заслуг чи видатних дипломатичних талантів Зе-команди тут жодних. Звичайний розрахунок: дискредитація української влади зараз не на часі і псує плани тих же США.
Але деякі російські джерела пишуть, що прем’єру відкладено до осені як аванс українській владі: за ці місяці вона має забезпечити обвинувачення Росії ще в якомусь крупному теракті (чи навіть організувати щось таке і обвинуватити РФ). В такий спосіб максимально посилити антиросійські настрої в світі – і через це зупинити добудову “Північного потоку-2”.
Хитро, але повна маячня, звісно. Ніхто від нас “подвигів Матросова” не очікує.
Просто Держдеп має певні плани, в які зараз не вписується скандал і дискредитація влади України
#НевідривнийКалендар
📜5 травня 1984 року в Пермі помер Олекса Тихий (1927-1984) - український дисидент, правозахисник та педагог.
Історик Ганна Черкаська називає його Лицарем з Донеччини. Ось її нарис про Олексу:
Він народився 27 січня 1927 р. на х. Їжівка, Донецької обл. Батько Іван, робітник, помер по війні. Мати Марія, селянка, померла вже під час його останнього ув’язнення.
Олекса Тихий крокував звичним шляхом гвинтика СРСР: школа, три дипломи, працював у Златоусті. У 1948 р. під час виборів зауважив, що єдиний кандидат у депутати – це дуже широкий вибір, за це Олекса був ув’язнений.
Закінчив філософський факультет Московського університету. У Москві одружився з Ольгою. Народився син Микола. Але Олекса не міг залишатися на чужині, повернувся в Україну. Міг би мати стрімку кар’єру, але повернувся в село, де викладав історію, українську мову й літературу, фізику й математику; був завучем і дуже чесною людиною.
Родинне життя не склалося. У 1953 р. від другої дружини народився син Володимир. Олекса Тихий переклав з польської книжку про Т.Шевченка «Українські ночі, або Родовід генія» Єжи Єнджеєвича. Для синів Тихий збирав вислови видатних людей про мову, уклав словник покручів української мови.
Коли під радянськими танками опинилася свобода Угорщини, Олекса Тихий написав свій протест проти агресії та відправив його в Москву до ЦК КПРС і вже 15 лютого 1957 року був заарештований удруге. За такий «наклеп» Олекса Тихий отримав 7 років увיязнення в таборах суворого режиму та 5 років позбавлення громадянських прав. Карався в Мордовії, рік провів у Володимирській тюрмі. У неволі здружився з композитором Василем Барвінським, з лікарем Володимиром Кархутом, якому допомагав складати книгу про лікарські рослини, з Юрієм Литвином, Левком Лук’яненком.
Після таборових університетів з 1964 року пан Олекса працював слюсарем, вантажником, охоче їздив на всілякі перекваліфікації. Часто брав сина Володю й мандрували на велосипедах. Якось завезли щойно звільненому Левку Лукיяненку трилітровий слоїк липового меду зі своєї пасіки.
15 червня 1976 р. під час обшуку в Тихого вилучили машинопис «Мова народу. Народ» і дві доби тримали під вартою «за підозрою в пограбуванні магазину». Під час обшуку 24 грудня 1976 р. виявили на горищі заліплений у глину німецький карабін системи “Маузер” зразка 1898 року, про який Тихий нічого не знав. Заарештували Тихого 4 лютого 1977 р. за звинуваченням у зведенні наклепів на радянську дійсність. Та в ході слідства справу перекваліфікували на «антирадянську агітацію і пропаганду».
У 1977 р. усі «забугрові» радіостанції подавали матеріал про суд над Олексою Тихим і Миколою Руденком. Їх судив закритий суд за створення Групи сприяння Виконанню Гельсінкських угод. Вирок - 10 років концтаборів особливого режиму і 5 років заслання. У Мордовії виявили виразку шлунка: етапували до лікарні в м. Нижній Тагіл і повернули до Мордовії. Високий, сильний, красивий чоловік виборював статус політв’язня, витримав 52-денне голодування. Лікарка Денисова відмовилася його лікувати.
На 17-й добі чергової голодівки 18 квітня 1979 р., в Тихого стався внутрішньо-шлунковий крововилив; з тиском 70/40 його принесли до лікарні. Начальник табору сказав, що це симуляція, а хірург-чекіст пообіцяв: “Жити будете в муках і недовго”...
Тихий знову відмовився писати покаянну. Почався перитоніт, йому знову розтяли живіт, промили черевину. При зрості 178 см. Олекса мав 40 кг, відкрилися рубці на легені, але від роботи і виконання норми виробітку його не звільняли. Тихий мав ще операцію на виразку дванадцятипалої кишки. Зеки поважали шляхетного та доброго в’язня, дивилися на нього, як на святого, чиї ясно-сірі очі світилися, лик був болісним, але доброзичливим. З ним не можна було посваритися, він не сказав жодного лайливого слова.
У Пермському таборі йому поставили діагноз: рак шлунка з метастазами. Знеболювальні йому пропонували в обмін на покаяння. Друзям О.Тихий говорив: «Я знаю, що загину, але хтось мусить бути першим».
5 травня 1984 р. у лікарні м.Перм 57-річний Олекса Тихий відійшов.
📜5 травня 1984 року в Пермі помер Олекса Тихий (1927-1984) - український дисидент, правозахисник та педагог.
Історик Ганна Черкаська називає його Лицарем з Донеччини. Ось її нарис про Олексу:
Він народився 27 січня 1927 р. на х. Їжівка, Донецької обл. Батько Іван, робітник, помер по війні. Мати Марія, селянка, померла вже під час його останнього ув’язнення.
Олекса Тихий крокував звичним шляхом гвинтика СРСР: школа, три дипломи, працював у Златоусті. У 1948 р. під час виборів зауважив, що єдиний кандидат у депутати – це дуже широкий вибір, за це Олекса був ув’язнений.
Закінчив філософський факультет Московського університету. У Москві одружився з Ольгою. Народився син Микола. Але Олекса не міг залишатися на чужині, повернувся в Україну. Міг би мати стрімку кар’єру, але повернувся в село, де викладав історію, українську мову й літературу, фізику й математику; був завучем і дуже чесною людиною.
Родинне життя не склалося. У 1953 р. від другої дружини народився син Володимир. Олекса Тихий переклав з польської книжку про Т.Шевченка «Українські ночі, або Родовід генія» Єжи Єнджеєвича. Для синів Тихий збирав вислови видатних людей про мову, уклав словник покручів української мови.
Коли під радянськими танками опинилася свобода Угорщини, Олекса Тихий написав свій протест проти агресії та відправив його в Москву до ЦК КПРС і вже 15 лютого 1957 року був заарештований удруге. За такий «наклеп» Олекса Тихий отримав 7 років увיязнення в таборах суворого режиму та 5 років позбавлення громадянських прав. Карався в Мордовії, рік провів у Володимирській тюрмі. У неволі здружився з композитором Василем Барвінським, з лікарем Володимиром Кархутом, якому допомагав складати книгу про лікарські рослини, з Юрієм Литвином, Левком Лук’яненком.
Після таборових університетів з 1964 року пан Олекса працював слюсарем, вантажником, охоче їздив на всілякі перекваліфікації. Часто брав сина Володю й мандрували на велосипедах. Якось завезли щойно звільненому Левку Лукיяненку трилітровий слоїк липового меду зі своєї пасіки.
15 червня 1976 р. під час обшуку в Тихого вилучили машинопис «Мова народу. Народ» і дві доби тримали під вартою «за підозрою в пограбуванні магазину». Під час обшуку 24 грудня 1976 р. виявили на горищі заліплений у глину німецький карабін системи “Маузер” зразка 1898 року, про який Тихий нічого не знав. Заарештували Тихого 4 лютого 1977 р. за звинуваченням у зведенні наклепів на радянську дійсність. Та в ході слідства справу перекваліфікували на «антирадянську агітацію і пропаганду».
У 1977 р. усі «забугрові» радіостанції подавали матеріал про суд над Олексою Тихим і Миколою Руденком. Їх судив закритий суд за створення Групи сприяння Виконанню Гельсінкських угод. Вирок - 10 років концтаборів особливого режиму і 5 років заслання. У Мордовії виявили виразку шлунка: етапували до лікарні в м. Нижній Тагіл і повернули до Мордовії. Високий, сильний, красивий чоловік виборював статус політв’язня, витримав 52-денне голодування. Лікарка Денисова відмовилася його лікувати.
На 17-й добі чергової голодівки 18 квітня 1979 р., в Тихого стався внутрішньо-шлунковий крововилив; з тиском 70/40 його принесли до лікарні. Начальник табору сказав, що це симуляція, а хірург-чекіст пообіцяв: “Жити будете в муках і недовго”...
Тихий знову відмовився писати покаянну. Почався перитоніт, йому знову розтяли живіт, промили черевину. При зрості 178 см. Олекса мав 40 кг, відкрилися рубці на легені, але від роботи і виконання норми виробітку його не звільняли. Тихий мав ще операцію на виразку дванадцятипалої кишки. Зеки поважали шляхетного та доброго в’язня, дивилися на нього, як на святого, чиї ясно-сірі очі світилися, лик був болісним, але доброзичливим. З ним не можна було посваритися, він не сказав жодного лайливого слова.
У Пермському таборі йому поставили діагноз: рак шлунка з метастазами. Знеболювальні йому пропонували в обмін на покаяння. Друзям О.Тихий говорив: «Я знаю, що загину, але хтось мусить бути першим».
5 травня 1984 р. у лікарні м.Перм 57-річний Олекса Тихий відійшов.
✅📚Маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
#ЛюдськийФактор:
Для того, чтобы жить долго, прибереги для себя старого вина и старого друга.
Пифагор
Великие актеры французского кино Жан-Поль Бельмондо и Ален Делон свели дружбу ещё в юности и смогли сохранить её до сих пор. Они познакомились во время работы над фильмом "Будь красива и заткнись" в 1957 году - 22-летний Ален сыграл там свою вторую роль в кино, 24-летний Жан-Поль - четвертую. Тогда их ещё мало кто знал. А через два года оба уже были известны далеко за пределами родной Франции.
Из воспоминаний Алена Делона:
"Мы всегда были друзьями и соперниками. Вот уже более 60 лет бежим с ним стометровку. Когда-то побеждает он, когда-то я. Но мы никогда не разбегались. Мы соперничали и в то же время подстёгивали друг друга. Если бы его не было рядом, это серьезно бы меня подкосило".
А вот слова Жан-Поля Бельмондо:
“Играть с Делоном – одно удовольствие. Это все равно что мчаться на Феррари.
Всю жизнь нас будут противопоставлять, пытаясь столкнуть лбами. На самом деле мы близки, несмотря на очевидную разницу социальных корней. Его детство было печальным, бедным и одиноким, а мое - радостным, буржуазным и полным любви”.
Да, господа, как иронично утверждал Марк Твен, хорошие друзья, хорошие книги и спящая совесть – вот идеальная жизнь.
📖Чтобы привнести в вашу жизнь хорошие книги, мы создали наш Книжный Клуб.
https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚ВНИМАНИЕ! Один из наших бестселлеров – книгу “Человеческий Фактор” или дополненное украиноязычное издание “Людський Фактор” вы получаете в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ Золота Лінія! В сет входят крафтовые сыры, сливочное масло, джемы и ножи для сыра.
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
✅Инсайдерская информация об украинском молочном производстве – на канале
“Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Для того, чтобы жить долго, прибереги для себя старого вина и старого друга.
Пифагор
Великие актеры французского кино Жан-Поль Бельмондо и Ален Делон свели дружбу ещё в юности и смогли сохранить её до сих пор. Они познакомились во время работы над фильмом "Будь красива и заткнись" в 1957 году - 22-летний Ален сыграл там свою вторую роль в кино, 24-летний Жан-Поль - четвертую. Тогда их ещё мало кто знал. А через два года оба уже были известны далеко за пределами родной Франции.
Из воспоминаний Алена Делона:
"Мы всегда были друзьями и соперниками. Вот уже более 60 лет бежим с ним стометровку. Когда-то побеждает он, когда-то я. Но мы никогда не разбегались. Мы соперничали и в то же время подстёгивали друг друга. Если бы его не было рядом, это серьезно бы меня подкосило".
А вот слова Жан-Поля Бельмондо:
“Играть с Делоном – одно удовольствие. Это все равно что мчаться на Феррари.
Всю жизнь нас будут противопоставлять, пытаясь столкнуть лбами. На самом деле мы близки, несмотря на очевидную разницу социальных корней. Его детство было печальным, бедным и одиноким, а мое - радостным, буржуазным и полным любви”.
Да, господа, как иронично утверждал Марк Твен, хорошие друзья, хорошие книги и спящая совесть – вот идеальная жизнь.
📖Чтобы привнести в вашу жизнь хорошие книги, мы создали наш Книжный Клуб.
https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚ВНИМАНИЕ! Один из наших бестселлеров – книгу “Человеческий Фактор” или дополненное украиноязычное издание “Людський Фактор” вы получаете в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ Золота Лінія! В сет входят крафтовые сыры, сливочное масло, джемы и ножи для сыра.
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
✅Инсайдерская информация об украинском молочном производстве – на канале
“Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
#ПолітФанклуб
💬Юрій Каракай:
Якщо б ми були окуповані Британією, то жили б як ірландці, коли б Австрією, то як угорці чи чехи, навіть у разі колонізації турками - болгари і греки. Але нам не поталанило...
Карпатські гори виросли зовсім не з того боку, як було потрібно...
💬тётя роза:
Недораспад СССР крупнейшая геополитическая катастрофа XX века.
💬Валерій Прозапас:
Ну їтіть же твою, "в СРСР були свої плюси і мінуси" у нього.
Плюси - "тот пламбір", мінуси - закатований Стус.
Плюси - "нас Амєріка боялась", мінуси - цинкові гроби з Афгану.
Плюси - "піонєрская зорька", мінуси - черги за маслом.
Плюси - Валєрій Лєонтьєв, мінуси - 73% людей з навіки скаліченим менталітетом.
Я розумію, що переважна більшість добрих українців на чолі з цим президентом готові через померлих від голоду переступати, аби "жизнь была цвєтущая" - але це ж треба таке ляпнути серед лідерів країн, які справедливо вважають СРСР ворогом своїх націй.
Це по Фрейду обмовка, вони нам УРСР в турборежимі якраз і будують.
💬Юрій Каракай:
Якщо б ми були окуповані Британією, то жили б як ірландці, коли б Австрією, то як угорці чи чехи, навіть у разі колонізації турками - болгари і греки. Але нам не поталанило...
Карпатські гори виросли зовсім не з того боку, як було потрібно...
💬тётя роза:
Недораспад СССР крупнейшая геополитическая катастрофа XX века.
💬Валерій Прозапас:
Ну їтіть же твою, "в СРСР були свої плюси і мінуси" у нього.
Плюси - "тот пламбір", мінуси - закатований Стус.
Плюси - "нас Амєріка боялась", мінуси - цинкові гроби з Афгану.
Плюси - "піонєрская зорька", мінуси - черги за маслом.
Плюси - Валєрій Лєонтьєв, мінуси - 73% людей з навіки скаліченим менталітетом.
Я розумію, що переважна більшість добрих українців на чолі з цим президентом готові через померлих від голоду переступати, аби "жизнь была цвєтущая" - але це ж треба таке ляпнути серед лідерів країн, які справедливо вважають СРСР ворогом своїх націй.
Це по Фрейду обмовка, вони нам УРСР в турборежимі якраз і будують.
