Є у Бердичівському районі село Садки. Так його назвали у давні часи наші пращури.
Останні дні у селі доголовує багаторічна керівниця Лариса Міняйло. Останні, бо нікуди цього року не балотується. Зате балотується на сільського голову уродженець Садок, а нині голова Чуднівської РДА Олександр Хомич.
А до села веде дорога, обабіч якої ростуть десятки тополь. Тополям хоч уже десятки років, але вони є ще дуже добротними. Кілька днів тому на тополях з'явилися зруби на корі - з однією, двома і трьома позначками. Спеціалісти кажуть, що так позначають дерева, які скоро планують зрізати: один зруб - добре дерево, придатне для виготовлення будівельних матеріалів, три зруби - придатне лише на дрова. За три таких дерева можна "чистими" заробити близько тисячі доларів США, особливо, якщо по документах ці дерева йдуть "як на дрова", а фактично зрізається жива деревина.
Місцеві люди, які й надіслали Лобовому ці фото, стверджують, що Лариса Міняйло вже підготувала всі необхідні документи на зрізання-списання цих дерев.
А тепер задача: хто і скільки заробить на цих деревах, якщо під зрізання заплановано близько двохсот тополь, сільський голова добуває лічені дні на посаді, після чого сільська рада взагалі ліквідовується, а дружина Олександра Хомича є власницею деревообробного підприємства, яке спеціалізується саме на обробці тополь?

А мені таки за Бердичів страшно!
Невідомо, скільки тих «слуг Презирдента» зайде у міську раду, але точно зайдуть. Богданчик Коляда, який веде на вибори свою команду, каже, як і всі, що це команда професіоналів, у якої є програма розвитку Бердичева.

Та не дай, Боже, їм дати можливість розвивати Бердичів. Кажу не пустослів’я.

Вручили мені презентаційну газетку бердичівської «команди» «Слуг народу», а у ній – агітаційна листівка їхнього кандидата у третьому окрузі Олексія Шишмінцева. Боже-боже… Я нічого не скажу про те, як 34-річний мужик детально розписує свої шкільні й інститутські роки, у яких олімпіадах він брав участь і коли був старостою чи учасником якоїсь конференції, але геть ні слова не каже про те, чим займається після здобуття вищої освіти. Ні слова.

Я лише звернув увагу на те, за що він, за його словами, «вболіває» і, як я розумію, буде поліпшувати у Бердичеві. Читайте самі: «Олексій Шишмінцев вболіває за чистоту нашого міста, стан ЖКГ, якість води, стан та роботу громадського транспорту, за руйнування історичних пам’яток, за відсутність стратегії розвитку міста та реальних перспектив та «здорового» дозвілля для молоді»!!!!

Ви уважно прочитали, що він декларує, за що вболіває? «За руйнування історичних пам’яток, відсутність стратегії розвитку міста та реальних перспектив розвитку»!!!!!!!!!!

І цей придурок преться у міську раду, щоб там реалізувати те, за що вболіває? Щоб зруйнувати ще більше? Дебіл.

Хтось зауважить, що Шишмінцев інше сказати хотів. Допускаю. Але він сказав те, що сказав. І це – 34-річний кандидат з вищою, за його словами, освітою, здобутою з червоним дипломом. Що вже про інших, бездипломних, кандидатів казати? Як і про наявність команди, яка навіть не змогла виправити відверту маячню свого кандидата. Чи вони там всі такі?

«Ще вчора тут була Наташа». А сьогодні – нема.
Учора команда кандидата на міського голову Наталії Онуфрієнко за кілька годин зуміла заклеїти увесь Бердичів її агітаційними плакатами, не оминувши ні одного стовпа. Поступила дуже некрасиво (і це ще м’яко сказано), продемонструвавши усьому Бердичеву, що на благоустрій їй плювати.

Не плювати на благоустрій у Бердичеві комунальним службам, обов’язком яких є слідкувати за цим благоустроєм. Тому всю ніч і цілий ранок на знищення «слідів злочину» Онуфрієнко були кинуті всі сили комунальників, викликали людей навіть з лікарняних і вихідних. І справились, показали всьому Бердичеву, що якщо треба, то комунальники наші можуть працювати швидко і на славу. Те, що деякі стовпи попропускали – не біда: вже в обід майже й сліду не лишилося від агітації Онуфрієнко. Так старалися комунальники, що поздирали плакати Онуфрієнко навіть у офіційно дозволених місцях – на спеціальних дошках у різних кінцях міста, перелік яких затверджено виконкомом.

Правда, робота комунальників виявилася чогось вибірковою: плакати Онуфрінко зі стовпів зривали, а іншу рекламу і оголошення залишили (ніби вони не є порушенням Правил благоустрою). Навіть на тих офіційних дошках Онуфрієнко позривали, а Орлюку дозволили висіти. Простих роботяг я можу зрозуміти: їм сказали зривати Онуфрієнко – от і зривали, де бачили. За інше не казали – то і не трогали.

Але це все вершинка айсбергу. Бо підводна частина є дуже глибокою і мало кому видимою. Зривали плакати конкретно Онуфрієнко – не випадково (на багатьох стовпах і огорожах ми помітили рекламу Ігоря Романського та Володимира Сенчі – їх ніхто не чіпав). Так само не випадково залишили висіти рекламу Сергія Орлюка.

Суть у підводній, кулуарній течії цієї виборчої кампанії. Офіційно провладним кандидатом «від Мазура» оголошено Романа Левицького. За нього зараз посилено агітують бюджетники, розказують у школах і лікарнях. Але реальна ставка Мазура – Сергій Орлюк.
Те що «Батьківщина» давно «веде» Орлюка на мерське місце не було секретом ні для кого: успішний ветлікар, у скандалах відкрито не помічений, ніде сильно не замараний, ідеальний кандидат. І Мазур давно домовився з Орлюком про «тиху» передачу влади, гарантії недоторканості для себе та деяких членів своєї команди, а також про те, що всі попередні схеми, у причетності до яких підозрюють Мазура, Орлюк потім ніде піднімати не буде. Через те Мазур і змушений був піти на перемир’я із запеклим своїм ворогом Анжелікою Лабунською, головою обласної «Батьківщини» - тільки від її слова залежало, чи стане Орлюк офіційним кандидатом від цієї партії.

Те, що Левицький є зараз офіційним кандидатом від влади – фікція: Мазур добре знає, що його провладного кандидата мало хто буде підтримувати, бо у самому Мазуру більшість людей вже розчарувалася. Саме тому Мазур не міг не те, що оголосити Орлюка своїм наступником, а й натякнути на це – той зразу втратив би велику кількість прихильників.

Через це Мазур затіяв свою чергову велику схему (а він у них мастак): Орлюк тихенько, але не сильно, для відводу очей, критикував Мазура, а офіційно кандидатом «від Мазура» оголосили Левицького. У бюджетних установах навмисно зараз нав’язують людям «голосувати за Левицького», наголошуючи, що він «людина Мазура», знаючи, що не всі педики-медики люблять Мазура. Тут розрахунок простий: під примусом влади люди голосуватимуть за будь-кого, тільки не провладного кандидата. Голосуватимуть за альтернативного, а ідеальним альтернативним кандидатом бердичівські ЗМІ, щедро задобрені Мазуром (Шелепа вже давно продався меру, Доманський, хоч і грає в опозицію, щомісяця отримує із міського бюджету десятки тисяч гривень «за висвітлення діяльності, Нехворовський також отримує щедрі вливання з міського бюджету на десятки тисяч щомісяця за різні види послуг), нав’язали Орлюка.

Але раптом все пішло шкереберть, чого Мазур не зміг врахувати: Орлюк вирішив, що він «пуп Землі» і вже може ставити свої умови Лабунській. Лабунська баба не з простих і ультиматумів не терпить: незважаючи на домовленості з Мазуром, послала Орлюка на х.й.

Увесь план Мазура по просуванню свого реального, а не фіктивного, кандидата накрився тим, куди той х.й має входити. Звісно, Орлюк міг піти і самовисуванцем, але самому у міській раді йому нічого не дали б зробити. Тому, потрібна була партія, депутати від якої потім допомагатимуть Орлюку/Мазуру у міській раді.

Але Вася не з тих, хто здається. Влітку створилася партія «Пропозиція», яка почала набирати непоганих обертів. «Несподівано» серед засновників «Пропозиції» опинився давній приятель і компаньйон Мазура по деяких тіньових схемах міський голова Житомира Сергій Сухомлин. І політично вони між собою зв’язані – 5 років тому обоє висувалися на мерство від «БПП».

Тому спільну мову знайшли швидко: Мазур запропонував Сухомлину виставити кандидатом від «Пропозиції» Сергія Орлюка. Пропозиція, підкріплена солідною сумою, на яку скидалися залежні від Мазура бердичівські бізнесмени, Сухомлину сподобалася: він швиденько відмовився від послуг Ігоря Романського, якого попередньо вже затвердили кандидатом від «Пропозиції», і оголосив офіційним кандидатом від своєї партії Сергія Орлюка.

Для більшої впевненості, Мазур спробував всунути Левицького до «Слуги народу», знаючи, що це ще більш відіб’є бажання людей голосувати за «зеленого» кандидата і таким чином вони гарантовано проголосують за Орлюка. Але «чемоданчик з грошима», завезений «потрібним» людям у штабі «слуг», не спрацював – Левицього в останній момент «кинули» і висунули Коляду.

Мазур не особливо розчарувався, хоч бізнес і почав питати за той «чемоданчик», який з нього зібрали і завезли «слугам»: Вася пообіцяв, що за Орлюка вони збережуть всі свої преференції і зможуть швидко «відбити» свої гроші. Але всеодно майже все йшло по його плану: соціологічні опитування, які у кінці вересня провели зразу кілька партій, показували, що Орлюк – безумовний фаворит і жоден з кандидатів навіть близько до нього не наближається. І Левицький – у тому числі.

Але тут знов щось пішло не по плану. На цьому тижні з’явилася нова соціологія, яку знов провели незалежно одна від одної три партії. І ці результати ввели Мазура у паніку: його Орлюка несподівано вже наздогнала Онуфрієнко – за одними даними вона відстає від нього лише на кілька процентів, за іншими – йде з ним нога в ногу. Це при тому, що ще три тижні тому Орлюк випереджав Онуфрієнко більш ніж на 10%.
Звідси є очевидним, що ставка Мазура на Орлюка може не спрацювати і мером дуже імовірно може стати Онуфрієнко. А з нею Мазуру точно домовитися не вдасться і забезпечити собі спокійний відпочинок на пенсії.

Саме тому у Мазура і паніка зараз. Саме тому і хаотично роздаються вказівки любою ціною Онуфрієнко «збивати», а Орлюка просувати. Тільки по-дитячому це виглядає: позривати всі плакати, щоб ніхто не бачив? Василь Костянтинович, вам точно пора на пенсію і сподіватися на диво, що ваш Орлюк з «Пропозицією» переможуть.