Лобовий
1.19K subscribers
377 photos
18 videos
324 links
Про політику по-бердичівськи і не тільки.

Тут ви зможете побачити всi скелети iз шафи нашого рiдного краю!

Про все цікаве повідомляйте https://t.me/lobovij
Download Telegram
«Ще вчора тут була Наташа». А сьогодні – нема.
Учора команда кандидата на міського голову Наталії Онуфрієнко за кілька годин зуміла заклеїти увесь Бердичів її агітаційними плакатами, не оминувши ні одного стовпа. Поступила дуже некрасиво (і це ще м’яко сказано), продемонструвавши усьому Бердичеву, що на благоустрій їй плювати.

Не плювати на благоустрій у Бердичеві комунальним службам, обов’язком яких є слідкувати за цим благоустроєм. Тому всю ніч і цілий ранок на знищення «слідів злочину» Онуфрієнко були кинуті всі сили комунальників, викликали людей навіть з лікарняних і вихідних. І справились, показали всьому Бердичеву, що якщо треба, то комунальники наші можуть працювати швидко і на славу. Те, що деякі стовпи попропускали – не біда: вже в обід майже й сліду не лишилося від агітації Онуфрієнко. Так старалися комунальники, що поздирали плакати Онуфрієнко навіть у офіційно дозволених місцях – на спеціальних дошках у різних кінцях міста, перелік яких затверджено виконкомом.

Правда, робота комунальників виявилася чогось вибірковою: плакати Онуфрінко зі стовпів зривали, а іншу рекламу і оголошення залишили (ніби вони не є порушенням Правил благоустрою). Навіть на тих офіційних дошках Онуфрієнко позривали, а Орлюку дозволили висіти. Простих роботяг я можу зрозуміти: їм сказали зривати Онуфрієнко – от і зривали, де бачили. За інше не казали – то і не трогали.

Але це все вершинка айсбергу. Бо підводна частина є дуже глибокою і мало кому видимою. Зривали плакати конкретно Онуфрієнко – не випадково (на багатьох стовпах і огорожах ми помітили рекламу Ігоря Романського та Володимира Сенчі – їх ніхто не чіпав). Так само не випадково залишили висіти рекламу Сергія Орлюка.

Суть у підводній, кулуарній течії цієї виборчої кампанії. Офіційно провладним кандидатом «від Мазура» оголошено Романа Левицького. За нього зараз посилено агітують бюджетники, розказують у школах і лікарнях. Але реальна ставка Мазура – Сергій Орлюк.
Те що «Батьківщина» давно «веде» Орлюка на мерське місце не було секретом ні для кого: успішний ветлікар, у скандалах відкрито не помічений, ніде сильно не замараний, ідеальний кандидат. І Мазур давно домовився з Орлюком про «тиху» передачу влади, гарантії недоторканості для себе та деяких членів своєї команди, а також про те, що всі попередні схеми, у причетності до яких підозрюють Мазура, Орлюк потім ніде піднімати не буде. Через те Мазур і змушений був піти на перемир’я із запеклим своїм ворогом Анжелікою Лабунською, головою обласної «Батьківщини» - тільки від її слова залежало, чи стане Орлюк офіційним кандидатом від цієї партії.

Те, що Левицький є зараз офіційним кандидатом від влади – фікція: Мазур добре знає, що його провладного кандидата мало хто буде підтримувати, бо у самому Мазуру більшість людей вже розчарувалася. Саме тому Мазур не міг не те, що оголосити Орлюка своїм наступником, а й натякнути на це – той зразу втратив би велику кількість прихильників.

Через це Мазур затіяв свою чергову велику схему (а він у них мастак): Орлюк тихенько, але не сильно, для відводу очей, критикував Мазура, а офіційно кандидатом «від Мазура» оголосили Левицького. У бюджетних установах навмисно зараз нав’язують людям «голосувати за Левицького», наголошуючи, що він «людина Мазура», знаючи, що не всі педики-медики люблять Мазура. Тут розрахунок простий: під примусом влади люди голосуватимуть за будь-кого, тільки не провладного кандидата. Голосуватимуть за альтернативного, а ідеальним альтернативним кандидатом бердичівські ЗМІ, щедро задобрені Мазуром (Шелепа вже давно продався меру, Доманський, хоч і грає в опозицію, щомісяця отримує із міського бюджету десятки тисяч гривень «за висвітлення діяльності, Нехворовський також отримує щедрі вливання з міського бюджету на десятки тисяч щомісяця за різні види послуг), нав’язали Орлюка.

Але раптом все пішло шкереберть, чого Мазур не зміг врахувати: Орлюк вирішив, що він «пуп Землі» і вже може ставити свої умови Лабунській. Лабунська баба не з простих і ультиматумів не терпить: незважаючи на домовленості з Мазуром, послала Орлюка на х.й.
Увесь план Мазура по просуванню свого реального, а не фіктивного, кандидата накрився тим, куди той х.й має входити. Звісно, Орлюк міг піти і самовисуванцем, але самому у міській раді йому нічого не дали б зробити. Тому, потрібна була партія, депутати від якої потім допомагатимуть Орлюку/Мазуру у міській раді.

Але Вася не з тих, хто здається. Влітку створилася партія «Пропозиція», яка почала набирати непоганих обертів. «Несподівано» серед засновників «Пропозиції» опинився давній приятель і компаньйон Мазура по деяких тіньових схемах міський голова Житомира Сергій Сухомлин. І політично вони між собою зв’язані – 5 років тому обоє висувалися на мерство від «БПП».

Тому спільну мову знайшли швидко: Мазур запропонував Сухомлину виставити кандидатом від «Пропозиції» Сергія Орлюка. Пропозиція, підкріплена солідною сумою, на яку скидалися залежні від Мазура бердичівські бізнесмени, Сухомлину сподобалася: він швиденько відмовився від послуг Ігоря Романського, якого попередньо вже затвердили кандидатом від «Пропозиції», і оголосив офіційним кандидатом від своєї партії Сергія Орлюка.

Для більшої впевненості, Мазур спробував всунути Левицького до «Слуги народу», знаючи, що це ще більш відіб’є бажання людей голосувати за «зеленого» кандидата і таким чином вони гарантовано проголосують за Орлюка. Але «чемоданчик з грошима», завезений «потрібним» людям у штабі «слуг», не спрацював – Левицього в останній момент «кинули» і висунули Коляду.

Мазур не особливо розчарувався, хоч бізнес і почав питати за той «чемоданчик», який з нього зібрали і завезли «слугам»: Вася пообіцяв, що за Орлюка вони збережуть всі свої преференції і зможуть швидко «відбити» свої гроші. Але всеодно майже все йшло по його плану: соціологічні опитування, які у кінці вересня провели зразу кілька партій, показували, що Орлюк – безумовний фаворит і жоден з кандидатів навіть близько до нього не наближається. І Левицький – у тому числі.

Але тут знов щось пішло не по плану. На цьому тижні з’явилася нова соціологія, яку знов провели незалежно одна від одної три партії. І ці результати ввели Мазура у паніку: його Орлюка несподівано вже наздогнала Онуфрієнко – за одними даними вона відстає від нього лише на кілька процентів, за іншими – йде з ним нога в ногу. Це при тому, що ще три тижні тому Орлюк випереджав Онуфрієнко більш ніж на 10%.
Звідси є очевидним, що ставка Мазура на Орлюка може не спрацювати і мером дуже імовірно може стати Онуфрієнко. А з нею Мазуру точно домовитися не вдасться і забезпечити собі спокійний відпочинок на пенсії.

Саме тому у Мазура і паніка зараз. Саме тому і хаотично роздаються вказівки любою ціною Онуфрієнко «збивати», а Орлюка просувати. Тільки по-дитячому це виглядає: позривати всі плакати, щоб ніхто не бачив? Василь Костянтинович, вам точно пора на пенсію і сподіватися на диво, що ваш Орлюк з «Пропозицією» переможуть.
Елегантний підкуп виборців продемонстрував голова районної ради Максим Самчик.

У четвер відбулася таємна сесія районної ради. Таємна, тому що жодного оголошення про проведення цієї сесії оприлюднено ніде не було, а запрошені на неї були тільки особливо наближені люди.

Депутати прийняли ряд технічних рішень на зразок передачі районних шкіл у громади, до яких входитимуть скоро ті села, в яких ці школи знаходяться. Також передали в оренду земельну ділянку площею 0,0217 га у самому центрі Бердичева на вулиці Шевченка, 9. Зараз тут знаходяться гаражі районної ради, а скоро буде торгівельний центр. Ділянку переждали в оренду приватному підприємцю аж на 49 років!!! На цьому питанні я обов’язково ще зупинюся пізніше.

Бо зараз значно цікавіше питання – внесення змін до районного бюджету на 2020 рік. Це єдине рішення, прийняте депутатами, яке ще ніхто в очі не бачив, але за яке депутати проголосували одноголосно. Воно і зараз ще не оприлюднено на сайті районної ради – ні самого рішення, ні його проекту, хоч пройшло вже чотири дні після голосування.

А секрет такої таємничості простий. Депутати районної ради виділили Озадівській сільській раді 300 тисяч гривень, Гардишівській сільській раді 150 тисяч гривень, Бистрицькій сільській раді 217 тисяч гривень для проведення робіт з облаштування вуличного освітлення, Романівській сільській раді 50 тисяч гривень для заміни вікон в школі і 14 тисяч гривень на заміну газового котла на ФАП.

Все це дуже добре. Тільки одна дуже важлива деталь: всі ці села через тиждень вже будуть входити до складу Райгородоцької громади. І людям по селах вже розказують як завдяки героїчній боротьбі Максима Самчика з непоступливим депутатським корпусом вдалося виділити грошей на їхні села. А вже через тиждень мешканці цих сіл голосуватимуть на виборах у Райгородоцьку громаду. А кандидатом на посаду Райгородоцького сільського голови є нинішній голова районної ради Максим Самчик.

У інший час і за інших умов ми б аплодували стоячи і йому, і всім депутатам районної ради за підтримку сіл. Але є одна ще більша проблема. На носі – зима. Головний лікар районної лікарні Андрій Мирончук останні кілька тижнів не раз «бив у набат», що опалювальний сезон у лікарні не почнеться – лікарня банально немає грошей, щоб закупити дрова. Зверталися у районну раду як до власника лікарні – відмовили, посилаючись на …відсутність грошей.

І от яка оказія: на дрова у лікарні грошей немає, а на реконструкцію мереж освітлення у селах, які голосуватимуть за Максима Самчика, 700 тисяч гривень знайшлося. Заперечте мені, якщо це не підкуп виборців з використанням службового становища.

І раджу всім подивитися на результати голосування за це рішення: знаючи, що на придбання дров грошей нема і не буде, за виділення грошей на ремонт освітлення у прихильних до Самчика селах проголосував, навіть, головний лікар районної лікарні Андрій Мирончук. Якби він не віддав свій голос «за», рішення було б не прийнято – банально не вистачило б голосів.

Але Мирончук проголосував, бо думає, що головним лікарем він вже не буде і цей головний біль тепер буде у інших депутатів районної ради, і іншого керівника лікарні: Самчик пообіцяв йому за цей голос посаду у Райгородоцькій громаді. Тільки Мирончук забув, що Самчик свого слова ніколи не тримає, і просто йде до мети по трупах. Тим більш, що це ще питання – виграє він чи ні.
Візьму на себе сміливість і у конкурсі «Найбільший пи@дюк виборчої кампанії-2020 у м.Бердичів» приз глядацьких антипатій віддам Сергію Орлюку та його «Пропозиції».

Читаю Програму Орлюка. Пункт під назвою «Благоустрій». Обіцяє: «Бердичів – чисте місто. …Унеможливлю розклейку хаотичних оголошень».

Дивлюсь: вул.Козацька (колишня Володарського) – загорожа біля зупинки громадського транспорту заклеєна «хаотичними оголошеннями» кандидатки у депутати від «Пропозиції» Алли Мусевич.

Дивлюсь: вхід до багатоповерхівки – заклеєно «хаотичними оголошеннями» самого Орлюка. Таких входів до будинків по місту – повно.

Чи не пи@дюк? Ще мером не став, а вже пи@дить і свої ж обіцянки ігнорує.
Дуже настійливо прошу всіх забрати дітей від екранів комп’ютерів і відібрати у них телефони. Бо мене зараз понесе. Поставте себе на моє місце і зрозумієте.

Бляяяяяяяядь, сучаааааааааааааааааааара, підараааааааааааааааааааасіще! У голови районної ради Максима Самчика - Covid-19!!! Проблема не в цьому - зараз всі хворіють масово і підхопити цю заразу може кожен будь-де. Хоч самому Самчику треба було більш берегтися, і менш облизуватися з головою райдержадміністрації Людою Димидюк - знав же, що і у неї коронавірус.

Біда не в цьому. І це - дійсно біда. Біда у тому, що це падло, знаючи, що вже здав тест на корону, бо мав усі симптоми, за два дні скликав таємну сесію районної ради, а у четвер її провів. Так, курва-мать, спішив підкупити своїх виборців, що йому виявилося наплювати на все і на всіх. Бо, хоч сесія і була таємною, та було на ній кілька десятків чоловік у закритому просторі - депутатів, сільських голів, старост. Кожен з них потім пішов у свою громаду, розносячи болячку далі. А ця гнида Самчик, вже отримавши позитивний тест і дуже добре знаючи про свою хворобу, не пішов на ізоляцію, а організував потім ще кілька зустрічей з виборцями у Райгородоцькій громаді.

Люди, які приходили на зустріч з цим кандидатом-підаром на голову громади: а ви знали, що у нього Covid-19?
Від наших інсайдерів з Вчорайшенської сільської громади надійшла дуже цікава інформація про бізнес-партнера депутата обласної ради Сергія Орлюка - Ігоря Сторожева, який зараз активно просуває і фінансує виборчу кампанію Орлюка на посаду Бердичівського міського голови.
Кілька днів тому я вже розповідав про стосунки Орлюка і Сторожева (читайте про це трохи вище), про те, як у 2018 році Сторожев привів до влади у Вчорайшому Олександра Черешнюка і як потім новий голова громади за це віддячував Сторожева.

Та, як з'ясувалося, то були тільки квіточки на видимій поверхні. А тепер випливають набагато цікавіші подробиці. Публікуємо мовою оригіналу, як говорять "без купюр":

"Головою Черешнюком Олександром, під впливом керівника ПСП «Батьківщина» Ігоря Сторожева, започатковано вкрай цікаву схему виведення бюджетних коштів, які могли б піти на благоустрій громади, а фактично були спрямовані в кишені товаришів Сторожева Ігоря, а також в його власну кишеню і кишеню Черешнюка!

От і маємо цікаву ситуацію, як Ігорюня Сторожев зрозумів, що виділених йому його шісткою Черешнюком земель замало... Тому, з метою власного збагачення та збагачення Вашого любого голови Черешнюка Олександра, останні розробили план, як можна вивести Ваші кошти з громади, а саме Сторожевим Ігорем було запрошено свого проросійського товариша з АР Крим - Пасечніка Сергія Вікторовича та Нагорного Василя Олексійовича, які проживають в анексованій РФ республіці, а по паперам виконують різного роду роботи та послуги в Вчорайшенській ОТГ (можете переглянути офіційний сайт державних закупівель «Prozorro”, щоб самостійно впевнитися в правдивості слів наших інсайдерів).

Так, Пасечнік Сергій Вікторович, який зазначений виконавцем будівельних робіт по об’єктах «Будівництво розвідувально-експлуатаційної свердловини в с. Чорнорудка», «Реконструкція водопровідної мережі у с. Нова Чорнорудка Ружинського району», «Реконструкція водопровідної мережі у с. Крилівка Ружинського району», зі слів інсайдерів, був відсутній на материковій частині України під час виконання робіт та підписання актів виконаних. А насправді всі роботи проводились любим товаришем Ігорем Сторожевим, якому виконання вказаних роботі обійшлись в мізерні копійки, а з бюджету останній витягнув, вдумайтесь, 1,6 мільйони Ваших гривень!!! Ці кошти були розподілені між трьома особами, імена яких у вас вже крутяться в голові, але я вам ще раз їх перерахую: Олександр Черешнюк, Ігор Сторожев та Сергій Пасечнік.

Ще одним кадром із вказаної когорти є Нагорний Василь Олексійович, який зазначений постачальником продуктів харчування до об’єктів Вчорайшенської громади, і також був відсутній на материковій частині України під час виконання договірних зобов’язань. Хто виконував зазначені в договорах роботи та отримував кошти собі в карман, я думаю, ви вже здогадуєтесь. Правда здогадуєтесь?

Ах, і ще ж одне я зовсім забув... Любий пан Черешнюк забезпечив постійне виділення Ігорю Сторожеву земельних ділянок Вчорайшенської ОТГ, а це не одна сотня гектарів... А землі виділялись лише наближеним особам Черешнюка та Сторожева, які в обов’язковому порядку передавали її в оренду до ПСП «Батьківщина», яка належить тому ж самому Сторожеву...

Ось так і живе Ваша Вчорайшенська громада... А в передвиборчій агітації Олександр Черешнюк заявляє, як багато було зроблено для благоустрою Вчорайшенської ОТГ і що ще є багато перспективних планів... напевно планів з подальшого виведення коштів з бюджету ОТГ? Чи не так, пане Черешнюк та пане Сторожев? Які ще у вас є плани по викраденню коштів населення громади?

А ще, можливо комусь невідомо, відносно Черешнюка та Сторожева відкрите кримінальне провадження з приводу виведення та привласнення коштів з ОТГ...

Тому, мої любі друзі та мешканці Вчорайшенської ОТГ, дуже попрошу Вас гарно подумати, коли будете віддавати свій голос на виборах!".

Отакі цікаві схеми провертає бізнес-партнер Орлюка у Вчорайшенській громаді з маленьким бюджетом і кількома тисячами людей. Тепер не дивує його прагнення поставити на мерство свою людину у Бердичеві - тут можливості значно більші
Богдана Коляду щойно зафіксували на підкупі виборців у селі Скраглівка.
Кандидат особисто роздавав гроші. Суми, які отримували виборці, поки не озвучуються. Точно відомо, що гроші отримали за свій голос на виборах у неділю частина мешканців вулиць Залізнична, Свободи, Лесі Українки, ряду інших та провулку Інтернаціоналістів у Скраглівці.

Більш детальні подробиці підкупу з боку Коляди уточнюються
Василю Костянтинович! Майте совість! Не треба всьому Бердичеву демонструвати свій траур за програшем на виборах, увімкніть світло у місті. Серед тих, хто ходить зараз центральними вулицями є і ті, хто голосував за Вашого ставленика. Пожалійте хоч їх - зіб'ють і темряві і не спитають, хто й за кого голосував.
На відео вулиця Вінницька у ці хвилини. Інші у такій само темряві. Вже годину, як стемніло
Плюньте і розітріться!!!

Поки велика кількість і простих людей, і політиків місцевого масштабу рахували бюлетні, голоси і мандати після виснажливих місцевих виборів, голова Бердичівської районної ради Максим Самчик часу не гаяв. Виявилося, що під шумок, поки ніхто не особливо звертав увагу, він тихенько вже після виборів провів сесію районної ради. А на ній депутати під керівництвом Максима Самчика прийняли кілька дуже цікавих рішень.

Для тих, хто не знає, розкажу: Максим Самчик 25 жовтня виграв вибори у Райгородоцьку громаду і тепер буде головою у цій громаді. А вже 3 листопада депутати районної ради вирішили, що треба цій само районній раді чомусь вийти зі складу засновників кількох підприємств і передати їх чомусь не всім громадам району, а тільки одній. Здогадалися якій? Правильно - Райгородоцькій, у якій тепер головою буде Самчик. Тепер цій громаді передали районний Центр культури і дозвілля, «Інклюзивно-ресурсний центр» і, найкрутіше - «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Бердичівської районної ради. Передача Райгородку відбуватиметься, звісно, геть зі всім майном, яке є у цих районних підприємствах та установах. Майном, яке купувалося всіма громадами району. А дісталося тільки Райгородку.

Чи є тут якийсь кримінал? Не знаю - не знаю. Але совісті точно немає.

І для тих, хто задоволено потирає руки від того, що Максим Самчик тепер змінить крісло голови районної ради на крісло голови Райгородоцької сільської ради: ніякої зміни не буде. Точніше, зміниться назва посади Самчика, але не його крісло. Бо на цій само сесії депутати на чолі із Самчиком прийняли рішення №635 про надання Районному малому комунальному ремонтно-експлуатаційному підприємству Бердичівської районної ради дозволу на укладення договору оренди з Райгородоцькою сільською радою на оренду кабінету №38б, ½ частини кабінету 38, кабінету №27, розташованих на третьому поверсі адмінприміщення за адресою: м.Бердичів, пл..Соборна, 23 із встановленням орендної плати відповідно до чинного законодавства.

Розкажу про що йдеться. Ці всі кабінети - це кабінет голови районної ради і його заступника. Тепер їх вирішили віддати в оренду Райогородоцькій громаді, хоч раніше вона орендувала у цьому ж приміщенні інші кабінети. Так-що, Максимко нікуди не переїжджає. А от новий голова районної ради змушений буде шукати собі інший кабінет. І далеко не факт, що у цьому ж приміщенні.

Бо тут, дивіться, яка штука. Ще до цього рішення депутати прийняли інше - №632, яким вийшли зі складу засновників Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства і включили до складу його засновників чотири громади - Райгородоцьку (куди ж без неї), Гришковецьку, Семенівську та Швайківську. Цим же самим громадам і цим само рішенням (№632) передано у спільну власність кілька приміщень. Серед них - приміщення районної ради за адресою м.Бердичів, вул.Соборна, 23.
Тобто, за логікою, передавши у власність іншим громадам це приміщення і вийшовши зі складу засновників РМ КРЕП, районна рада вже не мала права передавати ніякого кабінету із цього приміщення в оренду будь-кому. Але не це найбільша дурість.

Найбільша дурість полягає тепер у тому, що нове скликання районної ради, перше засідання якої може відбутися вже найближчими днями, тепер банально не має де проводити свої сесії. Бо немає тепер у районної ради ніякого приміщення. Тепер районна рада повинна іти до всіх чотирьох громад, яким це приміщення передано, і, падаючи у коліна, просити їх надати їм притулок для проведення сесій районної ради. А це, за законом, дуже непросто буде, тому що для цього кожна з громад тепер має провести свої сесії і дати (або не дати) дозвіл на передачу цього приміщення в оренду районній раді.

Що вже тут за кабінет для голови районної ради говорити. Тут би знайти, де самі сесії проводити. Ай-да, Максим, ай-да, сучара!