Moyaptashka via @like
Щойно прослухала онлайн конференцію
🌱 People and Parks: the pathways for social and ecological recovery від Міжнародного союзу охорони природи (
IUCN World Commission on Protected Areas)
🌳 Мова йшла про те, що ми на власній шкірі відчули під час карантину - близькість зелених зон дає шанс зберегти фізичне та ментальне здоров'я.
🔻 Карантин вплинув більше на ментальне, ніж на фізичне здоров'я.
🔻 У людей, які ділять з кимось житло (родина, гуртожиток) шанси поїхати мізками більші
🔻 Такі люди частіше відвідували парки під час локдауну
🌳 Зі США по світу поширюється ініціатива Helathy parks - Healthy people. Інфраструктура міст, включно із озелененням вулиць, є життєво-необхідною для нас. На слайдах ви можете переглянути декілька ілюстрацій цих тез.
🌳 При плануванні та благоустрої міст важливо дотримуватися принципу 10-20-30: кожна людина має мешкати на відстані 10 хв автівкою або 20-30 хв пішки від зеленої зони.
Більше можете прочитати тут:
👉🏻 https://beyondgreenspace.net/2020/10/05/rapid-review-green-infrastructure-standards/
👉🏻 https://www.parkrx.org/
❓На вас взагалі вплинула близькість (чи навпаки - дальність) зеленої зони під час карантину?
🌱 People and Parks: the pathways for social and ecological recovery від Міжнародного союзу охорони природи (
IUCN World Commission on Protected Areas)
🌳 Мова йшла про те, що ми на власній шкірі відчули під час карантину - близькість зелених зон дає шанс зберегти фізичне та ментальне здоров'я.
🔻 Карантин вплинув більше на ментальне, ніж на фізичне здоров'я.
🔻 У людей, які ділять з кимось житло (родина, гуртожиток) шанси поїхати мізками більші
🔻 Такі люди частіше відвідували парки під час локдауну
🌳 Зі США по світу поширюється ініціатива Helathy parks - Healthy people. Інфраструктура міст, включно із озелененням вулиць, є життєво-необхідною для нас. На слайдах ви можете переглянути декілька ілюстрацій цих тез.
🌳 При плануванні та благоустрої міст важливо дотримуватися принципу 10-20-30: кожна людина має мешкати на відстані 10 хв автівкою або 20-30 хв пішки від зеленої зони.
Більше можете прочитати тут:
👉🏻 https://beyondgreenspace.net/2020/10/05/rapid-review-green-infrastructure-standards/
👉🏻 https://www.parkrx.org/
❓На вас взагалі вплинула близькість (чи навпаки - дальність) зеленої зони під час карантину?
Beyond Greenspace
Rapid review of evidence for England’s new Green Infrastructure standards
Natural England have published the rapid scoping review of evidence relating to the links between green infrastructure and health and wellbeing that we produced to inform the development of a Frame…
Moyaptashka via @like
Вчимо алфавіт
Знайомтесь з рубрикою 👉🏻 #пташина_абетка
⠀
Цікаві факти, лайфхаки з визначення, місця зустрічі, життєві проблеми та інше про птахів України (здебільшого)
⠀
А - альбатрос (бо в Україні немає птахів на першу літеру абетки 🤪)
⠀
У всіх на слуху, проте цей птах заслуговує справжньої уваги. Дочитайте до кінця, щоб зрозуміти, чому.
⠀
🔹 В Україні не трапляється, але іноді їх плутають з мартинами (це так само як переплутати колібрі з бражником, але буває)
⠀
🔹 Мандрівний альбатрос рекордсмен з розмаху крил, який перевищує 3 метри
⠀
🔹 Науковці досі не можуть дійти згоди стосовно кількості видів альбатросів - за різними версіями їх налічуються від 13 до 21 (так, вид, як і будь-яка одиниця класифікації - поняття відносне, вигадане людьми і для людей)
⠀
🔹 Одна з ознак для визначення виду - це дзьоб
⠀
🔹 Можуть знаходити їжу за запахом
⠀
🔹 Мають соляні гланди, які виводять сіль через ніздрі
Можуть жити до 60 років або й більше
⠀
▶️ Альбатросиха Wisdom, вид гавайський альбатрос (Phoebastria immutabilis) у віці понад 68 років продовжує розмножуватися 💪
⠀
▶️ Пташенята деяких видів альбатросів покидають гніздо у віці 12 місяців, що робить ці види дуже вразливими. Окрім природних факторів (брак корму, паразити, негода, смерть батьків) не рідко завезені людьми миші поїдають цих пташенят заживо 😳
⠀
▶️ Харчуються альбатроси рибою та різноманітними безхребетними, й під час пірнання потрапляють в снасті, через що часто гинуть. Промисловий вилов риби призводить до загибелі десятків тисяч альбатросів щорічно
⠀
▶️ Альбатроси ловлять пластик в океані. Сміття вбиває пташенят та дорослих. На приклад згідно із дослідженням гавайського альбатроса 90% пташенят містили у травному тракті пластик. Це може призводити до їх травмування та інтоксикації. Альбатроси навіть слугують індикаторами забруднення океану пластиком
Автори фото: JJ Harrison, Fer Nando, Rod Long, Torsten Dederichs
⠀
Знайомтесь з рубрикою 👉🏻 #пташина_абетка
⠀
Цікаві факти, лайфхаки з визначення, місця зустрічі, життєві проблеми та інше про птахів України (здебільшого)
⠀
А - альбатрос (бо в Україні немає птахів на першу літеру абетки 🤪)
⠀
У всіх на слуху, проте цей птах заслуговує справжньої уваги. Дочитайте до кінця, щоб зрозуміти, чому.
⠀
🔹 В Україні не трапляється, але іноді їх плутають з мартинами (це так само як переплутати колібрі з бражником, але буває)
⠀
🔹 Мандрівний альбатрос рекордсмен з розмаху крил, який перевищує 3 метри
⠀
🔹 Науковці досі не можуть дійти згоди стосовно кількості видів альбатросів - за різними версіями їх налічуються від 13 до 21 (так, вид, як і будь-яка одиниця класифікації - поняття відносне, вигадане людьми і для людей)
⠀
🔹 Одна з ознак для визначення виду - це дзьоб
⠀
🔹 Можуть знаходити їжу за запахом
⠀
🔹 Мають соляні гланди, які виводять сіль через ніздрі
Можуть жити до 60 років або й більше
⠀
▶️ Альбатросиха Wisdom, вид гавайський альбатрос (Phoebastria immutabilis) у віці понад 68 років продовжує розмножуватися 💪
⠀
▶️ Пташенята деяких видів альбатросів покидають гніздо у віці 12 місяців, що робить ці види дуже вразливими. Окрім природних факторів (брак корму, паразити, негода, смерть батьків) не рідко завезені людьми миші поїдають цих пташенят заживо 😳
⠀
▶️ Харчуються альбатроси рибою та різноманітними безхребетними, й під час пірнання потрапляють в снасті, через що часто гинуть. Промисловий вилов риби призводить до загибелі десятків тисяч альбатросів щорічно
⠀
▶️ Альбатроси ловлять пластик в океані. Сміття вбиває пташенят та дорослих. На приклад згідно із дослідженням гавайського альбатроса 90% пташенят містили у травному тракті пластик. Це може призводити до їх травмування та інтоксикації. Альбатроси навіть слугують індикаторами забруднення океану пластиком
Автори фото: JJ Harrison, Fer Nando, Rod Long, Torsten Dederichs
⠀
Moyaptashka via @like
Знайти задерихвоста
Для тих, хто ще не бачив цього невловимого 👇
⠀
🔶 Як виглядає?
Волове очко - форма тіла кругла і розміром нагадує око вола. Це один із найменших наших птахів, масою 8-12 г, довжиною тіла 9-10 см. Округлий, хвіст майже весь час задертий догори. Не тільки хвіст пістолетом, але й характер войовничий - якщо увімкнути запис голосу, то одразу прилетить розбиратися. Коричневий в дрібних пістрявинах, дзьоб довгий, вказує на комахоїдність.
⠀
🔶 Де шукати?
Всюди, де є кущі. Ліс, парк, узлісся, дачі, зарості чагарів біля річок чи боліт. Бажано біля води або в ярах. Одна з його назв - “кропивник”, свідчить про ось це вподобання тусуватися в хащаках.
⠀
🔶 Як знайти?
Без знання голосу буде складно. Прослухайте запис волового очка (Trogldytes troglodytes) на xeno-canto.org
⠀
Пісня дзвінка й рівномірна з елементами тріскотіння. Така гучна пісня (голосніша від пісні жайворонка чи зяблика) в такої маленької пташки пояснюється тим фактом, що волове очко займає велику гніздову територію із 2-3 самками (крім того, що має багато самок, ще й будує від 3 до 11 гнізд - ото ґазда ладний). Треба ж, щоб весь гарем так ще й сусіди чули! Співати волове очко любить - робить це і взимку при сонячній погоді, і на початку гніздового сезону.
⠀
Восени може виконувати пісню повільніше та значно тихіше, її можна й не впізнати одразу.
⠀
Поклики тріскотливі (звідси одна із назв - “тріщ”). Видає короткі черги, наче з іграшкового автомата “тррррр-трррррр”
⠀
🔶 Поведінка?
Бігає по землі, наче миша. Часто в купі хмизу, серед густих кущів чи на нижніх гілках дерев. Високо в крони не залітає. Якщо є потічок чи джерело - бігає біля води в пошуках комах.
⠀
🔶 Цікавий факт: ночувати може групами до 10 особин, хоча цілий рік в денний час є агресивним територіальним. Був випадок знахідки спільної ночівлі 96 особин! Птахи влягаються тісно, декількома шарами, головою до центру.
⠀
📷Фото: Joefrei via Wikipedia
Для тих, хто ще не бачив цього невловимого 👇
⠀
🔶 Як виглядає?
Волове очко - форма тіла кругла і розміром нагадує око вола. Це один із найменших наших птахів, масою 8-12 г, довжиною тіла 9-10 см. Округлий, хвіст майже весь час задертий догори. Не тільки хвіст пістолетом, але й характер войовничий - якщо увімкнути запис голосу, то одразу прилетить розбиратися. Коричневий в дрібних пістрявинах, дзьоб довгий, вказує на комахоїдність.
⠀
🔶 Де шукати?
Всюди, де є кущі. Ліс, парк, узлісся, дачі, зарості чагарів біля річок чи боліт. Бажано біля води або в ярах. Одна з його назв - “кропивник”, свідчить про ось це вподобання тусуватися в хащаках.
⠀
🔶 Як знайти?
Без знання голосу буде складно. Прослухайте запис волового очка (Trogldytes troglodytes) на xeno-canto.org
⠀
Пісня дзвінка й рівномірна з елементами тріскотіння. Така гучна пісня (голосніша від пісні жайворонка чи зяблика) в такої маленької пташки пояснюється тим фактом, що волове очко займає велику гніздову територію із 2-3 самками (крім того, що має багато самок, ще й будує від 3 до 11 гнізд - ото ґазда ладний). Треба ж, щоб весь гарем так ще й сусіди чули! Співати волове очко любить - робить це і взимку при сонячній погоді, і на початку гніздового сезону.
⠀
Восени може виконувати пісню повільніше та значно тихіше, її можна й не впізнати одразу.
⠀
Поклики тріскотливі (звідси одна із назв - “тріщ”). Видає короткі черги, наче з іграшкового автомата “тррррр-трррррр”
⠀
🔶 Поведінка?
Бігає по землі, наче миша. Часто в купі хмизу, серед густих кущів чи на нижніх гілках дерев. Високо в крони не залітає. Якщо є потічок чи джерело - бігає біля води в пошуках комах.
⠀
🔶 Цікавий факт: ночувати може групами до 10 особин, хоча цілий рік в денний час є агресивним територіальним. Був випадок знахідки спільної ночівлі 96 особин! Птахи влягаються тісно, декількома шарами, головою до центру.
⠀
📷Фото: Joefrei via Wikipedia
Moyaptashka via @like
Супутникові дослідження міграцій 📡
🔷 Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана 🦅 в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості пташиних міграцій.
⠀
🔷 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації
⠀
На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км. (в галереї мапа із сайту www.gi.alaska.edu)
⠀
Без передавачів науковці ніколи не змогли б дізнатися ці дивовижні факти!
⠀
🔷 Існує три типи технології для дистанційних досліджень міграції птахів:
⠀
🔸 Геолокатори - бувають навіть вагою 0,4 грами. Реєструють рівні світла кожні кілька хвилин, і, будуючи їх графік з часом, дають можливість визначити час місцевого світанку та сутінків. Завдяки аналізу коливання світла можна досліджувати тривалість насиджування яєць самкою
⠀
🔸 Трансміттери PTTs (Argos Platform Transmitter Terminals) - їх розміщення з точністю до 600 м (іноді менше) визначаються завдяки мережі супутників Argos.
⠀
🔸 GPS - точність до 1 метра. Один із найвідоміших розробників передавачів для тварин Fastloc® обробляють та завантажують дані кожні 12 секунд, їхня точність 20-75 метрів.
⠀
🇺🇦 Наразі в Україні за допомогою передавачів досліджували два види птахів:
⠀
🔻 Балабан. У 2017 році на двох пташенят балабана почепили передавачі, щоб зрозуміти їхні міграційні маршрути перш за все задля охорони цього червонокнижного сокола.
⠀
🔻 Гібрид чорного та рудого шуліки. Рудий шуліка глобально є рідкісним птахом, а на східній межі його ареалу він зрідка утворює пари з близьким видом - чорним шулікою. Дослідження їхнього потомства дуже важливе для кращого розуміння цих видів та дослідження їх переміщень з метою охорони.
⠀
📸Фото боривітра: Сергій Петрович
⠀
#ганнапроптахів
🔷 Перше дослідження міграції за допомогою GPS провели американці у 1984 році, коли передавач начепили на білоголового орлана 🦅 в США. Відтоді проведено багато досліджень, які привідкрили нам завісу таємничості пташиних міграцій.
⠀
🔷 Супутникове відстеження дає масу цікавої інформації
⠀
На приклад, невеликий куличок Грицик малий, вагою менше пів кілограма, побив усі рекорди пташиного світу. Він здійснює найдовшу самостійну міграцію нон-стоп - летить з Аляски через Гаваї до Нової Зеландії без зупинок! Цей кулик летить 4 дні безперестанку. Назад він огинає Тихий океан через Китай. Загальна довжина його річного маршруту туди й назад - 29 000 км. (в галереї мапа із сайту www.gi.alaska.edu)
⠀
Без передавачів науковці ніколи не змогли б дізнатися ці дивовижні факти!
⠀
🔷 Існує три типи технології для дистанційних досліджень міграції птахів:
⠀
🔸 Геолокатори - бувають навіть вагою 0,4 грами. Реєструють рівні світла кожні кілька хвилин, і, будуючи їх графік з часом, дають можливість визначити час місцевого світанку та сутінків. Завдяки аналізу коливання світла можна досліджувати тривалість насиджування яєць самкою
⠀
🔸 Трансміттери PTTs (Argos Platform Transmitter Terminals) - їх розміщення з точністю до 600 м (іноді менше) визначаються завдяки мережі супутників Argos.
⠀
🔸 GPS - точність до 1 метра. Один із найвідоміших розробників передавачів для тварин Fastloc® обробляють та завантажують дані кожні 12 секунд, їхня точність 20-75 метрів.
⠀
🇺🇦 Наразі в Україні за допомогою передавачів досліджували два види птахів:
⠀
🔻 Балабан. У 2017 році на двох пташенят балабана почепили передавачі, щоб зрозуміти їхні міграційні маршрути перш за все задля охорони цього червонокнижного сокола.
⠀
🔻 Гібрид чорного та рудого шуліки. Рудий шуліка глобально є рідкісним птахом, а на східній межі його ареалу він зрідка утворює пари з близьким видом - чорним шулікою. Дослідження їхнього потомства дуже важливе для кращого розуміння цих видів та дослідження їх переміщень з метою охорони.
⠀
📸Фото боривітра: Сергій Петрович
⠀
#ганнапроптахів
Moyaptashka via @like
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Розповідаю про курс "Хижі птахи України" 🦉🦅
🦅 Parahawking - парапланеризм з хижими птахами.
🧡 Інструктор з парапланеризму Scott Mason навчає хижих птахів заходити в потік з ним, аби привертати увагу своїх клієнтів до охорони цих птахів.
😥 В природі усі птахи падальники є рідкісними і деякі буквально зникають на очах.
⛰️ Це відео зняте над Algodonales в Іспанії
🧡 Інструктор з парапланеризму Scott Mason навчає хижих птахів заходити в потік з ним, аби привертати увагу своїх клієнтів до охорони цих птахів.
😥 В природі усі птахи падальники є рідкісними і деякі буквально зникають на очах.
⛰️ Це відео зняте над Algodonales в Іспанії
💛 Вчора на бьордвочингу бачили золотомушку жовточубу. Найменша пташка в Україні, важить 4-7 грам (уявили?)
Не пропускайте екскурсій у Львові та околицях - заповнюйте анкету і ви першими будете отримувати розсилку про події: 👉🏻 https://forms.gle/L1tTvxmctrqwNQ3G7
Фото Андрія Сурана
Не пропускайте екскурсій у Львові та околицях - заповнюйте анкету і ви першими будете отримувати розсилку про події: 👉🏻 https://forms.gle/L1tTvxmctrqwNQ3G7
Фото Андрія Сурана
Moyaptashka via @like
Сьогодні в лісі чула крики великого яструба. Не вдалося його побачити, але ось декілька записів, щоб на майбутнє знали
🔴 https://www.xeno-canto.org/591247
🔴 https://www.xeno-canto.org/428827
🔴 https://www.xeno-canto.org/574582
🔴 https://www.xeno-canto.org/533684
Минулого року я переклала статтю про визначення великого та малого яструба в польоті, тримайте:🔻 https://moyaptashka.blogspot.com/2020/04/blog-post.html
🔴 https://www.xeno-canto.org/591247
🔴 https://www.xeno-canto.org/428827
🔴 https://www.xeno-canto.org/574582
🔴 https://www.xeno-canto.org/533684
Минулого року я переклала статтю про визначення великого та малого яструба в польоті, тримайте:🔻 https://moyaptashka.blogspot.com/2020/04/blog-post.html
www.xeno-canto.org
XC591247 Northern Goshawk (Accipiter gentilis)
alarm call, cause unknown, agitated with wing flapping; under licence
bird-seen:yes
playback-used:no
bird-seen:yes
playback-used:no
Курс “Хижі птахи України” 🦅
На прохання слухачів моїх попередніх курсів, ловіть можливість.
Три вебінари, присвячені денних хижим птахам та совам України. Ми розберемося, що не все хиже, що над селом літає - це яструб чи шуляк, і що орлів побачити вдається рідко насправді, і що не все те пугач, що має “вушка” на голові. Готові руйнувати стереотипи?
⠀
🟠 Для кого?
якщо вам цікаво, що це за цятка в небі
вам цікаво, як і де живуть хижі птахи України
хочете мати аргументи стосовно їх охорони
ну сови ж просто класні!
⠀
🟠 З чого складається курс “Хижі птахи України”
🦉3 вебінари в zoom
🦉30 видів денних хижих
🦉11 видів сов
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів курсу
🦉 Чек ліст хижих птахів та сов
⠀
🟠 Коли? 26-28 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
⠀
❗️ Вартість всього курсу: 400 грн
⠀
👉 Хочете приєднатися? Заповнюйте анкету https://forms.gle/bTbCcNZmxV3AUwXB8
На прохання слухачів моїх попередніх курсів, ловіть можливість.
Три вебінари, присвячені денних хижим птахам та совам України. Ми розберемося, що не все хиже, що над селом літає - це яструб чи шуляк, і що орлів побачити вдається рідко насправді, і що не все те пугач, що має “вушка” на голові. Готові руйнувати стереотипи?
⠀
🟠 Для кого?
якщо вам цікаво, що це за цятка в небі
вам цікаво, як і де живуть хижі птахи України
хочете мати аргументи стосовно їх охорони
ну сови ж просто класні!
⠀
🟠 З чого складається курс “Хижі птахи України”
🦉3 вебінари в zoom
🦉30 видів денних хижих
🦉11 видів сов
🦉 Чат групи, де ви зможете ділитися спостереженнями
🦉 Мої консультації стосовно визначення птахів протягом тижня
🦉 Вічний доступ до записів курсу
🦉 Чек ліст хижих птахів та сов
⠀
🟠 Коли? 26-28 жовтня
Час та тривалість: 19.00-20.00
⠀
❗️ Вартість всього курсу: 400 грн
⠀
👉 Хочете приєднатися? Заповнюйте анкету https://forms.gle/bTbCcNZmxV3AUwXB8