ЛЬВІВ
Суботня прогулянка на Сихові від Скверу Гідності до річки Зубра. Будемо спостерігати за птахами, вчитись визначати їх за голосом, розглядатимемо в біноклі, прогуляємося зеленою стежкою Сихова й почастуємося чаєм.

Час зустрічі: 10.00
Місце зустрічі: Сквер Гідності
Тривалість: 2 години
Вартість: 100 грн (150 для пари, 200 для сім'ї з дітьми).

Зареєструватися 👉🏻https://forms.gle/bzd6f5b6AZLsbbLu9

Правила зйомки птахів з дрону
У відповідь на запитання Supii Lake Wildlife Center (всі фотки їхні) Насолоджуючись природою, ми ж не хочемо їй нашкодити❓Напишіть вашу думку в коментарях.
⠀
▶️ Силует
⠀
Еволюційно так склалося, що для виживання малим птахам важливо вчасно реагувати на силует хижака в небі 🦅 Науковці порівнювали реакцію еполетника на дрони у вигляді силуету хижого птаха та звичайного 4 ґвинтового дрона. На силует хижого птаха вони реагували 14 секунд швидше, більше тривожились та довше “відходили”💔
⠀
🔸 Звичайного дрона птахи менше лякаються, якщо порівнювати із силуетом хижака (а про силует писали ще нобелівські лауреати - орнітологи Тінбернген та Лоренц). Проте навіть якщо поведінка у птаха спокійна, внутрішня тривога може бути суттєвою❗️
⠀
🔸 На прикладі королівського пінгвіна показано, що частота серцевих скорочень зростала на 30% при наближенні дрону. Подібне спостерігалося й у ведмедів барибалів.
⠀
🔸 Інтенсивність навколишнього світла впливає на реакцію птахів на дрони. Під час досліджень птахів, де важливо враховувати поведінку птахів, варто здійснювати польоти дроном за однакового освітлення та положення сонця.
⠀
▶️ Рекомендації
⠀
🔸Навіть для моніторингу та наукових досліджень рекомендовано збільшувати висоту польоту, наскільки це можливо
⠀
🔸Ні в якому разі не використовувати моделі дронів, які нагадують силует птаха
⠀
🔸 Не фотографуйте дроном птахів під час гніздування. Ви не зможете зробити гарної фотографії, якщо не підберетеся якомога ближче. А це зумовить паніку - птахи покинуть кладку на деякий час, а цього може бути достатньо, щоб яйця або пташенята охололи чи перегрілися, або ж стали жертвою справжніх хижаків.
⠀
🔸Птахи, які живуть поруч з людьми можуть лякатися дронів навіть більше, ніж людей
⠀
🔸 Не підлітайте ближче, ніж на 60 м, а краще 100 м (дослідження на прикладі Скопи). Птахи (на прикладі горлиці зенаїди північної та буроголового волового птаха) ідентифікують дрони на відстані близько 1000 м 👀
⠀
🔸 Зробити гарну фотографію птахів на GoPro неможливо, не довівши птахів до паніки💔 Спробуйте пофотографувати їх на цю камеру без дрона і подумайте двічі, чи вам потрібно це робити з дроном 🤔
⠀
Прочитати згадані дослідження можна тут:
⠀
👉🏻 Approaching birds with drones: first experiments and ethical guidelines / Elisabeth Vas, Amélie Lescroël, Olivier Duriez, Guillaume Boguszewski and David Grémillet
⠀
👉🏻 Testing a key assumption of using drones as frightening devices: Do birds perceive drones as risky? / Conor C. Egan, Bradley F. Blackwell, Esteban Fernández-Juricic and Page E. Klug
⠀
👉🏻 The Hawk/Goose Story: The Classical Ethological Experiments of Lorenz and Tinbergen, Revisited /
Wolfgang Schleidt and Michael D. Shalter

Щойно прослухала онлайн конференцію
🌱 People and Parks: the pathways for social and ecological recovery від Міжнародного союзу охорони природи (
IUCN World Commission on Protected Areas)

🌳 Мова йшла про те, що ми на власній шкірі відчули під час карантину - близькість зелених зон дає шанс зберегти фізичне та ментальне здоров'я.

🔻 Карантин вплинув більше на ментальне, ніж на фізичне здоров'я.
🔻 У людей, які ділять з кимось житло (родина, гуртожиток) шанси поїхати мізками більші
🔻 Такі люди частіше відвідували парки під час локдауну

🌳 Зі США по світу поширюється ініціатива Helathy parks - Healthy people. Інфраструктура міст, включно із озелененням вулиць, є життєво-необхідною для нас. На слайдах ви можете переглянути декілька ілюстрацій цих тез.

🌳 При плануванні та благоустрої міст важливо дотримуватися принципу 10-20-30: кожна людина має мешкати на відстані 10 хв автівкою або 20-30 хв пішки від зеленої зони.

Більше можете прочитати тут:

👉🏻 https://beyondgreenspace.net/2020/10/05/rapid-review-green-infrastructure-standards/

👉🏻 https://www.parkrx.org/


❓На вас взагалі вплинула близькість (чи навпаки - дальність) зеленої зони під час карантину?

Вчимо алфавіт
Знайомтесь з рубрикою 👉🏻 #пташина_абетка
⠀
Цікаві факти, лайфхаки з визначення, місця зустрічі, життєві проблеми та інше про птахів України (здебільшого)
⠀
А - альбатрос (бо в Україні немає птахів на першу літеру абетки 🤪)
⠀
У всіх на слуху, проте цей птах заслуговує справжньої уваги. Дочитайте до кінця, щоб зрозуміти, чому.
⠀
🔹 В Україні не трапляється, але іноді їх плутають з мартинами (це так само як переплутати колібрі з бражником, але буває)
⠀
🔹 Мандрівний альбатрос рекордсмен з розмаху крил, який перевищує 3 метри
⠀
🔹 Науковці досі не можуть дійти згоди стосовно кількості видів альбатросів - за різними версіями їх налічуються від 13 до 21 (так, вид, як і будь-яка одиниця класифікації - поняття відносне, вигадане людьми і для людей)
⠀
🔹 Одна з ознак для визначення виду - це дзьоб
⠀
🔹 Можуть знаходити їжу за запахом
⠀
🔹 Мають соляні гланди, які виводять сіль через ніздрі
Можуть жити до 60 років або й більше
⠀
▶️ Альбатросиха Wisdom, вид гавайський альбатрос (Phoebastria immutabilis) у віці понад 68 років продовжує розмножуватися 💪
⠀
▶️ Пташенята деяких видів альбатросів покидають гніздо у віці 12 місяців, що робить ці види дуже вразливими. Окрім природних факторів (брак корму, паразити, негода, смерть батьків) не рідко завезені людьми миші поїдають цих пташенят заживо 😳
⠀
▶️ Харчуються альбатроси рибою та різноманітними безхребетними, й під час пірнання потрапляють в снасті, через що часто гинуть. Промисловий вилов риби призводить до загибелі десятків тисяч альбатросів щорічно
⠀
▶️ Альбатроси ловлять пластик в океані. Сміття вбиває пташенят та дорослих. На приклад згідно із дослідженням гавайського альбатроса 90% пташенят містили у травному тракті пластик. Це може призводити до їх травмування та інтоксикації. Альбатроси навіть слугують індикаторами забруднення океану пластиком

Автори фото: JJ Harrison, Fer Nando, Rod Long, Torsten Dederichs

⠀

Знайти задерихвоста
Для тих, хто ще не бачив цього невловимого 👇
⠀
🔶 Як виглядає?
Волове очко - форма тіла кругла і розміром нагадує око вола. Це один із найменших наших птахів, масою 8-12 г, довжиною тіла 9-10 см. Округлий, хвіст майже весь час задертий догори. Не тільки хвіст пістолетом, але й характер войовничий - якщо увімкнути запис голосу, то одразу прилетить розбиратися. Коричневий в дрібних пістрявинах, дзьоб довгий, вказує на комахоїдність.
⠀
🔶 Де шукати?
Всюди, де є кущі. Ліс, парк, узлісся, дачі, зарості чагарів біля річок чи боліт. Бажано біля води або в ярах. Одна з його назв - “кропивник”, свідчить про ось це вподобання тусуватися в хащаках.
⠀
🔶 Як знайти?
Без знання голосу буде складно. Прослухайте запис волового очка (Trogldytes troglodytes) на xeno-canto.org
⠀
Пісня дзвінка й рівномірна з елементами тріскотіння. Така гучна пісня (голосніша від пісні жайворонка чи зяблика) в такої маленької пташки пояснюється тим фактом, що волове очко займає велику гніздову територію із 2-3 самками (крім того, що має багато самок, ще й будує від 3 до 11 гнізд - ото ґазда ладний). Треба ж, щоб весь гарем так ще й сусіди чули! Співати волове очко любить - робить це і взимку при сонячній погоді, і на початку гніздового сезону.
⠀
Восени може виконувати пісню повільніше та значно тихіше, її можна й не впізнати одразу.
⠀
Поклики тріскотливі (звідси одна із назв - “тріщ”). Видає короткі черги, наче з іграшкового автомата “тррррр-трррррр”
⠀
🔶 Поведінка?
Бігає по землі, наче миша. Часто в купі хмизу, серед густих кущів чи на нижніх гілках дерев. Високо в крони не залітає. Якщо є потічок чи джерело - бігає біля води в пошуках комах.
⠀
🔶 Цікавий факт: ночувати може групами до 10 особин, хоча цілий рік в денний час є агресивним територіальним. Був випадок знахідки спільної ночівлі 96 особин! Птахи влягаються тісно, декількома шарами, головою до центру.
⠀
📷Фото: Joefrei via Wikipedia