​​🎬Два енергійні фільми, у яких головні героїні безмежно люблять себе та вірять у здійснення мрій.

📌"Патті Кейкс"
23-річна Патрісія Домбровска мріє стати суперзіркою репу, їй сняться сни, в яких вона збирає цілі стадіони, її блокнот повний віршів і в дівчини купа дзвінких псевдонімів. У неї білосніжний колір шкіри і повна статура, та для Кілл то не проблема. У них навіть із близьким другом Дже утворився дует «Товста і тонкий», який зачитує рими вечорами на околицях міста.

😉Безумовно, таких історій є багато, але це кіно освіжає старий жанр свіжої формою й енергійною подачею. Він не тільки про реп, а й про сходження "пишечки" на зірковий п'єдестал, про любов до себе та власного тіла.

📌"Шпигунка"
Дотепний комедійний бойовик про невдалу шпигунку, якій раптом випав шанс по-справжньому проявити себе. Усе своє свідоме життя смішна, наївна і, на перший погляд, недалека Сьюзан Купер мріяла про одне: стати секретним агентом. Мабуть, професію, яка ще менше підходила б для неї, уявити було складно: вона ж товстенька. Але Сьюзан впевнено йшла до своєї мети й все ж отримала заповітну роботу в ЦРУ. Правда, на найнижчій посаді і ніяк не пов'язану з діяльністю агентів. Зоряний час буває в житті кожного, правда ж? Завдяки серйозній помилці одного з ЦРУшників Сьюзан нарешті...отримує шанс!

😸Запалюйтеся та заряджейтеся, любіть себе! Приємного перегляду!

​​Нова тема ✨

​​Чайлдфрі. Що це, і які цифри? 🔢
⠀
👩‍⚕️Чайлдфрі (з англ. Childfree) дослівно можна можна перекласти як "вільний/а від дитини". Цей термін дещо співзвучний з офіційним визначенням, адже чайлдфрі - це свідома бездітність.
⠀
👀Що це?
Це ідеологія, в основу якої лягло небажання заводити дитину, попри таку можливість. Загалом дане поняття антонімічним для "репродуктивного тиску" (заохочення до незмінного покликання-стереотипу "народжувати та виховувати дитину"). Люди, які відносять себе до цієї групи суспільства, все частіше об'єднуються та відстоюють власну позицію.

🇺🇲США і чайлдфрі.
За останні декілька десятиліть помітно збільшилася кількість подружніх пар без дітей. Наприклад, у 1970 році 40% молодих сімей мали дитину, а у 2012 - лише 20%. Особливо мода на чайлдфрі-позицію зросла приблизно на 7% з 1990-х років. Відсотковий склад жінок, що не мають дітей (за віком):
15-19 років - 97%
20-24 роки - 79%
25-29 років - 54%
30-34 роки - 35%
45-50 років - 15%
⠀
📈Дані цифри показують, що все більше молодих дівчат не заводять дітей до 30 років.
⠀
🇺🇦Україна й чайлдфрі.
Загалом чітку статистику та радикальне волевиявлення даної позиції систематизувати важко, адже чайлдфрі поки не створюють організацій. Наразі ведеться лише активна комунікація в соцмережах. Також цікаво те, що більшість людей, які свідомо не бажають заводити дітей, уникають публічної ідентифікації як чайлдфрі через гендерні стереотипи та соціальний тиск.
⠀
🗃️Джерела:
en.wikipedia.org
www.statista.com
www.bbc.com

​​🙋Чому люди стають чайлдфрі та як варто сприймати їхню позицію?

💁Варто толерантно ставилися до позиції чайлдфрі, адже бути мамою/батьком - це не обов'язок кожного, а бажання людини.

👶Дитина - не іграшка, тож до батьківства потрібно бути готовим. Дехто народжує дітей для статусу чи тому, що «так роблять усі», проте це неправильно. Дітей народжувати варто тоді, коли ти вже сам(а) не дитина, а зріла, розвинена особистість, яка розуміє, що малечу треба вміти любити й брати на себе відповідальність за чиєсь здоров'я й життя. Для того, що стати мамою/батьком потрібно по-справжньому хотіти дітей, бути готовим до цього й мати достатньо часу та інших ресурсів, щоб забезпечити дітям гідні умови життя. 

🚫Не можна дискримінувати людей із позицією чайлдфрі, адже кожен має право самостійно вирішувати, як жити.

​​Малала Юсафзай, яка стала наймолодшою Нобелівською лауреаткою, активно бореться проти дискримінації та доступності освіти для дівчаток у Пакистані. Тому цього тижня ми поговоримо саме про запобігання нетерпимості на національному підґрунті.

Історії про те, як бренди змінюють назви після усвідомлення, що навіть якщо стереотипи давно усталені, продовжувати їх поширювати та плекати не добре. Як вам така ініціатива

​​📢Частка нацменшин в Україні становить близько 20% від загального складу населення. Це не просто 20% "неукраїнців", а громадяни, що мають рівні права й заслуговують на повагу та толерантність у всіх сферах суспільного життя.
⠀
📌Білоруси. Що про них кажуть? Перш за все, їздять на тракторах, люблять картоплю та свого президента Олександра Лукашенка. Чи завжди це так? Ні, це безглуздий стереотип, хоча досить поширений серед старших. Наочним доказом спростування цього стала складна внутрішньополітична ситуація в країні (літо-осінь 2020р). Насамперед, білоруси - це люди неабиякої сили волі, які знають ціну свободи. Саме тому не треба підтримувати міфи про картопляну Білорусію.
⠀
📌 Євреї. Жадібність, незвичний акцент, великий ніс, не працюють на землі. Агов, це не ок і дуже стереотипно, тому що це давній народ, який досить довгий час не мав власної держави, але вони ніколи втрачали віри й завжди боролися за свої права. Це давній народ з цікавими традиціями, що тривалий час співпрацюють з українцями.
⠀
📌Роми. Зізнайтесь, було таке, що ви машинально складаєте пальці в кишені, коли проходите повз представників даної меншини? Роми це НЕ про крадіжки, одруження в ранньому віці, танці, співи, строкаті спідниці та атласні сорочки! Так, вони мають свої колоритні традиції, однак це не привід для громадського осуду. Уявіть, якби вас дискримінували за те, що ви їсте борщ? Для нас це було б неприємно. Так само й ромів не варто дискримінувати за звичаями та обрядами, які зародилися в процесі історичного розвитку нації.
⠀
📌Кримські татари. Найнебезпечнішою та цілком неправильною є думка про те, що кримські татари - це зрадники та агресивні люди. Дане твердження було нав'язане ще з часів тоталітарного режиму, де кримських татар звинувачували в колабораціонізмі та примусово виселяли з їхніх рідних будинків, тому вважати жертв потужних репресій післявоєнного періоду зрадниками абсолютно неприпустимо. Цей народ надзвичайно самобутній, з унікальною мовою та наповторною архітектурою.
⠀
👥Попри різне походження, усі нацменшини залишаються такими ж людьми, як і кожен із нас, тому не варто дискримінувати та піддаватися необгрунтованим стереотипам.
⠀
💻Джерела:
Стаття 1
Стаття 2

А з якими стереотипами зустрічалися ви? Пишіть у коментарях!

​​🌐Кожен народ має свої унікальні риси характеру, манеру поведінки та світогляд, але, як з'ясували дослідники, вони рідко збігаються із загальноприйнятими національними стереотипами.

👆Якщо вас дискримінують, не ображайтеся на це та не беріть близько до серця, адже це свідчить лише про необізнаність кривдника. Варто спробувати пояснити людині, що всі ми різні й недоречно робити висновок про особистість виключно з її національності. Розкажіть більше про свою культуру та звичаї. Якщо знаєте, звідки взявся цей стереотип, то поясніть це людині. Не підтримуйте дискримінацію проти інших націй, адже немає людей, які мають лише одну історію у своєму генетичному коді. Також висвітлюйте будь-які випадки дискримінації в соціальних мережах, оскільки це допоможе збільшити рівень обізнаності людей.

🤝Варто сприймати й поважати людину не за її національність, а за її якості й характер. Будьмо толерантними!

​​🤔Цікаво, а ви вже чули про книгу "Наші інші"?

📖"Наші інші. Історії українського різноманіття" - це репортажі про життя 15-ти національних меншин, що проживають на території України. Євреї, вірмени, шведи, німці, чехи, словаки... Для усіх них Україна = дім.

🗞️"Репортерка Олеся Яремчук об’їздила багато поселень, від гамірних міст на Донбасі й Буковині до тихих сіл Бессарабії та Закарпаття, щоб задокументувати, як наші національні меншини живуть нині та яку пам’ять бережуть про своє минуле".

👥Тому 14 історій, з якими познайомитеся у книзі - це не просто частини життя певних особистостей, це історії народів. Це історія і України.

💡Ця книга допомагає краще зрозуміти тих людей, які мають іншу національність, але проживають в Україні. Адже їх не так багато, як українців. Вони мають свої мови, традиції та звичаї, цінності та норми. Але ці люди такі самі громадяни України, як і українці, вони дотримуються всіх законів та працюють на благо нашої країни. Тому вони - сильні люди, які не повинні відчувати дискримінації зі сторони більшості.

😉Прочитавши книгу, ви зможете зрозуміти, що світ насправді набагато тісніший, ніж можна уявити.

​​Робимо підсумки року та аналізуємо все, що сталося у світі в контексті дискримінації та толерантності.

​​Уже добігає закінчення 2020 рік. Він був дуже багатим на різноматні події: як позитивні, так і складніші. Наше суспільство стикнулося з численними викликами. Під кінець якогось періоду важливо аналізувати, що вдалося, а що можна зробити краще, тому сьогодні згадаємо, яким був цей рік у подіях по всьому світу, пов’язаних із дискримінацією та власне на нашій із вами сторінці record.

✊🏽Боротьба з расизмом
Наш рік розпочався із інтерв’ю з Аміною Сасейі про расизм. Пізніше ми ще повернемося до цієї теми через акції протестів у США. Узагалі боротьба з дискримінацією за кольором шкіри стала дуже активною цього року. Світ побачив не лише протести темношкірих у США, а й позитивні зміни в назвах брендів на білш толеруючі в Європі.

👱Боротьба з ейджизмом
Через пандемію рівень безробіття виріс, а з ним і дискримінація під час прийому на роботу. Ми говорили про ейджизм, але ця тема дуже комплексна, зокрема й за гендером чи національною ознакою.

🏳️‍🌈ЛГБТК+ представники
Восени спалахнули акції та протести в Польщі через дискримінацію ЛГБТК+ представників. У цій європейській країні значна частина суспільства має доволі консервативні погляди. Але це зовсім не означає, що ті, хто не входить у загальну картинку, не мають прав та свобод людини.

👩‍⚖️Права жінок
Так само в Польщі був прийнятий закон про аборти, через що виникла інша хвиля протестів. І так, хоча жінка може зробити аборт через поважні для здоров’я причини, проте, як бачимо із практики Європейського суду з прав людини, лікарі не дають навіть призначень, бо вважають це гріхом. Звичайно, свобода на релігійні погляди - це одна із найважливіших складових нашого суспільства, але в першу чергу ми повинні поважати право на життя та контроль над власним тілом. І в цьому випадку жінки його не мають. До речі, така ситуація не тільки в Польщі, а й в інших країнах (як-от Ірландія).

👀Короткий огляд інших подій
📌У вересні в КНУ ім. Шевченка вибухнув скандал щодо призначення нагороди викладачці, попри її нетолеранті та погрозливі висловлювання до студентів та колег.
📌Цього року оштрафули мерію Парижу на 90 тисяч євро за те, що 69% представників - жінки, і це вважається дискримінацією до чоловіків.
📌На жаль, не стало Рут Гінзбург, феміністки, другої в історії Верховного суду США жінки-судді. Її вважають культурною іконою Америки, а те, що вона зробила для жінок усього світу - незрівнянна робота.
📌Під кінець року в Угорщині заборонили всиновлення дітей для одностатевих пар.
📌А у Києві пройшла “Річ у тім”, де показували предмети насилля: від м’якої іграшки до порцелянової статуетки.
📌У ЗСУ стався конфлікт через дискримінацію жінок-снайперок.
І це лише крихта ситуацій, які відбулися цьогоріч.

🤓Ми бачимо багато позитивних змін, на чому й варто зупинятися. Беремо в новий рік лише хороше і залишаємо в минулому негатив. Не забуваймо творити добро.❤️

​​Залишились лічені дні до кінця 2020. Це рік, що перевернув наше життя з ніг на голову не лише через Covid-19 і локдауни, а ще й завдяки переосмисленню людських цінностей та поглядів.
⠀
Змінилось і ставлення до проблеми дискримінації в українському суспільстві.
⠀
Пропонуємо вам актуальну статистику:
🔸18,2% опитуваних вважають, що проблема дискримінації дуже серйозна;
🔸43,1% - проблема загалом серйозна, але є більш важливі;
🔸20,5% - це взагалі не проблема;
🔸18,3% - важко відповісти.
⠀
З огляду на цифри попередніх років, важливо зазначити, що приблизно 6% людей стали серйозніше сприймати це негативне суспільне явище.
⠀
Ознаки, за якими все частіше принижують українських людей:
більше почали дискримінувати
🔹за етнічним походженням (+6.5%),
🔹за станом здоров'я (+5.8%),
🔹за інвалідністю (+5.7%),
🔹за сексуальною орієнтацією (+4.7%),
🔹за сімейним станом (+4.1%),
🔹за місцем проживання (+3.8%),
🔹за віком (+2.8%),
🔹за статтю (+2.1%).
⠀
З іншого боку, є й хороші новини: дискримінація за політичними поглядами та майновим станом впала відповідно на 3.2% і 0.2%.
⠀
На запитання: "Чи доводилося вам особисто стикатися із проявами дискримінації?" - українці відповіли так:
🔸 6,5% - Так, і досить часто
🔸 26,5% - Так, іноді
🔸 53,5% - Ні
🔸 13,5% - Важко сказати
⠀
💫Попереду Новий рік, час свята, казки та мрій. Отже, загадаймо разом, щоб у наступному році не лише статистика змінилась у позитивний бік, а й ситуація в суспільстві покращилась.

​​Як боротися з дискримінацією?

📌Не замовчувати дискримінацію. Відкрито розповідати про ситуації, що сталися з вами, вашими друзями та підтримувати жертв дискримінації. Іноді люди можуть принижувати несвідомо, тому проста розмова та роз'яснення можуть допомогти виправити ситуацію та запобігти дискримінації.

📌Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, зокрема до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду (стаття 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні").

📌Відстоюйте власні кордони. Пам'ятайте, що ніхто не має права казати вам про те, що ви, наприклад, маєте не такий зовнішній вигляд або дивно вдягаєтеся. Це лише ваш вибір.

📌Не забувайте, що, як зазначено в Загальній декларації прав людини, усі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах.

😉Сподіваємося, що в наступному році вам не доведеться стикатися з дискримінацією.

​​📌"У мене є мрія" - Мартін Лютер Кінг мав величезну мрію: темношкірі та білі співіснуватимуть мирно, свобода і справедливість повернеться до кожного американця, а його чотири дитини житимуть на землі, де їх оцінюватимуть не за кольором шкіри, а особистісними якостями. З цією мрією Кінг і увійшов в історію. Він прагнув зміцнити права темношкірих, привернути увагу до їхніх проблем у повсякденному житті та в пошуку роботи.

Пізніше його 9-тирічна онука сказала про те, що нарешті мрія дідуся потроху здійснюється, а натомість вона хоче бачити світ без зброї.

🧑Багато особистостей стикаються з дискримінацією в повсякденному житті в наш час: Аміна - з расизмом, Ася та Ілля - з сексизмом, Катя - з приниженням за приналежність до певної квір-ідентичності. Цих людей дискримінували за "іншість", але чи були вони іншими? Їхні історії - це ніби розповідь твого друга, який готовий вилити душу, який хоче, аби нарешті люди побачили цей світ, знявши рожеві окуляри.

🎬У фільмах та книгах теж є дискримінація. Наприклад, "Міс погана поведінка" - це про ставлення до жінок у різних поколіннях, про те, як вони борються за власні права, про конкурси краси та феміністок.

📑Джерела:
www.dw.com
kino-teatr.ua

​​Дорогі наші підписники!
Вітаємо вас із усіма новорічними святами! Залишайтеся здорові, щасливі та дозвольте усім вашим мріям здійснитися! Вірте у свої сили та любіть себе!

З любов’ю, ваш RECORD

​​Привіт! Починаємо 2021 рік із знайомства з нашою командою. Постів буде декілька, а опісля на вас чекає трішки змінений формат випусків. Чекаємо на зворотній зв’язок від вас в коментарях.

​​Продовжуємо знайомити вас із нашою командою! Читайте другий випуск цієї серії і діліться враженнями в коментарях.

​​Заключна частина розповіді про нашу команду. Ми багатогранні й різноманітні. Саме це й робить нашу роботу цікавою, неодноманітною, веселою й натхненною. Ми були дуже раді познайомитися з вами ближче!

Розкажіть і ви нам про себе в коментарях! Нам важливо знати, хто з нами поруч 💞