Під час нового прямого ефіру Марат Акопян висвітлив поточний стан справ на лінії фронту та останні новини, зокрема, й пов'язані з діяльністю Штабу Спілки вірмен України.

https://youtu.be/kO6Qhwg3oRo?si=7bbK-8mFqFcVtW4J

24 квітня 1915 року вважається датою початку Геноциду вірмен в Османській імперії — цілеспрямованого турецького плану повного винищення вірменського народу.

Мільйони вірмен були вигнані зі своїх домівок, піддані масовим вбивствам, голоду та загальному знущанню. Жінки та діти ставали жертвами насильства. Сім'ї були розірвані, культурні центри та святині — зруйновані.

Сьогодні ми зі всім світом вшановуємо памʼять невинних жертв Геноциду вірмен, який породив безліч інших злочинів проти людяності, включно з Голодомором, невиліковною раною української нації. А тому сьогодні наші народи стоять разом — і у скорботі, і в спільній боротьбі за справедливість та право залишатися собою на своїй історичній землі 🇦🇲🇺🇦

Як у Кропивницькому відбулося вшанування памʼяті жертв Геноциду вірмен — репортаж Суспільне.Кропивницький

https://www.youtube.com/watch?v=2WlZTJL0sko

У Кривому Розі вшанували памʼять жертв Геноциду вірмен — сюжет Першого Міського каналу

https://youtu.be/8dTTcZsGoM8?si=ME4o00Ktb6fOGY9D

У Києві відкриється виставка «Птахопис та хачкари в обіймах петриківського розпису» Марини Саркісян

У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відбудеться відкриття персональної виставки авторських творів відомої художниці Марини Саркісян «Птахопис та хачкари в обіймах петриківського розпису».

Марина Саркісян – визнана майстриня декоративно-прикладного мистецтва, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Спілки дизайнерів України, викладачка. Особливе місце в різножанровому доробку мисткині посідає традиційний петриківський розпис.

Виставка «Птахопис та хачкари в обіймах петриківського розпису» відображає гармонійне переплетення українських та вірменських мотивів у творчості Марини Саркісян. У представлених картинах поєднані нематеріальні культурні спадщини ЮНЕСКО: вірменські хачкари, вірменська абетка та український петриківський розпис.

Відвідати експозицію можна з 30 квітня до 19 травня.

26 квітня відзначається сумна річниця Чорнобильської катастрофи — найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, що сталася 38 років тому на Чорнобильській АЕС.

Внаслідок вибуху та руйнування четвертого реактора ЧАЕС у зовнішнє середовище потрапили тонни радіоактивних елементів. Одразу після аварії рівень радіації на території станції сягав 20–25 мікрорентгенів на секунду. Це в понад тисячу разів перевищувало максимально допустимі норми.

За даними Міністерства охорони здоров’я, наслідки Чорнобильської катастрофи позначилися на мешканцях 2300 населених пунктів у 12 областях країни. Кількість осіб, що постраждали від аварії, перевищує 3 мільйони.

Щороку в цей день вшановують пам'ять загиблих і постраждалих від наслідків аварії, а також шанують учасників ліквідації руйнівних наслідків цієї катастрофи.

Представниці Спілки вірмен України Полтавської області «Урарту-Ванк» провели зустріч для учнів Щербанівського ліцею.

Членкині організації розповіли школярам про історію Вірменії та вірменської діаспори в Україні. Окрему увагу приділили видатним вірменам, життя та творчість яких були тісно пов'язані з Україною та Полтавщиною зокрема. Важливою частиною зустрічі стала розповідь про ролі вірменської мови у збереженні національної ідентичності та єдності вірменської громади, незалежно від місця проживання.

Під час заходу відбулася презентація книги Венери Ріттер «Сімейні цінності та традиції». Аудиторія дійшла до висновку, що важливо вивчати звичаї та традиції народів, які споконвіку живуть на одній землі та мають чимало спільних культурних особливостей.

Представниці «Урарту-Ванк» також продемонстрували зразки вірменської культури: міні-хачкари, книги, живопис та національний одяг. Захід завершився майстер-класом з вірменських танців, які обʼєднали всіх учасників.

Від імені Штабу Спілки вірмен України висловлюємо щиру вдячність представницям Спілки вірмен України Полтавської області за чудово проведену зустріч, що посприяла популяризації вірменської культури серед молодого покоління, та педагогічному колективу Щербанівського ліцею за можливість організації такого заходу!

У Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду в Києві відбулася розмова-дискусія «Визнання геноцидів у світі: вітчизняний та закордонний досвід» за участю провідних українських науковців.

На заході обговорювався досвід визнання міжнародною спільнотою Геноциду вірмен 1915-23 рр., Голодомору в Україні 1932-33 рр. та єврейського Голокосту. Захід мав особливу актуальність з огляду на геноцидну війну, яку Росія веде проти України.

У розмові взяли участь к.і.н., провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець, президент Української асоціації юдаїки, старший науковий співробітників відділу юдаїки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Віталій Чернованенко та Надзвичайний і Повноважний Посол України, вірменист, перекладач Олександр Божко.

«Складовою тяжкого міжнародного злочину геноциду, як правило, є його приховування злочинцями. Тим часом міжнародне право зобов’язує держави світу співпрацювати задля попередження та припинення геноциду, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Саме з огляду на це особливо важливим є аналіз процесів визнання геноцидами злочинів, скоєних у ХХ ст. Такий досвід має Україна та низка інших держав, зокрема Вірменія та Ізраїль», — прокоментував пан Олександр Божко.

Учасники розглянули та проаналізували приклади міжнародного визнання геноцидом Голодомору та сучасної війни Росії проти України, еталонного кейсу визнання геноцидом Голокосту та досвіду й проблеми визнання геноцидом трагедії вірмен.

Пан Олександр Божко також торкнувся діяльності вірменської громади в Україні, яка активно допомагає у війні проти російських загарбників. «Вірменська громада є складовою часткою сучасного українського суспільства, особливо в контексті тієї широкої допомоги, яку вірмени України повсякчас надають у війні проти російських агресорів», — підкреслив він.

Штаб Спілки вірмен України висловлює щиру вдячність пану Олександру Божку, усім учасникам заходу та Національному музею Голодомору-геноциду за проведену зустріч! Подібні дискусії допомагають адекватному осмисленню таких злочинів, необхідній рефлексії, а також закликають світ до активної протидії їх повторенню.