Сава Яськевич – військовий діяч, сотник УГА та Армії УНР, генерал-хорунжий в еміграції, автор спогадів “У 20-ту річницю ліквідації табору полонених вояків Української дивізії в Ріміні”.
Закінчивши Житомирську гімназію та військове училище, навчався у Київському університеті. На фронтах Першої світової війни дістав перше поранення.
У 1943 році, разом із сином Левком, вступив до "Першої Української Дивізії", де пройшов старшинський курс.
У бою під містом Броди виявив героїзм, організував протинаступ і був поранений. У бою також відзначився і його син Левко Яськевич, який був нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня.
Після війни інтернований у таборі в м. Ріміні (Італія). У 1948 році переведений до Великобританії, а у 1949 - до Австралії.
У 1993 році Головна управа Братства 1-ї УД УНА нагородила Саву "Золотою медаллю за особливі заслуги".
#видатні_українці
@Strichka_ua — будь в курсі подій
Закінчивши Житомирську гімназію та військове училище, навчався у Київському університеті. На фронтах Першої світової війни дістав перше поранення.
У 1943 році, разом із сином Левком, вступив до "Першої Української Дивізії", де пройшов старшинський курс.
У бою під містом Броди виявив героїзм, організував протинаступ і був поранений. У бою також відзначився і його син Левко Яськевич, який був нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня.
Після війни інтернований у таборі в м. Ріміні (Італія). У 1948 році переведений до Великобританії, а у 1949 - до Австралії.
У 1993 році Головна управа Братства 1-ї УД УНА нагородила Саву "Золотою медаллю за особливі заслуги".
#видатні_українці
@Strichka_ua — будь в курсі подій
Петро Мартинюк — український громадський та військовий діяч, ветеран УПА.
У свої двадцять років він став шофером повстанського кооперативу та перевозив літературу ОУН. Згодом вступив до лав Української повстанської армії.
У бою з німецьким гарнізоном отримав тяжке поранення в ногу та не зміг більше воювати. Після цього очолив референтуру Служби Безпеки УПА із підбору кадрів на навчання.
Після війни заарештований та етапований до Норильська, де відбув десять років. Брав участь у Норильському повстанні.
В кінці 1980-х у складі Народного Руху був учасником підняття українських прапорів у багатьох містах та організовував мітинги.
Нагороджений державними відзнаками: кавалер державного ордену "За мужність" та кавалер ордену "Володимира Великого" 3 ступеня. Також став почесним громадянином міста Володимира-Волинського.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
У свої двадцять років він став шофером повстанського кооперативу та перевозив літературу ОУН. Згодом вступив до лав Української повстанської армії.
У бою з німецьким гарнізоном отримав тяжке поранення в ногу та не зміг більше воювати. Після цього очолив референтуру Служби Безпеки УПА із підбору кадрів на навчання.
Після війни заарештований та етапований до Норильська, де відбув десять років. Брав участь у Норильському повстанні.
В кінці 1980-х у складі Народного Руху був учасником підняття українських прапорів у багатьох містах та організовував мітинги.
Нагороджений державними відзнаками: кавалер державного ордену "За мужність" та кавалер ордену "Володимира Великого" 3 ступеня. Також став почесним громадянином міста Володимира-Волинського.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Любов Кригер (Ткачук) — зв’язкова УПА на псевдо "Айстра.
ЇЇ юність обпалена вогнем боротьби за волю та незалежність. Народилась у великій родині, росла допитливою й непосидючою, багато читала.
Війна наздогнала Любу у Володимирі. Хата Ткачуків згоріла. На зиму прихистили родичі, а пізніше батько збудував нове житло. Увесь тягар господарських клопотів ліг на Любу.
1943р. на Великдень, у свої 16 років, стала зв’язковою УПА.
Після війни за зв’язок з УПА заарештували Любиних подруг. Про неї вони мовчали. Навіть її рідні не знали того, що вона допомагала повстанцям.
Нині вона у вирі громадсько-політичних подій. Ще віднедавна допомагала плести маскувальні сітки для воїнів, які боронять нашу незалежність на Сході.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
ЇЇ юність обпалена вогнем боротьби за волю та незалежність. Народилась у великій родині, росла допитливою й непосидючою, багато читала.
Війна наздогнала Любу у Володимирі. Хата Ткачуків згоріла. На зиму прихистили родичі, а пізніше батько збудував нове житло. Увесь тягар господарських клопотів ліг на Любу.
1943р. на Великдень, у свої 16 років, стала зв’язковою УПА.
Після війни за зв’язок з УПА заарештували Любиних подруг. Про неї вони мовчали. Навіть її рідні не знали того, що вона допомагала повстанцям.
Нині вона у вирі громадсько-політичних подій. Ще віднедавна допомагала плести маскувальні сітки для воїнів, які боронять нашу незалежність на Сході.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Команда @Strichka_ua потребує допомоги волонтерів для створення якісного контенту на нашому медіа-ресурсі.
В Україні є багато визначних та історичних постатей, проте ми мало знаємо про них. Когось знищувала радянська система, нівелювала їх досягнення. Хтось забутий крізь віки. Але й у сьогоденні є багато героїв.
У нашій рубриці #видатні_українці ми висвітлюємо таких постатей. Бажаєш нам допомогти — пиши @RoMashka_chydo.
Наш дружній колектив завжди допоможе тобі і все вийде!
@strichka_ua
В Україні є багато визначних та історичних постатей, проте ми мало знаємо про них. Когось знищувала радянська система, нівелювала їх досягнення. Хтось забутий крізь віки. Але й у сьогоденні є багато героїв.
У нашій рубриці #видатні_українці ми висвітлюємо таких постатей. Бажаєш нам допомогти — пиши @RoMashka_chydo.
Наш дружній колектив завжди допоможе тобі і все вийде!
@strichka_ua
Блискуча астрономка та теологиня Олена Казимчук-Полонська народилася 21 листопада 1902 року в селі Селець, Володимирського повіту на Волині.
Олена Іванівна розробляла теорію руху малих тіл у Сонячній системі. Обґрунтувала закономірності зближення комет із Юпітером і Сатурном. Першою в світі розрахувала траєкторію руху комети Вольфа в інтервалі 1884—1973 років.
У 1952 році, під час компанії "чисток" у боротьбі з "ворогами народу", була звинувачена у шпигунстві та була ув'язнена. Згодом реабілітована за відсутністю доказів.
До кінця життя майже втратила зір, але, маючи феноменальну пам'ять, читала курс загальнодоступних лекцій у духовних школах.
В її честь назвали астероїд № 2006, відкритий у 1955 році кримськими астрономами.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Олена Іванівна розробляла теорію руху малих тіл у Сонячній системі. Обґрунтувала закономірності зближення комет із Юпітером і Сатурном. Першою в світі розрахувала траєкторію руху комети Вольфа в інтервалі 1884—1973 років.
У 1952 році, під час компанії "чисток" у боротьбі з "ворогами народу", була звинувачена у шпигунстві та була ув'язнена. Згодом реабілітована за відсутністю доказів.
До кінця життя майже втратила зір, але, маючи феноменальну пам'ять, читала курс загальнодоступних лекцій у духовних школах.
В її честь назвали астероїд № 2006, відкритий у 1955 році кримськими астрономами.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Олександра (Маруся) Соколовська народилася 14 грудня 1902 року в селі Горбулеві, за 49 км від Житомира, одна із найлегендарніших командирів поліських загонів часів українсько-радянської війни 1917-1921 рр.
Батько Олександри був дяком у селі Горбулеві Радомишльського повіту та мав восьмеро дітей. Сини Олекса, Дмитро та Василь по черзі очолювали повстанський рух. А після вбивства Василя у голові повстанської бригади довелося стати сестрі Олександрі.
Маруся Соколовська була дуже сміливою, першою кидалась в атаку, швидко приймала рішення, миттєво оцінивши обстановку.
Загони Марусі воювали спільно з регулярними частинами УНР та галичанами з УГА по всьому Центральному Поліссі та на Поділлі. У листопаді 1919 року війська отаманки протистояли росіянам-денікінцям під Мотовилівкою та більшовикам під Фастовом, однак невдовзі Маруся Соколовська гине — найімовірніше від рук зрадника на прізвище Найда.
Її сміливість та подвиги в ім’я України описав Василь Шкляр у романі «Маруся». А 14 листопада у Коростишеві було відкрито пам’ятник славній отаманці Марусі.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Батько Олександри був дяком у селі Горбулеві Радомишльського повіту та мав восьмеро дітей. Сини Олекса, Дмитро та Василь по черзі очолювали повстанський рух. А після вбивства Василя у голові повстанської бригади довелося стати сестрі Олександрі.
Маруся Соколовська була дуже сміливою, першою кидалась в атаку, швидко приймала рішення, миттєво оцінивши обстановку.
Загони Марусі воювали спільно з регулярними частинами УНР та галичанами з УГА по всьому Центральному Поліссі та на Поділлі. У листопаді 1919 року війська отаманки протистояли росіянам-денікінцям під Мотовилівкою та більшовикам під Фастовом, однак невдовзі Маруся Соколовська гине — найімовірніше від рук зрадника на прізвище Найда.
Її сміливість та подвиги в ім’я України описав Василь Шкляр у романі «Маруся». А 14 листопада у Коростишеві було відкрито пам’ятник славній отаманці Марусі.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Олександр Довженко — видатний український письменник та легендарний кінорежисер. Народився на хуторі В'юхниця, нині смт Сосниця, на Чернігівщині.
Найбільшої слави Довженко здобув із легендарною німою трилогією — "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929) та "Земля" (1930).
Усі три кінострічки вважаються шедеврами світового кіно та найвищою точкою розквіту української кіноіндустрії. А "Звенигора" став першим українським фільмом, який вийшов на міжнародну арену.
У 1933 році залишає Київську кінофабрику та перебирається до Москви. Там доля готує небезпечну сторінку в житті митця. Він був у близькому оточенні сталіна і той часто викликав Олександра посеред ночі на прогулянки містом.
Після публікації статті "Україна у вогні" та однойменного фільму, Довженка викликали до сталіна "на килим". Кінорежисера було звинувачено у "антиленінізмі, ревізуванні національної політики та заохочення до українського замість радянського патріотизму".
Довженка було вилучено зі складу всеслов'янського комітету та комітету присудження сталінської премії. Останні роки він перебував під пильним та постійним наглядом.
Олександр Довженко дуже сумував за Україною. У заповіті він написав: "Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі".
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Найбільшої слави Довженко здобув із легендарною німою трилогією — "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929) та "Земля" (1930).
Усі три кінострічки вважаються шедеврами світового кіно та найвищою точкою розквіту української кіноіндустрії. А "Звенигора" став першим українським фільмом, який вийшов на міжнародну арену.
У 1933 році залишає Київську кінофабрику та перебирається до Москви. Там доля готує небезпечну сторінку в житті митця. Він був у близькому оточенні сталіна і той часто викликав Олександра посеред ночі на прогулянки містом.
Після публікації статті "Україна у вогні" та однойменного фільму, Довженка викликали до сталіна "на килим". Кінорежисера було звинувачено у "антиленінізмі, ревізуванні національної політики та заохочення до українського замість радянського патріотизму".
Довженка було вилучено зі складу всеслов'янського комітету та комітету присудження сталінської премії. Останні роки він перебував під пильним та постійним наглядом.
Олександр Довженко дуже сумував за Україною. У заповіті він написав: "Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі".
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
6 грудня на 102-му році життя пішла у вічність зв'язкова Романа Шухевича, легендарна "Роксоляна" Ольга Ільків.
У 22 роки була провідницею жіночої мережі ОУН у Львові. У 25 — зв’язковою Романа Шухевича.
Пані Ольга сприяла організації підпільної хати для "Тараса Чупринки". Неодноразово діставала залізничні квитки для ОУНівців.
На початку 1950-х мусила переїхати з родиною на Донбас та створити осередок ОУН. На жаль, за день до переїзду "Роксоляна" була зaарештована співробітниками мдб.
Після чисельних катувань жінка осліпла. 14 років свого життя провела в ув'язненні радянських таборів.
Коли повернулася до Львова, працювала санітаркою, потім — двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату.
У 2012 році жінку визнали львів’янкою року. Вона також стала однією з героїнь документального фільму "Три історії Галичини".
Її вклад у політичне життя України досить великий.
Обіцяємо продовжувати величну справу та розбудовувати Україну. Дякуємо за чин!🇺🇦
Поховання легендарної зв'язкової відбудеться 8 грудня о 13:00 у Львові на Личаківському кладовищі.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
У 22 роки була провідницею жіночої мережі ОУН у Львові. У 25 — зв’язковою Романа Шухевича.
Пані Ольга сприяла організації підпільної хати для "Тараса Чупринки". Неодноразово діставала залізничні квитки для ОУНівців.
На початку 1950-х мусила переїхати з родиною на Донбас та створити осередок ОУН. На жаль, за день до переїзду "Роксоляна" була зaарештована співробітниками мдб.
Після чисельних катувань жінка осліпла. 14 років свого життя провела в ув'язненні радянських таборів.
Коли повернулася до Львова, працювала санітаркою, потім — двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату.
У 2012 році жінку визнали львів’янкою року. Вона також стала однією з героїнь документального фільму "Три історії Галичини".
Її вклад у політичне життя України досить великий.
Обіцяємо продовжувати величну справу та розбудовувати Україну. Дякуємо за чин!🇺🇦
Поховання легендарної зв'язкової відбудеться 8 грудня о 13:00 у Львові на Личаківському кладовищі.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
"Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!"
13 грудня вшановуємо пам'ять поета шістдесядника Василя Симоненка.
Народився Симоненко в селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Ніхто не перекреслить мій народ!"
13 грудня вшановуємо пам'ять поета шістдесядника Василя Симоненка.
Народився Симоненко в селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
У цей день, 21 січня 1978 року, український дисидент Олексій Гірник на Чернечій горі у місті Канів вчинив акт самоспалення.
Його життєвий шлях — це тернисте випробування. Працював у товариствах "Просвіта", "Пласт" і "Луг". Згодом став членом Організації українських націоналістів.
У 1937 році за висловлювання проти влади Польщі та належність до ОУН був засуджений до п'яти років ув'язнення. Проте під час німецько-польської війни йому вдалось втекти з в'язниці.
У 1939 році заарештований органами НКВС під час виконання завдання ОУН. Після звільнення одружився та з сім'єю переїхав до м. Калуш.
Розклавши близько тисячі листівок, в яких висловив протест проти колоніального статусу України в складі СРСР та русифікації, облив себе бензином та підпалив.
Текст листівок які зібрали співробітники КДБ, закінчувався словами: "Тільки таким чином можна протестувати в Радянському Союзі".
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Його життєвий шлях — це тернисте випробування. Працював у товариствах "Просвіта", "Пласт" і "Луг". Згодом став членом Організації українських націоналістів.
У 1937 році за висловлювання проти влади Польщі та належність до ОУН був засуджений до п'яти років ув'язнення. Проте під час німецько-польської війни йому вдалось втекти з в'язниці.
У 1939 році заарештований органами НКВС під час виконання завдання ОУН. Після звільнення одружився та з сім'єю переїхав до м. Калуш.
Розклавши близько тисячі листівок, в яких висловив протест проти колоніального статусу України в складі СРСР та русифікації, облив себе бензином та підпалив.
Текст листівок які зібрали співробітники КДБ, закінчувався словами: "Тільки таким чином можна протестувати в Радянському Союзі".
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Володимир Коссар народився 23 листопада 1890 у селі Русилові, тепер Львівська область.
Під час Першої світової служив у лавах австро-угорської армії на російському та італійському фронтах.
З проголошенням ЗУНР вступив до Української Галицької Армії. Брав участь у боях під Дублянами, згодом був призначений командиром 5-ї Сокальської бригади УГА.
Після війни жив у Чехословаччині, працював у Міністерстві землеробства, яке скерувало його до Ужгороду. Там він займався агрономічною наукою.
У 1927 змушений був емігрувати до Канади з дружиною Франкою Якш
У Канаді був головою Крайової Екзекутиви УНО. Під його керівництвом осередок зазнав найбільшого розквіту та мав широку мережу організації.
Також Коссар був одним з ініціаторів створення Комітету Українців Канади, який зараз більше нам відомий як Конгрес українців Канади.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Під час Першої світової служив у лавах австро-угорської армії на російському та італійському фронтах.
З проголошенням ЗУНР вступив до Української Галицької Армії. Брав участь у боях під Дублянами, згодом був призначений командиром 5-ї Сокальської бригади УГА.
Після війни жив у Чехословаччині, працював у Міністерстві землеробства, яке скерувало його до Ужгороду. Там він займався агрономічною наукою.
У 1927 змушений був емігрувати до Канади з дружиною Франкою Якш
У Канаді був головою Крайової Екзекутиви УНО. Під його керівництвом осередок зазнав найбільшого розквіту та мав широку мережу організації.
Також Коссар був одним з ініціаторів створення Комітету Українців Канади, який зараз більше нам відомий як Конгрес українців Канади.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Сьогодні, 22 лютого, на 91 році життя перестало битися серце Івана Дзюби.
Український дисидент, літературознавець, людина, що завжди мала мужність говорити правду.
Тоталітарний режим совка намагався зламати Дзюбу — відправляв у заслання, ув'язнював, відсторонював від друку, але Іван не покидав творчості.
Навіть попри проблеми зі здоров'ям, Дзюба продовжував творити задля України.
Спочивайте з миром, ви завжди залишитеся у пам'яті українців та історії державотворення.
І на останок, пропонуємо почитати його працю "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Оскільки Іван Михайлович представник донецької інтелігенції, його праця розвінчує міфи, що Донбас це істинно російськомовний народ.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Український дисидент, літературознавець, людина, що завжди мала мужність говорити правду.
Тоталітарний режим совка намагався зламати Дзюбу — відправляв у заслання, ув'язнював, відсторонював від друку, але Іван не покидав творчості.
Навіть попри проблеми зі здоров'ям, Дзюба продовжував творити задля України.
Спочивайте з миром, ви завжди залишитеся у пам'яті українців та історії державотворення.
І на останок, пропонуємо почитати його працю "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Оскільки Іван Михайлович представник донецької інтелігенції, його праця розвінчує міфи, що Донбас це істинно російськомовний народ.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
🕯Льотчик-винищувач майор Степан Чобану через російську агресію у 2015 повернувся з пенсії на військову службу. Постійно виконував бойові чергування у складі сил протиповітряної оборони України. Навчав молодих льотчиків.
🔥 24 лютого 2022 року він вивів літак з-під ракетного удару російських загарбників. 28 лютого його Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Це дозволило піднятись в повітря решті літаків, вивести їх з-під удару та перебазувати на резервний аеродром.
Атакований ракетами, загинув смертю хоробрих. Майор Степан Чобану оберігав нас в небі, тепер захищатиме нас із небес!
За визначну особисту мужність і героїзм Указом Президента України Степану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).
Герої не вмирають!💙💛
Вічна пам'ять!
#видатні_українці
@strichka_ua — віримо у ЗСУ, разом переможемо!
🔥 24 лютого 2022 року він вивів літак з-під ракетного удару російських загарбників. 28 лютого його Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Це дозволило піднятись в повітря решті літаків, вивести їх з-під удару та перебазувати на резервний аеродром.
Атакований ракетами, загинув смертю хоробрих. Майор Степан Чобану оберігав нас в небі, тепер захищатиме нас із небес!
За визначну особисту мужність і героїзм Указом Президента України Степану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).
Герої не вмирають!💙💛
Вічна пам'ять!
#видатні_українці
@strichka_ua — віримо у ЗСУ, разом переможемо!
"Батько" авіації УГА, науковець, викладач, співзасновник "Пласту". Це неповний список здобутків Петра Франка.
Він був молодшим сином Івана Франка. Після здобуття освіти працював учителем у гімназії, де організовував пластовий гурток і вишколював учнів.
З 1914 року командував сотнею Легіону УСС. Брав участь в боях за Львів.
Через пару років став командиром летунського відділу Галицької армії. Вів реферантуру летунства.
У 1919 році його літак збив ворог. Петро вижив, але потрапив до польського полону. В таборі обміняв у наглядача свій перстень на польський однострій і втік.
На волі Франко видавав книги, зареєстрував 36 винаходів, викладав у гімназії та інституті.
У 1941 році за вказівкою радянської влади Петра Франка заарештували агенти нквс та вивезли у невідомому напрямку. Дата смерті, обставини загибелі та місце поховання невідомі донині.
Історія циклічна і вона чітко показує, що Росія була ворогом та знищувала еліту нашої нації задовго до 24 лютого.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі.
Він був молодшим сином Івана Франка. Після здобуття освіти працював учителем у гімназії, де організовував пластовий гурток і вишколював учнів.
З 1914 року командував сотнею Легіону УСС. Брав участь в боях за Львів.
Через пару років став командиром летунського відділу Галицької армії. Вів реферантуру летунства.
У 1919 році його літак збив ворог. Петро вижив, але потрапив до польського полону. В таборі обміняв у наглядача свій перстень на польський однострій і втік.
На волі Франко видавав книги, зареєстрував 36 винаходів, викладав у гімназії та інституті.
У 1941 році за вказівкою радянської влади Петра Франка заарештували агенти нквс та вивезли у невідомому напрямку. Дата смерті, обставини загибелі та місце поховання невідомі донині.
Історія циклічна і вона чітко показує, що Росія була ворогом та знищувала еліту нашої нації задовго до 24 лютого.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі.
"Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!"
Народився Симоненко 8 січня у селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Ніхто не перекреслить мій народ!"
Народився Симоненко 8 січня у селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, всі покоління українців йтимуть на війну».
Це слова Миколи Міхновського з далекого 1900 року. Він вже тоді усвідомлював, що росіяни нароблять багато біди.
Міхновський був українським політичним та громадським діячем, ідеологом та лідером самостійницької руху.
Мав ідею створення незалежної України на всіх її етнічних територіях. У 1902 році засновував партію, шукав однодумців, проводив агітацію та публікував статті у часописах. Також написав відомий публіцистичний твір «Самостійна Україна».
Потім долучився до Української Центральної Ради з надією переконати у необхідності проголошення незалежності та закликав до збройного повстання проти Росії, але його ідею не підтримали.
Тоді взявся за розбудову української армії. Він організував 3 великих військових з‘їзди та об‘єднав тисячі військових. Після цього керівники УЦР побачили в цьому загрозу та усунули його з Києва на Румунський фронт.
Микола Міхновський прожив 50 років, з яких понад 30 віддав боротьбі за незалежність України. Він був самостійником тоді, коли інші були автономістами-федералістами.
Останні роки свого життя Микола жив на Кубані та вчителював. Був повністю виключений із політичного життя, виснажений, спустошений та розчарований в українській еліті.
У 1924 році він востаннє приїхав до Києва, де вже кілька років при владі були радянські окупанти. Для окупантів Міхновський був прямою загрозою. Через це його заарештували, протримали добу й відпустили.
Невдовзі після цього Микола Міхновський повісився та лишив записку з текстом: “Краще самому померти, ніж під вічним обухом жити”.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Це слова Миколи Міхновського з далекого 1900 року. Він вже тоді усвідомлював, що росіяни нароблять багато біди.
Міхновський був українським політичним та громадським діячем, ідеологом та лідером самостійницької руху.
Мав ідею створення незалежної України на всіх її етнічних територіях. У 1902 році засновував партію, шукав однодумців, проводив агітацію та публікував статті у часописах. Також написав відомий публіцистичний твір «Самостійна Україна».
Потім долучився до Української Центральної Ради з надією переконати у необхідності проголошення незалежності та закликав до збройного повстання проти Росії, але його ідею не підтримали.
Тоді взявся за розбудову української армії. Він організував 3 великих військових з‘їзди та об‘єднав тисячі військових. Після цього керівники УЦР побачили в цьому загрозу та усунули його з Києва на Румунський фронт.
Микола Міхновський прожив 50 років, з яких понад 30 віддав боротьбі за незалежність України. Він був самостійником тоді, коли інші були автономістами-федералістами.
Останні роки свого життя Микола жив на Кубані та вчителював. Був повністю виключений із політичного життя, виснажений, спустошений та розчарований в українській еліті.
У 1924 році він востаннє приїхав до Києва, де вже кілька років при владі були радянські окупанти. Для окупантів Міхновський був прямою загрозою. Через це його заарештували, протримали добу й відпустили.
Невдовзі після цього Микола Міхновський повісився та лишив записку з текстом: “Краще самому померти, ніж під вічним обухом жити”.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
“Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені” — Євген Чикаленко.
Він народився на Херсонщині у 1861 році. Усвідомлював загрози тотальної русифікації України задовго до того, як це стало мейнстрімом. Належав до нечисельної на той час когорти ідейного українства.
Євген був заможним поміщиком, меценатом української культури та видавцем. Витратив усі свої статки на розвиток національної культури та освіти.
З 1900 року жив у Києві. Заснував фонд допомоги українським письменникам і бібліотеку для селян у рідному селі Перешори. Надав кошти на будівництво Академічного дому для студентів у Львові.
Видав відомий словник Бориса Грінченка. Взяв на себе оплату авторських гонорарів у журналі «Київська старина». Перераховував великі кошти на функціонування Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові.
З 1905 року Чикаленко протягом восьми років за власні гроші видавав газету «Рада» — єдиний щоденний україномовний часопис, який будив національну свідомість та готував інтелігенцію до національної боротьби.
Йому навіть довелось заставити будинок і продати частину землі, щоб покрити витрати на видавництво.
Восени 1914 року виїхав до Фінляндії, де переховувався від переслідування поліції. Проте у 1917 році повернувся у Київ та долучився до створення Української Центральної Ради.
Євгена мали обрати головою, але він відмовився на користь Грушевського.
З 1920 року Чикаленко перебував у еміграції через переслідування радянської влади. Жив дуже бідно та хворів. Українська діаспора збирала кошти на його лікування.
Помер 20 червня 1929 року в Чехії.
Заповів розвіяти його прах у рідному селі, але його заповіт так і не втілено.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Він народився на Херсонщині у 1861 році. Усвідомлював загрози тотальної русифікації України задовго до того, як це стало мейнстрімом. Належав до нечисельної на той час когорти ідейного українства.
Євген був заможним поміщиком, меценатом української культури та видавцем. Витратив усі свої статки на розвиток національної культури та освіти.
З 1900 року жив у Києві. Заснував фонд допомоги українським письменникам і бібліотеку для селян у рідному селі Перешори. Надав кошти на будівництво Академічного дому для студентів у Львові.
Видав відомий словник Бориса Грінченка. Взяв на себе оплату авторських гонорарів у журналі «Київська старина». Перераховував великі кошти на функціонування Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові.
З 1905 року Чикаленко протягом восьми років за власні гроші видавав газету «Рада» — єдиний щоденний україномовний часопис, який будив національну свідомість та готував інтелігенцію до національної боротьби.
Йому навіть довелось заставити будинок і продати частину землі, щоб покрити витрати на видавництво.
Восени 1914 року виїхав до Фінляндії, де переховувався від переслідування поліції. Проте у 1917 році повернувся у Київ та долучився до створення Української Центральної Ради.
Євгена мали обрати головою, але він відмовився на користь Грушевського.
З 1920 року Чикаленко перебував у еміграції через переслідування радянської влади. Жив дуже бідно та хворів. Українська діаспора збирала кошти на його лікування.
Помер 20 червня 1929 року в Чехії.
Заповів розвіяти його прах у рідному селі, але його заповіт так і не втілено.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Сьогодні, 4 квітня, народилася відома на увесь світ популярна американська співачка українського походження Квітка Цісик.
Всесвітньо відома співачка росла в сім'ї українських емігрантів у США. Батьки виховували у ній любов до України й етнічних традицій.
⠀
У 1978 році пісня "Ти осяюєш моє життя", яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала "Оскар" та "Золотий глобус".
⠀
Співачка записала для компанії "Ford Motor" рекламну пісню та залишилася єдиним голосом цієї компанії. Також Квітка співала для "Toyota" й "Cadillac". Її голос звучав у рекламі Coca-cola та American Airline.
⠀
Квітка записала два студійні альбоми, які у 1990 році були номіновані на премію "Ґреммі".
⠀
Квітка Цісик показала, як можна і потрібно любити Україну. Навіть далеко за її межами!
#видатні_українці
@stricka_ua — будь в курсі
Всесвітньо відома співачка росла в сім'ї українських емігрантів у США. Батьки виховували у ній любов до України й етнічних традицій.
⠀
У 1978 році пісня "Ти осяюєш моє життя", яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала "Оскар" та "Золотий глобус".
⠀
Співачка записала для компанії "Ford Motor" рекламну пісню та залишилася єдиним голосом цієї компанії. Також Квітка співала для "Toyota" й "Cadillac". Її голос звучав у рекламі Coca-cola та American Airline.
⠀
Квітка записала два студійні альбоми, які у 1990 році були номіновані на премію "Ґреммі".
⠀
Квітка Цісик показала, як можна і потрібно любити Україну. Навіть далеко за її межами!
#видатні_українці
@stricka_ua — будь в курсі
"Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!"
Народився Симоненко 8 січня у селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Ніхто не перекреслить мій народ!"
Народився Симоненко 8 січня у селі Біївці, на Полтавщині. Мав неабияку любов до науки.
Літературні критики називали Василя "поетом без каменя за душею".
Разом із Аллою Горською, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком й іншими заснували Клуб творчої молоді. За ініціативи Клубу розпочали пошук похованих та розстріляних під час репресій.
Подейкують, що саме після виявлення масового поховання розстріляних на Лук'янівському кладовищі, Василя побили міліціянти на вокзалі.
Згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Помер від ниркової недостатності у Черкаській лікарні.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
Помер вічний дисидент і безмежно відданий Україні її син — Степан Хмара.
"Ми всі робили все, що могли і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…" — написала дружина Роксолана у Facebook.
Степан Хмара брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник" та займався поширенням самвидаву.
У 1980 році КДБ заарештувало його та засудило до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за "українську націоналістичну діяльність". Він відбував покарання в таборах для політв'язнів на Уралі.
Після повернення в Україну, Хмара став одним із керівників Української гельсінської спілки. Очолював Всеукраїнський комітет захисту політв'язнів з 2001 року.
Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань.
Степан Хмара – кавалер ордена Свободи та князя Ярослава Мудрого V ступеня. У 2006 році йому присвоїли звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи та демократії".
21 лютого його серце перестало битися після довгої хвороби на 87 році життя.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
"Ми всі робили все, що могли і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…" — написала дружина Роксолана у Facebook.
Степан Хмара брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник" та займався поширенням самвидаву.
У 1980 році КДБ заарештувало його та засудило до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за "українську націоналістичну діяльність". Він відбував покарання в таборах для політв'язнів на Уралі.
Після повернення в Україну, Хмара став одним із керівників Української гельсінської спілки. Очолював Всеукраїнський комітет захисту політв'язнів з 2001 року.
Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань.
Степан Хмара – кавалер ордена Свободи та князя Ярослава Мудрого V ступеня. У 2006 році йому присвоїли звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи та демократії".
21 лютого його серце перестало битися після довгої хвороби на 87 році життя.
#видатні_українці
@strichka_ua — будь в курсі подій
