Які асоціації у вас викликає Норвегія? Так, це країна вікінгів і фіордів, а також це країна, яка стала дуже багатою завдяки нафтовим прибуткам. Вочевидь, багато нафти дорівнює багато пального для автомобілів дорівнює багато забруднення повітря... Так, це справедливо, наприклад, для Росії (втім, в світлі останніх подій пального там скоро стане значно менше). А от в Норвегії інша історія: ця країна стала світовим лідером з використання електромобілів.

Як так? Невже норвежці настільки екологічно свідомі? І як їм вдалося прорватися вперед на цьому шляху?

Ні, вони не надто екологічно свідомі - якщо подивитися опитування щодо того, наскільки в різних країнах стурбовані кліматичними змінами, норвежці будуть далеко внизу списку. Ба більше - пересідати на електромобілі їх спонукають зовсім не "зелені" погляди.

То як тоді відбувалася ця найпомітніша в світі транспортна революція? Відповідь: правильні податки. Як це працює, з'ясувало видання The Guardian - ми переповідаємо головне зі статті

Стратегічна адаптація - це те, що зараз дуже необхідно українським Збройним силам. Без неї ми програємо цю війну. І саме в стратегічній адаптації ми зараз відстаємо від Росії.

Що таке стратегічна адаптація? Це пошук, а потім втілення в життя рішень системних проблем, які впливають на весь театр війни. Ключове слово - системних. За влучним висловом генерала Міка Райана, Україна легко експериментує на полі бою, знаходить екстраординарні, асиметричні рішення - і потім має великі проблеми, щоб впровадити ці рішення на рівні всієї армії. Росія, натомість, вчиться погано і повільно - але якщо вже щось вивчила, то її централізована система дозволяє швидко запровадити необхідні зміни у військах.

На нашу думку, щоб здійснювати стратегічну адаптацію, треба насамперед визначити ключові слабкі місця. Для України це:

- мобілізація
- протидія російським дронам
- російська перевага в повітрі, КАБи
- проблеми з міжнародною допомогою (насамперед американською)
- проблеми з виготовленням власної зброї.

Також ми впевнені, що проводити стратегічну адаптацію може лише Володимир Зеленський. Адже для неї потрібна найбільш уповноважена фігура, і саме такою фігурою є президент - окремі відомства на своїх рівнях не зможуть та й не зуміють впроваджувати необхідні зміни.

Як це можна зробити? Які рішення уже є і тільки чекають свого втілення в життя? І, нарешті, до чого тут досвід Вінстона Черчилля, і чому цей досвід варто взяти до уваги?

Розповідаємо в нашому експлейнері

Знаєш російську - ризикуєш потрапити в переповнену проросійською пропагандою YouTube-бульбашку.

Якщо ви уважно стежите за нашими публікаціями, то мабуть, пам'ятаєте наші дослідження механізму рекомендацій українського та польського сегментів YouTube. Один із висновків цих досліджень: поляки, які не знають російської мови і не переглядають російськомовні відео на цій платформі, значно менше ризикують опинитися під прицілом російських наративів, ніж українці.

В ході дослідження ми виявили багато лазівок, через які проросійський пропагандистський контент потрапляє на екрани українців. І це попри заяви YouTube про уважну модерацію контенту. В нашій сьогоднішній статті ми зібрали всі ці лазівки, щоб показати: треба модерувати уважніше.

Для того, щоб вберегти користувачів від ворожих наративів РФ та інших авторитарних країн, на нашу думку, слід не "латати дірки", а стратегічно міняти політику YouTube. А поки платформа це (сподіваємось) робитиме, ми розробили рекомендації для низки кроків в межах кампанії з протидії дезінформації та пропаганді. Є рекомендації як для самого YouTube, так і для українського парламенту та уряду, які мають інструменти, щоб зменшувати згубний вплив.

І - бонусом - рекомендації для користувачів. Ось вони:

- ніколи не дивіться контент російською мовою

- ніколи, навіть з цікавості, не переглядайте контент російських пропагандистів

- скаржтеся YouTube на всі пропагандистські відео, які вам трапляються

Докладніше - читайте в нашому сьогоднішньому матеріалі

Texty.org.ua та Міністерство цифрової трансформації за підтримки ОБСЄ запрошують журналістів, громадських активістів, науковців і дослідників на дводенний тренінг із відкритих даних, який проходитиме 4-5 квітня у Києві.

Під час навчання учасники дізнаються:

- як можна використовувати відкриті дані для досліджень і антикорупційної діяльності;

- які перспективи дають відкриті дані для аналізу різних сфер: екології, економіки, будівельної галузі, публічних закупівель тощо;

- як відкриті дані можуть забезпечити прозорість прийняття рішень державними органами та органами місцевого самоврядування;

- як аналізувати оприлюднені владою відкриті дані;

- алгоритм дій для створення власного успішного проєкту на основі відкритих даних.

Тренінг безкоштовний, учасники з регіонів будуть забезпечені поселенням в готелі та компенсацією витрат на проїзд до/з Києва.

Докладніше про тренерів, а також посилання на реєстрацію - ось тут

Таран з керованих авіаційних бомб. Такою є нова тактика росіян, яка дуже масово була застосована цієї зими під час штурму Авдіївки. Зрозумівши ефективність цієї тактики, ворог продовжує її застосовувати - й прагнутиме робити це більше, більше і більше.

У Росії велетенський ресурс КАБів (точніше називати їх авіабомби з УМПК). Запаси бомб, які можна перетворювати на КАБ, накопичені мало не з часів Другої світової. Модулі УМПК, які роблять авіабомби керованими, раніше були штучним товаром. Але тепер Росія опанувала їхнє виробництво, і модулі випускаються серійно.

Літаки СУ-34, які скидають ці бомби, можуть запускати їх на такій відстані і висоті, щоб ухилятися від дії української протиповітряної оборони.

КАБи завдають страшної шкоди. Вони вбивають і калічать цивільних, начисто знищують їхнє майно. Руйнують цивільну інфраструктуру - школи, лікарні. А військових, навіть вибухнувши за 100 метрів, ці бомби на певний час позбавляють боєздатності, завдаючи контузій та баротравм.

Звучить похмуро. Але чи значить це, що протидія неможлива?

Можлива. На початку вторгнення російські літаки почувалися досить вільно, щоб літати над українською територією та бомбити її - але вже давно не літають. У Росії не так багато "сушок", щоб ми не змогли з цим впоратися. Але це не легко.

Щоб пояснити суть загрози від КАБів та способи протидії, ми створили матеріал з журналістики даних. Розповідаємо - і показуємо на ілюстраціях, фото, відео та інфографіці. Дивіться за посиланням

"Здається, що люди, які приходять до влади в США, не усвідомлюють, наскільки швидко і повністю може зруйнуватися міжнародний порядок". Видання Bloomberg у своєму матеріалі шукає (і знаходить) аналогії між нинішніми часами та 1930-ми роками й ситуацією, що склалася тоді в світі перед Другою світовою.

"Існує вражаюча символічна схожість: неототалітарний Китай використовує концентраційні табори для придушення в промислових масштабах; неофашистська Росія веде схожу на геноцидну загарбницьку війну; підтримувані Іраном терористи роблять 7 жовтня 2023 року найсмертоноснішим днем для євреїв з часів Голокосту", - пише видання.

Bloomberg уточнює, що наведені ним паралелі лише приблизні. Втім, добре, що видання зводить до єдиного контексту події, які авторитарні країни намагаються подати як розрізнені й не пов'язані між собою. Також добре, що війна в Україні розглядається не як регіональний конфлікт - а як складова більшого ланцюга. Добре, що є розуміння: за неправильного реагування на війну в Україні на світ може очікувати велика катастрофа.

Що робити, щоб відвернути цю катастрофу? Це взагалі можливо? І чому ізоляціоністська позиція, яка набуває популярності у США, заслуговує на критику? Читайте в нашому перекладі

Військовий аналітик Центру ВМС США та Фонду Карнегі Майкл Кофман нещодавно повернувся з української лінії фронту - і зробив висновки, дуже подібні до тих, що ми робили в низці своїх нещодавніх статей. Він побачив, що Росія нарощує сили, а Україні, яка оборонятиметься, може бути непереливки - якщо не вжити зараз певних заходів. Але якщо їх вжити і протриматись, у 2025-му все може змінитися нам на користь.

Отже, ключові проблеми України станом натепер: мало бійців, слабкі фортифікації на другій лінії оборони, брак снарядів і поступове зношування стволів. На цьому тлі Росія, яка намобілізувала живої сили в 2023-му (і вочевидь, продовжить це робити цьогоріч) має вогневу перевагу від 5:1 до 6:1 - і просувається.

Втім, це просування не є вирішальним або таким, якому неможливо запобігти, каже Кофман. Зараз Росія сильно економить техніку та обладнання, адже старі запаси вичерпуються, а виробництво покриває лише до 20% того, що втрачається на полі бою. Тож зараз вони мусять знову і знову вдаватися до м'ясних штурмів невеличкими групами, зазнають втрат, і це робить їхнє просування майже непомітним. Однак, без сумнівів, вони спробують здійснити велику атаку влітку або ближче до осені на кшталт здійсненої на Авдіївку, використовуючи свій трюк з керованими авіаційними бомбами.

Що Україна може цьому протиставити? І чому 2025-й рік може стати критичним для Росії? Читайте в перекладі матеріалу Кофмана

Сьогодні багато поганих новин, багато моторошного чтива - тож, якщо ви зайшли на наш канал, пропонуємо на хвильку поставити негатив на паузу. І разом з нами пошукати відповідь на питання: чому не варто жартувати зі службою РАО?

Над цим іронічно розмірковує журналіст і боєць ЗСУ Дмитро Крапивенко в своїй книзі "Усе на три літери" - публікуємо свіжий фрагмент.

У цьому розділі - про те, чому бійці не поспішають показувати РАО свої трофеї. Про те, як добитися того, щоб на паперах все було "згідно-відповідно", а про реальну (більшу від звітної) кількість набоїв та гранат знала лише певна утаємничена кількість людей - і щоб ці набої та гранати не завдавали шкоди нікому, окрім ворогів.

А найцікавіший епізод - про пошуки Валіка та його автомата. При цьому Валік виявляється в одному місці, його автомат - зовсім в іншому, а звітувати нашому авторові потрібно за обох. Зрештою і Валік, і його автомат знаходяться дивовижним чином, а коньяк, "заплачений" за автомат Валіка, повертається в підрозділ автора з сусіднього підрозділу, бо сусідній підрозділ теж отримує свій "збройний профіт". Про увесь цей армійський порядок, який складається з неймовірного хаосу - читайте за посиланням

Залізниця - ключова ланка російської логістики, через яку постачаються її війська. Після того, як ми знайшли больову точку російської воєнної машини - нафтопереробні заводи - наступною больовою може (і має) стати залізниця.

Залізничні трансформаторні підстанції - це відносно легкі цілі. Для постачання на фронт Росія використовує електричну тягу на залізниці. Тож виведення з ладу трансформаторів спричинить затримки. Або їм доведеться використовувати дизельні тепловози, а якщо нафтопереробка й далі палатиме, то дизель теж буде в дефіциті.

Знищення залізничних підстанцій на території Росії буде не таким видовищним, як спалення НПЗ - але користь буде відчутною! Ми створили карту цих підстанцій - дивіться на інфографіці

Друзі, останнім часом циркулюють чутки щодо можливого обмеження використання Телеграм, або навіть закриття доступу українців до цієї платформи. З останніх новин - в Іспанії блокують телеграм через піратські дії на платформі. Буде чи не буде таке в нас - ми не знаємо, але, щоб перестрахуватися, ми створили канал у Whatsapp, ось він. Підписуйтеся! До речі, контент у нас там трошки відрізняється від того, що тут в телеграм-каналі - більше новин, більше тематики "лайф". Напишіть в коментах, чи відкривається у вас канал за посиланням. Дякуємо! Залишайтеся з ТЕКСТАМИ

Ракета, яка пролетіла над Польщею, була однією з тих, що цілилися на найбільше в Україні Дашавське газосховище у Стрийському районі. Ці ракети летіли з Курської та Брянської областей РФ, а з окупованого українського Півдня в бік Дашави прямували "шахеди". Як це було 23 і 24 березня - дивіться на мапі

Два роки тому здавалося - про жодну участь західних військових в російсько-українській війні не може бути й мови. Зараз, після заяв президента Франції Макрона та низки політиків з інших країн, це вже не здається настільки фантастичним.

Користь для України від безпосередньої допомоги західних військових зрозуміла. А що отримають самі ці військові? Про який практичний зиск, про які здобутки для них можна говорити? Над цим розмірковує автор сьогоднішньої статті.

"Я ніколи не брав участі в навчаннях, де наша армія програла б”, - так казав один іноземний офіцер, згаданий у матеріалі. І справді, між будь-якими навчаннями і сучасною війною - прірва. Можна скільки завгодно займатися моделюванням, симуляцією чи імітацією, але жодне тренування не передає реального перебігу бойових дій, тим більше проти такого суперника, як РФ.

Робота розрізнених засобів ППО проти різної номенклатури засобів повітряного нападу. Знищення механізованих колон ворога. Дронова війна. І це - ще не все. Навіть перебуваючи далеко за лінією фронту, західні військові можуть багато чому навчитися.

"Це безцінний у всіх сенсах досвід справжньої сучасної війни із сильним противником", - каже співрозмовник нашого автора.

Про який досвід ідеться, і чому він такий цінний - читайте за посиланням

Брехати, красти, знову брехати. Саме так діє країна-агресорка РФ, яка тисячами тонн вивозить зерно з окупованих українських територій.

Про те, що Росія краде зерно на українських землях, знає вже увесь світ. Ще торік ТЕКСТИ випускали матеріали з інфографікою та візуалізацією, які потім процитували кілька авторитетних світових видань. Згодом деякі видання провели власні розслідування, аби засвідчити російські крадіжки.

Та, крадучи, кремлівський режим щосили намагається уникнути відповідальності - зараз або в майбутньому. Тому фальсифікує навіть внутрішні російські документи, аби на юридичному рівні не було жодних доказів.

Кілька місяців тому нам до рук потрапило понад 18 тис. документів, які стосуються перевезення зерна до зернового термінала “Авліта”, що в порту Севастополя. Ми розпізнали, обробили та проаналізували ці документи. І, звісно ж, вкотре виявили російську брехню щодо українського зерна - наприклад, чимала його частина зненацька стала "кримським". Дивовижно, як посушливий Крим у російських паперах став продукувати якусь неймовірну кількість збіжжя - такого доти ніколи не бувало! Що ще ми виявили - дивіться в нашому матеріалі

Протести польських фермерів - настільки дошкульні для українців, що слабка протидія тамтешніх урядовців протестувальникам викликає неабияке обурення. "Чому Туск нічого не робить?!" - поширене запитання. Відповіді, здавалося б, на поверхні, але це - емоційні відповіді.

Які ж тоді аргументи насправді мають сенс?

Наш лонгрід розкриває деякі несподівані речі:
- фермерство - здебільшого спадкова діяльність у Польщі
- купити там сільськогосподарську землю - непросте завдання
- польським фермерам важко здобути добру освіту, а от користатися своїм особливим статусом, аби тиснути на владу - легко
- польські політики цінують фермерів як велику і активну електоральну групу, яка може сказати їм своє рішуче "ні"

Окрім того, дискусії щодо українського зерна в Польщі мають дуже виражений емоційний характер. Без сумнівів, Росія намагається цим скористатися.

Якщо ви хочете глибоко розібратися в цій темі і володіти всіма аргументами - прочитайте цей лонгрід

Привіт з великого бодуна від Марії Захарової! Виявляється, терористичну організацію ІДІЛ створили США - і тепер джихадисти виконують завдання проти ворогів Америки по всьому світу.

Це - одна з версій, озвучених представницею російського зовнішньополітичного відомства з приводу теракту в "Крокус Сіті".

Щойно стався цей теракт - для нас було абсолютно очевидно, що Україну спробують до нього прив'язати. Але як? Адже джихадисти Ісламської Держави швидко заявили про свою відповідальність - де Україна, а де ІДІЛ? Версія кремлівського диктатора про "вікно" на кордоні з Україною була настільки жалюгідною, що не могла викликати нічого, крім гомеричного реготу. Було зрозуміло - потрібні інші обґрунтування. І вони з'явилися - з подачі тієї самої Захарової.

Ось як все було на її думку. США створили ІДІЛ, який бореться проти американських ворогів: наприклад, талібів в Афганістані, Ірану, влади Сирії - а тепер і проти РФ. Оскільки ІДІЛ - маріонетка США, і водночас США давно "маріонетять" Україною - отже, це все єдине ціле, яке має єдині цілі, а отже, винні всі - не тільки ІДІЛ, але й США та Україна!

А тепер роздвоєння цієї конспірології від Захарової: якщо (створений американцями) ІДІЛ каже, що відповідає за теракт, це не означає, що це правда. Це - всього лиш навсього спроба України заперечити свою відповідальність, тобто, ІДІЛ бере на себе роль "стрілочника", аби відвернути увагу від справжнього виконавця злочину.

Подвійне бінго! В обох цих версіях Україна винна на 100%.

Попри всю абсурдність цих версій, покірне російське стадо настільки потребує якоїсь "перчинки" в житті, що відчуває неймовірну втіху від конспірології. А отже, маячня Захарової зайде росіянам, як по маслу. Згодом вони забудуть усю цю химерну логіку, але "факт" про винуватість України - зафіксується.

Але це - не єдина спроба російських пропагандистів підмінити реальність на ту, яка потрібна їхньому верховному вождю. Про інші версії - читайте в нашому свіжому моніторингу роспропаганди

Росія продовжує атакувати енергетику і бити по газових підприємствах та підземних сховищах. В останні дні березня країна-агресорка застосовувала балістичні та керовані ракети, дрони-камікадзе. Ми візуалізували їхні маршрути на карті - дивіться у повному розмірі за посиланням

Вдягатися чи не вдягатися у секонд-хенді? Ми й самі не очікували, що публікація на цю тему викличе таку бурхливу дискусію серед наших підписників. Вона не вщухає в фейсбуку та інстаграмі, а сьогодні хочемо запитати й вас.

Видання The Guardian написало, що навіть нова редакторка Vogue не цурається секонд-хенду, і у своєму дебютному номері поставилася до вінтажного одягу з такою ж повагою, як і до нових розкішних фасонів. За носіння вживаного одягу зараз не прийнято шеймити - адже люди, які купують одяг у секонді, часто роблять це з етичних причин. Наприклад, хочуть продуманіше робити свої покупки, знизити тиск на працівників швейної промисловості і на планету в цілому.

Крім того, секонд-хенд пропонує велику варіантивність вбрання. Тут є щось для кожного, а не тільки для молоді, яка традиційно задоволена цінами та творчими можливостями секонд-хенду. Шанувальники моди можуть знайти знакові речі відомих брендів, а батьки - забезпечити потреби своїх дітлахів, на яких нові речі просто "горять".

Чи вважаєте ви цей тренд позитивним? Чи купували б одяг у секонд-хенді, маючи широкі можливості придбати його де-інде? Який у вас підхід до комплектування гардеробу - мінімалізм чи побільше різних варіантів? Напишіть в коментарях

Електрогенерація на Півдні та Сході України страждає найбільше. Відтоді, як Росія відновила удари по енергооб'єктах, вщент зруйновано кілька важливих потужностей. Ми показуємо на карті усі об'єкти, які опинились під ударом. Також розповідаємо, що зміна тактики повітряних обстрілів РФ означає для України, і чому наступний опалювальний сезон - під серйозною загрозою

У столичному районі один спортивний автомобіль може розбудити десятки тисяч мешканців. У частини з цих зненацька розбуджених людей посилиться серцебиття, в когось підскочить тиск, а в когось розболиться голова. Здоров'я людей, які живуть у містах зі значним рівнем шуму, з часом може помітно погіршуватися.

Дізнавшись про цей вплив, ми вирішили перевірити, наскільки шумним є найбільше місто України. Ми створили спеціальний пристрій і за його допомогою почали вимірювати рівень шуму в Києві. Згодом, аби отримати матеріал для порівняння, ми відправили цей пристрій знайомим у Прагу.

В обох столицях встановлено однаковий максимально допустимий рівень шуму. Але чи дотримуються його на практиці? Як можна досягти більш комфортного життя у гамірних містах за допомогою засобів шумоізоляції?

Відповіді на ці питання - в нашому матеріалі з журналістики даних. На додачу, ви можете прослухати звуки з наших досліджень. В ньому також є мапи та інфографіка, яка допоможе вам зрозуміти, які звуки є екстремально гучними для сприйняття людини, а які можуть перевищити ваш больовий поріг.

Читайте, дивіться, слухайте!

"Країна не досягне своїх політичних цілей, якщо вона не може вигравати битви або якщо вона не може розробляти і застосовувати найсучасніші концепції ведення бойових дій, засвоювати нові технології, навчати військовослужбовців або використовувати логістичну і промислову підтримку". Це - рецепт військової ефективності від американського військового історика Алана Міллета, якого, в свою чергу, цитує відставний австралійський генерал, дослідник війни Мік Раян.

Ми вже не раз наводили грунтовні та прагматичні міркування Міка Раяна - і нова його стаття, на нашу думку, гідна вашої уваги.

В цьому матеріалі Раян згадує про те, що в 2023 році, поки тривав український контрнаступ, західні дослідники, політики та військові фахівці не могли визначитися - а що вважати успіхом чи поразкою контрнаступу? Природно, тому що в них не було мірила успіху, каже Раян.

Цьогоріч свій наступ планує розпочати вже Росія. Загальна мета її дій зрозуміла. "Риторика Путіна, як і дії його уряду з мобілізації промисловості та населення демонструють, що Росія налаштована на знищення України. Але як може виглядати російський успіх у 2024 році?" - питає дослідник.

І ось тут ми приходимо до військової ефективності. Які складові свідчитимуть, що Росія домагається успіху? Що буде ознакою невдач? І, нарешті, найцікавіше: як можна спровокувати поразку Росії під час цьогорічної кампанії? Читайте докладно в матеріалі Міка Раяна