Грамота короля Казимира ІV львівському кафедральному костелу на право заміни поля і лісу під львівським Високим Замком на королівське село Кугаїв від 4 травня 1464 року

Київ, Міський музей антикваріату та мистецтв на вул. Грушевського
(кол. Олександрівська), 1906 рік

​​28 листопада Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голодомору.

Голодомо́р 1932—1933 років був актом геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду.

Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані як до 1933-го, так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 року голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933-му лік ішов вже на мільйони. Однак і в 1932, і в 1933 роках в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої.

Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,941 млн у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані переважну більшість населення якої становили українці, та склав 6,122 млн втрат ненародженими.

Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян

​​Джеймс Ернест Мейс народився 18 лютого 1952 року в Маскогі, Оклахома, США.
Історик, журналіст, політолог, процесор Києво-Могилянської академії, автор звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932—1933 років.

Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор, його причини та масштаби.

«…Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем…»

Джеймс Мейс, Тель-Авів, 1982 рік

Піонерки проводять читку газети у польовому стані колгоспу ім. Шевченка Сенчанського району. 1933 рік

​​#хроніки революцій

30 листопада 2004 року на "синьому" мітингу в Донецьку дружина Віктора Януковича Людмила виступила із промовою про "наколоті апельсини" й "американські валянки на Майдані". Ці фрази стали одними з найпопулярніших і найбільш згадуваних у ЗМІ

«Нова велика жертва за Мазепину ідею» - стаття про смерть Євгена Коновальця. Львів, журнал «Українське Юнацтво», 1938 рік

Дід майбутнього держсекретаря США Ентоні Блінкена Моріс Блінкен, народився у Києві в єврейській родині.

У 1904 році вони іммігрували до США, за словами самого Ентоні Блінкена, "утікши від погромів у Росії".

Батько Моріса, Меїр Блінкен, був поетом. Живучи в Києві, він писав вірші на ідиш

Київ, вулиця Козловська, липень 1946 року. До Революції ця місцина називалася Проваллям. Зараз це частина Паркової дороги. На місці будинку на задньому плані розташований КВЦ «Парковий»

​​1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі більше 90% із 32 мільйонів громадян України висловилися за незалежність держави.

Одночасно з референдумом проводилися і вибори президента, на яких перемогу здобув голова Верховної Ради Леонід Кравчук, у недалекому минулому - секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61,59% виборців (19 млн. 643 тис.).

Опозиція не виставила єдиного кандидата. Найбільш реальний суперник Кравчука, лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл, отримав підтримку 7,42 млн. виборців (23,27%). Третє місце посів голова УРП Левко Лук'яненко - 4,49% (1,43 млн.), четверте - заступник голови ВР Володимир Гриньов із ПДВУ (4,17%, або 1,33 млн.). П'яте - Ігор Юхновський (1,74%; 554,7 тис.), шосте - Леопольд Табурянський, Народна партія України (0,57%; 182,7 тис.)

Листівка-звернення про готовність УПА до спільної з польськими громадами боротьби проти німецьких окупантів та польських провокаторів, що співпрацюють з німцями. Липень 1943 року

​​2 грудня 1998 року, при перетині Павло Лазаренком кордону у районі міста Базель у швейцарських прикордонників виникли сумніви щодо панамського паспорту, який він пред'явив. Лазаренко був затриманий для з'ясування ситуації, у ході чого вияснилося, що він фігурував у кримінальних справах щодо відмивання коштів.

Справа про відмивання коштів колишнім прем’єр-міністром країни через довірених осіб та фіктивні фірми тягнулася 8 років.

25 серпня 2006 року Павло Лазаренко був засуджений судом США до 97 місяців ув'язнення та штрафу понад 10 млн доларів

Інформаційне повідомлення Голови КДБ при РМ УРСР Віталія Нікітченка до ЦК КПУ щодо виявлення у м. Кримськ Краснодарського краю листа кримських татар, що повернулись до Криму. В записки зазначається, що в листі піднімається питання автономії Криму та пропонується оголосити збір підписів серед представників кримськотатарського народу про підтримку цієї ідеї. Записка датована 11 січня 1968 року

​​«29 лет назад — 2 декабря 1991 года, Польша стала первой страной мира, признавшей независимость Украини.

29 lat temu - 2 grudnia 1991 roku - Rzeczpospolita Polska - jako pierwsze państwo na świecie - uznała niepodległość Ukrainy», - экс-посол Польши в Украине Ян Пекло

​​#хроніки революцій

3 грудня 2004 року Верховний Суд України ухвалив рішення, згідно з яким результати виборів президента 21 листопада 2004 року були визнані сфальсифікованими (дії Центральної виборчої комісії - незаконними, а протокол ЦВК - недійсним).

Прогримів переможний салют під час вечірнього мітингу на переповненому помаранчевому майдані Незалежності

❗️В Україну передали автентичну копію Брест-Литовського мирного договору, який був віднайдений в Османському архіві в Стамбулі та оформлений відповідно до оригіналу

https://www.istpravda.com.ua/short/2020/12/3/158602/

​​4 грудня 1992 року IV Всеукраїнський з'їзд Народного руху України перетворив НРУ на політичну партію, а головою обрав В'ячеслава Чорновола.

Принциповість РУХу проти розкрадання державної власності комуністичною номенклатурою спричинила антирухівську кампанію, найвідомішим з якої є вислів тодішнього Президента Л. М. Кравчука: «Що таке РУХ? Немає РУХу!»