Мричко Іван Степанович цього року відзначив свій 100-й день народження у рідному краю на Івано-Франківщині! 🙌
Життєвий шлях чоловіка був наповнений випробуваннями та подіями. Народився Іван у селі Бабче, що на Івано-Франківщині. Тут зростав. У юному віці долучився до лав Української Повстанської Армії та захищав свій рідний край. Потім доля привела його на Херсонщину, де він у свої 99 років разом з родиною зустрів другу війну у своєму житті. Рятуючись від обстрілів та окупації, він повернувся до рідного краю.
👉🏻 Івано-Франківська міська організація Українського Червоного Хреста підтримує чоловіка. Кожна зустріч стає особливою, адже той оптимізм, що випромінює цей чоловік, та усмішка надихають. У розмові Іван Степанович нагадував — важливо цінувати кожен момент життя та долати будь-які труднощі.
#ІваноФранківщина #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Життєвий шлях чоловіка був наповнений випробуваннями та подіями. Народився Іван у селі Бабче, що на Івано-Франківщині. Тут зростав. У юному віці долучився до лав Української Повстанської Армії та захищав свій рідний край. Потім доля привела його на Херсонщину, де він у свої 99 років разом з родиною зустрів другу війну у своєму житті. Рятуючись від обстрілів та окупації, він повернувся до рідного краю.
👉🏻 Івано-Франківська міська організація Українського Червоного Хреста підтримує чоловіка. Кожна зустріч стає особливою, адже той оптимізм, що випромінює цей чоловік, та усмішка надихають. У розмові Іван Степанович нагадував — важливо цінувати кожен момент життя та долати будь-які труднощі.
#ІваноФранківщина #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
📢«Дуже круто бачити щиру усмішку від людей, які отримали допомогу — це дуже мотивує на роботу!»
Юлія є волонтеркою Куп'янської організації Українського Червоного Хреста вже протягом 4 років.
З початком повномасштабного вторгнення разом з іншими волонтерами дівчина активно допомагала населенню Куп'янщини:
«Харчові набори, ліки, засоби гігієни, дитяче харчування, підгузки, одяг — все, що могли доставити з підконтрольної України території, ми розвозили за адресами або видавали по можливості, закриваючи потреби нужденних в цьому. Іноді було дуже непросто: відсутність світла, газу, води, а з часом і зв'язку. Але продовжували свою роботу».
👉🏻 Паралельно з волонтерством Юлія завершує навчання за спеціальністю "медична сестра", а нещодавно стала інструкторкою з першої допомоги. Також вона координує пункт прокату засобів реабілітації, що функціонує в організації.
«Я щиро пишаюся, що я — волонтер».
#Харківщина #Купянськ #історія #волонтери
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Юлія є волонтеркою Куп'янської організації Українського Червоного Хреста вже протягом 4 років.
З початком повномасштабного вторгнення разом з іншими волонтерами дівчина активно допомагала населенню Куп'янщини:
«Харчові набори, ліки, засоби гігієни, дитяче харчування, підгузки, одяг — все, що могли доставити з підконтрольної України території, ми розвозили за адресами або видавали по можливості, закриваючи потреби нужденних в цьому. Іноді було дуже непросто: відсутність світла, газу, води, а з часом і зв'язку. Але продовжували свою роботу».
👉🏻 Паралельно з волонтерством Юлія завершує навчання за спеціальністю "медична сестра", а нещодавно стала інструкторкою з першої допомоги. Також вона координує пункт прокату засобів реабілітації, що функціонує в організації.
«Я щиро пишаюся, що я — волонтер».
#Харківщина #Купянськ #історія #волонтери
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
До повномасштабного вторгнення ці хлопці були отримувачами послуг від Українського Червоного Хреста, а зараз стали волонтерами й допомагають іншим.
До психоневрологічного інтернату волонтери Купʼянської міської організації Українського Червоного Хреста здійснювали регулярні виїзди. Вони проводили заходи з психосоціальної підтримки. Під час таких заходів Олександр та Олексій й познайомилися з волонтерами.
Із осені 2022 року хлопці почали брати активну участь у житті Українського Червоного Хреста — стали частиною команди волонтерів.
Олексій про свій досвід: «Я волонтер вже рік, дуже радий підтримувати людей в евакуаціях, допомагати розвантажувати та видавати гуманітарну допомогу».
«Волонтерство — можливість допомогти нужденним. Обожнюю виконувати свою роботу в цих стінах» - додає про себе Олександр.
У нашій організації кожен має підтримку та можливість реалізовувати свої потенціали.
#історія #волонтери
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
До психоневрологічного інтернату волонтери Купʼянської міської організації Українського Червоного Хреста здійснювали регулярні виїзди. Вони проводили заходи з психосоціальної підтримки. Під час таких заходів Олександр та Олексій й познайомилися з волонтерами.
Із осені 2022 року хлопці почали брати активну участь у житті Українського Червоного Хреста — стали частиною команди волонтерів.
Олексій про свій досвід: «Я волонтер вже рік, дуже радий підтримувати людей в евакуаціях, допомагати розвантажувати та видавати гуманітарну допомогу».
«Волонтерство — можливість допомогти нужденним. Обожнюю виконувати свою роботу в цих стінах» - додає про себе Олександр.
У нашій організації кожен має підтримку та можливість реалізовувати свої потенціали.
#історія #волонтери
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
👉🏻 Люди, що звертаються до організацій Українського Червоного Хреста — абсолютно різні: кожен зі своїм життєвим досвідом та своїми історіями. І хтось розповідає про них, а хтось стримано мовчить. Але ця пара, яка нещодавно отримувала гуманітарну допомогу від Гайсинської районної організації Українського Червоного Хреста, поділилася своєю історією.
Про їхню зустріч можна сказати: не було би щастя, та нещастя посприяло. Пан Олександр проживає у Малій Мочулці Теплицької громади, а пані Тетяна - із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Обоє давно овдовіли і мають дорослих дітей.
Їхнє знайомство розпочалося із повідомлення у соціальній мережі від пана Олександра. Вона відповіла. Так зав'язалося їх спілкування.
Неодноразово звав її до себе, щоб виїжджала з окупації. Але жінка не наважувалася, допоки не отримала травму — важкий перелом руки. Наважилася на поїздку до свого інтернет-знайомого на Вінниччину. Тепер живуть разом уже 5-й місяць.
На запитання, чи не боялася їхати до малознайомого чоловіка, пані Тетяна відповіла: «Певно, серце вело, тож страху не було».
Тепер вдвох вони щасливіше, ніж окремо🫶
#Вінничина #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Про їхню зустріч можна сказати: не було би щастя, та нещастя посприяло. Пан Олександр проживає у Малій Мочулці Теплицької громади, а пані Тетяна - із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Обоє давно овдовіли і мають дорослих дітей.
Їхнє знайомство розпочалося із повідомлення у соціальній мережі від пана Олександра. Вона відповіла. Так зав'язалося їх спілкування.
Неодноразово звав її до себе, щоб виїжджала з окупації. Але жінка не наважувалася, допоки не отримала травму — важкий перелом руки. Наважилася на поїздку до свого інтернет-знайомого на Вінниччину. Тепер живуть разом уже 5-й місяць.
На запитання, чи не боялася їхати до малознайомого чоловіка, пані Тетяна відповіла: «Певно, серце вело, тож страху не було».
Тепер вдвох вони щасливіше, ніж окремо🫶
#Вінничина #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
👵🏼70-річна Світлана Йосипівна з Великого Березного є підопічною проекту “Догляд вдома” Закарпатської обласної організації Українського Червоного Хреста.
Світлана Йосипівна своє життя присвятила дітям та чоловіку. Проте поважні роки зустрічає одна, чоловік покинув цей світ 5 років тому, а діти роз’їхались. Син та донька Світлани підтримують у важкі часи, проте бути поряд наразі не можуть. Завдяки програмі “Догляд вдома” Світлана відчуває поряд підтримку.
📌 Чесна, справедлива й дуже милосердна — так про Світлану відзивається її опікунка Ганна Муратівна. Жінки багато часу проводять разом. Гуляють, годинами розмовляють. Ганна Муратівна допомагає своїй підопічній підтримувати зв'язки з громадою, купує ліки та продукти, співпрацює з Мобільною Медичною Бригадою Великого Березного для надання кваліфікованої допомоги Світлані Йосипівній.
Ми поруч!
#доглядВдома #Закарпаття #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Світлана Йосипівна своє життя присвятила дітям та чоловіку. Проте поважні роки зустрічає одна, чоловік покинув цей світ 5 років тому, а діти роз’їхались. Син та донька Світлани підтримують у важкі часи, проте бути поряд наразі не можуть. Завдяки програмі “Догляд вдома” Світлана відчуває поряд підтримку.
📌 Чесна, справедлива й дуже милосердна — так про Світлану відзивається її опікунка Ганна Муратівна. Жінки багато часу проводять разом. Гуляють, годинами розмовляють. Ганна Муратівна допомагає своїй підопічній підтримувати зв'язки з громадою, купує ліки та продукти, співпрацює з Мобільною Медичною Бригадою Великого Березного для надання кваліфікованої допомоги Світлані Йосипівній.
Ми поруч!
#доглядВдома #Закарпаття #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
✨Життя змінилося за день: як сім’я з Бахмута знайшла прихисток на Закарпатті
Алла Анатоліївна Бондаренко з рідними все життя провела неподалік Бахмута Донецької області. На момент повномасштабного вторгнення її невістка була на 8-му місяці вагітності, тому з першими звуками вибухів вони прийняли рішення покинути рідну домівку та переїхати на Закарпаття.
Підтримувала й усіляко допомагала родині Закарпатська обласна організація Українського Червоного Хреста. Одяг, продукти харчування, засоби гігієни тощо. Коли Український Червоний Хрест завершив ремонтні роботи в будівлі, виділеній громадою під прихисток, родина переїхала вже у новий прихисток.
ℹ️ Нагадуємо, Закарпатська обласна організація Українського Червоного Хреста провела ремонтно-відновлювальні роботи та повністю облаштувала побутовою технікою й меблями 14 прихистків для внутрішньо переміщених осіб у чотирьох районах Закарпатської області.
❤️ Ми поруч!
#Закарпаття #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin
Алла Анатоліївна Бондаренко з рідними все життя провела неподалік Бахмута Донецької області. На момент повномасштабного вторгнення її невістка була на 8-му місяці вагітності, тому з першими звуками вибухів вони прийняли рішення покинути рідну домівку та переїхати на Закарпаття.
Підтримувала й усіляко допомагала родині Закарпатська обласна організація Українського Червоного Хреста. Одяг, продукти харчування, засоби гігієни тощо. Коли Український Червоний Хрест завершив ремонтні роботи в будівлі, виділеній громадою під прихисток, родина переїхала вже у новий прихисток.
ℹ️ Нагадуємо, Закарпатська обласна організація Українського Червоного Хреста провела ремонтно-відновлювальні роботи та повністю облаштувала побутовою технікою й меблями 14 прихистків для внутрішньо переміщених осіб у чотирьох районах Закарпатської області.
❤️ Ми поруч!
#Закарпаття #історія
Іnsta | FB | Web | Tw | Tiktok | YouTube | Flickr | Linkedin