💡Пояснення:

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти, адже слово співставити — скальковане з російської мови. Стилістично правильний варіант — зіставити.

Отже, відповідь — Б.

А) Кожен громадянин України, усвідомлюючи важливість державної мови, завжди й скрізь має послуговуватися нею.

Б) Застосовуючи українську в усіх гаджетах, користуючись нею в соцмережах, створюємо відповідне мовне середовище.

В) Щоденно спілкуючись з носіями української, зможете швидше збагатити словниковий запас та покращити вимову.

Г) Дехто, прагнучи вдосконалити свої навички, заводить нотатник для нових цікавих слів, фразеологізмів, крилатих висловів.

Д) Українська має звучати повсюди, вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою.

💡Пояснення:

Дієприслівниковий зворот має передавати додаткову дію підмета!
У реченні Д дієприслівник вимагаючи передає додаткову дію іншого суб'єкта, адже підмет українська не може вимагати дотримання права.

Відповідь — Д.

А) «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

Б) «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

В) Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Г) «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав, – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Д) «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

💡Пояснення:

Неправильно розставлені розділові знаки в реченнях А, Б, Г, Д.

А) Якщо слова йдуть усередині прямої мови, то перед та після них має стояти тире й кома: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Б) Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її (лише її) беруть у лапки, а після неї ставлять кому і тире: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Г) Якщо одна частина слів автора стосується частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Д) Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь — В.

💡Пояснення:

Лексична помилка є в реченні Г, слово професіональний варто замінити на професійний, адже професіональний – той, що стосується професіонала; кваліфікований;
професійний – той, що стосується професії, пов’язаний з нею; фаховий.

Відповідь: Г.

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Як стверджують філософи й соціологи,(1) цивілізованість світу вимірюють книжками,(2) саме вони є беззаперечними символами мудрості й честі:(3) президенти країн,(4) присягаючи нації,(5) кладуть руку саме на книгу,(6) а не на пощерблену в битвах древню шаблю.

💡Пояснення:

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А, адже в цьому реченні відокремлюється комами вставна конструкція, яка вказує на джерело інформації.

Відповідь: А.

💡Пояснення:

Іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, село, гора і т. д.): Батумі — місто, отже воно.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, неістота. Отже, воно.

Відповідь — Д.

💡Пояснення:

У запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки. Пораді кого? Миколи Івановича. Прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як: краще за інших.

Відповідь — Г.

💡Пояснення:

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Також після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.