Принципи лідерства генерала Паттона
Джордж С. Паттон-молодший (George S. Patton, Jr.) був генералом, якого німецьке верховне командування вважало найнебезпечнішим у Другій світовій війні. Відомий своїм пихатим стилем, він здебільшого робив це для того, щоб показати впевненість у собі і своїх військах, — пише Оуен Коннеллі (Owen Connelly) у своїй книзі «On War and Leadership».
21 грудня 1945 року Паттон помер у Гейдельберзі (Німеччина). Наступного дня The New York Times написала таку редакційну статтю:
«Історія простягнула руку і пригорнула генерала Джорджа Паттона. Його місце визначене. Він буде стояти в перших рядах великих американських воєначальників.
Задовго до закінчення війни Паттон вже був легендою. Ефектний, манірний, обвішаний пістолетами, глибоко релігійний і несамовито нецензурний; він легко впадав у гнів, бо був насамперед бійцем; він легко розчулювався, бо під усією своєю манірною запальністю мав добре серце; він був дивним поєднанням вогню і льоду. Гарячий у бою і нещадний також… Він був крижаним у своєму непохитному прагненні до мети. Він був не просто запеклим командиром танка, а глибоким і вдумливим військовим учнем».
Кілька крилатих висловів генерала Паттона:
❝ Командири і штаби повинні щодня бувати на фронті — щоб спостерігати, а не втручатися. Похвала цінніша за догану. Ваша головна місія як командира — бачити на власні очі і бути побаченим своїми військами під час особистої розвідки. ❞
❝ Віддати наказ — це лише близько 10%. Решта 90% полягає в тому, щоб забезпечити належне та енергійне його виконання. ❞
❝ Плани мають бути простими і гнучкими. Їх повинні складати люди, які будуть їх виконувати. ❞
❝ Інформація — це як яйця. Що свіжіші, то кращі. ❞
❝ Необхідно використовувати всі засоби до і після бою, щоб донести до військ, що вони збираються робити і що вони вже зробили. ❞
❝ Втома робить із нас усіх боягузів. Чоловіки в бойовому тонусі не втомлюються. ❞
❝ Мужність — це не йти на поводу у своїх страхів. ❞
❝ Невпевнена манера ніколи не викличе довіри. Холодна стриманість не може породити ентузіазму. Має бути зовнішній і видимий знак внутрішньої і духовної благодаті. ❞
❝ Дисципліна ґрунтується на гордості за свою військову професію, на прискіпливій увазі до деталей, на взаємній повазі та довірі. Дисципліна повинна бути звичкою настільки вкоріненою, щоб вона була сильнішою, ніж азарт бою або страх смерті. ❞
❝ Хороше рішення, рішуче застосоване відразу, краще, ніж досконале рішення через десять хвилин. ❞
#лідерство #принципи #Паттон
Джордж С. Паттон-молодший (George S. Patton, Jr.) був генералом, якого німецьке верховне командування вважало найнебезпечнішим у Другій світовій війні. Відомий своїм пихатим стилем, він здебільшого робив це для того, щоб показати впевненість у собі і своїх військах, — пише Оуен Коннеллі (Owen Connelly) у своїй книзі «On War and Leadership».
21 грудня 1945 року Паттон помер у Гейдельберзі (Німеччина). Наступного дня The New York Times написала таку редакційну статтю:
«Історія простягнула руку і пригорнула генерала Джорджа Паттона. Його місце визначене. Він буде стояти в перших рядах великих американських воєначальників.
Задовго до закінчення війни Паттон вже був легендою. Ефектний, манірний, обвішаний пістолетами, глибоко релігійний і несамовито нецензурний; він легко впадав у гнів, бо був насамперед бійцем; він легко розчулювався, бо під усією своєю манірною запальністю мав добре серце; він був дивним поєднанням вогню і льоду. Гарячий у бою і нещадний також… Він був крижаним у своєму непохитному прагненні до мети. Він був не просто запеклим командиром танка, а глибоким і вдумливим військовим учнем».
Кілька крилатих висловів генерала Паттона:
❝ Командири і штаби повинні щодня бувати на фронті — щоб спостерігати, а не втручатися. Похвала цінніша за догану. Ваша головна місія як командира — бачити на власні очі і бути побаченим своїми військами під час особистої розвідки. ❞
❝ Віддати наказ — це лише близько 10%. Решта 90% полягає в тому, щоб забезпечити належне та енергійне його виконання. ❞
❝ Плани мають бути простими і гнучкими. Їх повинні складати люди, які будуть їх виконувати. ❞
❝ Інформація — це як яйця. Що свіжіші, то кращі. ❞
❝ Необхідно використовувати всі засоби до і після бою, щоб донести до військ, що вони збираються робити і що вони вже зробили. ❞
❝ Втома робить із нас усіх боягузів. Чоловіки в бойовому тонусі не втомлюються. ❞
❝ Мужність — це не йти на поводу у своїх страхів. ❞
❝ Невпевнена манера ніколи не викличе довіри. Холодна стриманість не може породити ентузіазму. Має бути зовнішній і видимий знак внутрішньої і духовної благодаті. ❞
❝ Дисципліна ґрунтується на гордості за свою військову професію, на прискіпливій увазі до деталей, на взаємній повазі та довірі. Дисципліна повинна бути звичкою настільки вкоріненою, щоб вона була сильнішою, ніж азарт бою або страх смерті. ❞
❝ Хороше рішення, рішуче застосоване відразу, краще, ніж досконале рішення через десять хвилин. ❞
#лідерство #принципи #Паттон
У чому помиляються лідери
Ось де, на думку авторів книги «Позитивне лідерство» (The Positive Leader), часто помиляються лідери в управлінні собою та своїми командами.
1. Концентрація на слабких сторонах, а не на перевагах
Лідери витрачають життєво важливий час, гроші та енергію на боротьбу з невдачами й помилками, замість визнати та використовувати природні таланти працівників. Результат? Не зацікавлена в результаті та незадоволена команда. Позитивні лідери роблять інакше. Вони досягають успіху, розвиваючи свої «характерні сильні риси», і оминають свої слабкі сторони, дозволяючи іншим членам команди заповнювати пробіли. Понад те, вони заохочують свої команди та організації діяти так само.
2. Відсутність «мрії»
Лідери повинні любити свою роботу й виконувати її, щоб досягти чогось, інакше їм можна звільнятися і йти додому. Лідер, для якого важливе «навіщо» його працівників, здатен надихати інших та створювати емоційний зв’язок зі своєю командою, завдяки чому всі рухаються в одному напрямку. Лідерство — це надання сенсу життю людей. Видатні лідери пропонують яскраву ідею майбутнього, яка сповнює людей енергією і додає важливості їхній роботі.
3. Управління часом, а не енергією
Безперервно виконуючи завдання на робочому місці, лідери заповнюють ними свій розклад і думають, що використовують час максимально ефективно. Натомість вони безвідповідально зловживають своєю енергією, у них знижується уважність і вони рухаються просто до вигоряння. Час — вичерпний ресурс, а енергія — ні. Вона відновлюється. Лідери мають давати гарний приклад, не виснажуватись і розробляти стратегії фізичного, психічного, емоційного й духовного відновлення.
4. Успіх важливіший за щастя
Коли лідери зосереджуються лише на матеріальних здобутках і практичних досягненнях (наприклад, грошах і показниках), вони ігнорують глибші зв’язки й важливі види діяльності, які допомагають досягти довготривалого успіху й щастя. Прибутки й престиж — це добре, але один із найбільших привілеїв лідерства — це шанс змінити світ. Найкращі лідери йдуть уперед завдяки бажанню допомогти іншим: клієнтам, команді, якою вони керують, громаді та суспільству в цілому. Якщо керівник тільки жадібно бере й нічого не віддає, він, безперечно, втратить повагу й любов підлеглих.
#лідер #лідерство
Ось де, на думку авторів книги «Позитивне лідерство» (The Positive Leader), часто помиляються лідери в управлінні собою та своїми командами.
1. Концентрація на слабких сторонах, а не на перевагах
Лідери витрачають життєво важливий час, гроші та енергію на боротьбу з невдачами й помилками, замість визнати та використовувати природні таланти працівників. Результат? Не зацікавлена в результаті та незадоволена команда. Позитивні лідери роблять інакше. Вони досягають успіху, розвиваючи свої «характерні сильні риси», і оминають свої слабкі сторони, дозволяючи іншим членам команди заповнювати пробіли. Понад те, вони заохочують свої команди та організації діяти так само.
2. Відсутність «мрії»
Лідери повинні любити свою роботу й виконувати її, щоб досягти чогось, інакше їм можна звільнятися і йти додому. Лідер, для якого важливе «навіщо» його працівників, здатен надихати інших та створювати емоційний зв’язок зі своєю командою, завдяки чому всі рухаються в одному напрямку. Лідерство — це надання сенсу життю людей. Видатні лідери пропонують яскраву ідею майбутнього, яка сповнює людей енергією і додає важливості їхній роботі.
3. Управління часом, а не енергією
Безперервно виконуючи завдання на робочому місці, лідери заповнюють ними свій розклад і думають, що використовують час максимально ефективно. Натомість вони безвідповідально зловживають своєю енергією, у них знижується уважність і вони рухаються просто до вигоряння. Час — вичерпний ресурс, а енергія — ні. Вона відновлюється. Лідери мають давати гарний приклад, не виснажуватись і розробляти стратегії фізичного, психічного, емоційного й духовного відновлення.
4. Успіх важливіший за щастя
Коли лідери зосереджуються лише на матеріальних здобутках і практичних досягненнях (наприклад, грошах і показниках), вони ігнорують глибші зв’язки й важливі види діяльності, які допомагають досягти довготривалого успіху й щастя. Прибутки й престиж — це добре, але один із найбільших привілеїв лідерства — це шанс змінити світ. Найкращі лідери йдуть уперед завдяки бажанню допомогти іншим: клієнтам, команді, якою вони керують, громаді та суспільству в цілому. Якщо керівник тільки жадібно бере й нічого не віддає, він, безперечно, втратить повагу й любов підлеглих.
#лідер #лідерство
