Привіт, вересневі сонечка Могилянки!🍂

Осінь поступово заповнює наші вулиці — листя жовтіє, сонце ховається раніше, світ неначе повертається в минуле. І хочеться лише взяти ковдру, гарячий напій і в затишку слухати звуки осені...

Тож ми запрошуємо тебе на нову зустріч у Білому просторі — Літературно-вінілове чаювання!

Будемо спілкуватись, слухати поезію та музику зі справжніх платівок (і все це зі смачнючим чаєм). А ще творитимемо свою музику — тож якщо ти бажаєш зіграти на фортепіано чи своєму інструменті, прочитати вірші чи заспівати, заповнюй форму нижче!

Ти також матимеш нагоду поставити свої музичні платівки за невеликий донат для Взаємодопомоги від НаУКМА, тому хапай їх і приходь!

📆 коли: 29.09 (пт), о 18:00
📍 де: Білий простір (1-ий поверх КМЦ)
💌 вхід: заповнюй формочку

Чекаємо на тебе, щоб разом створювати осінню ретроатмосферу📀🎞

З любов'ю —
команда Білого простору 🤍

​​Тяглось на тумани та не відлетіліло
віяло злагодою і раєм
вітряне золото миготіло
вуличка похитувала трамваєм.

Равлики хмиз запасали бо саме
час їм в хатках палити
булькали вина в бутлях під лавками
(щасливий хто буде їх пити)

Проходили сумно безглуздо й далеко
люди самотні навзаєм
вітер відносив листки і лелеки
й вуличку із трамваєм.

— Іван Малкович.

авторка ілюстрації Оксана Музиченко
#opoetry_вірштижня

Привіт, літературомани ✨

На звʼязку Читацький клюб 📚 Ми — простір для читання і обговорення літератури в колі однодумців/миць. Наша діяльність — це про творення сенсів і якісних звʼязків між членами/кинями спільноти. Цьогоріч плануємо втілювати в життя нові формати і приймати в своє коло усе більше закоханих у книги 💌

Для цього ми розширюємо команду і запрошуємо вас приєднатися! Ми чекаємо: 

🔸Райтера/ку
🔸Дизайнерів/ок
🔸Івент-менеджера/ку
🔸Тік-токера/ку

Бажаєте стати частиною нашої книжкової родини? Тоді заповнюйте формочку:
https://forms.gle/SXaLr82JJN9F1wvT8

Дедлайн заповнення формочки — 23.59 15-го жовтня.

​​Ким була Сапфо? Як і кого вона любила?

Зі згадуванняс Стародавньої Греції, в уяві одразу виникає славнозвісне місто Атени, осередок маскулінного грецького інтелектуалізму та чуттєвості. Попри всю освіченість мешканців Атен, те, що збереглося від еротики в їхніх ліричних віршах, зосереджене майже винятково на сексуалізації соціально нижчих за статусом людей –жінок або юнаків. Гендерні ролі були дещо менш жорсткими і деспотичними за межами Атен, зокрема на острові Лесбос, жінки якого були відомі своєю значною емансипацією. Саме звідти і походить Сапфо – донька аристократів, та, хто в ті часи мала змогу здобувати освіту, поетеса, чия біографія оповита таємницею. І аж надто багато уваги привертає до себе сторінка особистого життя мисткині.

Ще в елліністичний та римський періоди точилися суперечки про сексуальність Сапфо. Деякі автори відзначали очевидний гомоеротичний підтекст у її поезії та розглядали можливість того, що вона була фізично або романтично пов'язана з жінками, про яких розповідає у своїх ліричних віршах.

У грецькому суспільстві жінки, як було заведено, трималися подалі від спілкування з чоловіками на публічній арені суспільного життя, і їхні головні соціальні зв'язки були з іншими жінками та членами власної родини. Тож не дивно, що Сапфо, схоже, спілкувалася переважно з жінками подібного соціального статусу.

З'ясувавши, що про особисте життя Сапфо відомо дуже мало, варто запитати, чому історики зробили ті чи ті припущення щодо сексуальності поетеси. Важливо підкреслити, що довгий період в історії не існувало припущення, мовбито потяг до певної статі
засвідчує належність людини до будь-якої орієнтації. Якби у нас була нагода запитати Сапфо про її орієнтацію, вона, схоже, і сама б не знала, як відповісти на це питання.

Попри це, звернемо увагу на фрагмент вірша Анакторія, де Сапфо проголошує, що вона воліє бачити "сяюче обличчя" і "легку ходу" Анакторії, а не те, що люблять бачити чоловіки (флот кораблів, воїнів):

“But that reminds me
now: Anactória,
she's not here, and I'd rather see her lovely
step, her sparkling glance and her face than gaze on
all the troops in Lydia in their chariots and
glittering armor.”

Це не обов'язково доводить, що це вірш про нерозділене кохання, але немає жодних підстав ставити під сумнів досить прозоре прочитання. Ще один прикметний уривок:

“Sweet mother, I cannot weave –
slender Aphrodite has overcome me
with longing for a girl…”

Тема розбитого серця в найрізноманітніших формах є важливим аспектом віршів Сапфо про розлуку. Цей уривок спілкування з жінкою на ім'я Діка є особливо драматичним:

“I simply wish to die.
Weeping she left me
and told me this too:
”We've suffered terribly, Sappho.
I leave you against my will.”

Фрагмент 31 – не лише один з найважливіших творів Сапфо, а й один з небагатьох, що зберігся до нашого часу. Більшість перекладачів та літературознавців розглядають цей вірш як оду тривозі потягу та зізнання в коханні однієї жінки до іншої:

“That man seems to me to be equal to the gods
who is sitting opposite you
and hears you nearby
speaking sweetly

and laughing delightfully, which indeed
makes my heart flutter in my breast;
for when I look at you even for a short time,
it is no longer possible for me to speak

but it is as if my tongue is broken
and immediately a subtle fire has run over my skin,
I cannot see anything with my eyes,
and my ears are buzzing…”

Дехто стверджує, що ці вияви одностатевого бажання могли бути просто літературною умовністю, інші стверджують, що вони розкривають власні переживання та емоції поетеси. Її творчість пропонує гнучкий і небінарний підхід до кохання і бажання, з відкритістю до різноманітних емоційних і фізичних переживань. Зрештою, сексуальність Сапфо може залишитися невідомою, але її поезія продовжує надихати і резонувати з сучасними читачами зі всього спектру ЛГБТК+.
Отже, хоча Сапфо і залишає місце для двозначності у своїй поезії, її твори, безумовно, мають гомоеротичний характер, але не обов'язково гомосексуальний.

#opoetryandfacts
авторка допису Злата Пелих

​друже,

ми раді повідомити тобі, що наша команда шукає нових учасників та учасниць! 🏹🤍

якщо твоє серце та душа завжди відкриті до поезії, запрошуємо до співпраці:

• ілюстраторів_ок/дизайнерів_ок;
• райтерів_ок освітніх дописів та анонсів;
• оператора_ку та монтажера_ку ТікТок;
• коректорів_ок;
• фотографів_инь;

якщо запропоновані посади зацікавили тебе, і десь всередині починає горіти вогник очікування – хутчіш заповнюй формочку! 🕊

🪽реченець - 22.10, 23:59.

з нетерпінням чекаємо на тебе у нашому поетичному просторі!

love,
o.poetry

❗️Збір для брата могилянкині Катерини Осипчук

Брат Катерини Осипчук, який служить у 120 бригаді територіальної оборони ЗСУ, потребує гроші на ремонт автівки.

Реквізити:
💳Монобанка

#Допомога_KT

​берег стоїть в тумані по кісточки чорна осока пір’ям намоклим липне жовтень свій зламаний палець у жовч умочив і полічив нас одягнених ще по-літньому

– Ірина Шувалова.

авторка ілюстрації: Ксенія
#opoetry_вірштижня

​​друже,

нагадуємо, що ти ще досі можеш стати членом або членкинею нашої команди.

будемо раді бачити саме тебе в нашій поетичній співдружності для плідної взаємодії та теплих вечорів з кавою.

маєш час заповнити формочку до 22.10, 23.59

до зустрічі!

love,
o.poetry

сонце – у сонячному сплетінні голос твій у діафрагмі вібрує
ти – сонцестояння моє осіннє

– Юрій Іздрик

авторка ілюстрації: Оксана Музиченко
#opoetry_вірштижня

друже,

ми дякуємо тобі за всі заповнені формочки і хочемо запевнити, що ми отримали і прочитали кожну з них. вже з понеділка ті, хто пройшов перший етап відбору, отримають тестове завдання. чекай на відповідь з подальшими діями.

до зустрічі в команді,

love,
o.poetry.

Вітаю, особистість, яка, проживаючи своє життя та гортаючи стрічку соціальних мереж, натрапила на анонс неймовірної події.

Запрошуємо кожного, кому небайдужа доля сучасної української писемності власного ґатунку на "Літслей"! ✨

Формат, в якому творці
змагатимуться між собою, аби підкорити Говерлу поезії. Маючи в арсеналі вірші свого авторства на будь-який формат та 3-5 хвилин, кожен(-на) з учасників(-ць) матиме змогу поділитися тим, що болить і тим, що на часі. Кращого(-у) Літслеєра(-ку) визначать слухачі, у свідомість яких проникатимуть митці, перевертаючи там усе з ніг на голову.

Гарантуємо вам:
📎 Коло однодумців, яке надихає і дозволяє відчути, що ти - живииий!
📎 Щирі емоції поетів і поетес, які виборюватимуть пошану слухачів
📎 Можливість вільно висловити власні міркування у форматі вільного мікрофону


🗓 Позначайте 18 листопада у своїх календарях, адже ми вас вже чекаємо!

📌 Детальну інформацію про організаційні моменти ви зможете отримати після реєстрації на захід за покликанням

​Аттила Могильний. Київське серце.

«Щиро вважаю цього неприкаяного київського блукальця одним із найкращих українських поетів кінця другого тисячоліття», — Іван Малкович.

Аттила Могильний з’явився на світ 16 вересня 1963 року в Києві – місті, яке назавжди полонило його серце. Він був не лише династійним поетом величної столиці, а й одним із найяскравіших представників покоління «вісімдесятників». Його батько – Віть Вітько, відомий поет-шістдесятник, який значно вплинув на світогляд та творчість Аттили.

Аттила зростав у районі Чоколівка, який важко назвати аристократичним, як зазначає Іван Малкович. Саме Чоколівка посідає чільне місце в його поезії, поряд зі згадками про Сирець, Відрадний та інші райони, окрім центру Києва. Його юність була пов’язана з хуліганами та жорсткішими за характером хлопцями, що пізніше він також відтворив у своїй поезії.

Україна починалася з Відрадного,
оточеного пустирями,
де в корпусах розбитих машин
виростали ожини й легенди,
де вранці
світляки чорними стрілами
вилітали з голубників,
де курились дахи від спеки
і ходили дахами тіні,
граючи на гітарах і губних гармоніках.

Могильний здобув освіту на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Пізніше він ділився своїми знаннями, викладаючи в тому самому університеті, працюючи в редакціях газет, досліджуючи перську мову й культуру в Таджикистані та викладаючи українську мову у Варшавському університеті.

Під час проєкту «Мистецька Алея» Іван Малкович, давній друг Аттили, схарактеризував поета так:
«Аттила відрізнявся від нас усіх, тому що він був киянин. І він був взірцевий киянин. Завжди всюди лунала переважно російська мова, а Аттилина мова, українська, київська, була викшталтувана, прекрасна, і завжди можна було сказати: от – киянин!»

У віршах поета відчувається питоме єднання із Києвом, ніби він сам – його частинка. Складається враження, неначе місто стало людиною і потайки дивиться на себе в дзеркало. Київ у поезії Аттили існує в усіх часових площинах: від минулого і самих лише нарисів міста в історії — до майбутнього, яке перегнало життя поета:

Доки падає сніг,
сумні дракони на будинках
пам’ятатимуть нас,
бо це тільки Річард
заскочив до Києва,
щоб побудувати замок і піти,
а ми лишаємось тут
назавжди.

За життя Аттили побачили світ лише два томи його поезій: "Турмани над дахами" в 1987 році та "Обриси міста" в 1991 році. Він був поетом, закоханим у міський пейзаж, та трубадуром, співцем міста. Рух міста має самодостатню цінність, а його настрій і характерні риси не потребують додаткових прикрас. Для Могильного Київ – це цілий всесвіт, і він прагне поділитися з нами його таємницями, які вже відкрив для себе.

Кав’ярня у підвальчику.
Якщо захотіти,
то можна побачити з її вікон
весь світ.

Останні вірші Аттили Могильного резонують з його особистим болем, екзистенційною тугою, непохитним і похмурим судженням про епоху, світ і власне існування. Трагічно, на 44-му році життя третього вересня 2008 року поет поринув у вічність, залишивши по собі глибоку спадщину.

Так, наче життя скінчилося.
Так, наче збираюся вмерти.
Кожен спогад закінчується болем,
кожен спогад закінчується гіркотою.


#opoetryandfacts
авторка допису: Злата Пелих
ілюстрації: Юлія Заремська

"Гармонія - це не великий діамант, а мозаїка гармонійно викладених камінчиків", - писав Альфонс Жан Карр.
У пошуках такої гармонії перебуваємо ми, тому організовуємо вечір етюдів "Театральна Мозаїка". На заході ви зможете побачити 8 епізодів, написаних, зрежисованих та втілених у життя учасницями та учасниками Театральної платформи "Ї". Кожний етюд відповідає одному кольору з притаманними йому історіями, символами, сенсами та образами, які будуть доповнювати одне одного та складатися в одне ціле.

📍Вечір етюдів відбудеться 9 грудня 2023 р. о 17:00 в актовій залі Культурно-мистецького центру НаУКМА.

Наша подія - благодійна, відтак потрапити на неї можна, зареєструвавшись за покликанням та сплативши донат-квиток від 50₴. Усі виручені з події кошти надійдуть до збору волонтерського осередку "Взаємодопомога НаУКМА" на вузлові турнікети для 3 ОШБр, де служить могилянець Гліб Осіпович.

Дуже на вас чекаємо.
Щиро, Театральна платформа

Дизайн афіші: sunflowerself

​друже,

вулиці Подолу обережно вкриваються тендітними сніжинками, що тихо падають на закрижанілий асфальт, усміхнені обличчя та волохаті капюшони перехожих. у повітрі витають пахощі випічки, і десь поблизу чути дружній сміх компаній із задубілими від холоду руками та сяйливими від щастя очима. вони вдихають зимне повітря, сповнене святкових запахів мандарин.

у цей морозно-магічний час ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з тобою, аби обмінятися теплом посмішок та захоплених поглядів!

"...коли ми бачимо світ очима любові, він відкриває нам свої кращі сторони..."

love,
o.poetry

​друже,

будні часом проходять надто швидко й монотонно, тож хочеться ловити миті, запам‘ятовувати щасливі моменти — і, звісно, творити, закарбовуючи спогади у слова й ноти. є хвилини, коли хочеться вискочити на стіл і віршованими рядками розповісти про все, що відчуваєш

тому ми запрошуємо тебе на кінопоказ «Спілки мертвих поетів» та літературний вечір із атмосферою стрічки. разом переглянемо й обговоримо фільм, а потім поділимося своєю творчістю і залишимо її частинку в нашому поетичному блокноті. буде багато поезії, музики і захопливих дискусій за чашкою гарячого чаю

із нетерпінням чекаємо на тебе 17 грудня о 15.00 на першому поверсі 7 корпусу та нагадуємо, що подія благодійна — вхід за вільний донат на потреби військовим. будемо раді послухати твої вірші, пісні та мелодії. заповнюй формочку для реєстрації тут ♡

«і п’єса життя ще не закінчена, і ти, можливо, впишеш свій рядок…»

love,
o.poetry

​друже,

спішимо нагадати, що вже завтра о 15:00 для тебе відчиняться двері 7 корпусу, аби ми разом переглянули «Спілку мертвих поетів» та обговорили фільм за чашкою чаю❤️‍🩹

після перегляду фільму буде літературний вечір, на якому ти зможеш поділитися своєю творчістю та залишити її частинку в нашому блокноті

carpe diem (лови мить!) та реєструйся у формочці. захід є благодійним, вхід — за вільний донат

love,
o.poetry