Нетолерантні історії спорту
255 subscribers
249 photos
23 videos
1 file
517 links
Знакові люди й події - щоденно
Download Telegram
🇺🇦13 жовтня під час виконання бойового завдання в районі Макіївки Сватівського району Луганської області загинув Артем Скляров, випускник, викладач відділення гімнастики ДЮСШ №1 у Білій Церкві на Київщині.
​​⚽️Сьогодні, 19 жовтня, півстолітній ювілей святкує Олександр Хацкевич, легендарний півоборонець «Динамо» 90-х, швидше наш, ніж не наш ідеологічно.

Олександр Хацкевич народився в 1973-му у Мінську. Вихованець мінського «Динамо». За «Динамо» київське грав у 1996-2004-му, став семиразовим чемпіоном, чотириразовим володарем Кубка України. Двічі, у 1998-му і 2000-му, визнавався найкращим футболістом білорусі.

У 2017-2019-му Хацкевич очолював київське «Динамо», а потім плюнув його прихильникам у душу, коли поїхав тренувати руский «Ротор» із Волгограда.

Попри те Хац начебто залишився на правильних позиціях. Навіть коли працював у росії. Його інтерв’ю в аспекті питань про Україну завжди були адекватними. А після повномасштабного вторгнення Олександр сказав:

«Українці ніколи не пробачать лукашенка. Треба розуміти, якою є влада в білорусі. Країна практично стала неофіційною частиною росії. У 2020-му місцеві силові структури разом із російськими придушували мирні мітинги. Лукашенка точно не пробачать. А справжні білоруси віддають свої життя за Україну».

Ну і трохи гумору. Тонкого, Хацкевич ним завжди вирізнявся. Ще в юні роки він розказав віршика білоруською

Прайдуць гады, абвiснуць грудзi
I ен стаяць ужо не будзе.
Павicне, як пеуня грэбень
I нікаму ты ужо спатрэбен.
​​🇺🇦🏒👊Сьогодні, 21 жовтня, 48 років виповнилося Андрієві Срюбку, найскравішому в історії українського хокею тафґаєві, легенді «Сокола» і національної збірної України, який нещодавно очолив молодіжну збірну України з хокею

Срюбко народився в 1975-му в Києві🇺🇦

Кар’єра гравця

🇺🇦1993-1995, 2003-2004, 2006-2011 – «Сокіл» Київ
🇺🇦1993-1994 – ШВСМ Київ
🇨🇦1994 - "Камлупс Блейзерс" (WHL)
🇨🇦1994-1996 - "ЛенUлы Тандер" (BCHL)
🇺🇸1996-1998 – «Толедо» (ECHL)
🇺🇸1998-1999 – «Лас-Веґас Зандер» (IHL)
🇺🇸1998 – «Порт Гарон Бордер Кетс» (UHL)
🇺🇸1998 – «Форт-Вейн Кометс» (IHL)
🇺🇸1999-2000 - «Ґранд Репідз Ґріффінс» (IHL)
🇺🇸1999 – «Юта Ґрізліс» (IHL)
🇺🇸2000-2002 – «Сірак'юз Кранч» (AHL)
📛2002-2003, 2011-2012 - «Молот-Прикам'є»
📛2003-2004 – «Амур» Хабаровськ
📛2005-2006 – ХК МВД Тверь
📛2006 – «Торпедо» Нижній Новгород
📛2006-2007 – «Димитров»
📛2012-2013 – «Кубань» Краснодар

🇺🇦У складі збірної України провів 106 матчів, закинув 16 шайб, віддав вісім результативних передач. Учасник Олімпіади-2002 і семи чемпіонатів світу в топ-дивізіоні

🏆Чемпіон України (2009)

Тренерська кар’єра

📛2013-2014 – «Димитров»-молод. (асистент)
🇺🇦2014-2015 – збірна України U20 (асистент)
🇺🇦2016-2017 – «Донбас» Донецьк (асистент)
🇺🇦2017, 2018-2019 – національна збірна України
🇺🇦2017-2018, з 2023-го – збірна України U20 (2017-2018)

Срюбко – батько трьох доньок, які займаються художньою гімнастикою. З 2021-го Андрій – директор київської дитячо-юнацької школи «Вершина».

Найпам’ятніший гол Андрій провів у ворота легендарного канадця Мартіна Бродора.

Ще у 2006-му, повернувшись з рф у «Сокіл», Срюбко у розмові з журналістом Олександром Ветчинкіним видав фразу, яка стала крилатою: «Хто назве мене «хохлом», тут же отримає у вухо або буде припечатаний до борту. Тому чув такі образи лише з трибун. Жоден з хокеїстів чогось схожого сказати на мою адресу не ризикнув».

А це вже Срюбко в 2019-му: «Знаєте, яка мить стала водороздільною для мене? Коли побував на Личаківському цвинтарі у Львові. І побачив там ряди з могил молодих хлопців і дівчат, які загинули на цій війні. Пам’ятники і стяги. Це моторошно. І відповідь на будь-яке питання – доречно зараз співпрацювати з росіянами чи ні».

Взагалі, Срюбко вміє говорити влучно не менше, ніж бити. Щоб у цьому переконатися, перечитайте це інтерв’ю👇
​​🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿⚽️21 жовтня пішов з життя 86-річний сер Роберт «Боббі» Чарльтон, легенда світового футболу, який одним з небагатьох пережив Мюнхенську трагедію 1958-го, був лідером збірної Англії на єдиному переможному для неї мундіалі-1966, отримав того року Золотий м’яч, здобув з «Манчестер Юнайтед» Кубок чемпіонів.

Боббі Чарльтон народився 11 жовтня 1937-го в Ашинґтоні, графство Нортамбленд🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿, у сім’ї шахтаря. Футболом почав займатися під керівництвом дядька Таннера Мілберна, батька чотирьох футболістів, найвідоміший з яких Джекі Мілберн був легендою «Ньюкасл Юнайтед». Боббі грав на позиціях нападника і півоборонця.

Кар’єра

🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿1954-1973 – «Манчестер Юнайтед»: 765 – 253
🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿1974-1975 – «Престон Норд Енд»: 45 – 10
🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿1975-1976 – «Вотерфорд»: 4 – 1
🏴󠁧󠁢󠁷󠁬󠁳󠁿1977-1978 – «Банґор Сіті»: 1 – 1
🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿1978: «Ньюкасл КБ Юнайтед»: 2 – 0
🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿1980 – «Блектаун Сіті»: 2 – 3

🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿У складі збірної Англії протягом 1958-1970-го провів 106 матчів, забив 49 голів. Учасник чотирьох ЧС (1958, 1962, 1966, 1970), півфіналіст Євро-1968.

Досягнення

🏆Чемпіон світу (1966)
🏆Володар Кубка чемпіонів (1968)
🥇🥇🥇Триразовий чемпіон Англії (1957, 1965, 1967)
🏆Володар Кубка Англії (1963)
🏆🏆🏆🏆Чотириразовий володар Суперкубка Англії (1956, 1957, 1965, 1967)

Особисті відзнаки

🏵Володар Золотого м’яча (1966)
🏵Найкращий футболіст ЧС-1966

Чарльтон був одним із знаменитих «малюків Басбі», групи футболістів, вихованих на «Олд Траффорд» під керівництвом Метта Басбі та Джиммі Мерфі, які повністю перебудували «Манчестер Юнайтед» після Другої світової війни. Юний Боббі довів свій талант, регулярно забиваючи за молодіжні та резервні команди, і в жовтні 1956-го дебютував за основний склад «МанЮнайтед».

Через рік команда виграла титул чемпіонів Англії. Їй пророкували велике майбутнє. Але…
👇👇👇
​​Чарльтон був одним із трьох футболістів «Юнайтед», хто вижив під час Мюнхенської авіакатастрофи. Англійський клуб 6 лютого 1958-го повертався з матчу Кубка чемпіонів проти «Црвени Звезди». Перед вильотом у передмісті Белграда Земуні, де розташоване летовище, почалася хуртовина. Рейс, на якому мали летіти чемпіони Англії, спершу відклали, але потім повернули пасажирів на борт.

Боббі та нападник Денніс Вайолетт вижили завдяки дивовижній випадковості. Під час посадки партнери за командою Томмі Тейлор і Девід Пеґґ вирішили помінятися з ними місцями, мовляв, у хвості літака почуватимуться безпечніше. В підсумку Чарльтона і Вайолетта після зіткнення літака з будинком у кінці злітно-посадкової смуги викинуло з кабіни. Вони лежали без ознак життя, а вижити зуміли завдяки воротарю «МанЮнайтед» Ґаррі Ґреґґу, котрий неймовірним чином вибрався з літака неушкодженим. Ґаррі швидко зметикував і почав рятувати тих, кого міг. Чарльтона і Вайолетта він вважав мертвими, але все ж відтягнув тіла на безпечну відстань. Потім побіг, побоюючись вибуху,подалі. А коли повернувся, то з подивом збагнув, що Боббі і Денніс живі. Крім цього тріо, всі інші представники команди, тренери і персонал клубу загинули.

Саме навколо Чарльтона й почав будуватися новий «Манчестер Юнайтед». Який через сім років після трагедії, з полисілим ще на початку 60-х Боббі знову буде на вершині англійського, а в 1968-му – європейського футболу. В фінальному матчі Кубка чемпіонів, у якому «МЮ» на «Вемблі» перемогли 4:1 у додатковий час «Бенфіку», Чарльтон відзначився дублем. Так само дубль він зробив у півфіналі чемпіонату світу-1966, в якому англійці перемогли Португалію.

Завершивши кар’єру в «МанЮнайтед», Боббі Чарльтон кілька разів намагався стати тренером. Спершу – граючим у «Престоні». Але на тренерській ниві проявити себе так, як на два роки старший брат Джекі, не зумів. До слова, брата, теж чемпіона світу-1966, Боббі пережив трохи більше, ніж на три роки. Джек теж помер 86-річним. У виданій в 2007-му біографії Боббі зізнався, що тривалий час ворогує з Джекі через сімейні скандали.

Дружину Норму Боббі Чарльтон зустрів на ковзанці. Пара одружилася в 1961-му і виховала доньок Сюзанну і Андреа.

В листопаді 2020-го в Боббі Чарльтона була діагностована демеція, придбане слабоумство. З того часу він почав здавати і упокоївся 21 жовтня 2023-го. Після смерті Боббі останнім з живих чемпіонів світу-1966 залишився Джеффрі Герст, автор хет-трика в фіналі.
🇺🇦16 жовтня під час виконання бойового завдання біля села Синьківка на Харківщині загинув 23-річний Дмитро Одинець, який виступав у багатьох змаганнях з плавання на відкритій воді та марафонського бігу, а працював в IT-сфері.

Дмитро народився 4 березня 2000-го в Рівному. Навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування у Києві.

Також у столиці Одинець серйозно зайнявся спортом. У складі збірної НУБіП Дмитро перемагав у плаванні на 1000 м в Одесі і був срібним призером на дистанції 5000 м в Мінську🥔, брав участь у Київському марафоні.

Після завершення навчання Дмитро працював у ІТ-галузі, але продовжував змагатися.

Коли почалася повномасштабна війна, Дмитро був непридатний до служби, однак хотів потрапити на фронт. У липні 2023-го він вступив до лав ЗСУ. На передовій Одинець мав позивний ІТ.

Про перебування на передовій Дмитро близьким не розповідав.Казав, що є оператором дрона, а насправді входив до штурмового взводу.
🇺🇦🕯Сьогодні згадуємо Василя Фадєєва. Легендарного менеджера збірної України і київського "Сокола" не стало цього дня, 10 років тому, 24 жовтня 2013-го. Йому було 63.

Василь Митрофанович народився 16 вересня 1950 року в Горькому (нині — Нижній Новгород, рф). Фадєєв - вихованець хокейної школи горьківського «Торпедо». В основному складі команди він виступав два сезони, а з осені 1970 року став гравцем київських клубів «Динамо» і «Сокіл».

У другій половині 70-х років Василь Митрофанович працював дитячим тренером на ковзанці «Крижинка».

З 1980 року Фадєєв став адміністратором «Сокола». Деякий час був начальником команди. За час перебування Фадєєва у клубі, «Сокіл» переміг у 12 чемпіонатах України.

З 1992 року роботу в клубі Фадєєв поєднував з посадою генерального менеджера збірної України. У ті роки національна команда брала участь у дев'яти турнірах елітного дивізіону чемпіонату світу і грала на Олімпіаді-2002.

Похований Василь Митрофанович на Байковому цвинтарі.
🇺🇦30 вересня під час бойового завдання поблизу Вербового Запорізької області загинув 42-річний Сергій Мельник, який до війни був гарним спортивним журналістом, добрий десяток років працював у газеті "Комерсант", на основі співпраці в якій ми власне й познайомилися.

Сергій родом з Кам'янця-Подільського. По роботі переїхав до Києва. Був одружений, мав дітей.

Більше тижня Сергій вважався зниклим безвісти. 9 жовтня тіло бійця знайшли.

Про дату та час прощання із Сергієм Мельником повідомлять додатково.
🇺🇦7 листопада на фронті обірвалося життя бійця 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, 25-річного Івана Солтисіка з Івано-Франківська, який був майстром змішаних єдиноборств, кандидатом у майстри спорту з боксу.

До повномасштабної війни Іван перебував у лавах Служби судової охорони. Службу проходив у комендантському взводі територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області.

За час служби став чемпіоном Служби судової охорони із рукопашного бою, неодноразовим призером та учасником змагань зі змішаних єдиноборств. Мав звання кандидата в майстри спорту з боксу.

Після 24.02.2022 Солтисік долучився до лав Збройних сил України.

15 листопада Іванові мало виповнитися 26 років.
🇺🇦8 листопада в боях за Україну загинув 50-річний Сергій Чмир, дитячий футбольний тренер, колись воротар аматорських футбольних команд Черкащини.

Сергій народився 23 листопада 1972-го у Золотоноші на Черкащині. Як воротар виступав на аматорському рівні за "Спартак" з Золотоноші, "Дніпро" з Черкас, "Локомотив" з Гребінки, "Драбів".

Сергій Чмир працював тренером у дитячо-юнацькій школі Золотоноші, був вчителем фізкультури в місцевій школі №6.

Ввечері 24 лютого 2022-го Сергій добровольцем вступив до лав Збройних сил України.

На війні мав позивний Ведмідь, друзі називали його Бувалим.

У Сергія залишилися батьки, дружина Алла, донька Анна.
Forwarded from Tanksport🖤❤️
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🙏41 рік тому відбувся поєдинок, який спричинив смерть боксера, два самогубства, а також скорочення чемпіонських боїв з 15 до 12 раундів🥊

13 листопада 1982-го у Лас-Вегасі, США, відбувся поєдинок, який змінив історію боксу.

21-річний американець Рей Манчіні вдруге захищав титул WBA у легкій вазі. Суперником був на 2 роки старший претендент із Південної Кореї Кім Дук Ку. Обоє підходили до бою дуже серйозно. Чемпіон в одному з інтерв'ю заявив, що на ринзі буде війна. Претендент налаштовувався на бій, як на останній у своєму житті. У готельному номері на абажурі він написав: "Жити або вмерти", а у своєму щоденнику: "Я маю сміливість і волю боротися до самого кінця".

Жорстокий бій завершився у 14 раунді, в якому Манчіні відправив корейця на настил рингу. Той піднявся, але рефері зупинив бій, зафіксувавши нокаут. За кілька хвилин після цього Кім впав у кому. Йому діагностували субдуральну гематому – крововилив у мозок. Зробили операцію, однак вона не допомогла.

ПРОДОВЖЕННЯ

Підписатись на Tanksport🖤❤️
​​🇺🇦11 листопада під селом Андріївкою поруч із Бахмутом на Донеччині під час виконання бойового завдання на війні з російськими окупантами загинув 22-річний Макар Єрофеєв, колишній хокеїст дніпровських «Зеніта», «Яструбів» і «Аврори», старший лейтенан, заступник командира роти розвідки 92-ї окремої штурмової бригади.

За словами воїна і старшого брата Антона Єрофеєва, Макар загинув, коли вів новорекрутованих бійців в бій особисто. При відході Єрофеєв з побратимами переносили пораненого. Макар не відходив від пораненого до останього не дивлячись на обстріл. Його вбили мінометною міною.

💬«Ми з Макаром були наймовірно близькі, по 10 годин спілкувалися про те, як побудований світ, - згадує Антон. - Ніколи не відчував у ньому страху. Макар завжди йшов у бій, навіть коли командири забороняли йому це робити. Макар не міг бачити смерті своїх підлеглих в екран «стрімів» та чути як вони отримують поранення, у рацію, завжди ходив з ними в бій. Його любили всі, з ким він був знайомим».

Макар Єрофеєв брав участь в обороні Харкова, проганяв ворога від Чугуєва, командував підрозділами при Балаклійсько-Куп'янській операції, а коли отримав поранення, втік з лікарні Макар був задіяний у пекельних боях на північ від Бахмута під Хромовим, зупиняв «вагнерів», останнім часом організовував штурми біля Андріївки.

💬«Макар був найгероїчнішою людиною, яких я знаю - стоїком, він до всього легко ставився‘ крім війни, мав добре філософське бачення воїна, вчив мене, - каже Антон Єрофеєв. - У нашої родини не було більшого страху, аніж загибель Макара. Нема таких слів, щоб описати трагедію твоєї загибелі, брате. Але поки живу, буду мститися за тебе, Єрофеєв Макар»🇺🇦
​​🇺🇦Ще одна трагічна звістка з фронту. На війні з москалями загинув 23-річний хокейний воротар, вихованець київського «Сокола» Олексій Логінов.

Олексій Логінов народився 25 листопада 1999 року в Києві, в хокей починав грати у школі «Сокола», з яким у 2015-му став бронзовим призером чемпіонату України U17. Наступних два роки Логінов перебував у системі іншої київської школи «Крижинка», а в 2017-му дебютував у дорослому чемпіонаті України за столичних «Крижаних Вовків». Зігравши за команду 1 матч, Олексій перебрався у «Білий Барс», з яким став чемпіоном України-2018 серед молоді (U20) і, зігравши два матчі в дорослому національному чемпіонаті, долучився до здобуття білоцерківцями бронзи.

Логінов був студентом географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2022-му закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин. Після початку повномасштабної війни Олексій добровольцем увійшов до лав Збройних сил України. Він був єдиною дитиною в сім’ї.

Похорон Олексія Логінова відбудеться у четвер, 16 листопада, починаючи з 13:00 на Лук’янівському цвинтарі.

Досі на війні з російськими загарбниками загинуло вже п’ятеро українських хокеїстів: 26-річний Ярослав Гаркавко, 19-річний Олександр Колонюк, чемпіон України-2007 42-річний Олександр Хміль, 21-річний Владислав Лихошва і 24-річний Макар Єрофеєв.

Федерація хокею України сумує разом рідними, близькими й друзями Олексія Логінова.

Вічна слава всім, хто віддав життя за волю України.

💳Підтримати маму героя матеріально можна, перевівши кошти на цю карту – 5168 7456 1023 2040 Логінова Тетяна Іванівна.
🇺🇦13 листопада під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кринки на Херсонщині внаслідок отримання осколкового поранення загинув 25-річний Сергій Мазуров з Південного на Одещині, бойовий медик стрілецької роти в/ч А4351, молодший сержант Збройних сил України, який у мирному житті був шахістом, кандидатом у майстри спорту.

Прощання з Сергієм відбудеться 16 листопада о 10.00 біля пам’ятника Захисникам Вітчизни на площі Перемоги в Південному.

16 листопада в громаді оголосили Днем жалоби.
🇺🇦9 листопада під час виконання бойового завдання загинув 34-річний Олександр «Севас» Ткаченко, представник фанатського руху "Севастополя", кримський націоналіст, кадровий військовий.

Олександр долучився до фанатської трибуни «Севастополя» з юних років. Хлопця цікавив не стільки сам футбол, скільки відчуття пригод та бійок. Але найперше його характеризували ідейність, радикальна проукраїнська позиція. Севас нерідко гупав «ватну» публіку у Севастополі за будь-яку прихильність до потенційного ворога.

Військова справа була традиційною для сім'ї Ткаченків. З 2013-го Севас служив у лавах 1 ОБМП. Розбирався у всьому. Знищував ворога будь яким боєприпасом - від 30-их ВОГів до 338 калібру.

Олександр нагороджений орденом «За Мужність ІІІ ступеня» за участь в АТО/ООС.
👇👇👇
Початок повномасштабного вторгнення Севас зустрів в Ірпені на Київщині. Втративши рідний дім, Севас був рішуче налаштований не дати росіянам забрати інший. Він вступав у стрілецькі бої, змушуючи ворога відступати. Був автором відомого фото з мертвим окупантом, який мав на тілі руни.

Під час рубки за Ірпінь Севас потрапив до групи, де знаходилися також хулігани "Динамо". Олександр завжди відзначався спокоєм та розсудливістю і завдяки цим рисам дуже підсилив в той час добровольчий підрозділ.

Севас був взірцевим морпіхом. Багато разів мав прямий контакт з ворогом, де кожного разу виходив з переможцем. Одного разу, коли росіяни намагалися штурмувати українські позиції, Севас майже самотужки відбив атаку за допомогою ГП-25.

Прощання з воїном відбудеться сьогодні, 16 листопада, з 12:00 до 14:00 у київському крематорії (вул. Байкова, 16).

У Севаса залишилися дружина та 3 дітей. Підтримати їх можна, перерахувавши кошти на банку.
- "На жаль, знов сумна новина прийшла до нашого фанатського руху. Захищаючи Україну, сьогодні загинув представник нашого фанатського руху Максим «Буба» Росницький.

Максим був закоханий всім серцем в Одесу та фанатське життя. Мріяв відкатати ще багато виїздів за "Чорноморець", але клята війна забрала його життя. Це велика втрата для нашої футбольної родини. Ми приносимо найщиріші співчуття родині.
Помстимося!
" (c)

Допоможемо родині: 4149609029652569 (Росницька О.Р.)

by: ultras1936odessa
🇺🇦18 листопада під Вербовим Запорізької області на війні з рускими свинями загинув Сергій Павліченко, людина-символ, чия справа стала початком кінця режиму Януковича. Сергій був бійцем 78 полку ДШВ.

Ще нещодавно доводилося дискутувати на тему, чи вбили тоді батько і син Павліченки суддю Шевченківського райсуду Києва Зубкова, котрий допомагав забудовникам віджати їхню хату і відповідно чи справедливо Дмитра і Сергія за підсумками Революції гідності випустили.

Не знаю, як було насправді, але час демонструє, що з нашими найчеснішими в світі суддями законними методами боротися майже неможливо.

Вічна слава Героєві.