An Instance of the Fingerpost
Щоб полегшити життя своєму редактору, я дублюю на берегах оригінальне написання неочевидних іншомовних імен (неочевидне ім’я — те, з кириличної форми якого важко виснувати іншомовну).
По-перше, я можу помилятися і неправильно ім’я відчитати.
По-друге, у редактора може бути інша правописна конвенція в анамнезі, а так він бачитиме що до чого, зекономить час. У мене ж оригінал перед очима, а у нього — не факт. Вставити комент копіпастою — роботи на 5 секунд.
По-третє, так усім простіше і наочніше.
Так само на берегах я пояснюю алітерації, алюзії, гру слів, суть жартів і т. ін. матерії. Якщо цитату звірено за джерелом, я пишу «Цитату звірено».
Це робиться для згладжування редакційного процесу. У результаті редактори люблять працювати з моїми перекладами, бо там є розмітка і ліхтарі, як на хорошій дорозі. Менше когнітивних зусиль на одиницю тексту йде.
Мораль: не грузи редактора свого без причини.
#пропереклад
Щоб полегшити життя своєму редактору, я дублюю на берегах оригінальне написання неочевидних іншомовних імен (неочевидне ім’я — те, з кириличної форми якого важко виснувати іншомовну).
По-перше, я можу помилятися і неправильно ім’я відчитати.
По-друге, у редактора може бути інша правописна конвенція в анамнезі, а так він бачитиме що до чого, зекономить час. У мене ж оригінал перед очима, а у нього — не факт. Вставити комент копіпастою — роботи на 5 секунд.
По-третє, так усім простіше і наочніше.
Так само на берегах я пояснюю алітерації, алюзії, гру слів, суть жартів і т. ін. матерії. Якщо цитату звірено за джерелом, я пишу «Цитату звірено».
Це робиться для згладжування редакційного процесу. У результаті редактори люблять працювати з моїми перекладами, бо там є розмітка і ліхтарі, як на хорошій дорозі. Менше когнітивних зусиль на одиницю тексту йде.
Мораль: не грузи редактора свого без причини.
#пропереклад
Зайвий займенник
Безпомильна ознака сучукрперекладу — переклад усіх присвійних займенників — свій, його, їхній і т. д. Перекладач бачить присвійні займенники — і сумлінно перекладає їх з місця на місце.
А штука в тому, що в англійській мові вони відіграють граматичну роль, тобто потрібні з граматичних, а не смислових міркувань. А в українській — ні, вона влаштована інакше. Іноді, звісно, присвійний займенник не завадить з міркувань стилістики або ритму, строгого правила тут немає, але в більшості випадків без нього можна спокійно обійтися — текст тільки виграє.
Переконатися в цьому просто. Присвійний займенник в українській мові потрібен, коли на нього припадає сигнал. Це перевіряється питанням «А не?..».
Він відпочивав на морі зі своєю дружиною і дітьми (а не з чужою?)
Він записав у своєму щоденнику (а не в чужому?)
Монарх привітав союзні війська з їхніми успіхами (а не з чужими?)
Рузвельт змінив свою риторику (а не чужу?)
Він користувався повагою своїх колег (а не чужих?)
Вона втратила своє здоров'я (точно своє?)
і т. д. без кінця в будь-якому сучукрперекладі. Усі приклади реальні.
#пропереклад
#dont_do_it
Безпомильна ознака сучукрперекладу — переклад усіх присвійних займенників — свій, його, їхній і т. д. Перекладач бачить присвійні займенники — і сумлінно перекладає їх з місця на місце.
А штука в тому, що в англійській мові вони відіграють граматичну роль, тобто потрібні з граматичних, а не смислових міркувань. А в українській — ні, вона влаштована інакше. Іноді, звісно, присвійний займенник не завадить з міркувань стилістики або ритму, строгого правила тут немає, але в більшості випадків без нього можна спокійно обійтися — текст тільки виграє.
Переконатися в цьому просто. Присвійний займенник в українській мові потрібен, коли на нього припадає сигнал. Це перевіряється питанням «А не?..».
Він відпочивав на морі зі своєю дружиною і дітьми (а не з чужою?)
Він записав у своєму щоденнику (а не в чужому?)
Монарх привітав союзні війська з їхніми успіхами (а не з чужими?)
Рузвельт змінив свою риторику (а не чужу?)
Він користувався повагою своїх колег (а не чужих?)
Вона втратила своє здоров'я (точно своє?)
і т. д. без кінця в будь-якому сучукрперекладі. Усі приклади реальні.
#пропереклад
#dont_do_it
Уряд проти держави
Панівний напрямок думки в сучукрперекладі — буквалізм. Щоправда його адепти не знають, що вони буквалісти, як мольєрівський герой не знав, що говорить прозою.
Так от, вони масово не розрізняють уряд і державу. Бачать слово government — і перекладають слово government. У підсумку — всі приклади реальні — діти у них ходять в урядові школи, складають урядові екзамени, порушують урядові закони, працюють урядовими службовцями і т. д. з усіма зупинками.
Якщо показати пальцем, то всі буквалісти постфактум погодяться, що правильне слово — державний, а не урядовий: державна школа, державна служба, державне кредитування, державна економіка і державна підтримка малого бізнесу.
Що їм заважає побачити це одразу? Моя гіпотеза така: це абстрактні слова, тому відрізнити уряд від держави складніше, ніж капустину від картоплини — треба більше розумове зусилля зробити.
У російській мові сплутати государственный і правительственный складніше, ніхто не відправляє дітей в правительственную школу, хоч носії цієї мови систематично плутають правительство і родину.
#пропереклад
Панівний напрямок думки в сучукрперекладі — буквалізм. Щоправда його адепти не знають, що вони буквалісти, як мольєрівський герой не знав, що говорить прозою.
Так от, вони масово не розрізняють уряд і державу. Бачать слово government — і перекладають слово government. У підсумку — всі приклади реальні — діти у них ходять в урядові школи, складають урядові екзамени, порушують урядові закони, працюють урядовими службовцями і т. д. з усіма зупинками.
Якщо показати пальцем, то всі буквалісти постфактум погодяться, що правильне слово — державний, а не урядовий: державна школа, державна служба, державне кредитування, державна економіка і державна підтримка малого бізнесу.
Що їм заважає побачити це одразу? Моя гіпотеза така: це абстрактні слова, тому відрізнити уряд від держави складніше, ніж капустину від картоплини — треба більше розумове зусилля зробити.
У російській мові сплутати государственный і правительственный складніше, ніхто не відправляє дітей в правительственную школу, хоч носії цієї мови систематично плутають правительство і родину.
#пропереклад
Ситуативна обізнаність
В оперативній роботі спецслужб є поняття ситуативна обізнаність (англ. situation awarness) — де ми, що довкола відбувається, скільки людей в приміщенні, де в ньому вхід, де вихід, куди ведуть двері, в який бік вони відчиняються і т. ін. Ситуативна обізнаність допомагає швидше реагувати.
У перекладі це буде розуміння контексту. Що глибше перекладач розуміє контекст, то швидше знайде влучний хід. Розуміння контексту напрацьовується самим процесом життя — освітою, подорожами, спілкуванням з різними людьми, дорослішанням — і складається в прикметник «досвідчений».
Відкриємо, для прикладу, сучукрпереклад. Надворі 1943 рік. Тегеранська конференція. Рузвельт і Сталін зустрічаються уперше. Читаємо:
Рузвельт привітав Сталіна такими словами: «Радий вас бачити. Я довгий час намагався організувати цю зустріч». Сталін демонстративно відповів, що затримка на його совісті, адже він був «дуже зайнятий через воєнні справи».
З одного боку, тут усе зрозуміло, читати можна, хоч уся ця сучукрперекладна стилістика — я довгий час намагався [щось зробити] — у великих дозах нестерпна. З іншого — перекладач на півтона не втрапляє в ноти.
Подивімося на цей епізод з погляду ситуативної обізнаності. Що відбувається? Іде дипломатична розмова двох союзників-суперників. Вони знайомляться і промацують один одного, хочуть зрозуміти що воно таке. Рузвельт говорить протокольну люб’язність, Сталін на неї відповідає (у безлічі мемуарів згадано, яким чарівним він умів бути).
Як саме Сталін відповідає Рузвельту? У автора — pointedly replied. У перекладача — демонстративно відповів. Цей хід можливий, але не найкращий. Він не проходить перевірки контекстом, ситуацією, емоцією. Співрозмовники починають з обміну люб’язностями, і Сталін повертає Рузвельту подачу. «Демонстративна відповідь» — надто грубий лексичний хід. Автор пише тонше, ніж перекладає перекладач. Різницю в класі між двома перекладами визначатимуть серед іншого отакі дрібниці. Щоб їх помічати, потрібна ситуативна, вона ж контекстуальна, обізнаність.
#пропереклад
В оперативній роботі спецслужб є поняття ситуативна обізнаність (англ. situation awarness) — де ми, що довкола відбувається, скільки людей в приміщенні, де в ньому вхід, де вихід, куди ведуть двері, в який бік вони відчиняються і т. ін. Ситуативна обізнаність допомагає швидше реагувати.
У перекладі це буде розуміння контексту. Що глибше перекладач розуміє контекст, то швидше знайде влучний хід. Розуміння контексту напрацьовується самим процесом життя — освітою, подорожами, спілкуванням з різними людьми, дорослішанням — і складається в прикметник «досвідчений».
Відкриємо, для прикладу, сучукрпереклад. Надворі 1943 рік. Тегеранська конференція. Рузвельт і Сталін зустрічаються уперше. Читаємо:
Рузвельт привітав Сталіна такими словами: «Радий вас бачити. Я довгий час намагався організувати цю зустріч». Сталін демонстративно відповів, що затримка на його совісті, адже він був «дуже зайнятий через воєнні справи».
З одного боку, тут усе зрозуміло, читати можна, хоч уся ця сучукрперекладна стилістика — я довгий час намагався [щось зробити] — у великих дозах нестерпна. З іншого — перекладач на півтона не втрапляє в ноти.
Подивімося на цей епізод з погляду ситуативної обізнаності. Що відбувається? Іде дипломатична розмова двох союзників-суперників. Вони знайомляться і промацують один одного, хочуть зрозуміти що воно таке. Рузвельт говорить протокольну люб’язність, Сталін на неї відповідає (у безлічі мемуарів згадано, яким чарівним він умів бути).
Як саме Сталін відповідає Рузвельту? У автора — pointedly replied. У перекладача — демонстративно відповів. Цей хід можливий, але не найкращий. Він не проходить перевірки контекстом, ситуацією, емоцією. Співрозмовники починають з обміну люб’язностями, і Сталін повертає Рузвельту подачу. «Демонстративна відповідь» — надто грубий лексичний хід. Автор пише тонше, ніж перекладає перекладач. Різницю в класі між двома перекладами визначатимуть серед іншого отакі дрібниці. Щоб їх помічати, потрібна ситуативна, вона ж контекстуальна, обізнаність.
#пропереклад
Запах слова
В електронів є три (і тільки три) фундаментальні властивості — маса, заряд і спін. Слово трохи складніша сутність, ніж електрон, але у нього так само є фундаментальні властивості, починаючи від морфологічних і закінчуючи найтоншими обертонами смислу, згенерованими, як завжди, контекстом.
Скажімо, слово завжди в той чи той спосіб прив’язане до часу — воно народжується, живе, змінюється і помирає. Проходить шлях від неологізму до архаїзму. Слова «дизайн» при старому режимі не було, а тепер воно скрізь.
Що це значить на практиці? Візьмімо для прикладу епізод із сучукрперекладу. Надворі 1941 рік, німці штурмують Москву, і радянське керівництво збирається тікати на схід — у кабінеті Сталіна демонтують communications equipment. Як перекласти це словосполучення? Перекладач далеко не ходить і каже комунікаційне обладнання.
Так перекласти можна, не те, щоб це було помилкою. Але є важливий нюанс, який виводить на метод. Якщо уважно подивитися на властивості слів, то ми побачимо, що хронологічний вектор спрямований вліво — з майбутнього у минуле. Перекладач ніби згори, з майбутнього «накладає» слова на описувану реалію. Ніхто з тих людей, які це обладнання демонтували, не сказали би про свою роботу такими словами. Це опосередкований спосіб перекладати: між тим, що відбувається в кабінеті Сталіна, і тим, як ми про це розповіли, стоїть фільтр англійської мови. Так народжується буквалізм.
Моя ідея в тому, що слова краще видобувати з контексту, тоді в книжці буде менше слідів перекладеності.
Порівняйте два варіанти:
1. У кабінеті Сталіна демонтували комунікаційне обладнання.
2. У кабінеті Сталіна демонтували апаратуру зв’язку.
Різниця між цими варіантами — це різниця в методі (точніше різниця між методом і відсутністю методу). На дистанції в 300 сторінок вийдуть принципово різні переклади — у них буде різний словниковий запас. Здогадайтеся, у якого більший.
Таким нудним філологічним матеріям присвячено книжку «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад», яку я потихеньку дописую.
* * *
У другому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — епічна біографія Ейнштейна в перекладі yours truly. Якщо вам цікавий мій метод, то там його в асортименті.
#пропереклад
В електронів є три (і тільки три) фундаментальні властивості — маса, заряд і спін. Слово трохи складніша сутність, ніж електрон, але у нього так само є фундаментальні властивості, починаючи від морфологічних і закінчуючи найтоншими обертонами смислу, згенерованими, як завжди, контекстом.
Скажімо, слово завжди в той чи той спосіб прив’язане до часу — воно народжується, живе, змінюється і помирає. Проходить шлях від неологізму до архаїзму. Слова «дизайн» при старому режимі не було, а тепер воно скрізь.
Що це значить на практиці? Візьмімо для прикладу епізод із сучукрперекладу. Надворі 1941 рік, німці штурмують Москву, і радянське керівництво збирається тікати на схід — у кабінеті Сталіна демонтують communications equipment. Як перекласти це словосполучення? Перекладач далеко не ходить і каже комунікаційне обладнання.
Так перекласти можна, не те, щоб це було помилкою. Але є важливий нюанс, який виводить на метод. Якщо уважно подивитися на властивості слів, то ми побачимо, що хронологічний вектор спрямований вліво — з майбутнього у минуле. Перекладач ніби згори, з майбутнього «накладає» слова на описувану реалію. Ніхто з тих людей, які це обладнання демонтували, не сказали би про свою роботу такими словами. Це опосередкований спосіб перекладати: між тим, що відбувається в кабінеті Сталіна, і тим, як ми про це розповіли, стоїть фільтр англійської мови. Так народжується буквалізм.
Моя ідея в тому, що слова краще видобувати з контексту, тоді в книжці буде менше слідів перекладеності.
Порівняйте два варіанти:
1. У кабінеті Сталіна демонтували комунікаційне обладнання.
2. У кабінеті Сталіна демонтували апаратуру зв’язку.
Різниця між цими варіантами — це різниця в методі (точніше різниця між методом і відсутністю методу). На дистанції в 300 сторінок вийдуть принципово різні переклади — у них буде різний словниковий запас. Здогадайтеся, у якого більший.
Таким нудним філологічним матеріям присвячено книжку «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад», яку я потихеньку дописую.
* * *
У другому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — епічна біографія Ейнштейна в перекладі yours truly. Якщо вам цікавий мій метод, то там його в асортименті.
#пропереклад
Називний відмінок
Майже в кожній англійській книжці є довгий перелік подяк з екзотичними прізвищами. Українська мова так влаштована, що закінчення в родовому й давальному відмінках залежать від статі: Тараса Шевченка — Тамари Шевченко (далеко не всі, хто майструє таблички з назвами вулиць, про це знають); Богдану Іваненку — Богдані Іваненко.
Так от, перекладачу є смисл спростити собі й редактору життя і давати іншомовні прізвища в називному відмінку. Тоді не треба морочитися зі статтю персонажів.
Замість писати в давально-родових відмінках «Щиро дякую таким-то» краще написати «Такі-то — щиро дякую вам».
Бо між Івліном Во, Вівьєном Лі й Іваном Ле легко заплутатися.
#пропереклад
Майже в кожній англійській книжці є довгий перелік подяк з екзотичними прізвищами. Українська мова так влаштована, що закінчення в родовому й давальному відмінках залежать від статі: Тараса Шевченка — Тамари Шевченко (далеко не всі, хто майструє таблички з назвами вулиць, про це знають); Богдану Іваненку — Богдані Іваненко.
Так от, перекладачу є смисл спростити собі й редактору життя і давати іншомовні прізвища в називному відмінку. Тоді не треба морочитися зі статтю персонажів.
Замість писати в давально-родових відмінках «Щиро дякую таким-то» краще написати «Такі-то — щиро дякую вам».
Бо між Івліном Во, Вівьєном Лі й Іваном Ле легко заплутатися.
#пропереклад
Best Before
У слів теж є термін придатності. Мені здається, не дуже добре вживати модерні слова у домодерних контекстах і навпаки (ну, хіба що для цього є спеціальна причина, і перекладач знає що робить).
Наприклад, тонше буде сказати, що скіфи вирощували зерно на продаж, аніж на експорт, бо експорт і скіфи — слова з різних лінгвоархеологічних шарів, як купець і менеджер зовнішньоекономічних зв’язків.
Ось, для ілюстрації думки, два приклади з моєї практики.
1
Оперна співачка живе сім років в Італії, а потім повертається на історичну батьківщину в Англію. І там the managers of both Drury Lane and Covent Garden, London’s two most prestigious opera houses, починають гонорарну війну за неї — хто перекупить знаменитий голос.
В епізоді нічого складного, але як перекласти the managers? Фальшивий акорд вийде, якщо лишити. Буде акуратніше й літературніше перекласти у смисл, а не в букву, і назвати їх імпресаріо або антрепренерами.
2
Matthew of Capernaum was a Galilean tax collector and the son of a tax collector.
Не назвеш же св. Матвія податковим інспектором. Він був митарем і сином митаря.
Мораль у тому, що лексика, як вино, — прив’язана до часу збору урожаю. Англійська мова — «стара». Звичайне, повсякденне англійське слово в українській мові стане модерним і буде фальшивою нотою.
Military experts на службі в якого-небудь московського царя — військові радники, а не військові експерти.
Fancy interior designer у вікторіанській Англії — це модний художник-декоратор, а не дизайнер інтер’єрів.
І т. д. Клас перекладача визначають дві речі — синтаксис і слововжиток, а не правописна конвенція між Фрейдом і Фройдом.
#пропереклад
* * *
У четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — мій останній переклад. «Каваленд» Огастіна Седжвіка. Красива книжка в палітурці з супером про те, хто, як і навіщо винайшов каву. Прекрасний подарунок для себе, для друзів, поетів, сучасників, вічності. А наші солдати заразом отримають щось корисне для перемоги.
У слів теж є термін придатності. Мені здається, не дуже добре вживати модерні слова у домодерних контекстах і навпаки (ну, хіба що для цього є спеціальна причина, і перекладач знає що робить).
Наприклад, тонше буде сказати, що скіфи вирощували зерно на продаж, аніж на експорт, бо експорт і скіфи — слова з різних лінгвоархеологічних шарів, як купець і менеджер зовнішньоекономічних зв’язків.
Ось, для ілюстрації думки, два приклади з моєї практики.
1
Оперна співачка живе сім років в Італії, а потім повертається на історичну батьківщину в Англію. І там the managers of both Drury Lane and Covent Garden, London’s two most prestigious opera houses, починають гонорарну війну за неї — хто перекупить знаменитий голос.
В епізоді нічого складного, але як перекласти the managers? Фальшивий акорд вийде, якщо лишити. Буде акуратніше й літературніше перекласти у смисл, а не в букву, і назвати їх імпресаріо або антрепренерами.
2
Matthew of Capernaum was a Galilean tax collector and the son of a tax collector.
Не назвеш же св. Матвія податковим інспектором. Він був митарем і сином митаря.
Мораль у тому, що лексика, як вино, — прив’язана до часу збору урожаю. Англійська мова — «стара». Звичайне, повсякденне англійське слово в українській мові стане модерним і буде фальшивою нотою.
Military experts на службі в якого-небудь московського царя — військові радники, а не військові експерти.
Fancy interior designer у вікторіанській Англії — це модний художник-декоратор, а не дизайнер інтер’єрів.
І т. д. Клас перекладача визначають дві речі — синтаксис і слововжиток, а не правописна конвенція між Фрейдом і Фройдом.
#пропереклад
* * *
У четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — мій останній переклад. «Каваленд» Огастіна Седжвіка. Красива книжка в палітурці з супером про те, хто, як і навіщо винайшов каву. Прекрасний подарунок для себе, для друзів, поетів, сучасників, вічності. А наші солдати заразом отримають щось корисне для перемоги.
Ще раз про точність і приблизність
Коли в оригіналі трапляється цифра, мало просто повторити її в перекладі — для початку її треба розуміти: що вона означає, приблизна вона чи точна, константа чи змінна і т. д.
Скажімо, в «Каваленді», який дорога редакція продає на користь ЗСУ — аукціон закінчиться через 15 хвилин, — автор пише, що висота вулкану Санта-Ана — 8000 футів. Вікіпедія каже, що 2385 м.
8000 футів, судячи з круглої цифри, — це приблизне значення. Автор показує порядок величин, а не зазначає точну висоту вулкана. У цьому сенсі Еверест чи Аннапурна — «восьмитисячники», іноді цього достатньо.
Якщо ми переведемо 8000 футів у метри, то отримаємо 2438 м, що не відповідатиме вулканологічній дійсності. Тут достатньо сказати «приблизно 2400 м». Заразом можна додати стандартний дисклеймер на зворот титулу — «Всі величини переведено з імперської системи мір і ваг у метричну».
#пропереклад
Коли в оригіналі трапляється цифра, мало просто повторити її в перекладі — для початку її треба розуміти: що вона означає, приблизна вона чи точна, константа чи змінна і т. д.
Скажімо, в «Каваленді», який дорога редакція продає на користь ЗСУ — аукціон закінчиться через 15 хвилин, — автор пише, що висота вулкану Санта-Ана — 8000 футів. Вікіпедія каже, що 2385 м.
8000 футів, судячи з круглої цифри, — це приблизне значення. Автор показує порядок величин, а не зазначає точну висоту вулкана. У цьому сенсі Еверест чи Аннапурна — «восьмитисячники», іноді цього достатньо.
Якщо ми переведемо 8000 футів у метри, то отримаємо 2438 м, що не відповідатиме вулканологічній дійсності. Тут достатньо сказати «приблизно 2400 м». Заразом можна додати стандартний дисклеймер на зворот титулу — «Всі величини переведено з імперської системи мір і ваг у метричну».
#пропереклад
Про власні назви латинкою
Суперечки про едиційну конвенцію я спостерігаю з першого дня в ремеслі. А до того були ще якісь шкільні реформи, коли під олімпіаду з української мови треба було терміново вивчити нові правила (мої олімпійські здобутки скромні — бронза на рівні міста).
У молодості я навіть мав з приводу конвенцій якусь думку, поривався виправляти інших, але редакційна реальність зняла з мене стружку і зробила ліберальним опортуністом: я у своїх перекладах пишу, як хочу, а ви пишете, як хочете, у своїх.
Я пишу «Нью-Йорк таймс» і маю слабкість бачити в цьому раціональне зерно. А якщо інший перекладач пише New York Times, а я його редактор, то ради бога — хай пише. Навертати його у свою едиційну віру я не буду, тут ми з хасидами однодумці: проповідувати по хатах не ходимо. За обома конвенціями стоїть свій аргумент, сперечатися про це не обов’язково.
Однак є випадки, коли залишати латинку немає смислу. Приміром, трапилася в перекладі єврейська газета Doar Hayom. Це англійська транслітерація з івриту, що їй робити в українському перекладі? Як ми допоможемо українському читачу, якщо залишимо латинку? У таких випадках краще написати «Доар Гайом» (це дослівно означає газета «Сьогодні», по-англійському Daily Post).
Якщо хтось переконаний, що назви заводів, газет, пароходів у перекладах треба лишати латинкою, бо на його кросівках написано Nike, то не завжди це переконання витримує перевірку едиційною практикою. А практика, як учив нас Карл Маркс, — це критерій істини.
#пропереклад
Суперечки про едиційну конвенцію я спостерігаю з першого дня в ремеслі. А до того були ще якісь шкільні реформи, коли під олімпіаду з української мови треба було терміново вивчити нові правила (мої олімпійські здобутки скромні — бронза на рівні міста).
У молодості я навіть мав з приводу конвенцій якусь думку, поривався виправляти інших, але редакційна реальність зняла з мене стружку і зробила ліберальним опортуністом: я у своїх перекладах пишу, як хочу, а ви пишете, як хочете, у своїх.
Я пишу «Нью-Йорк таймс» і маю слабкість бачити в цьому раціональне зерно. А якщо інший перекладач пише New York Times, а я його редактор, то ради бога — хай пише. Навертати його у свою едиційну віру я не буду, тут ми з хасидами однодумці: проповідувати по хатах не ходимо. За обома конвенціями стоїть свій аргумент, сперечатися про це не обов’язково.
Однак є випадки, коли залишати латинку немає смислу. Приміром, трапилася в перекладі єврейська газета Doar Hayom. Це англійська транслітерація з івриту, що їй робити в українському перекладі? Як ми допоможемо українському читачу, якщо залишимо латинку? У таких випадках краще написати «Доар Гайом» (це дослівно означає газета «Сьогодні», по-англійському Daily Post).
Якщо хтось переконаний, що назви заводів, газет, пароходів у перекладах треба лишати латинкою, бо на його кросівках написано Nike, то не завжди це переконання витримує перевірку едиційною практикою. А практика, як учив нас Карл Маркс, — це критерій істини.
#пропереклад
Про ідіоматичність
Старі читачі каналу пам’ятають, напевно, що дорога редакція пише книжку з красивою алітерованою назвою: «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад». І, може, вже й дописала б, якби не війна.
У процесі я переживаю всі класичні письменницькі блоки й комплекси: страх чистої сторінки, сумніви в правильності аргументу і доречності інтонації, невміння «відпустити» текст і т. д. з усіма зупинками. Знати, що граблі існують, і не наступити на граблі — різні, знаєте, речі.
Так от, найнестерпніша річ — відчувати себе у званні капітана очевидності. Коли щось у ремеслі прожив і зрозумів, то воно здається таким банальним, що й паперу не варте.
Від цього дискомфортного відчуття рятує сучукрпереклад. Він дає надію, що простір для банального висловлювання лишається.
Трапилася недавно симпатична книжка. Відкриваю на сторінці про шахи і сестер Полгар — перших жінок, які заявили про себе в чоловічих шахах.
Те, що Юдіт Полгар перекладач називає Джудіт, пробачити можна, хоч тут порушено перекладацький імператив: якщо в тексті є ім’я, то слід хоча би приблизно уявити за допомогою гугля, про кого йдеться.
Засмучує інше. Перекладач отримав замовлення до того, як дізнався, що мові властива ідіоматичність — певний, не будь-який, спосіб поєднувати слова в речення.
Наприклад, фраза, що сестри Полгар опинилися серед найкращих гравців світу з шахів, в українській мові неможлива. У цьому нескладно переконатися за допомогою екстраполяції: Ліонель Мессі — найкращий гравець світу з футболу; Роджер Федерер — найкращий гравець світу з тенісу. І так на кожній сторінці.
У цьому місці мені шкода редакторів. Відредагувати таку фразу означає переписати, а вони ж на інше підписувалися.
#пропереклад #промову
Старі читачі каналу пам’ятають, напевно, що дорога редакція пише книжку з красивою алітерованою назвою: «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад». І, може, вже й дописала б, якби не війна.
У процесі я переживаю всі класичні письменницькі блоки й комплекси: страх чистої сторінки, сумніви в правильності аргументу і доречності інтонації, невміння «відпустити» текст і т. д. з усіма зупинками. Знати, що граблі існують, і не наступити на граблі — різні, знаєте, речі.
Так от, найнестерпніша річ — відчувати себе у званні капітана очевидності. Коли щось у ремеслі прожив і зрозумів, то воно здається таким банальним, що й паперу не варте.
Від цього дискомфортного відчуття рятує сучукрпереклад. Він дає надію, що простір для банального висловлювання лишається.
Трапилася недавно симпатична книжка. Відкриваю на сторінці про шахи і сестер Полгар — перших жінок, які заявили про себе в чоловічих шахах.
Те, що Юдіт Полгар перекладач називає Джудіт, пробачити можна, хоч тут порушено перекладацький імператив: якщо в тексті є ім’я, то слід хоча би приблизно уявити за допомогою гугля, про кого йдеться.
Засмучує інше. Перекладач отримав замовлення до того, як дізнався, що мові властива ідіоматичність — певний, не будь-який, спосіб поєднувати слова в речення.
Наприклад, фраза, що сестри Полгар опинилися серед найкращих гравців світу з шахів, в українській мові неможлива. У цьому нескладно переконатися за допомогою екстраполяції: Ліонель Мессі — найкращий гравець світу з футболу; Роджер Федерер — найкращий гравець світу з тенісу. І так на кожній сторінці.
У цьому місці мені шкода редакторів. Відредагувати таку фразу означає переписати, а вони ж на інше підписувалися.
#пропереклад #промову