Прим. пер.
2.65K subscribers
432 photos
192 links
Про переклад, редактуру та інші пригоди книжок. Ведучий у студії: Микола Климчук. Імейл для питань, побажань і цікавих замовлень: prym.per@gmail.com

18+ Read at your own discretion
Download Telegram
Уряд проти держави

Панівний напрямок думки в сучукрперекладі — буквалізм. Щоправда його адепти не знають, що вони буквалісти, як мольєрівський герой не знав, що говорить прозою.

Так от, вони масово не розрізняють уряд і державу. Бачать слово government — і перекладають слово government. У підсумку — всі приклади реальні — діти у них ходять в урядові школи, складають урядові екзамени, порушують урядові закони, працюють урядовими службовцями і т. д. з усіма зупинками.

Якщо показати пальцем, то всі буквалісти постфактум погодяться, що правильне слово — державний, а не урядовий: державна школа, державна служба, державне кредитування, державна економіка і державна підтримка малого бізнесу.

Що їм заважає побачити це одразу? Моя гіпотеза така: це абстрактні слова, тому відрізнити уряд від держави складніше, ніж капустину від картоплини — треба більше розумове зусилля зробити.

У російській мові сплутати государственный і правительственный складніше, ніхто не відправляє дітей в правительственную школу, хоч носії цієї мови систематично плутають правительство і родину.

#пропереклад
Ситуативна обізнаність

В оперативній роботі спецслужб є поняття ситуативна обізнаність (англ. situation awarness) — де ми, що довкола відбувається, скільки людей в приміщенні, де в ньому вхід, де вихід, куди ведуть двері, в який бік вони відчиняються і т. ін. Ситуативна обізнаність допомагає швидше реагувати.

У перекладі це буде розуміння контексту. Що глибше перекладач розуміє контекст, то швидше знайде влучний хід. Розуміння контексту напрацьовується самим процесом життя — освітою, подорожами, спілкуванням з різними людьми, дорослішанням — і складається в прикметник «досвідчений».

Відкриємо, для прикладу, сучукрпереклад. Надворі 1943 рік. Тегеранська конференція. Рузвельт і Сталін зустрічаються уперше. Читаємо:

Рузвельт привітав Сталіна такими словами: «Радий вас бачити. Я довгий час намагався організувати цю зустріч». Сталін демонстративно відповів, що затримка на його совісті, адже він був «дуже зайнятий через воєнні справи».

З одного боку, тут усе зрозуміло, читати можна, хоч уся ця сучукрперекладна стилістика — я довгий час намагався [щось зробити] — у великих дозах нестерпна. З іншого — перекладач на півтона не втрапляє в ноти.

Подивімося на цей епізод з погляду ситуативної обізнаності. Що відбувається? Іде дипломатична розмова двох союзників-суперників. Вони знайомляться і промацують один одного, хочуть зрозуміти що воно таке. Рузвельт говорить протокольну люб’язність, Сталін на неї відповідає (у безлічі мемуарів згадано, яким чарівним він умів бути).

Як саме Сталін відповідає Рузвельту? У автора — pointedly replied. У перекладача — демонстративно відповів. Цей хід можливий, але не найкращий. Він не проходить перевірки контекстом, ситуацією, емоцією. Співрозмовники починають з обміну люб’язностями, і Сталін повертає Рузвельту подачу. «Демонстративна відповідь» — надто грубий лексичний хід. Автор пише тонше, ніж перекладає перекладач. Різницю в класі між двома перекладами визначатимуть серед іншого отакі дрібниці. Щоб їх помічати, потрібна ситуативна, вона ж контекстуальна, обізнаність.

#пропереклад