​​Ефект напруги: як зробити хороші ідеї великими, а великі ідеї — масштабними

«Щоб досягти успіху в масштабі, не завжди важливо, хто задіяний у процесі. Важливо те, що за рішення ви приймаєте і як ви їх виконуєте», — пише Джон Ліст (John A. List) у своїй книзі «The Voltage Effect», присвяченій поведінковій економіці та ухваленню рішень.

«Що» і «як» — це справа кожного лідера. Кожна нова ініціатива починається з визначення та підтримки «правильної ідеї». Правильна ідея — це ідея, яка може отримати і підтримувати енергію в поточних умовах. Оскільки лідери не керують у вакуумі, ці умови включають міркування про людську поведінку та поведінку ринків.

«Незалежно від того, чи ви масштабуєтесь заради прибутку, соціального впливу, кращих результатів у сфері охорони здоров’я, освіти чи будь-чого іншого, — метою має бути розробка стимулів, які задіють наш високосоціальний мозок, що уникає втрат. Все для того, щоб підштовхнути людей до поведінки, яка піде на користь усім учасникам процесу», — пише автор.

Buy-in має значення; що більше людей приєднується до ідеї, то більше зростає напруга. «Напруга» є новим терміном у даному контексті, але він є досить енергійним і точним. Ідеї потребують постійного живлення, щоб мати вплив і досягати мети.

Ліст попереджає, що при спробі масштабування існують підводні камені. Він називає це «крихкою концепцією» і пропонує п’ять елементів, які можуть спричинити «падіння напруги і не дати ідеї злетіти», а також практики, котрі допоможуть убезпечити зростання напруги.

Ліст використовує релевантні кейси, такі як реагування на Covid-19, щоб проілюструвати, наскільки важливим є правильне масштабування:

«Масштабування реакції на Covid-19, безсумнівно, призвело до зростання потенціалу. Але воно також супроводжувалося падінням напруги».

Із книги ви також дізнаєтесь:

⏩ Як знаменитий шеф-кухар Джеймі Олівер розширив свою ресторанну імперію, зосередившись на масштабованих «інгредієнтах» (доки вона не збанкрутувала, бо талант не масштабується).

⏩ Чому нездатність виявити хибнопозитивні результати на ранній стадії призвела до того, що програма профілактики наркоманії часів Рейгана при масштабуванні дала зворотний ефект.

⏩ Як один освітній центр використав позитивні побічні ефекти для скорочення розриву в успішності всієї громади.

⏩ Чому правильний набір стимулів, застосований у масштабі, може підвищити явку виборців, збільшити використання чистої енергії, заохотити пацієнтів постійно приймати призначені ліки тощо.

Ліст є чудовим викладачем складних економічних концепцій, які можуть допомогти керівникам у створенні ефективних стратегій та більш надійних результатів зростання, що, за його словами, є «єдиним способом значущої зміни світу в масштабі». Саме те, чого прагне кожен лідер.

#ідеї #масштабування

​​Think Bigger: метод вирішення складних проблем

Професорка бізнесу в Колумбійському університеті Шина Айенгар (Sheena Iyengar) виявила, що сфера інновацій пропонує методи отримання нових ідей, які були розроблені ще понад півстоліття тому. Вони не враховують нещодавній прорив у нейробіології під назвою «навчання+пам’ять», що дозволяє побачити, як працює наша уява.

Результатом цього стала її нова книга, а також метод вирішення складних проблем усіх видів — «Think Bigger».

Метод Think Bigger складається з наступних кроків. 

Крок 1: Виберіть проблему

Для вибору правильної проблеми потрібен час і розсудливість. Проблема має бути достатньо складною, щоб її ніхто раніше не вирішував, але не настільки амбітною, щоб рішення залишалося фантазією. Наприклад, ніхто не винайшов пігулку, яка лікує всі хвороби і коштує лише один долар.

Існує безліч способів визначити будь-яку проблему. Ваше завдання — вибрати серед них той, для якого ви зможете згенерувати значущі рішення. Ви маєте обрати проблему, яку варто вирішити, а це нелегка справа. Деякі проблеми занадто великі, щоб вирішити їх за нинішнього стану людських знань; деякі — занадто малі, щоб зробити це вартим зусиль; інші — не викликають у вас достатнього бажання наполегливо шукати рішення.

Крок 2: Розбийте її на складові

Будь-яка велика проблема складається з безлічі менших. Відповідно, аби вирішити велику проблему, визначте і вирішіть менші проблеми. Складіть докладний список підпроблем, а потім скоротіть його. У вас залишиться 5-7 ключових підпроблем, тому що саме з таким рівнем складності одночасно може впоратися людський розум.

Крок 3: Порівняйте бажання

Тепер у вас є ваша проблема та її розбивка. Перш ніж розпочати пошук елементів рішення, потрібно зробити крок назад і зрозуміти загальну картину.

На цьому кроці ви визначаєте три ключові групи і те, чого вони хочуть від рішення: це ви, ціль вашого рішення і треті сторони, які важливі для втілення рішення в життя. Ви перелічуєте потреби всіх трьох груп, порівнюєте їх, а потім використовуєте цей аналіз, щоб допомогти вибрати один із декількох варіантів рішення, які ви створюєте. Критерієм вибору слугуватиме ваша оцінка «загальної картини».

Крок 4: Шукайте нестандартні рішення

Кожна індустрія, галузь науки або сфера знань має свої власні ідеї та методи, які звужують мислення. Часто можна почути, що складні проблеми потребують міждисциплінарних рішень. Але коли вони намагаються працювати разом, їхні ідеї та методи вступають у конфлікт. Think Bigger вирішує цю проблему.

Запитайте себе, чи хтось, будь-де, будь-коли вирішив одну з ваших підпроблем. Якщо так, то як? Складіть список цих рішень. Зберіть те, що працює, з різних джерел і навіть епох.

Крок 5: Карта вибору

Новатори, як правило, виділяють одне рішення, яке вони втілюють у життя. Але реальність така, що вони випробовують різні комбінації, принаймні в думках, перш ніж прийти до найкращого рішення. Вони схильні забувати попередні перестановки. Метод Think Bigger виводить їх на перший план: ви продовжуєте рухатися і перевертати шматочки, доки — еврика! — не з’явиться ціле. Тобто, на цьому етапі ви складаєте всі частини пазлу, комбінуєте і перекомбінуєте, поки вони не стануть на свої місця.

Крок 6: «Третє око»

Тепер у вас є ідея, яка схожа на спалах осяяння. Але що це за ідея? Чим вона відрізняється від того, що вже існує? Як її побачать інші?

На останньому етапі ви берете те, над чим працювали переважно самі — у власній мильній бульбашці — і виходите назовні, щоб з’ясувати, що «бачать» інші.

Ви побачите, що вони дивляться це не двома очима, а... третім. «Третє око» — це реальний феномен робочої пам’яті, коли образ формується в їхній свідомості. Ви не просите їх про зворотний зв’язок або судження про якість вашої ідеї. Швидше, ви хочете знати, що вони бачать у вашій ідеї, щоб допомогти вам самим краще її пізнати.

Таким чином, ви розвиваєте свою ідею і визначаєте, чи дійсно ви хочете її реалізувати.

#проблема #рішення #ідеї

💬 Менеджмент.Книги