#УслышановОдессе:
- Здесь проживают супруги Гольдберг?
- Нет. Но на первом этаже живет господин Гольд, а на четвертом - госпожа Берг.
- Ага, таки развелись.
Жена спрашивает Яшу:
- Шо такого подарить тебе на день рождения?
- Кларочка! Таки на один вечер прикинься глухонемой…
- Боренька, милый, можно мне задать тебе один вопрос?
- Какой именно?
- Когда ты, наконец, пригласишь меня в ресторан?
- Нельзя.
- Циля! Шо ж ви не спрашиваете, как я живу?
- Роза, как ви живете?
- Ой, Циля, и не спрашивайте!
Одесское проклятье:
- Шоб ты стал таким богатым, шоб второй муж твоей вдовы мог всю жизнь прожить не работая.
- Софочка, вы фантастическая женщина!
- Ой, ну что вы, Семён, самая обыкновенная! Просто у вас фантазия скудная.
- Яша, почему ты не попросишь Рабиновича вернуть нам долг? Уже полгода прошло!
- Во-первых, Рабинович месяц назад умер...
- А во-вторых?
Реплика в одесском трамвае:
- Не нервничайте, мадам, не мните себе лицо!
Из троллейбуса выходит приезжий и спрашивает первого встречного:
- А где ваша знаменитая Дерибасовская?
- Так вам надо было еще четыре остановки проехать!
- А мне в троллейбусе сказали, что мне сейчас надо выходить!
- Простите, а вы таки стояли или сидели!?
- Миша, одолжишь мне 100 долларов до среды?
- А оно мене надо? Я и так плохо сплю!
- Яша, какое ваше любимое печатное издание?
- Деньги!
📖Меняйте ваши смешные деньги на наши смешные книги!
Книга “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць” – это ж таки целое море веселых шуток и картинок!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все шедевры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
- Здесь проживают супруги Гольдберг?
- Нет. Но на первом этаже живет господин Гольд, а на четвертом - госпожа Берг.
- Ага, таки развелись.
Жена спрашивает Яшу:
- Шо такого подарить тебе на день рождения?
- Кларочка! Таки на один вечер прикинься глухонемой…
- Боренька, милый, можно мне задать тебе один вопрос?
- Какой именно?
- Когда ты, наконец, пригласишь меня в ресторан?
- Нельзя.
- Циля! Шо ж ви не спрашиваете, как я живу?
- Роза, как ви живете?
- Ой, Циля, и не спрашивайте!
Одесское проклятье:
- Шоб ты стал таким богатым, шоб второй муж твоей вдовы мог всю жизнь прожить не работая.
- Софочка, вы фантастическая женщина!
- Ой, ну что вы, Семён, самая обыкновенная! Просто у вас фантазия скудная.
- Яша, почему ты не попросишь Рабиновича вернуть нам долг? Уже полгода прошло!
- Во-первых, Рабинович месяц назад умер...
- А во-вторых?
Реплика в одесском трамвае:
- Не нервничайте, мадам, не мните себе лицо!
Из троллейбуса выходит приезжий и спрашивает первого встречного:
- А где ваша знаменитая Дерибасовская?
- Так вам надо было еще четыре остановки проехать!
- А мне в троллейбусе сказали, что мне сейчас надо выходить!
- Простите, а вы таки стояли или сидели!?
- Миша, одолжишь мне 100 долларов до среды?
- А оно мене надо? Я и так плохо сплю!
- Яша, какое ваше любимое печатное издание?
- Деньги!
📖Меняйте ваши смешные деньги на наши смешные книги!
Книга “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць” – это ж таки целое море веселых шуток и картинок!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все шедевры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
#ЖартиПідКаву:
Плюсы выходных - можешь делать все, что хочешь. Минусы выходных - а ничего уже и не хочешь.
- Что положительного Вы можете сказать о Швейцарии?
- Ну не знаю... Ну вот например их флаг - это большой плюс.
- А когда вы начали работать в этой компании?
- Когда мне пригрозили увольнением.
В список самых богатых людей Великобритании случайно попал коренной житель.
Запад в смятении. Путин запретил вывоз гречки. Это удар ниже пояса!
(Тётя Роза)
Не так опасно добро с кулаками, как зло с объятиями.
Жена забила морозилку до отказа мясом, курицей, какими-то котлетами и
уехала на две недели... В итоге пельмени хранить негде! Есть хочу, помираю!
Хорошего бухгалтера найти трудно, поэтому Вера Павловна уже двадцать лет числится во всеукраинском розыске.
Если дети вам давно не звонили, не расстраивайтесь: значит, с деньгами у них всё в порядке!
оксана знала что нескромно
поехать в загс в одном белье
и для приличия надела
колье
Азбука учит, что среди согласных много глухих.
Больше шуток и анекдотов - в моей книге с весёлыми картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚ATTENTION! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, любая книга – в подарок!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy 063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Правдивая информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Плюсы выходных - можешь делать все, что хочешь. Минусы выходных - а ничего уже и не хочешь.
- Что положительного Вы можете сказать о Швейцарии?
- Ну не знаю... Ну вот например их флаг - это большой плюс.
- А когда вы начали работать в этой компании?
- Когда мне пригрозили увольнением.
В список самых богатых людей Великобритании случайно попал коренной житель.
Запад в смятении. Путин запретил вывоз гречки. Это удар ниже пояса!
(Тётя Роза)
Не так опасно добро с кулаками, как зло с объятиями.
Жена забила морозилку до отказа мясом, курицей, какими-то котлетами и
уехала на две недели... В итоге пельмени хранить негде! Есть хочу, помираю!
Хорошего бухгалтера найти трудно, поэтому Вера Павловна уже двадцать лет числится во всеукраинском розыске.
Если дети вам давно не звонили, не расстраивайтесь: значит, с деньгами у них всё в порядке!
оксана знала что нескромно
поехать в загс в одном белье
и для приличия надела
колье
Азбука учит, что среди согласных много глухих.
Больше шуток и анекдотов - в моей книге с весёлыми картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
☎️Заказ: 063-430-57-85 (звоните или пишите на Viber)
📚Все бестселлеры нашего Книжного Клуба: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
🧀📚ATTENTION! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, любая книга – в подарок!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy 063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Правдивая информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
💬Валерій Прозапас:
Ну і невтішний підсумок зустрічі Держсекретаря з нашим найвеличнішим - той в очі Блінкену та Нуланд розповів, що до його президенства ніяких реформ не було.
А те, що 5 років до "кінця епохі" реформами в Україні якраз опікувалася команда на чолі з Байденом, до якої входили сьогоднішні представники президента США - цьому мега-дипломату було невідомо.
Тобто "чувак" знову зіграв Голобородька, але вже не перед лопоухим електоратом, а перед зубрами світової політики, які прекрасно знають, що було до 2019, і що коїться зараз.
Зокрема з " Нафтогазом", про який Зеленський замість відповіді на питання ВВС щось промукав як корова в руках Савченко.
"Він сказав, що ти хріново працював, Джо", - скаже Блінкен Байдену.
"Краще старайся, а то він тебе звільнить через стадіон, або посадить через на 100% свого прокурора", - додасть Нуланд.
У нас гібрід йуного Лукашенка з пізнім Брєжнєвим, підтримуваний частиною упоротого населення, шановні співгромадяни - і це сьогодні на власні очі побачили американці.
Та всі давно побачили, тільки народу наче повилазило.
Ну, ще 500 днєй, з богом.
Ну і невтішний підсумок зустрічі Держсекретаря з нашим найвеличнішим - той в очі Блінкену та Нуланд розповів, що до його президенства ніяких реформ не було.
А те, що 5 років до "кінця епохі" реформами в Україні якраз опікувалася команда на чолі з Байденом, до якої входили сьогоднішні представники президента США - цьому мега-дипломату було невідомо.
Тобто "чувак" знову зіграв Голобородька, але вже не перед лопоухим електоратом, а перед зубрами світової політики, які прекрасно знають, що було до 2019, і що коїться зараз.
Зокрема з " Нафтогазом", про який Зеленський замість відповіді на питання ВВС щось промукав як корова в руках Савченко.
"Він сказав, що ти хріново працював, Джо", - скаже Блінкен Байдену.
"Краще старайся, а то він тебе звільнить через стадіон, або посадить через на 100% свого прокурора", - додасть Нуланд.
У нас гібрід йуного Лукашенка з пізнім Брєжнєвим, підтримуваний частиною упоротого населення, шановні співгромадяни - і це сьогодні на власні очі побачили американці.
Та всі давно побачили, тільки народу наче повилазило.
Ну, ще 500 днєй, з богом.
#НевідривнийКалендар
📜7 травня 1840 року народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) - всесвітньо відомий композитор, диригент і педагог з українського роду Чайок.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р.
📜7 травня 1840 року народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) - всесвітньо відомий композитор, диригент і педагог з українського роду Чайок.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р.
Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
☎️Замовлення книги: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber)
📚Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
#ЛюдськийФактор
Если таксист всю дорогу молчит, значит, он копит силы для финальной мудрости.
По легенде, подтвердить или опровергнуть которую сегодня уже никто не сможет, однажды Уинстон Черчилль собирался на радио для выступления перед гражданами Великобритании.
К зданию, в котором находилась радиостудия, Черчилль приехал на такси и, выходя из машины, спросил у водителя, может ли тот подождать полчаса, чтобы потом поехать обратно.
Таксист, не узнав Черчилля, ответил, что не может, так как сегодня по радио выступает Черчилль, и он торопится домой, чтобы послушать его речь.
Черчиллю это понравилось, и он заплатил за проезд гораздо больше, чем было договорено. Таксист посмотрел на деньги, потом на самого Черчилля и сказал:
- Да пошел он со своей речью, я лучше вас здесь подожду.
Да, господа, благодаря таксистам, в мире случается много забавных историй. Одну из них произошла с Фаиной Раневской. Однажды актриса вернулась домой бледная, как смерть, и рассказала, что ехала от театра на такси:
- Я сразу поняла, что он лихач. Как он лавировал между машинами, увиливал от грузовиков, проскакивал прямо перед носом у прохожих! Но по-настоящему я испугалась уже потом. Когда мы приехали, он достал лупу, чтобы посмотреть на счетчик!
📖Больше занимательных историй – в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
🧀📚ВНИМАНИЕ: Любую из этих книг Вы можете получить в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ “Золота Лінія”! В сет входят сыры премиум крафт c выдержкой от 12 мес., сливочное масло, джем и ножи для сыра – все для настоящих гурманов.
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
✅Честно и интересно об украинском молочном производстве – на канале основателя ТМ “Золота Лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Если таксист всю дорогу молчит, значит, он копит силы для финальной мудрости.
По легенде, подтвердить или опровергнуть которую сегодня уже никто не сможет, однажды Уинстон Черчилль собирался на радио для выступления перед гражданами Великобритании.
К зданию, в котором находилась радиостудия, Черчилль приехал на такси и, выходя из машины, спросил у водителя, может ли тот подождать полчаса, чтобы потом поехать обратно.
Таксист, не узнав Черчилля, ответил, что не может, так как сегодня по радио выступает Черчилль, и он торопится домой, чтобы послушать его речь.
Черчиллю это понравилось, и он заплатил за проезд гораздо больше, чем было договорено. Таксист посмотрел на деньги, потом на самого Черчилля и сказал:
- Да пошел он со своей речью, я лучше вас здесь подожду.
Да, господа, благодаря таксистам, в мире случается много забавных историй. Одну из них произошла с Фаиной Раневской. Однажды актриса вернулась домой бледная, как смерть, и рассказала, что ехала от театра на такси:
- Я сразу поняла, что он лихач. Как он лавировал между машинами, увиливал от грузовиков, проскакивал прямо перед носом у прохожих! Но по-настоящему я испугалась уже потом. Когда мы приехали, он достал лупу, чтобы посмотреть на счетчик!
📖Больше занимательных историй – в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
🧀📚ВНИМАНИЕ: Любую из этих книг Вы можете получить в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ “Золота Лінія”! В сет входят сыры премиум крафт c выдержкой от 12 мес., сливочное масло, джем и ножи для сыра – все для настоящих гурманов.
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
✅Честно и интересно об украинском молочном производстве – на канале основателя ТМ “Золота Лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
#ПолітФанклуб
💬Pani Olha:
Завдання кремля виконано, зелене лайно не вважає за потрібне робити все, щоб Україна отримала пдч.
💬Юрій Каракай:
Жахливі новини! США відредагували текст стенограми, прибрали слова про наш вступ до НАТО і не запросили Україну на червневий саміт.
Підсумки візиту Блінкена.
💬Hellis:
Похерив все ранее наработанные с НАТО проекты и не пожелав за 2 года даже назначить украинского представителя в НАТО, Вова решил, что все получит на шару. Печальный для Украины идиотизм...
💬Sergiy Taran:
Під час візиту Блінкена з боку українців не прозвучало і слова про необхідність збільшення військової допомоги, зупинку Півн. потоку-2, миротворчу місію та про надання ПДЧ у червні.
Виглядало так, що Зеленський слухав, але нічого не говорив. Або просто робив вигляд, що слухає
💬Йозеф Кнехт:
Фейсбук заблокував ботоферму партії Зеленського Слуга народу.
За час свого недовгого існування боти критикували Пороха і витратили на рекламу 200 тис доларів. Це 5,5 млн. грн. Дорого коштує "збитий льотчик". Міша Подоляк пиляє бюджет)
💬Андрей Луганский:
Боты Зеленского, Деркача и Гройсмана потратили на рекламу 500 тысяч долларов. И все СМИ молчат?
Но реакция, всё таки, есть:
Внезапно!
"В РНБО не знають, куди подівся Центр протидії дезінформації і де його керівниця."
- Отакої! Зник цілий підрозділ разом з керівником!
- В сауне смотрели?
💬Лекс:
350 рік до нашої ери: Діоген, щоб навчитися приймати відмови, просив милостиню у статуї.
2021: Зеленський дзвонить Путіну.
💬Hellis:
Как же будет типать и швырять Украину в ближайшие месяцы... Почему? Потому что теперь Зеленский окончательно на шпагате:
- в Москве бизнес и компромат из саун и частных корпоративов
- в США возможность конфисковать офшоры и пустить его в одной упряжке в суде с Коломойским.
💬крок_за_кроком:
Я впевнений що зе-гнида більше боїться Коломойського з Путіним ніж США. думаю він вже свій вибір зробив і по суті не має ніякого шпагату. наявність людей Портнова і відвертих зрадників в його офісі говорить саме за себе.
💬Алікаб Муґаблі:
10 місяців як преЗедент "тимчасово" переїхав на державну дачу.
У 2020 році, наприклад, українці заплатили понад 34 млн грн за утримання будинку в "Конча-Заспі". Цього року сума зросте, і житло президента обійдеться платникам податків у 68,4 мільйонів.
Попри власні обіцянки: Зеленський живе на державній дачі на кошти українців.
- Он красавчик. Так с...ть в глаза уметь надо.
💬Сюмар:
Влада щомісяця витрачає на доплати "слугам" по 6 млн доларів, що надходять ззовні
💬Pani Olha:
Завдання кремля виконано, зелене лайно не вважає за потрібне робити все, щоб Україна отримала пдч.
💬Юрій Каракай:
Жахливі новини! США відредагували текст стенограми, прибрали слова про наш вступ до НАТО і не запросили Україну на червневий саміт.
Підсумки візиту Блінкена.
💬Hellis:
Похерив все ранее наработанные с НАТО проекты и не пожелав за 2 года даже назначить украинского представителя в НАТО, Вова решил, что все получит на шару. Печальный для Украины идиотизм...
💬Sergiy Taran:
Під час візиту Блінкена з боку українців не прозвучало і слова про необхідність збільшення військової допомоги, зупинку Півн. потоку-2, миротворчу місію та про надання ПДЧ у червні.
Виглядало так, що Зеленський слухав, але нічого не говорив. Або просто робив вигляд, що слухає
💬Йозеф Кнехт:
Фейсбук заблокував ботоферму партії Зеленського Слуга народу.
За час свого недовгого існування боти критикували Пороха і витратили на рекламу 200 тис доларів. Це 5,5 млн. грн. Дорого коштує "збитий льотчик". Міша Подоляк пиляє бюджет)
💬Андрей Луганский:
Боты Зеленского, Деркача и Гройсмана потратили на рекламу 500 тысяч долларов. И все СМИ молчат?
Но реакция, всё таки, есть:
Внезапно!
"В РНБО не знають, куди подівся Центр протидії дезінформації і де його керівниця."
- Отакої! Зник цілий підрозділ разом з керівником!
- В сауне смотрели?
💬Лекс:
350 рік до нашої ери: Діоген, щоб навчитися приймати відмови, просив милостиню у статуї.
2021: Зеленський дзвонить Путіну.
💬Hellis:
Как же будет типать и швырять Украину в ближайшие месяцы... Почему? Потому что теперь Зеленский окончательно на шпагате:
- в Москве бизнес и компромат из саун и частных корпоративов
- в США возможность конфисковать офшоры и пустить его в одной упряжке в суде с Коломойским.
💬крок_за_кроком:
Я впевнений що зе-гнида більше боїться Коломойського з Путіним ніж США. думаю він вже свій вибір зробив і по суті не має ніякого шпагату. наявність людей Портнова і відвертих зрадників в його офісі говорить саме за себе.
💬Алікаб Муґаблі:
10 місяців як преЗедент "тимчасово" переїхав на державну дачу.
У 2020 році, наприклад, українці заплатили понад 34 млн грн за утримання будинку в "Конча-Заспі". Цього року сума зросте, і житло президента обійдеться платникам податків у 68,4 мільйонів.
Попри власні обіцянки: Зеленський живе на державній дачі на кошти українців.
- Он красавчик. Так с...ть в глаза уметь надо.
💬Сюмар:
Влада щомісяця витрачає на доплати "слугам" по 6 млн доларів, що надходять ззовні
#ЖартиПідКаву:
Ефект Данінга-Крюгера по-українськи: Зеленський на може зрозуміти, що він Зеленський саме тому, що він Зеленський.
(Vikusya***)
- Путин сказал, что «российские вакцины надежны, как автомат Калашникова».
- И так же эффективны!?
(Тётя Роза)
Дипломат - это человек, который знает сто синонимов к слову "нет".
Купил самоклеящиеся обои. Сижу. Жду.
Мужская уборка заканчивается тогда, когда нашлась пропажа.
Пытка водой заключается в том, что человека привязывают к стулу и включают воду. В итоге он медленно сходит с ума от понимания какой счёт ему придёт за коммуналку.
Устойчивая психика - это когда жизнь, пиная вас, ломает себе ногу.
- Уйдите, вы оскорбляете мои чувства!
- Какие чувства?!
- Зрение, слух, обоняние!
Kpacивo жить нe зaпpeтишь - нa дeнь poждeния стриптизерши пoдpyжки cкинyлиcь и вызвaли eй дeпyтaтa.
как же надоела
чёрная икра
иногда и красной
хочется с утра
Не стоит включать телевизор и мозг одновременно. Это несовместимые вещи, как камин и кондиционер.
Самые отборные шутки и карикатуры - в моей книге “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚Хотите книгу в подарок? Заказывайте набор вкуснейших крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, и книга – ваша!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
☎️063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Экспертная оценка украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Ефект Данінга-Крюгера по-українськи: Зеленський на може зрозуміти, що він Зеленський саме тому, що він Зеленський.
(Vikusya***)
- Путин сказал, что «российские вакцины надежны, как автомат Калашникова».
- И так же эффективны!?
(Тётя Роза)
Дипломат - это человек, который знает сто синонимов к слову "нет".
Купил самоклеящиеся обои. Сижу. Жду.
Мужская уборка заканчивается тогда, когда нашлась пропажа.
Пытка водой заключается в том, что человека привязывают к стулу и включают воду. В итоге он медленно сходит с ума от понимания какой счёт ему придёт за коммуналку.
Устойчивая психика - это когда жизнь, пиная вас, ломает себе ногу.
- Уйдите, вы оскорбляете мои чувства!
- Какие чувства?!
- Зрение, слух, обоняние!
Kpacивo жить нe зaпpeтишь - нa дeнь poждeния стриптизерши пoдpyжки cкинyлиcь и вызвaли eй дeпyтaтa.
как же надоела
чёрная икра
иногда и красной
хочется с утра
Не стоит включать телевизор и мозг одновременно. Это несовместимые вещи, как камин и кондиционер.
Самые отборные шутки и карикатуры - в моей книге “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚Хотите книгу в подарок? Заказывайте набор вкуснейших крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, и книга – ваша!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
☎️063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Экспертная оценка украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Главная скрепа
💬Ибигдан:
Горячие споры о плюсах и минусах СССР не утихают уже неделю. На одном полюсе какие-то розовые пони с вкусным пломбиром, дешёвым бензином и стабильностью. На другом - люди, чьих предков уничтожила бесчеловечная коммуняцкая машина, и они принципиально не понимают, как можно обсуждать какие-то плюсы у дракона. Это же мать вашу дракон, вы шибанулись искать в нём плюсы?
Но этот, казалось бы абсолютный, аргумент не действует на совков. Также совершенно не срабатывают аргументы о том, что рецепт пломбира был завезён в СССР из США вместе с линией по его производству, что треуголььный пакетик с молоком, из которого так вкусно запивать батон - тоже из США, технология Тетрапак 30-х годов. Что "квартиры давали" в пользование (а не в собственность) в обмен на рабский труд и забрав право и возможность заработать и купить квартиру самому.
Что весь автопром - в лучшем случае по лицензии, а чаще тыреный и при этом лет на 10-20 устаревший в момент выпуска. Что даже в "относительно благополучных" 70-х, советские граждане были беднее и жили хуже, чем американцы, которые и космическую гонку выиграли и не заплатили за это обнищанием населения.
Под грузом фактов благовейник совка может согласиться, но только на время, а завтра опять затянет ту же песню - проверено не раз.
А знаете, почему ваши аргументы и развенчания не дают эффекта? Потому что мантры о пломбире - это обманка, прикрытие реальной причины тоски совков по СССР. Можно сколько угодно доказывать, что современный пломбир не хуже советского, а уж выбор этих самых пломбиров и других продуктов просто не сравнить - но вы тем самым пытаетесь переубедить оппонента в частностях, оставляя без изменений скрытый плюс, главную "скрепу" советского человека. Имя которой - инфантилизм.
СССР был на 100% патерналистским государством. Лишённое большей части прав население обеспечивалось трудоустройством и скудной его оплатой. Человек получал работу - унылую, не творческую, часто не соответствующую его образованию, но зато стабильную и гарантированную. Даже если человек работал спустя рукава - его не могли уволить. Не давали премию, выносили выговор на собрании цеха, но не увольняли.
Зарплаты хватало, поскольку уровень жизни в СССР был низким, все жили примерно одинаково плохо и не было серьёзной конкуренции "а у соседа машина лучше". Можно было вкалывать в разы больше, но при этом получать пропорционально больше мало кому удавалось, да и выбор сортов мороженого был невелик - в том смысле, что хомо советикус был очень ограничен в возможностях потратить деньги с удовольствием.
Вдобавок партия пропагандировала духовные ценности в противоположность "миру наживы и чистогана", так что любой лодырь получал идеологическое обоснование своей лени и бедности. Достаточно было не бухать по-чёрному, и можно было десятилетиями, до самой пенсии ходить на работу с 8 до 5 и получать зарплату.
А чтобы не сойти с ума, в свободное время реализовывать себя на стороне: каждые выходные ходить на рыбалку, или копать огород на даче, или ковыряться в вечно разваливающихся "Жигулях" - у кого они были, конечно. Или бухать с корешами и играть в домино. Я отлично помню, что так делали все знакомые мне взрослые в СССР - у каждого было "хобби", очень материальное и съедавшее времени не меньше, чем основная работа.
А сейчас всё наоборот. Твоё богатство и благополучие прямо пропорционально тому, сколько времени, сил и ума ты вкладываешь в работу. Особенно ума - важно не только уметь махать молотком, но и знать где и когда это делать. А значит разбираться в рынке, уметь продавать свой труд, быть гибким и меняться сообразно спросу. И если всё будешь делать правильно - будешь жить в разы лучше, чем твои родители и их родители в СССР.
Но вместе с "верхней планкой" была ликвидирована и нижняя - если работать "как в СССР", ты будешь жить значительно хуже, а в итоге тебя вообще уволят и останешься без средств к существованию. И никто не гарантирует тебе трудоустройство. И получается, что нет "большого папочки", и всё теперь зависит от тебя самого, теперь ты - взрослый.
💬Ибигдан:
Горячие споры о плюсах и минусах СССР не утихают уже неделю. На одном полюсе какие-то розовые пони с вкусным пломбиром, дешёвым бензином и стабильностью. На другом - люди, чьих предков уничтожила бесчеловечная коммуняцкая машина, и они принципиально не понимают, как можно обсуждать какие-то плюсы у дракона. Это же мать вашу дракон, вы шибанулись искать в нём плюсы?
Но этот, казалось бы абсолютный, аргумент не действует на совков. Также совершенно не срабатывают аргументы о том, что рецепт пломбира был завезён в СССР из США вместе с линией по его производству, что треуголььный пакетик с молоком, из которого так вкусно запивать батон - тоже из США, технология Тетрапак 30-х годов. Что "квартиры давали" в пользование (а не в собственность) в обмен на рабский труд и забрав право и возможность заработать и купить квартиру самому.
Что весь автопром - в лучшем случае по лицензии, а чаще тыреный и при этом лет на 10-20 устаревший в момент выпуска. Что даже в "относительно благополучных" 70-х, советские граждане были беднее и жили хуже, чем американцы, которые и космическую гонку выиграли и не заплатили за это обнищанием населения.
Под грузом фактов благовейник совка может согласиться, но только на время, а завтра опять затянет ту же песню - проверено не раз.
А знаете, почему ваши аргументы и развенчания не дают эффекта? Потому что мантры о пломбире - это обманка, прикрытие реальной причины тоски совков по СССР. Можно сколько угодно доказывать, что современный пломбир не хуже советского, а уж выбор этих самых пломбиров и других продуктов просто не сравнить - но вы тем самым пытаетесь переубедить оппонента в частностях, оставляя без изменений скрытый плюс, главную "скрепу" советского человека. Имя которой - инфантилизм.
СССР был на 100% патерналистским государством. Лишённое большей части прав население обеспечивалось трудоустройством и скудной его оплатой. Человек получал работу - унылую, не творческую, часто не соответствующую его образованию, но зато стабильную и гарантированную. Даже если человек работал спустя рукава - его не могли уволить. Не давали премию, выносили выговор на собрании цеха, но не увольняли.
Зарплаты хватало, поскольку уровень жизни в СССР был низким, все жили примерно одинаково плохо и не было серьёзной конкуренции "а у соседа машина лучше". Можно было вкалывать в разы больше, но при этом получать пропорционально больше мало кому удавалось, да и выбор сортов мороженого был невелик - в том смысле, что хомо советикус был очень ограничен в возможностях потратить деньги с удовольствием.
Вдобавок партия пропагандировала духовные ценности в противоположность "миру наживы и чистогана", так что любой лодырь получал идеологическое обоснование своей лени и бедности. Достаточно было не бухать по-чёрному, и можно было десятилетиями, до самой пенсии ходить на работу с 8 до 5 и получать зарплату.
А чтобы не сойти с ума, в свободное время реализовывать себя на стороне: каждые выходные ходить на рыбалку, или копать огород на даче, или ковыряться в вечно разваливающихся "Жигулях" - у кого они были, конечно. Или бухать с корешами и играть в домино. Я отлично помню, что так делали все знакомые мне взрослые в СССР - у каждого было "хобби", очень материальное и съедавшее времени не меньше, чем основная работа.
А сейчас всё наоборот. Твоё богатство и благополучие прямо пропорционально тому, сколько времени, сил и ума ты вкладываешь в работу. Особенно ума - важно не только уметь махать молотком, но и знать где и когда это делать. А значит разбираться в рынке, уметь продавать свой труд, быть гибким и меняться сообразно спросу. И если всё будешь делать правильно - будешь жить в разы лучше, чем твои родители и их родители в СССР.
Но вместе с "верхней планкой" была ликвидирована и нижняя - если работать "как в СССР", ты будешь жить значительно хуже, а в итоге тебя вообще уволят и останешься без средств к существованию. И никто не гарантирует тебе трудоустройство. И получается, что нет "большого папочки", и всё теперь зависит от тебя самого, теперь ты - взрослый.
А взрослым быть сука некомфортно. Нужно принимать решения и нести ответственность, хотя тебе хочется не думать, не делать, ни за что не отвечать и чтоб на жизнь хватало.
И вот этот момент очень хорошо, я бы даже сказал инстинктивно чувствуют и понимают не только совки-старпёры, но и те, кто родился в 80-х, и из СССР кроме детсада не помнит ничего. Потому что это правда, с которой согласны даже их оппоненты и которая подтверждена кучей фактов - СССР действительно был патерналистским государством, относившимся к населению как к детям неразумным. А точнее, как к крепостным - тоже бесправным и зависимым, но при этом их ещё и работать заставляют.
И эта модель, в которой есть взрослый, гарантированно обеспечивающий необходимым минимумом в обмен на сделанную "на тяп-ляп" работу - очень по душе инфантильным людям, которых в стране большинство.
Когда вы рассказываете им, что сейчас можно купить в разы лучший пломбир, лучший телевизор и лучший автомобиль, вы опускаете важную часть "но сначала тебе нужно на них заработать, и ты сам должен найти способ, как это сделать". Её они тоже чувствуют очень хорошо, и поэтому ваши аргументы не работают. Впрочем, если говорить им правду открыто - они скорее всего обидятся и не захотят продолжать спор. Может поэтому две стороны годами спорят о мелочах, обходя главное?
P.S. Кстати, ярковыраженная страсть гордиться подвигами дидов, пусть даже неоднозначными (немцев трупами завалили) или вымышленными (28 панфиловцев) - тоже результат инфантилизма. Чтобы самому совершать подвиги - надо стать взрослым, а это стрёмно, куда проще гордиться прошлым. И чем страшнее быть взрослым, тем громче победобесие 9 мая.
И вот этот момент очень хорошо, я бы даже сказал инстинктивно чувствуют и понимают не только совки-старпёры, но и те, кто родился в 80-х, и из СССР кроме детсада не помнит ничего. Потому что это правда, с которой согласны даже их оппоненты и которая подтверждена кучей фактов - СССР действительно был патерналистским государством, относившимся к населению как к детям неразумным. А точнее, как к крепостным - тоже бесправным и зависимым, но при этом их ещё и работать заставляют.
И эта модель, в которой есть взрослый, гарантированно обеспечивающий необходимым минимумом в обмен на сделанную "на тяп-ляп" работу - очень по душе инфантильным людям, которых в стране большинство.
Когда вы рассказываете им, что сейчас можно купить в разы лучший пломбир, лучший телевизор и лучший автомобиль, вы опускаете важную часть "но сначала тебе нужно на них заработать, и ты сам должен найти способ, как это сделать". Её они тоже чувствуют очень хорошо, и поэтому ваши аргументы не работают. Впрочем, если говорить им правду открыто - они скорее всего обидятся и не захотят продолжать спор. Может поэтому две стороны годами спорят о мелочах, обходя главное?
P.S. Кстати, ярковыраженная страсть гордиться подвигами дидов, пусть даже неоднозначными (немцев трупами завалили) или вымышленными (28 панфиловцев) - тоже результат инфантилизма. Чтобы самому совершать подвиги - надо стать взрослым, а это стрёмно, куда проще гордиться прошлым. И чем страшнее быть взрослым, тем громче победобесие 9 мая.
Українцям варто відмовитися від відзначення 9 травня.
💬Профессор Петро Кралюк:
Моєму батькові довелося воювати у лавах Червоної армії під час Другої світової війни. Але про свою участь у ній він особливо не розповідав. Бо його воєнна правда помітно різнилася від «правди» пропагандистської. Наприклад, батько розповідав, що незадовго після того, як його призвали, то привели з разом іншими новобранцями на… розстріл червоноармійця. Це була «виховна акція». Червоноармієць, якого стратили, зробив собі самостріл, щоб не потрапити на передову, й опинитися в лікарні.
Це лише в радянських фільмах червоноармійці ладні віддати життя «за Родіну, за Сталіна». Але, насправді, значна частина з них відчувала себе гарматним м’ясом, яким безцеремонно розпоряджалися «геніальні» радянські полководці. Тому простий солдат думав, як вижити в цій бойні.
Друга світова війна – це велика трагедія, в горнилі якої загинули десятки мільйонів людей. І основними її винуватцями були нацистська Німеччина й більшовицький Радянський Союз, які розпочали цю війну у вересні 1939 року.
(На фото: німецькі та радянські військові після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. Брест, 22 вересня 1939 року).
В СРСР лицемірно це замовчували. Була вигадана ідеологема «Велика Вітчизняна війна». Мовляв, справжня війна почалася в червні 1941 року, коли Німеччина напала на Радянський Союз. А те, що до того, протягом майже двох років, радянські більшовики не без допомоги німецьких нацистів перекроїли карту Центральної Європи, якось забулося.
Як, зрештою, забула радянська пропаганда й те, що без матеріальної підтримки Заходу, передусім Сполучених Штатів Америки, Радянському Союзу дуже проблемно було воювати з німцями. Звісно, гарматне м’ясо можна знайти. А ось із гарматами складніше. Без американського ленд-лізу червоноармійцям не дуже було чим воювати.
Особливо великою трагедією Друга світова війна стала для українців. Чомусь очільники нашої держави не говорять про те, що масштабність цієї трагедії для України значною мірою було зумовлено нашою бездержавністю. Через наші землі двічі пройшла лінія фронту, здійснюючи величезні руйнування, тут були встановлені жорстокі окупаційні режими, а ще українці волею чи неволею опинилися в різних військових формаціях і навіть часто воювали один проти одного. Якби ми мали свою державу, переконаний, таких би великих жертв не було.
Пам’ятаю, як батько мені розповідав, що він як громадянин міжвоєнної Польщі з приходом Червоної армії на його рідну Холмщину отримав можливість вибору. Міг піти служити у Військо Польське, що і зробили деякі його товариші. Але він як українець пішов служити в Червону армію. Адже в її складі були українські (!) фронти. Так ось українців (особливо із Заходу) без достатньої підготовки й озброєння часто кидали на передову, де ті масово гинули. А ось у Війську Польському цього не було. Тут людей берегли. Адже це військо потрібне було більшовикам для їхньої дипломатичної гри із польським еміграційним урядом.
То чи варто нам, українцям, святкувати 9 травня? Тим паче, що це святкування з самого початку мало сумнівний характер. Адже капітуляція нацистської Німеччини відбулася 8 травня. Але найцікавіше, що в цей день, ще до підписання Акту про капітуляцію, голова президії Верховної Ради СРСР Михайло Калінін підмахнув указ (звісно, за вказівкою Йосифа Сталіна) про відзначення 9 травня як «Свята Перемоги». Однак у 1948 році це свято перестало бути вихідним. Радянське керівництво усвідомлювало, що нема чого його бучно святкувати. Мільйони вбитих, мільйони інвалідів, які «муляли очі»… Відновили 9 травня як державне свято й неробочий день в СРСР лише в роки «застою», в 1965 році, коли вже правда війни трохи забулася.
Хотілося б, щоб ми нарешті викинули радянський міф «Великої вітчизняної» із невід’ємним його атрибутом «9 травня» та осмислили, чого нам вартувала Друга світова війна, зробивши при цьому адекватні висновки.
https://www.radiosvoboda.org/a/30604425.html
💬Профессор Петро Кралюк:
Моєму батькові довелося воювати у лавах Червоної армії під час Другої світової війни. Але про свою участь у ній він особливо не розповідав. Бо його воєнна правда помітно різнилася від «правди» пропагандистської. Наприклад, батько розповідав, що незадовго після того, як його призвали, то привели з разом іншими новобранцями на… розстріл червоноармійця. Це була «виховна акція». Червоноармієць, якого стратили, зробив собі самостріл, щоб не потрапити на передову, й опинитися в лікарні.
Це лише в радянських фільмах червоноармійці ладні віддати життя «за Родіну, за Сталіна». Але, насправді, значна частина з них відчувала себе гарматним м’ясом, яким безцеремонно розпоряджалися «геніальні» радянські полководці. Тому простий солдат думав, як вижити в цій бойні.
Друга світова війна – це велика трагедія, в горнилі якої загинули десятки мільйонів людей. І основними її винуватцями були нацистська Німеччина й більшовицький Радянський Союз, які розпочали цю війну у вересні 1939 року.
(На фото: німецькі та радянські військові після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. Брест, 22 вересня 1939 року).
В СРСР лицемірно це замовчували. Була вигадана ідеологема «Велика Вітчизняна війна». Мовляв, справжня війна почалася в червні 1941 року, коли Німеччина напала на Радянський Союз. А те, що до того, протягом майже двох років, радянські більшовики не без допомоги німецьких нацистів перекроїли карту Центральної Європи, якось забулося.
Як, зрештою, забула радянська пропаганда й те, що без матеріальної підтримки Заходу, передусім Сполучених Штатів Америки, Радянському Союзу дуже проблемно було воювати з німцями. Звісно, гарматне м’ясо можна знайти. А ось із гарматами складніше. Без американського ленд-лізу червоноармійцям не дуже було чим воювати.
Особливо великою трагедією Друга світова війна стала для українців. Чомусь очільники нашої держави не говорять про те, що масштабність цієї трагедії для України значною мірою було зумовлено нашою бездержавністю. Через наші землі двічі пройшла лінія фронту, здійснюючи величезні руйнування, тут були встановлені жорстокі окупаційні режими, а ще українці волею чи неволею опинилися в різних військових формаціях і навіть часто воювали один проти одного. Якби ми мали свою державу, переконаний, таких би великих жертв не було.
Пам’ятаю, як батько мені розповідав, що він як громадянин міжвоєнної Польщі з приходом Червоної армії на його рідну Холмщину отримав можливість вибору. Міг піти служити у Військо Польське, що і зробили деякі його товариші. Але він як українець пішов служити в Червону армію. Адже в її складі були українські (!) фронти. Так ось українців (особливо із Заходу) без достатньої підготовки й озброєння часто кидали на передову, де ті масово гинули. А ось у Війську Польському цього не було. Тут людей берегли. Адже це військо потрібне було більшовикам для їхньої дипломатичної гри із польським еміграційним урядом.
То чи варто нам, українцям, святкувати 9 травня? Тим паче, що це святкування з самого початку мало сумнівний характер. Адже капітуляція нацистської Німеччини відбулася 8 травня. Але найцікавіше, що в цей день, ще до підписання Акту про капітуляцію, голова президії Верховної Ради СРСР Михайло Калінін підмахнув указ (звісно, за вказівкою Йосифа Сталіна) про відзначення 9 травня як «Свята Перемоги». Однак у 1948 році це свято перестало бути вихідним. Радянське керівництво усвідомлювало, що нема чого його бучно святкувати. Мільйони вбитих, мільйони інвалідів, які «муляли очі»… Відновили 9 травня як державне свято й неробочий день в СРСР лише в роки «застою», в 1965 році, коли вже правда війни трохи забулася.
Хотілося б, щоб ми нарешті викинули радянський міф «Великої вітчизняної» із невід’ємним його атрибутом «9 травня» та осмислили, чого нам вартувала Друга світова війна, зробивши при цьому адекватні висновки.
https://www.radiosvoboda.org/a/30604425.html
#НевідривнийКалендар
📜8 травня 1909 р. пам’ятник Миколі Гоголю був встановлений у Москві. Але простояв він недовго. Чому? Про це – у розповіді історика Ганни Черкаської.
Пам’ятник Гоголю роботи скульптора М. А. Андрєєва відкрили до 100-річчя письменника на початку Пречистенського бульвару (нині Гоголівському).
Сталіну не подобався вигляд Гоголя-песиміста, тому в 1936 р. було ухвалено Постанову Ради народних комісарів СРСР «Про спорудження нового пам’ятника М. В. Гоголю в Москві».
Розстрільний 37-ий, війна завадили плану. Та в 1951 р. Сталін наказав змінити пам’ятник, щоб Гоголь не споглядав на соціалістичні реалії сумно та невесело.
«Старий» пам’ятник реабілітували у 1959 р. й установили у дворі колишнього будинку Тализіна на Нікітському бульварі, де Гоголь провів свої останні дні.
На сьогодні в Москві є два пам’ятника письменнику. На відстані, меншій за 400 метрів, вони дивляться один на одного. Шкода, що Микола Васильович цього не бачить – ох, щоб він сказанув!
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
❗️Зараз Ви маєте чудову нагоду отримати це видання у подарунок, придбавши сирний сет “Преміум” від ТМ “Золота Лінія” – українського виробника крафотвих сирів та найкращого вершкового масла!
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/product/set-premium
☎️063 815 08 78
Доставка безкоштовна!
📜8 травня 1909 р. пам’ятник Миколі Гоголю був встановлений у Москві. Але простояв він недовго. Чому? Про це – у розповіді історика Ганни Черкаської.
Пам’ятник Гоголю роботи скульптора М. А. Андрєєва відкрили до 100-річчя письменника на початку Пречистенського бульвару (нині Гоголівському).
Сталіну не подобався вигляд Гоголя-песиміста, тому в 1936 р. було ухвалено Постанову Ради народних комісарів СРСР «Про спорудження нового пам’ятника М. В. Гоголю в Москві».
Розстрільний 37-ий, війна завадили плану. Та в 1951 р. Сталін наказав змінити пам’ятник, щоб Гоголь не споглядав на соціалістичні реалії сумно та невесело.
«Старий» пам’ятник реабілітували у 1959 р. й установили у дворі колишнього будинку Тализіна на Нікітському бульварі, де Гоголь провів свої останні дні.
На сьогодні в Москві є два пам’ятника письменнику. На відстані, меншій за 400 метрів, вони дивляться один на одного. Шкода, що Микола Васильович цього не бачить – ох, щоб він сказанув!
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
❗️Зараз Ви маєте чудову нагоду отримати це видання у подарунок, придбавши сирний сет “Преміум” від ТМ “Золота Лінія” – українського виробника крафотвих сирів та найкращого вершкового масла!
🧀📚https://zolota-liniya.com.ua/product/set-premium
☎️063 815 08 78
Доставка безкоштовна!
#ЛюдськийФактор
Берегите в себе человека.
Чехов
Однажды профессор физико-математического факультета написал на доске большую цифру 1 и, посмотрев на студентов, объяснил:
- Это ваша человечность. Самое необходимое в жизни качество.
Затем, рядом с цифрой 1 написал 0 и сказал:
- А этo - ваши достижения, которые с человечностью увеличили вас в 10 раз.
Ещё один ноль - опыт.
И так добавлял ноль за нолём: осторожность, воспитанность, любовь…
- Каждый добавленный ноль в 10 раз облагораживает человека, - сказал профессор.
Неожиданно он стёр цифру 1, стоящую в начале ряда. На доске остались никчёмные, ничего не значащие нули. Профессор заключил:
- Если у вас не будет человечности, остальное - ничего не стоит.
Тот в жизни многого добьется,
Кто над убогим не смеется,
Кто средь привычной суеты
Заметит солнце и цветы…
Кто руку помощи подаст,
Родных и близких не предаст,
Кто в непростом жестоком веке
Сумел остаться Человеком…
На фото: американский военный корреспондент Фрэнк Прейтон кормит котенка из пипетки. Война в Корее, 1952 год.
📖Яркие примеры человечности описаны в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
🧀📚Любую из этих книг Вы можете получить в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ “Золота Лінія”!
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
Берегите в себе человека.
Чехов
Однажды профессор физико-математического факультета написал на доске большую цифру 1 и, посмотрев на студентов, объяснил:
- Это ваша человечность. Самое необходимое в жизни качество.
Затем, рядом с цифрой 1 написал 0 и сказал:
- А этo - ваши достижения, которые с человечностью увеличили вас в 10 раз.
Ещё один ноль - опыт.
И так добавлял ноль за нолём: осторожность, воспитанность, любовь…
- Каждый добавленный ноль в 10 раз облагораживает человека, - сказал профессор.
Неожиданно он стёр цифру 1, стоящую в начале ряда. На доске остались никчёмные, ничего не значащие нули. Профессор заключил:
- Если у вас не будет человечности, остальное - ничего не стоит.
Тот в жизни многого добьется,
Кто над убогим не смеется,
Кто средь привычной суеты
Заметит солнце и цветы…
Кто руку помощи подаст,
Родных и близких не предаст,
Кто в непростом жестоком веке
Сумел остаться Человеком…
На фото: американский военный корреспондент Фрэнк Прейтон кормит котенка из пипетки. Война в Корее, 1952 год.
📖Яркие примеры человечности описаны в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
🧀📚Любую из этих книг Вы можете получить в подарок при покупке сырного сета “Гурман” от ТМ “Золота Лінія”!
https://zolota-liniya.com.ua/product/set-gurman
☎️Телефон 063 815 08 78
Доставка бесплатная!
#ЖартиПідКаву
- У тебя есть переходник с андроида на айфон?
- В смысле, деньги?
Генетики пока не могут объяснить, почему у чиновников и депутатов рождаются дети-миллианеры.
- Внимание! Владелец красного "Феррари", припаркованного под ковшом экскаватора, срочно купите себе валидол!
Гадалка предсказывает клиенту будущее:
- Я вижу роскошную виллу, Феррари, бассейн и красивую молодую девушку. Я также вижу вас. Вы стоите там, и смотрите на это через дыру в заборе.
День, когда Майкрософт выпустит хоть что-то, что не будет тормозить, будет днем, когда они начнут производить автомобили!
Постоянной неудачей завершались попытки провести инвентаризацию овец на ферме. Пересчитав скот примерно до половины стада, комиссия каждый раз засыпала.
Как? Вы никогда не ели пельмени под душем? Да вы просто никогда не опаздывали на работу!
Когда ты идешь весь такой довольный под руку с красивой женщиной, помни, что 90% прохожих думают: и что она в нём нашла?!
веду здоровый образ жизни
я за собой на поводке
он упирается и плачет
не хочет в бар со мной идти
А зачем покупать дорогие 30% сливки, если можно просто смешать десяти и двадцати процентные?
📖Больше шуток и анекдотов - в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚ATTENTION! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, книга – в подарок!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
☎️063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Объективно об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
- У тебя есть переходник с андроида на айфон?
- В смысле, деньги?
Генетики пока не могут объяснить, почему у чиновников и депутатов рождаются дети-миллианеры.
- Внимание! Владелец красного "Феррари", припаркованного под ковшом экскаватора, срочно купите себе валидол!
Гадалка предсказывает клиенту будущее:
- Я вижу роскошную виллу, Феррари, бассейн и красивую молодую девушку. Я также вижу вас. Вы стоите там, и смотрите на это через дыру в заборе.
День, когда Майкрософт выпустит хоть что-то, что не будет тормозить, будет днем, когда они начнут производить автомобили!
Постоянной неудачей завершались попытки провести инвентаризацию овец на ферме. Пересчитав скот примерно до половины стада, комиссия каждый раз засыпала.
Как? Вы никогда не ели пельмени под душем? Да вы просто никогда не опаздывали на работу!
Когда ты идешь весь такой довольный под руку с красивой женщиной, помни, что 90% прохожих думают: и что она в нём нашла?!
веду здоровый образ жизни
я за собой на поводке
он упирается и плачет
не хочет в бар со мной идти
А зачем покупать дорогие 30% сливки, если можно просто смешать десяти и двадцати процентные?
📖Больше шуток и анекдотов - в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚ATTENTION! При заказе набора крафтовых сыров ТМ “Золота лінія”, книга – в подарок!
https://zolota-liniya.com.ua/ru/product/nabir-z-knyshkamy
☎️063 815 08 78
При заказе на 800+ грн доставка бесплатная!
✅Объективно об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
💬Букви:
Невизначеність - рівень Лещенко
Тут Лещенко записав відосик, в якому критикує Порошенка, а на тлі стоїть ящик продукції "Roshen". Раніше він звинувачував корпорацію в "зраді"
Те відчутя, коли критикуеш Порошенка, але не можешь жити без продукції "Roshen".
💬Тарас Березовец:
Супруга Сергея Лещенко Анастасия Топольская в эти праздничные для каждого патриота России дни поехала поработать в столицу их родины город Москву. Если очень постараться, то и на Красную площадь и даже в Кремль могут пригласить выступать. Как думаете, пригласят?
- Він вже придумав, як це все Порошенко влаштував, щоб його підставити?
Член наблюдательного совета «Укрзалізниці» Сергей Лещенко оказался человеком тонкой душевной организации и не вынес вопроса, что его супруга собралась делать на закрытой свингер-вечеринке в Москве 8 мая, и превентивно самозабанился. Сергей Анатольевич, мы запомним вас таким молодым и дерзким.
💬Алексей Гончаренко:
Тарас, ты не понимаешь. Просто Сергей назначен в наблюдательный совет этой свингер-вечеринки.
💬Прямий:
Дружина Лещенка перед гастролями у Москву поза чергою вакцинувалась від коронавірусу в Україні.
💬Кіт вчений:
Україною курсують поїзди з дірявими дахами, на пасажирів ллється весняний дощик, а наглядовий залізничник Сірожа Лєщєнко отримує за це зарплатню 400 000 грн.
Цікаво, його дружина, що в цей час вихляє задом на Московії, з таким же комфортом туди їхала?
💬Каменяр:
"24 канал" патріота Садового розірвав контракт з Сергієм Лещенко через "торгівлю на крові", якою займається його сім'я.
Хіба нє?
Невизначеність - рівень Лещенко
Тут Лещенко записав відосик, в якому критикує Порошенка, а на тлі стоїть ящик продукції "Roshen". Раніше він звинувачував корпорацію в "зраді"
Те відчутя, коли критикуеш Порошенка, але не можешь жити без продукції "Roshen".
💬Тарас Березовец:
Супруга Сергея Лещенко Анастасия Топольская в эти праздничные для каждого патриота России дни поехала поработать в столицу их родины город Москву. Если очень постараться, то и на Красную площадь и даже в Кремль могут пригласить выступать. Как думаете, пригласят?
- Він вже придумав, як це все Порошенко влаштував, щоб його підставити?
Член наблюдательного совета «Укрзалізниці» Сергей Лещенко оказался человеком тонкой душевной организации и не вынес вопроса, что его супруга собралась делать на закрытой свингер-вечеринке в Москве 8 мая, и превентивно самозабанился. Сергей Анатольевич, мы запомним вас таким молодым и дерзким.
💬Алексей Гончаренко:
Тарас, ты не понимаешь. Просто Сергей назначен в наблюдательный совет этой свингер-вечеринки.
💬Прямий:
Дружина Лещенка перед гастролями у Москву поза чергою вакцинувалась від коронавірусу в Україні.
💬Кіт вчений:
Україною курсують поїзди з дірявими дахами, на пасажирів ллється весняний дощик, а наглядовий залізничник Сірожа Лєщєнко отримує за це зарплатню 400 000 грн.
Цікаво, його дружина, що в цей час вихляє задом на Московії, з таким же комфортом туди їхала?
💬Каменяр:
"24 канал" патріота Садового розірвав контракт з Сергієм Лещенко через "торгівлю на крові", якою займається його сім'я.
Хіба нє?
💬Helgi Sharp:
А кто это в тёплой дружеской атмосфере с Гитлером?
Бандеро-фашист какой-то...
*
Вот и наступил очередной "День победы"...
Потери Германии во Второй Мировой составили 6 миллионов, СССР - 42 миллиона. Ещё миллионы расстреляных НКВД до и после войны. Такие вещи не праздновать надо, а десятилетиями помнить и каяться...
До середины 60-х этот день вообще не отмечали, зато при плешивом карлике его превратили в бл@дский милитари-цирк.
Еще удивляет, когда говорят про затягивание открытия 2-го фронта. А что делал Кремль, когда англичане дрались с нацистами во Франции в мае 1940? Когда Британия в одиночку за 1 год уничтожила ударную силу немецкого флота, при этом успевая помогать финнам в войне против СССР?
Отвечу: Поздравлял Гитлера со взятием Парижа. Делил с ним Европу. Поставлял Вермахту топливо, руду, уголь и зерно, без которых война была бы невозможна. А потом коричневая чума, окрепнув, решила сожрать красную.
А ещё мало кто знает, что частота и грандиозность военных парадов Победы на Красной площади обратно пропорционально достижениям страны.
Парады в СССР - 1945г, 1965г, 1985г, 1990г.
Парады в России - 1995г, а дальше достижения у России кончились - поперли одни Парады Победы. История, такая история...
*
Крейсер USS Monterey ВМС США задержал в Аравийском море судно без опознавательных знаков, на борту которого выявили российские противотанковые ракеты, штурмовые винтовки, пулеметы и гранатометы.
Хотят ли русские войны?
Спросите вы у тишины.
И вам ответит тишина:
«Где русские – всегда война…»
А кто это в тёплой дружеской атмосфере с Гитлером?
Бандеро-фашист какой-то...
*
Вот и наступил очередной "День победы"...
Потери Германии во Второй Мировой составили 6 миллионов, СССР - 42 миллиона. Ещё миллионы расстреляных НКВД до и после войны. Такие вещи не праздновать надо, а десятилетиями помнить и каяться...
До середины 60-х этот день вообще не отмечали, зато при плешивом карлике его превратили в бл@дский милитари-цирк.
Еще удивляет, когда говорят про затягивание открытия 2-го фронта. А что делал Кремль, когда англичане дрались с нацистами во Франции в мае 1940? Когда Британия в одиночку за 1 год уничтожила ударную силу немецкого флота, при этом успевая помогать финнам в войне против СССР?
Отвечу: Поздравлял Гитлера со взятием Парижа. Делил с ним Европу. Поставлял Вермахту топливо, руду, уголь и зерно, без которых война была бы невозможна. А потом коричневая чума, окрепнув, решила сожрать красную.
А ещё мало кто знает, что частота и грандиозность военных парадов Победы на Красной площади обратно пропорционально достижениям страны.
Парады в СССР - 1945г, 1965г, 1985г, 1990г.
Парады в России - 1995г, а дальше достижения у России кончились - поперли одни Парады Победы. История, такая история...
*
Крейсер USS Monterey ВМС США задержал в Аравийском море судно без опознавательных знаков, на борту которого выявили российские противотанковые ракеты, штурмовые винтовки, пулеметы и гранатометы.
Хотят ли русские войны?
Спросите вы у тишины.
И вам ответит тишина:
«Где русские – всегда война…»
#НевідривнийКалендар
📜9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» українського авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Історію авіаконструктора з Києва, який здобув всесвітню славу, розповідає Ганна Черкаська.
Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 р. у Києві на вул. Ярославів Вал,15. Він був п’ятою дитиною професора психології Київського університету Івана Олексійовича та його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової.
Ігор навчався у 1-й київській гімназії. Після гімназії 14-літнім подався у світи: навчання у морському корпусі Петербурга, потім у Парижі в школі Делане. У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був перший у Росії авіагурток. Удома робив зі звичайних віконних планок модельки і запускав їх у небо.
Сікорський вступив до школи Фердінанда Фербера, який порадив Ігореві зосередитися на аероплані. Проте ідея ґвинтокрилої машини не давала спокою молодому конструкторові. Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду батьківського будинку. Після цього Сікорський-молодший, Федір Билинкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, що 1909 р. перетворився на авіацентр. На Куренівці хлопці у складчину купили поле, на якому проводили польоти. У липні 1909 р. Сікорський змайстрував два перші в Росії гелікоптери, що змогли подолати власну вагу та піднятися у небо.
У 1912 р. на тримісному літаку S-6 з потужним двигуном Сікорський встановив світовий рекорд швидкості; підняв у повітря двох пасажирів. На Міжнародній виставці повітроплавання у 1912 р. у Москві S-6А отримав Велику золоту медаль.
На «Руському витязі» Сікорський встановив серію світових рекордів із вантажопідйомності літаків і тривалості польотів. 10 травня 1913 р. вперше піднявся у повітря “Великий балтієць”. 12 лютого наступного року киянин започаткував еру багатомоторної авіації своїм «Іллею Муромцем» (S-22), на якому вперше піднявся із 16 пасажирами.
У 1942 р. був створений двомісний S-47 – єдиний гелікоптер антигітлерівської коаліції, який використовували в бойових діях Другої світової. Сам Сікорський вважав основним призначенням S-47 рятування людей. Так, під час війни у Кореї санітарно-рятувальні гелікоптери врятували понад 10 тисяч людей.
Машини Сікорського евакуювали солдатів з-під носа противника, і бійці прозвали їх ґвинтокрилими Янголами. Пізніше машини Сікорського стали основою найпотужнішої в світі системи порятунку, а конструктор заснував винагороду за рятування життя.
1967 року на гелікоптері S-61 було здійснено переліт через Атлантичний океан, 1970 – на S-65 виконано переліт через Тихий океан із дозаправкою у повітрі. Піком удачі був літак «Геркулес» /S-135/ і потужний роботяга-транспортник /середня вага вантажів – 20 т./, який став військовою машиною в Ізраїлі та Великобританії.
Ім’я Сікорського у США включено до Національного залу Слави винахідників разом із іменами Едісона, Фермі, братів Райтів, Пастера. Почесна медаль Джона Фріца «За науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук» в авіації була присуджена тільки двом людям – Ігореві Сікорському та Орвілу Райту.
Ігор Сікорський пішов із життя 26 жовтня 1972 року смертю праведника. Перед сном він, як завжди, побажав дружині «на добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки лишили слід – великий хрест, як знак, що небо приймає людину величезної духовності.
14 травня 2008 року на території Київського політехнічного постав пам’ятник романтику неба.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
🧀📚Бажаєте отримати цю книгу у подарунок? Виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія” надає Вам таку можливість! Заходьте:
https://bit.ly/33peH6K
✅Відверто про кращу українську молокопродукцію – на каналі засновника ТМ “Золота Лінія” Максима Залізняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
📜9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» українського авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Історію авіаконструктора з Києва, який здобув всесвітню славу, розповідає Ганна Черкаська.
Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 р. у Києві на вул. Ярославів Вал,15. Він був п’ятою дитиною професора психології Київського університету Івана Олексійовича та його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової.
Ігор навчався у 1-й київській гімназії. Після гімназії 14-літнім подався у світи: навчання у морському корпусі Петербурга, потім у Парижі в школі Делане. У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був перший у Росії авіагурток. Удома робив зі звичайних віконних планок модельки і запускав їх у небо.
Сікорський вступив до школи Фердінанда Фербера, який порадив Ігореві зосередитися на аероплані. Проте ідея ґвинтокрилої машини не давала спокою молодому конструкторові. Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду батьківського будинку. Після цього Сікорський-молодший, Федір Билинкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, що 1909 р. перетворився на авіацентр. На Куренівці хлопці у складчину купили поле, на якому проводили польоти. У липні 1909 р. Сікорський змайстрував два перші в Росії гелікоптери, що змогли подолати власну вагу та піднятися у небо.
У 1912 р. на тримісному літаку S-6 з потужним двигуном Сікорський встановив світовий рекорд швидкості; підняв у повітря двох пасажирів. На Міжнародній виставці повітроплавання у 1912 р. у Москві S-6А отримав Велику золоту медаль.
На «Руському витязі» Сікорський встановив серію світових рекордів із вантажопідйомності літаків і тривалості польотів. 10 травня 1913 р. вперше піднявся у повітря “Великий балтієць”. 12 лютого наступного року киянин започаткував еру багатомоторної авіації своїм «Іллею Муромцем» (S-22), на якому вперше піднявся із 16 пасажирами.
У 1942 р. був створений двомісний S-47 – єдиний гелікоптер антигітлерівської коаліції, який використовували в бойових діях Другої світової. Сам Сікорський вважав основним призначенням S-47 рятування людей. Так, під час війни у Кореї санітарно-рятувальні гелікоптери врятували понад 10 тисяч людей.
Машини Сікорського евакуювали солдатів з-під носа противника, і бійці прозвали їх ґвинтокрилими Янголами. Пізніше машини Сікорського стали основою найпотужнішої в світі системи порятунку, а конструктор заснував винагороду за рятування життя.
1967 року на гелікоптері S-61 було здійснено переліт через Атлантичний океан, 1970 – на S-65 виконано переліт через Тихий океан із дозаправкою у повітрі. Піком удачі був літак «Геркулес» /S-135/ і потужний роботяга-транспортник /середня вага вантажів – 20 т./, який став військовою машиною в Ізраїлі та Великобританії.
Ім’я Сікорського у США включено до Національного залу Слави винахідників разом із іменами Едісона, Фермі, братів Райтів, Пастера. Почесна медаль Джона Фріца «За науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук» в авіації була присуджена тільки двом людям – Ігореві Сікорському та Орвілу Райту.
Ігор Сікорський пішов із життя 26 жовтня 1972 року смертю праведника. Перед сном він, як завжди, побажав дружині «на добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки лишили слід – великий хрест, як знак, що небо приймає людину величезної духовності.
14 травня 2008 року на території Київського політехнічного постав пам’ятник романтику неба.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
🧀📚Бажаєте отримати цю книгу у подарунок? Виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія” надає Вам таку можливість! Заходьте:
https://bit.ly/33peH6K
✅Відверто про кращу українську молокопродукцію – на каналі засновника ТМ “Золота Лінія” Максима Залізняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
#ЛюдськийФактор
Лучшие войны в истории человечества – те, что человечеству удалось избежать.
Бауржан Тойшибеков
Из воспоминаний актера Зиновия Гердта:
“Не могу забыть день, когда меня ранило. Стоял солнечный февраль 1943-го, белоснежные поля под Белгородом…
И я вижу, как из жерла пушки танка вырывается огонь. Ранило меня осколком снаряда, во время атаки. Я даже сначала не понял, в чем дело, было ощущение, что кто-то оглоблей ударил по ноге.
Ощущение боли, неимоверного страдания физического пришло не сразу, а первым чувством было отчаянье. Я упал. И вижу, как моя левая нога сама собой ходит, как хвост дракона какого-то. И тут я понял, что ее у меня нету.
И в это мгновение я увидел себя на костылях, на Страстной площади, у Страстного монастыря, входящего через переднюю площадку в трамвай. Пустоватый дневной трамвай, и две старушки смотрят на меня и говорят: «Какой молодой!» И мне было жалко себя, и гордость была, что я вхожу с передней площадки.
Не могу не вспомнить о человеке, которому я обязан тем, что не остался вовсе без ноги. Однажды в госпитале появилось совершенно волшебное существо - высокая стройная женщина, совершенно седая, с васильковыми глазами. Я сразу влюбился в нее. Она тоже отнеслась ко мне с симпатией. И сделала мне шесть операций. Моего хирурга звали Ксения Максимильяновна Винцентини, у нее была маленькая дочь Наташа.
Однажды Ксения пришла ко мне в палату поздно вечером и на ухо поведала страшную, жгучую тайну: она была женой зэка — крупного ученого, которого ныне знает весь мир, Сергея Павловича Королева. До сих пор нет у меня ближе людей, чем Ксения и ее дочь. Наташа выросла, ныне она хирург-кардиолог, доктор наук”.
После ранения поврежденная нога Гердта на всю жизнь осталась на 8 см короче здоровой. Из-за этого Зиновий Ефимович заметно прихрамывал, так что хромающий Паниковский в его исполнении – это совсем не актерский прием…
Мне этот бой не забыть нипочём -
Смертью пропитан воздух,
А с небосклона бесшумным дождём
Падали звёзды.
Вот снова упала - и я загадал:
Выйти живым из боя…
Так свою жизнь я поспешно связал
С глупой звездою.
Я уж решил: миновала беда
И удалось отвертеться…
Но с неба свалилась шальная звезда -
Прямо под сердце.
(В. Высоцкий)
📖Человеческие судьбы сквозь призму времени - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
✅Хотите получить любую из этих книг в подарок? Такую возможность предоставляет ТМ “Золота Лінія” – украинский производитель крафтовых сыров. Заходите:
https://bit.ly/2R2zEC5
Лучшие войны в истории человечества – те, что человечеству удалось избежать.
Бауржан Тойшибеков
Из воспоминаний актера Зиновия Гердта:
“Не могу забыть день, когда меня ранило. Стоял солнечный февраль 1943-го, белоснежные поля под Белгородом…
И я вижу, как из жерла пушки танка вырывается огонь. Ранило меня осколком снаряда, во время атаки. Я даже сначала не понял, в чем дело, было ощущение, что кто-то оглоблей ударил по ноге.
Ощущение боли, неимоверного страдания физического пришло не сразу, а первым чувством было отчаянье. Я упал. И вижу, как моя левая нога сама собой ходит, как хвост дракона какого-то. И тут я понял, что ее у меня нету.
И в это мгновение я увидел себя на костылях, на Страстной площади, у Страстного монастыря, входящего через переднюю площадку в трамвай. Пустоватый дневной трамвай, и две старушки смотрят на меня и говорят: «Какой молодой!» И мне было жалко себя, и гордость была, что я вхожу с передней площадки.
Не могу не вспомнить о человеке, которому я обязан тем, что не остался вовсе без ноги. Однажды в госпитале появилось совершенно волшебное существо - высокая стройная женщина, совершенно седая, с васильковыми глазами. Я сразу влюбился в нее. Она тоже отнеслась ко мне с симпатией. И сделала мне шесть операций. Моего хирурга звали Ксения Максимильяновна Винцентини, у нее была маленькая дочь Наташа.
Однажды Ксения пришла ко мне в палату поздно вечером и на ухо поведала страшную, жгучую тайну: она была женой зэка — крупного ученого, которого ныне знает весь мир, Сергея Павловича Королева. До сих пор нет у меня ближе людей, чем Ксения и ее дочь. Наташа выросла, ныне она хирург-кардиолог, доктор наук”.
После ранения поврежденная нога Гердта на всю жизнь осталась на 8 см короче здоровой. Из-за этого Зиновий Ефимович заметно прихрамывал, так что хромающий Паниковский в его исполнении – это совсем не актерский прием…
Мне этот бой не забыть нипочём -
Смертью пропитан воздух,
А с небосклона бесшумным дождём
Падали звёзды.
Вот снова упала - и я загадал:
Выйти живым из боя…
Так свою жизнь я поспешно связал
С глупой звездою.
Я уж решил: миновала беда
И удалось отвертеться…
Но с неба свалилась шальная звезда -
Прямо под сердце.
(В. Высоцкий)
📖Человеческие судьбы сквозь призму времени - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
✅Хотите получить любую из этих книг в подарок? Такую возможность предоставляет ТМ “Золота Лінія” – украинский производитель крафтовых сыров. Заходите:
https://bit.ly/2R2zEC5
