Дайте два
Англійська мова спокійно нанизує кілька прикметників підряд. Два, три, а то й чотири — і речення залишається нормальним.
Українську мову влаштовано інакше. Не можна просто так взяти і поставити два прикметники поруч. Ключове слово «просто так». Про це є афоризм у Бабеля: «Два прилагательных к одному существительному может позволить себе только гений».
Три прикметники підряд — це діагноз перекладу. Два прикметники підряд — це з дуже високою імовірністю стилістична помилка.
Відкрив навмання черговий сучукрпереклад. А там просто поклади прикладів. Кожне речення голосно кричить, що воно переклад.
Як зрозуміти, що підкреслене словосполучення українській мові чуже? Дуже просто. Створити за цим же рецептом інше:
республіканська американська партія виставила кандидатом у президенти Дональда Трампа
#сучукрпереклад
#промову
Англійська мова спокійно нанизує кілька прикметників підряд. Два, три, а то й чотири — і речення залишається нормальним.
Українську мову влаштовано інакше. Не можна просто так взяти і поставити два прикметники поруч. Ключове слово «просто так». Про це є афоризм у Бабеля: «Два прилагательных к одному существительному может позволить себе только гений».
Три прикметники підряд — це діагноз перекладу. Два прикметники підряд — це з дуже високою імовірністю стилістична помилка.
Відкрив навмання черговий сучукрпереклад. А там просто поклади прикладів. Кожне речення голосно кричить, що воно переклад.
Як зрозуміти, що підкреслене словосполучення українській мові чуже? Дуже просто. Створити за цим же рецептом інше:
республіканська американська партія виставила кандидатом у президенти Дональда Трампа
#сучукрпереклад
#промову
Копро-стиль
Інтернет підкладає рекламний анонс якогось нового українського кіна: «Робота над стрічкою відбуватиметься у мажоритарній копродукції».
Є гонзо-стиль, а є копро-стиль. Не пишіть так.
#промову
Інтернет підкладає рекламний анонс якогось нового українського кіна: «Робота над стрічкою відбуватиметься у мажоритарній копродукції».
Є гонзо-стиль, а є копро-стиль. Не пишіть так.
#промову
Так ніхто не кохав
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Понад усе
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Мостова споруда
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
Не в касу
Здається, ще одне слово загинуло смертю хоробрих у нерівній боротьбі української мови з англійською.
Трапилося на очі інтерв’ю з режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим. І червоною ниткою проходить через нього слово «бокс-офіс».
Споконвіку це називалося «касою». Фільм «збирав касу» або, як у нашому випадку, не збирав. Каса бувала хороша і погана.
«Креативна колаборація з мейджором не зібрала бокс-офісу». Ось сучасна українська мова. Коли там у Брюсселі міжнародний конкурс з милозвучності?
#промову
Здається, ще одне слово загинуло смертю хоробрих у нерівній боротьбі української мови з англійською.
Трапилося на очі інтерв’ю з режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим. І червоною ниткою проходить через нього слово «бокс-офіс».
Споконвіку це називалося «касою». Фільм «збирав касу» або, як у нашому випадку, не збирав. Каса бувала хороша і погана.
«Креативна колаборація з мейджором не зібрала бокс-офісу». Ось сучасна українська мова. Коли там у Брюсселі міжнародний конкурс з милозвучності?
#промову
Драматично
А от ще один забавний приклад повзучої англовізації. Слово «драматизувати» раніше означало «посилювати емоційну напругу».
— Кохана, не драматизуй. Ми просто фліртували.
Тепер його почали вживати в одному з англійських значень «робити основою художнього твору» — «історію драматизували в книжці».
Якщо ви студенти у пошуках теми, то про англовізацію можна написати хорошу курсову чи дипломну роботу. Цей приклад взято з прекрасного сайту для хіпстерів The Village Україна. Там просто поклади. Він, як барометр, показує, що таке українська мова в сучасному мегаполісі.
#промову
• • •
П’ять останніх днів запису в майстерню перекладу «Прим. пер. 2020». Ось кілька відгуків про попередній сезон.
А от ще один забавний приклад повзучої англовізації. Слово «драматизувати» раніше означало «посилювати емоційну напругу».
— Кохана, не драматизуй. Ми просто фліртували.
Тепер його почали вживати в одному з англійських значень «робити основою художнього твору» — «історію драматизували в книжці».
Якщо ви студенти у пошуках теми, то про англовізацію можна написати хорошу курсову чи дипломну роботу. Цей приклад взято з прекрасного сайту для хіпстерів The Village Україна. Там просто поклади. Він, як барометр, показує, що таке українська мова в сучасному мегаполісі.
#промову
• • •
П’ять останніх днів запису в майстерню перекладу «Прим. пер. 2020». Ось кілька відгуків про попередній сезон.
Безпомильна ознака перекладу
В американському світі існує стандартна риторична фігура — вказувати вік персонажа. В газетах і журналах пишуть «Джон Пупкен, менеджер, 40 років, заявив що...». Цей стиль поступово переймають у нас.
Біда в тому, що «числівникові прикметники» погано вписуються в українську мову — вони «стирчать». Особливо коли стоять біля підмета в ситуації тривання.
От вам приклад: «40-річний спеціаліст дивився кіно». Так просто не говорять. «30-річна вчителька вела урок». «40-річний дальнобійник міняв пробите колесо».
Імпорт англіцизмів можна порівняти з переливанням крові — щоб організм вижив, має збігатися група і резус.
#промову #сучукрпереклад
В американському світі існує стандартна риторична фігура — вказувати вік персонажа. В газетах і журналах пишуть «Джон Пупкен, менеджер, 40 років, заявив що...». Цей стиль поступово переймають у нас.
Біда в тому, що «числівникові прикметники» погано вписуються в українську мову — вони «стирчать». Особливо коли стоять біля підмета в ситуації тривання.
От вам приклад: «40-річний спеціаліст дивився кіно». Так просто не говорять. «30-річна вчителька вела урок». «40-річний дальнобійник міняв пробите колесо».
Імпорт англіцизмів можна порівняти з переливанням крові — щоб організм вижив, має збігатися група і резус.
#промову #сучукрпереклад
Шмок
У «Чорному лебеді» Талеб глузує з інтелектуальних снобів, активно використовуючи прийом, який по-науковому називається «шм-редуплікація».
Назву явища мало хто чув, але саме явище знають всі по анекдоту «Прачечная? — Хуячечная! Это министерство культуры». Це по-науковому називається хуй-редуплікація.
Цікаво, що тут відбувається міжмовний збіг. «Шм-» — це уривок їдишського слова «шмок», яке, власне, «хуй» і означає. Припускаю, що в англійську мову воно потрапило з Одеси, загубивши по дорозі непристойну конотацію.
#промову
У «Чорному лебеді» Талеб глузує з інтелектуальних снобів, активно використовуючи прийом, який по-науковому називається «шм-редуплікація».
Назву явища мало хто чув, але саме явище знають всі по анекдоту «Прачечная? — Хуячечная! Это министерство культуры». Це по-науковому називається хуй-редуплікація.
Цікаво, що тут відбувається міжмовний збіг. «Шм-» — це уривок їдишського слова «шмок», яке, власне, «хуй» і означає. Припускаю, що в англійську мову воно потрапило з Одеси, загубивши по дорозі непристойну конотацію.
#промову
Північна тьма
Принагідні спостереження за телевізійним ефіром підштовхують до висновку, що уявлення про українську мову поширюються серед журналістів повітряно-крапельним шляхом.
Інакше неможливо пояснити існування деяких бздур. Приміром 100 % ведучих новин кажуть: «Зустрінемося після опівночі». Вони не розрізняють слів «північ» (рос. полночь) і «опівночі» (рос. в полночь). «Опівночі» — це прислівник, він не вживається з прийменником. Те саме стосується слів «полудень» і «ополудні».
Схоже, що в масі своїй журналісти — російськомовні, і напевно їх непозбувно бентежить, що в українській мові слово «північ» — це омонім «полуночи» и «севера». От і виходить, що в перекладі на зрозумілу їм мову вони кажуть «встретимся после в полночь».
#промову
Принагідні спостереження за телевізійним ефіром підштовхують до висновку, що уявлення про українську мову поширюються серед журналістів повітряно-крапельним шляхом.
Інакше неможливо пояснити існування деяких бздур. Приміром 100 % ведучих новин кажуть: «Зустрінемося після опівночі». Вони не розрізняють слів «північ» (рос. полночь) і «опівночі» (рос. в полночь). «Опівночі» — це прислівник, він не вживається з прийменником. Те саме стосується слів «полудень» і «ополудні».
Схоже, що в масі своїй журналісти — російськомовні, і напевно їх непозбувно бентежить, що в українській мові слово «північ» — це омонім «полуночи» и «севера». От і виходить, що в перекладі на зрозумілу їм мову вони кажуть «встретимся после в полночь».
#промову
Є слова, які надійно виказують вивченість української мови. Наприклад, «вкрай», «геть» і «ледь». У цих слів є смисловий вектор, як буває вектор швидкості у фізиці, назвімо це так.
Українська людина ніколи не скаже «вона була вкрай гарна», «на вулиці було ледь холодно», «вони були геть схожі». А у журналістів це скрізь і всюди.
#промову
Українська людина ніколи не скаже «вона була вкрай гарна», «на вулиці було ледь холодно», «вони були геть схожі». А у журналістів це скрізь і всюди.
#промову
Іменники на стероїдах
У кількох перекладах муза нашептала мені хороший стилістичний хід, назвімо його «іменник на стероїдах» — ми ніби вбудовуємо у слово додаткову ознаку.
Наприклад, Насім Талеб в «Антикрихкості» розповідає, як сирійські реформатори взялися насаджувати нові «прогресивні» порядки і все зламали: «ліквідували архаїчну стихію базарів, замінивши старі порядки модерністським орднунгом скляних офісів».
Німецько-фашистське слово «орднунг» одразу створює яскраву літературну ноту — це не просто «порядок», а «надміру жорсткий порядок». Сама фонетика цього слова, чужа для українського вуха, працює на цей смисл.
Італіянізм «консильєрі», знайомий усім за «Хрещеним батьком», — це не просто «радник», а особливий радник, утаємничений, надійний.
У біографії Ейнштейна я відправив його відпочивати «на бельгійську рив’єру», вживши південний берег Франції як епонім. Так яскравіше і компактніше, ніж який-небудь «морський курорт у Бельгії».
От якраз для таких випадків і знадобляться іншомовні запозичення. Самі по собі вони нейтральні, все залежить від контексту: в одних випадках вони «псують» текст («він гортав її пейдж у фейсбуку» — реальний приклад з сучукрліту), а в інших — увиразнюють авторську думку.
#промову
· · ·
Рекламна пауза
А раптом з тебе вийде гарний техрайтер? А раптом тобі сподобається працювати в IT? Переглянь три безкоштовних уроки і дізнайся!
У кількох перекладах муза нашептала мені хороший стилістичний хід, назвімо його «іменник на стероїдах» — ми ніби вбудовуємо у слово додаткову ознаку.
Наприклад, Насім Талеб в «Антикрихкості» розповідає, як сирійські реформатори взялися насаджувати нові «прогресивні» порядки і все зламали: «ліквідували архаїчну стихію базарів, замінивши старі порядки модерністським орднунгом скляних офісів».
Німецько-фашистське слово «орднунг» одразу створює яскраву літературну ноту — це не просто «порядок», а «надміру жорсткий порядок». Сама фонетика цього слова, чужа для українського вуха, працює на цей смисл.
Італіянізм «консильєрі», знайомий усім за «Хрещеним батьком», — це не просто «радник», а особливий радник, утаємничений, надійний.
У біографії Ейнштейна я відправив його відпочивати «на бельгійську рив’єру», вживши південний берег Франції як епонім. Так яскравіше і компактніше, ніж який-небудь «морський курорт у Бельгії».
От якраз для таких випадків і знадобляться іншомовні запозичення. Самі по собі вони нейтральні, все залежить від контексту: в одних випадках вони «псують» текст («він гортав її пейдж у фейсбуку» — реальний приклад з сучукрліту), а в інших — увиразнюють авторську думку.
#промову
· · ·
Рекламна пауза
А раптом з тебе вийде гарний техрайтер? А раптом тобі сподобається працювати в IT? Переглянь три безкоштовних уроки і дізнайся!
Період часу
Поширена стилістична помарка в сучукрперекладі — тавтологія «період часу».
Порівняймо три варіанти фрази.
Скажімо, наш ліричний герой прожив у Києві
— певний період
— певний час
— певний період часу
а потім емігрував у Крижопіль.
Який варіант найкращий?
#промову
Поширена стилістична помарка в сучукрперекладі — тавтологія «період часу».
Порівняймо три варіанти фрази.
Скажімо, наш ліричний герой прожив у Києві
— певний період
— певний час
— певний період часу
а потім емігрував у Крижопіль.
Який варіант найкращий?
#промову
Зламати комедію
Здається, ще два слова майже вийшли з ужитку під тиском англійської — сатирик і гуморист. Тепер усі коміки, а то й стендапери. (Біографія у трьох словах: стартапер — стендапер — старпер.)
У старі часи коміками називали циркових клоунів (тобто, різновид сміху, не пов'язаний з мовою), а Жванецький був сатириком або гумористом, цілком респектабельна роль.
Обидва смішили, але між професійною суттю, скажімо, Зеленського і, скажімо, Жванецького така велика різниця, що для них два слова потрібні.
#промову
Здається, ще два слова майже вийшли з ужитку під тиском англійської — сатирик і гуморист. Тепер усі коміки, а то й стендапери. (Біографія у трьох словах: стартапер — стендапер — старпер.)
У старі часи коміками називали циркових клоунів (тобто, різновид сміху, не пов'язаний з мовою), а Жванецький був сатириком або гумористом, цілком респектабельна роль.
Обидва смішили, але між професійною суттю, скажімо, Зеленського і, скажімо, Жванецького така велика різниця, що для них два слова потрібні.
#промову
Халхин-Гол
Так само, як капіталізм скорочує сортове розмаїття яблук у гастрономі до червоних, зелених і жовтих, англійська мова поступово витісняє лексичні варіації.
Здається, ще два слова загинули в нерівному бою з нею: вестибюль і фоє. Вони теж іншомовні, але примандрували в українську раніше і мали права.
Тепер у театрах по сучукрперекладах немає фоє і вестибюлів— тільки холли й голли, тільки гардкор. Замість іноземного легіону в українській мові поступово формується англійський.
#промову
Так само, як капіталізм скорочує сортове розмаїття яблук у гастрономі до червоних, зелених і жовтих, англійська мова поступово витісняє лексичні варіації.
Здається, ще два слова загинули в нерівному бою з нею: вестибюль і фоє. Вони теж іншомовні, але примандрували в українську раніше і мали права.
Тепер у театрах по сучукрперекладах немає фоє і вестибюлів— тільки холли й голли, тільки гардкор. Замість іноземного легіону в українській мові поступово формується англійський.
#промову
Мнемонічне правило
Надивившись, як уперто редактори міняють прийменник в на прийменник до (я знаю хто їх укусив), дорога редакція придумала для них мнемонічне правило.
Українці споконвіку їздили в Київ, вступали в університети, речі клали у скрині, борщі наливали в миски.
Як пояснити редакторам, що встромляючи скрізь прийменник до, вони не помилки виправляють, а правки множать?
А мнемонічне правило таке: «у сраку» означає куди, «до сраки» означає байдуже.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ — добірні книжки та історії від дорогої редакції
#промову
Надивившись, як уперто редактори міняють прийменник в на прийменник до (я знаю хто їх укусив), дорога редакція придумала для них мнемонічне правило.
Українці споконвіку їздили в Київ, вступали в університети, речі клали у скрині, борщі наливали в миски.
Як пояснити редакторам, що встромляючи скрізь прийменник до, вони не помилки виправляють, а правки множать?
А мнемонічне правило таке: «у сраку» означає куди, «до сраки» означає байдуже.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ — добірні книжки та історії від дорогої редакції
#промову
Про ідіоматичність
Старі читачі каналу пам’ятають, напевно, що дорога редакція пише книжку з красивою алітерованою назвою: «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад». І, може, вже й дописала б, якби не війна.
У процесі я переживаю всі класичні письменницькі блоки й комплекси: страх чистої сторінки, сумніви в правильності аргументу і доречності інтонації, невміння «відпустити» текст і т. д. з усіма зупинками. Знати, що граблі існують, і не наступити на граблі — різні, знаєте, речі.
Так от, найнестерпніша річ — відчувати себе у званні капітана очевидності. Коли щось у ремеслі прожив і зрозумів, то воно здається таким банальним, що й паперу не варте.
Від цього дискомфортного відчуття рятує сучукрпереклад. Він дає надію, що простір для банального висловлювання лишається.
Трапилася недавно симпатична книжка. Відкриваю на сторінці про шахи і сестер Полгар — перших жінок, які заявили про себе в чоловічих шахах.
Те, що Юдіт Полгар перекладач називає Джудіт, пробачити можна, хоч тут порушено перекладацький імператив: якщо в тексті є ім’я, то слід хоча би приблизно уявити за допомогою гугля, про кого йдеться.
Засмучує інше. Перекладач отримав замовлення до того, як дізнався, що мові властива ідіоматичність — певний, не будь-який, спосіб поєднувати слова в речення.
Наприклад, фраза, що сестри Полгар опинилися серед найкращих гравців світу з шахів, в українській мові неможлива. У цьому нескладно переконатися за допомогою екстраполяції: Ліонель Мессі — найкращий гравець світу з футболу; Роджер Федерер — найкращий гравець світу з тенісу. І так на кожній сторінці.
У цьому місці мені шкода редакторів. Відредагувати таку фразу означає переписати, а вони ж на інше підписувалися.
#пропереклад #промову
Старі читачі каналу пам’ятають, напевно, що дорога редакція пише книжку з красивою алітерованою назвою: «Прим. пер. Параграфи про практичний переклад». І, може, вже й дописала б, якби не війна.
У процесі я переживаю всі класичні письменницькі блоки й комплекси: страх чистої сторінки, сумніви в правильності аргументу і доречності інтонації, невміння «відпустити» текст і т. д. з усіма зупинками. Знати, що граблі існують, і не наступити на граблі — різні, знаєте, речі.
Так от, найнестерпніша річ — відчувати себе у званні капітана очевидності. Коли щось у ремеслі прожив і зрозумів, то воно здається таким банальним, що й паперу не варте.
Від цього дискомфортного відчуття рятує сучукрпереклад. Він дає надію, що простір для банального висловлювання лишається.
Трапилася недавно симпатична книжка. Відкриваю на сторінці про шахи і сестер Полгар — перших жінок, які заявили про себе в чоловічих шахах.
Те, що Юдіт Полгар перекладач називає Джудіт, пробачити можна, хоч тут порушено перекладацький імператив: якщо в тексті є ім’я, то слід хоча би приблизно уявити за допомогою гугля, про кого йдеться.
Засмучує інше. Перекладач отримав замовлення до того, як дізнався, що мові властива ідіоматичність — певний, не будь-який, спосіб поєднувати слова в речення.
Наприклад, фраза, що сестри Полгар опинилися серед найкращих гравців світу з шахів, в українській мові неможлива. У цьому нескладно переконатися за допомогою екстраполяції: Ліонель Мессі — найкращий гравець світу з футболу; Роджер Федерер — найкращий гравець світу з тенісу. І так на кожній сторінці.
У цьому місці мені шкода редакторів. Відредагувати таку фразу означає переписати, а вони ж на інше підписувалися.
#пропереклад #промову
Quantum of Solace
Він є перекладачем, вона є редакторкою, вони є подружжям → Він перекладач, вона редакторка, вони подружжя.
От просто повірте дорогій редакції. Немає ні сил, ні світла в розетках доводити, що перший варіант — євангелія від лукавого.
#промову #стандартні_ходи #редактура #пропереклад
Він є перекладачем, вона є редакторкою, вони є подружжям → Він перекладач, вона редакторка, вони подружжя.
От просто повірте дорогій редакції. Немає ні сил, ні світла в розетках доводити, що перший варіант — євангелія від лукавого.
#промову #стандартні_ходи #редактура #пропереклад
Так ніхто не кохав
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Про мілини й глибини
Там є своєрідні ходи,
Що сягають самих глибин,
Там тварини небесної журби...
Воплі Відоплясова, «Країна мрій»
Рідний брат перекладача — музикант. Їхні ремесла схожі (з тією поправкою, що музикант видобуває звуки руками, в його випадку техніка володіння інструментом має не тільки розумовий, а й тілесний характер). Обом потрібен особливий слух. Обидва їдуть з точки А в точку Б і переживають творчі муки: в одного на пюпітрі, а в іншого на столі лежить авторський текст, нотний або літературний — його треба інтерпретувати і виконати. Результат цього процесу споживають слухач з читачем.
З цього порівняння можна вивести цілу програму ремесла. Так от, і музиці, яку ми слухаємо, і тексту, який ми читаємо, притаманна властивість, яку я назву глибиною. Вона складається зі смислових обертонів і влучання в ноту. Виразити глибину — найскладніший елемент перекладу, від цього залежить його художній рівень.
Відкриймо для прикладу вчорашню книжку і подивімося на рівні словосполучень, як написано в оригіналі, а як у перекладі.
Перший приклад простий, на ідіоматику
Героїня в перекладі відрізняється «формальною, вишуканою поведінкою». Побачити тут мілке місце нескладно. Базовий постулат ідіоматики полягає в тому, що словам властива валентність — здатність вступати у стосунки з іншими словами. Не всі словосполучення осмислені, навіть якщо вони граматично правильні. Подумаймо: що таке «формальна поведінка»? Яка її протилежність? Що таке «вишукана поведінка»? (Кривизна цього словосполучення ще виразніша, якщо подивитися на нього у дзеркалі сусідньої мови, це корисний метод перевірки ідіоматики: изысканное поведение).
В оригіналі написано formal, elegant demeanor. Тобто у героїні стримані, вишукані манери. І все стає на свої місця — іменник і прикметник вступають в ідіоматичний зв’язок.
Великий фізик Ландау казав, що науки поділяються на естественные, неестественные і противоестественные. Отак само з ідіоматичним зв’язком, він у цьому прикладі протиприродний, іде проти мови. Це словосполучення показує себе, його видно — хороший редактор поправить.
Другий приклад складніший, але все ще досяжний для хорошого редактора
У тексті 1633 рік, і «середньовічна церква» судить Галілея за єресь. Гм, щось тут не те: сімнадцяте століття — це не середньовіччя. Подивімося, що написано в англійському тексті. Галілея судить medieval-minded church. Оригінал глибший за переклад — йдеться не про середньовічну церкву, а про церкву, яка чіпляється за вчорашній день. Можна, звісно, сказати, що ми це й мали на увазі: прикметник «середньовічний» вжито у переносному значенні «відсталий», але інші сторінки свідчать, що це не той випадок, не вірю. Перекладач бере не ту ноту, яка написана в партитурі, а ту, яку він може взяти.
Третій приклад ще складніший, і редактор уже не допоможе
Приходить двадцяте століття, і «обрана спільнота вчених» — Планк, Бор, Ейнштейн і далі за списком — кардинально міняє людству картину світу. Здається, тут усе окей, текст тримається купи, однак в оригіналі сказано щось глибше, стежте за прикметником — an esoteric band of scientists. Ідеться не просто про спільноту талановитих учених, а про брамінів нового, недоступного іншим знання.
Тонкий слововжиток — автор пробиває перекладачеві красиво, по лінії. Щоб повернути такий м’яч, треба докласти зусилля. Як казав Ландау про преферанс, це вам не квантова фізика, тут думати треба.
У таких епізодах — усі розкоші і злидні перекладацького ремесла, через них проявляється клас. Як музикант змагається з композитором і в глибині душі, якщо вона в нього жива, завжди знає, хто кого подужав — він симфонію, чи симфонія його, так і перекладач змагається з письменником — зможеш ти виразити глибину оригіналу, чи ні.
#пропереклад #промову
Там є своєрідні ходи,
Що сягають самих глибин,
Там тварини небесної журби...
Воплі Відоплясова, «Країна мрій»
Рідний брат перекладача — музикант. Їхні ремесла схожі (з тією поправкою, що музикант видобуває звуки руками, в його випадку техніка володіння інструментом має не тільки розумовий, а й тілесний характер). Обом потрібен особливий слух. Обидва їдуть з точки А в точку Б і переживають творчі муки: в одного на пюпітрі, а в іншого на столі лежить авторський текст, нотний або літературний — його треба інтерпретувати і виконати. Результат цього процесу споживають слухач з читачем.
З цього порівняння можна вивести цілу програму ремесла. Так от, і музиці, яку ми слухаємо, і тексту, який ми читаємо, притаманна властивість, яку я назву глибиною. Вона складається зі смислових обертонів і влучання в ноту. Виразити глибину — найскладніший елемент перекладу, від цього залежить його художній рівень.
Відкриймо для прикладу вчорашню книжку і подивімося на рівні словосполучень, як написано в оригіналі, а як у перекладі.
Перший приклад простий, на ідіоматику
Героїня в перекладі відрізняється «формальною, вишуканою поведінкою». Побачити тут мілке місце нескладно. Базовий постулат ідіоматики полягає в тому, що словам властива валентність — здатність вступати у стосунки з іншими словами. Не всі словосполучення осмислені, навіть якщо вони граматично правильні. Подумаймо: що таке «формальна поведінка»? Яка її протилежність? Що таке «вишукана поведінка»? (Кривизна цього словосполучення ще виразніша, якщо подивитися на нього у дзеркалі сусідньої мови, це корисний метод перевірки ідіоматики: изысканное поведение).
В оригіналі написано formal, elegant demeanor. Тобто у героїні стримані, вишукані манери. І все стає на свої місця — іменник і прикметник вступають в ідіоматичний зв’язок.
Великий фізик Ландау казав, що науки поділяються на естественные, неестественные і противоестественные. Отак само з ідіоматичним зв’язком, він у цьому прикладі протиприродний, іде проти мови. Це словосполучення показує себе, його видно — хороший редактор поправить.
Другий приклад складніший, але все ще досяжний для хорошого редактора
У тексті 1633 рік, і «середньовічна церква» судить Галілея за єресь. Гм, щось тут не те: сімнадцяте століття — це не середньовіччя. Подивімося, що написано в англійському тексті. Галілея судить medieval-minded church. Оригінал глибший за переклад — йдеться не про середньовічну церкву, а про церкву, яка чіпляється за вчорашній день. Можна, звісно, сказати, що ми це й мали на увазі: прикметник «середньовічний» вжито у переносному значенні «відсталий», але інші сторінки свідчать, що це не той випадок, не вірю. Перекладач бере не ту ноту, яка написана в партитурі, а ту, яку він може взяти.
Третій приклад ще складніший, і редактор уже не допоможе
Приходить двадцяте століття, і «обрана спільнота вчених» — Планк, Бор, Ейнштейн і далі за списком — кардинально міняє людству картину світу. Здається, тут усе окей, текст тримається купи, однак в оригіналі сказано щось глибше, стежте за прикметником — an esoteric band of scientists. Ідеться не просто про спільноту талановитих учених, а про брамінів нового, недоступного іншим знання.
Тонкий слововжиток — автор пробиває перекладачеві красиво, по лінії. Щоб повернути такий м’яч, треба докласти зусилля. Як казав Ландау про преферанс, це вам не квантова фізика, тут думати треба.
У таких епізодах — усі розкоші і злидні перекладацького ремесла, через них проявляється клас. Як музикант змагається з композитором і в глибині душі, якщо вона в нього жива, завжди знає, хто кого подужав — він симфонію, чи симфонія його, так і перекладач змагається з письменником — зможеш ти виразити глибину оригіналу, чи ні.
#пропереклад #промову